72. Юридичні факти: поняття, види і значення.

Під юридичними фактами розуміються життєві обставини, з якими закон, правові норми зв'язують настання юридичних наслідків, насамперед різних правових відносин. Але, з настанням тих чи інших фактів пов'язано не тільки участь суб'єкта права у правовідносинах, але й саме придбання або виникнення правосуб'єктності. (Значення) Юридичні факти служать підставою не тільки виникнення, зміни та припинення конкретних правовідносин. Саме рух останніх є головним, найбільш поширеним наслідком юридичних фактів. (Види) Встановлення чи підтвердження юридичних фактів є одним із головних завдань практичної діяльності кожного юриста. Без цього немислимі правильне застосування закону, захист прав громадян та організацій, вирішення спорів, притягнення до відповідальності порушників закону. Юридичні факти різняться на види по різних підставах класифікації. За своїм відношенню до волі людей юридичні факти поділяються на події і дії. Події - це явища, які не залежать від волі людини, тобто стихійні лиха, народження, досягнення певного віку і смерть людини, витікання термінів і т.п. Вони можуть мати юридичне значення лише в тій мірі, в якій вони впливають на суспільні відносини. Події стають підставою для правомірних наслідків. Подіям - як явищам, не залежних від волі людини - протистоять всі види дій людей, як волевиявлення людини. Дії класифікуються на правомірні і неправомірні за ознакою ставлення до них правових норм. Правомірні дії у свою чергу розрізняються за ознакою спрямованості волі людей, що здійснюють ці дії. Дії, вчинені з наміром породити юридичні наслідки, називаються юридичними актами. До них відносяться індивідуальні акти адміністративного управління, цивільно-правові угоди, заяви і скарги громадян, реєстрація актів громадянського стану, судові рішення та ухвали і т.п. Дії, що призводять до юридичних наслідків незалежно від намірів особи, називаються юридичними вчинками. На відміну від юридичних актів вчинки можуть відбуватися недієздатними особами і мають юридичне значення незалежно від «пороків волі».

73.Понятіе і форми реалізації норм права.

Реалізацією права називається його втілення в поведінці людей і в суспільних відносинах. Право надає багатоаспектний вплив на суспільне життя.

Реалізація права в конкретних відносинах здійснюється в 4 формах: дотримання, використання, виконання та застосування. Дотримання - це така форма реалізації норм права, коли громадяни, інші особи утримуються від здійснення заборонених правом дій. Використання права - це така форма реалізації права, коли громадяни , інші особи використовують надані їм суб'єктивні права у вигляді дозволів або правочинів. Суб'єкт за своїм бажанням реалізує надані права власними діями (складає літературні твори, вступає в конкретні правовідносини: купує в магазині необхідні товари, здійснює поїздки в міському транспорті, не забуваючи при цьому оплачувати свій проїзд).  Виконання - це така форма реалізації норм права, коли громадяни, інші особи виконують покладені на них обов'язки. Суб'єкт вчиняє дії, прямо передбачені нормою права або випливають з будь-якого договору, укладеного цим суб'єктом (юнак призивається на строкову військову службу, ательє мод за договором з громадянином зобов'язується пошити йому костюм). Обов'язок визнається виконаним, за умови, що вона виконана вчасно, в належному місці і належним чином. Невиконання обов'язки, так само як і її неналежне виконання, визнаються правопорушенням і тягнуть за собою застосування юридичної відповідальності. Правозастосування - це така форма реалізації права, при якій компетентний орган держави або посадова особа видають спеціальне рішення з метою наділення конкретних суб'єктів правами та обов'язками (наказ директора підприємства про зарахування громадянина Іванова на роботу).