3.3. Кровотечі

Гостра крововтрата при зовнішній кровотечі.

Симптоми:

- рясне просочування одягу кров'ю,

- калюжі крові в місці знаходження постраждалого,

- задишка,

- запаморочення,

- спрага,

- потемніння в очах,

- шум у вухах

- нудота, блювота,

- блідість шкірних покривів (губ і кінцівок),

- холодний піт

- частий слабкий пульс,

- охолодження кінцівок,

- непритомність, судоми.

Перша медична допомога - зупинити кров одним з описаних нижче способів. Для поліпшення кровопостачання мозку і серця підняти ноги постраждалого вище голови під кутом 45°. Якщо не ушкоджений шлунково-кишковий тракт, дати випити не менше 1-2 склянок води або гарячого солодкого міцного чаю або кави. У зимовий період постраждалого тепло вкутати.

Гостра крововтрата при внутрішній кровотечі.

Симптоми при пораненні:

- легенів кров виявляється в мокротинні,

- шлунково-кишкового тракту - у блювотних масах і калі,

- сечостатевих органів - у сечі.

У випадках закритих ушкоджень внутрішніх органів, розташованих у грудній і черевній порожнинах, шкіряні покриви бліді, покриті холодним липким потом.

Перша медична допомога полягає у введенні під шкіру 1 мл 20% розчину кофеїну та 20% камфори за їх наявності.

При пораненні стравоходу, шлунка, кишечника ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ПИТИ. У цих випадках постраждалому для зменшення спраги і сухості в роті змочують губи або дають воду для полоскання рота і попереджають, що ковтати її НЕ МОЖНА. Екстрене транспортування в лікувальну установу.

3.4 Способи тимчасової зупинки кровотечі

Перша медична допомога постраждалим із зовнішньою кровотечею полягає в тимчасовій зупинці кровотечі. До способів тимчасової зупинки кровотечі відносяться:

1. Надання ушкодженій області тіла піднятого положення стосовно тулуба (при пораненнях кінцівок, у випадках капілярних кровотеч).

2. Притиснення судини, що кровоточить, у місці ушкоджен­ня за допомогою стисної пов’язки (при капілярних і венозних кровотечах).

3. Фіксація кінцівки в положенні максимального згинання або розгинання в суглобі.

4. Кругове здавлення кінцівки джгутом (тільки при артеріальній кровотечі).

5. Пальцеве притиснення артерії (за кровотоком ближче до серця, рис. 20).

Способи 3, 4, 5 застосовуються у випадках артеріальних кровотеч.

Артеріальну кровотечу, як правило, зупинити стисною пов'язкою не вдається, тому пальцеве притиснення артерії є одним з ефективних початкових прийомів первинної зупинки кровотечі, що дозволяє виграти час до накладення джгута.

Артерії притискають до кісток вище ушкодження великими пальцями, накладеними один на одний.

У людей з розвиненою мускулатурою або надлишковим відкладенням жиру притиснути артерію пальцями важко. У цьому випадку притискають артерію долонею або кулаком.

Пальцеве притиснення артерії здійснюють у проекції кістки, до якої вона може бути притиснута. У цих місцях необхідно промацати пальцями пульсуючу артерію і придавити її. Кровотеча зупиняється практично відразу.

Недоліком цього методу є малий проміжок часу зупинки кровотечі (не більше 15-20 хв).

Для зупинки кровотечі з ран на голові, обличчі та шиї сонну артерію притискують до поперечних шийних хребців.

При кровотечі на обличчі і волосистій частині голови притискають підщелепну або скроневу артерії.

Кровотечу в області плеча і плечового пояса зупиняють, притискаючи підключичну артерію до першого ребра в надключичній ямці або притиснувши плечову артерію до плечової кістки по внутрішньому краю двоголового м'яза.

Одним із способів тимчасової зупинки кровотечі є фіксування кінцівки в положенні максимального згинання або розгинання в суглобі.

При пораненні артерії:

- підключичної - руки максимально відводять назад і фіксують їх у ліктьових суглобах;

- плечової – руку згинають у ліктьовому суглобі;

- стегнової стегно максимально згинають у тазостегновому суглобі;

- підколінної - ногу максимально згинають у колінному суглобі (рис. 11).

У такому положенні кінцівка стискає травмовану судину.

Зупинку кровотечі проводять у такій послідовності:

- зробити валик з м’якого матеріалу;

- вкласти валик у ліктьовий згин або підколінну ямку для зупинки кровотечі з кисті, передпліччя, гомілки чи стопи;

- зігнути кінцівку в суглобі;

- зафіксувати її поясним ременем або яким-небудь іншим предметом (хусткою, шарфом, смугами тканини, широким бинтом та ін.) у стані максимального згинання або розгинання.

Рис. 11. Типові місця притиснення артерій для зупинки кровотечі:

1 - скроневої; 2 - потиличної, підщелепної; 3,4- сонних; 5 - підключичної; 6 - пахвової; 7 - плечової; 8 - променевої;9 - ліктьової; 10 - стегнової (у паховій області); 11 - стегнової артерії в середній третині; 12 - підколінної;13 - тильної артерії стопи; 14- задньої артерії стопи

Показаннями для накладення джгута є: артеріальна кровотеча і синдром тривалого стиснення, а протипоказанням для його накладення - запальний процес, венозна та капілярна кровотеча

Рис. 11. Положення кінцівок для зупинки кровотечі з артерій:

а - підключичної;

б - стегнової;

в - плечової та ліктьової;

г - підколінної

Зупинку кровотечі круговим стисненням джгутом проводять за такими правилами: (рис. 12):

- до накладення джгута накласти прокладку (деталі одягу, хустка, рушник тощо) для попередження защемлення шкіри між витками джгута;

- для зменшення кровотечі надати кінцівці піднятого положення

- під кінцівку підвести та розтягти джгут і кілька разів обернути його навколо кінцівки до зупинки кровотечі;

- перший тур накладати найбільш тугим, другий - з меншим натягом, інші - з мінімальним;

- класти тури джгута рівно, не защемляючи шкіри;

- закріпити кінці джгута;

- під тур джгута покласти записку із зазначенням часу та дати накладення.

В г

Рис. 12. Зупинка артеріальної кровотечі круговим стисненням джгутом:

а - гумовий джгут; б - фіксатор джгута; в - розтягання джгута;

г - накладення джгута

Правильно накладений джгут зупиняє кровотечу, кінцівка блідне, пульсація судини нижче джгута припиняється.

Неправильно накладений або надмірно затягнутий джгут викликає сильний біль, а також може спричинити роздавлювання м'яких тканин, їхнє змертвіння і параліч кінцівки. Слабко затягнутий джгут кровотечу не зупиняє, створює венозний застій, що проявляється посинінням кінцівки і посиленням венозної кровотечі.

Джгут накладають у типових місцях (рис. 13).

Рис. 13. Типові місця накладення джгута при кровотечі з артерій:

1 - стопи; 2 - гомілки і області колінного суглоба; 3 - кисті і передпліччя;

4 - області ліктьового суглоба; 5 - плеча; 6 - стегна

Помилки при накладенні джгута

Джгут накладено за відсутності артеріальної кровотечі.

Накладення джгута на голе тіло.

Накладення джгута далеко від рани.

Слабке або надмірне затягування кінців джгута.

Джгут на кінцівці залишають улітку не більше 2-х годин, узимку - 1,5 години. Більш тривале стиснення призводить до змертвіння кінцівки. Якщо постраждалого за цей час не можна доставити в лікувальну установу, джгут знімають на 10-15 хвилин для відновлення кровообігу, що проявляється кровотечею з рани, а потім накладають вище раніше накладеного місця. Улітку така маніпуляція повторюється через 1 годину, узимку - через 0,5 години, поки постраждалому не буде надана хірургічна допомога, і при цьому щораз роблять відмітку в записці.

Якщо джгут трубчастий, без ланцюжка і гачка на кінцях, його кінці зав'язують у вузол.

У випадках відсутності джгута кровотечу можна зупинити за допомогою імпровізованого джгута-закрутки з хустки, поясного ременя тощо (рис. 14). Як матеріал для джгута не можна використовувати дріт або тонкі мотузки.

Рис. 14. Зупинка кровотечі: а- за допомогою джгута-закрутки;

б- за допомогою поясного ременя

Після накладення джгута краї рани обробляють йодом, накладають асептичну пов'язку та проводять іммобілізацію кінцівки.

При пораненні яремної вени або сонної артерії на неушкоджену поверхню шиї підкладають дощечку - шину, яку прибинтовують до голови і плеча для того, щоб уникнути удушення. Рану закривають асептичною пов'язкою, на неї - м'який валик, а потім накладають джгут.