- •Курсова робота
- •1. Оцінка еколого-економічних збитків
- •2. Заходи щодо усунення або зменшення негативного впливу на біорізноманіття окремих факторів
- •2.1 Соціально-економічні фактори впливу
- •Зміст заходів
- •2.2 Техногенні фактори впливу
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Військова діяльність Зміст заходів
- •3. Пропозиції щодо заохочувальних заходів в окремих галузях
- •3.1 Промислове рибальство та риборозплідні господарства
- •3.2 Евтрофування, заболочування територій, знищення заплав
- •3.3 Розвиток мережі автошляхів та транспортних коридорів
- •3.4 Зменшення негативного впливу на біорізноманіття рекреаційного навантаження, розширення зон відпочинку та дач
- •8. Розробка та введення в дію Державних кадастрів рекреаційних (туристичних, курортних) ресурсів, зокрема ресурсів рослинного та тваринного світу, що становлять потенціал сфери рекреації та туризму.
- •4. Моніторинг заохочувальних заходів
- •4.1 Загальний моніторинг
- •Для екосистем
- •Для видів
- •Короткі характеристики індикаторів
- •4.2 Моніторинг за показниками схеми планування території України
- •2.2. Рівень природно техногенної безпеки і техногенного забруднення:
- •2.3. Розвиток Національної екологічної мережі:
- •2.4. Використання територій:
- •2.5. Стан довкілля:
- •4.3 Економічний моніторинг
- •Визначення повної ціни і витрат з надання водогосподарчих послуг
- •Плати за використання доріг
- •5. Методики оцінки еколого-економічних збитків
- •1. Метод кумулятивного підсумку
- •2. Методика підрахунку збитку, нанесеного рибному господарству в результаті порушення правил рибальства й охорони рибних запасів
- •3. Оцінка збитків тваринному світу при екологічній експертизі господарських проектів
- •4. Метод оцінки впливу на навколишнє середовище за допомогою вартості відтворення
- •5. Метод прямої неринкової оцінки на основі транспортно-шляхових витрат
- •6. Метод неринкової непрямої оцінки через товари-замінники
- •7. Метод прямий неринкової (суб'єктивної) оцінки на основі готовності платити
- •8. Метод прямої неринкової оцінки на основі гедонічного ціноутворення
- •9. Метод ринкової оцінки відновлюваних ресурсів при показниках експлуатації, що змінюються в часі
- •10. Метод ринкової оцінки відновлюваних ресурсів при сталому використанні і не змінюються в часі показниках експлуатації
- •11. Економічна оцінка вартості території (землі)
- •12. Економічна оцінка прибережних ресурсів
- •13. Економічна оцінка охоронюваних територій
- •14. Оцінка ефективності інвестицій в охоронювані території
- •15. Метод економічної оцінки біологічних природних ресурсів на основі витрат на їхнє відтворення
- •16. Метод економічної оцінки біологічних природних ресурсів на основі результативного підходу
- •18. Метод економічної оцінки особливо охоронюваних природних територій на основі вартісних показників виробничих фондів
- •19. Енерго-економічні оцінки вартості біосферних ресурсів и антропогенного збитку на глобальному і регіональному рівні
- •20. Методи розрахунку внеску природних екосистем по країнах світу в глобальну сталість біосфери
4. Моніторинг заохочувальних заходів
пропонується здійснювати за такими напрямками – загальний моніторинг збереження біорізномаїття і сталого використання природних ресурсів за міжнародною методикою, моніторинг збереження біорізномаїття і сталого використання природних ресурсів за показниками схеми планування території України, економічний моніторинг, в тому числі, моніторинг оцінки упередженої шкоди внаслідок запровадження заохочувальних заходів.
4.1 Загальний моніторинг
Для загального моніторингу збереження біорізноманіття і сталого використання природних ресурсів пропонуються індикатори, схвалені Комісією ООН з питань сталого розвитку у 1995 р. на свої третій сесії. Визначаючи основними загрозами біорізноманіттю надмірне чи незаконне вилучення видів, втрату чи фрагментацію середовиша проживання, занесення екзотичних видів, забруднення і деградацію землі та зміни клімату і природні катастрофи, Комісія запропонувала відслідковування змін стану біорізноманіття здійснювати за наступними індикаторами:
Для екосистем
Площа вибраних ключових екосистем (кв. км або га).
Площа охоронюваних територій (у % до загальної території країни).
Для видів
Чисельність вибраних ключових видів.
Короткі характеристики індикаторів
Індикатор площа вибраних ключових екосистем використовує тенденції, що існують на територіях, визначених як ключові екосистеми, з метою оцінки заходів зі збереження біорізноманіття на рівні екосистем і застосовується як інструмент для оцінки специфічних заходів з підтримки біорізноманіття в країні чи регіоні. Індикатор здатен проілюструвати ефективність національних заходів по збереженню і сталому використанню біорізноманіття, включно з заходами, здійсненими на виконання Конвенції по збереженню біологічного різноманіття.
Для віднесення екосистем до ключових пропонується застосовувати наступні критерії. До ключових екосистем відносяться:
Екосистеми, які включають рідкісні або місцеві ендемічні види, чи види, які знаходяться під загрозою зникнення, особливо враховуючи концентрацію цих видів.
Екосистеми з особливо високим рівнем видового різноманіття.
Екосистеми, що являють собою рідкісні чи незвичайні умови проживання видів.
Екосистеми, площа яких значно зменшена відносно їх потенційного чи початкового рівня.
Екосистеми, які перебувають під значною загрозою.
Індикатор площа охоронюваних територій визначає ступінь захищеності від несумісного використання територій, важливих для збереження біорізноманіття, культурної спадщини, наукових досліджень, відпочинку, обслуговування природного ресурсу чи іншу цінність. Цей індикатор відображає виконання статті 8 Конвенції по збереженню біологічного різноманіття. Він також кореспондується з іншими індикаторами, такими як площа лісів (у % до загальної території), інтенсивність заготівлі деревини, площа вибраних ключових екосистем.
До охоронюваних територій відносяться території, які перебувають під повним захистом, і території, які перебевають під частковим захистом. До територій, які перебувають під повним захистом, відносяться території дикої природи, національні парки і національні пам”ятки. До територій, які перебувають під частковим захистом, відносяться території проживання видів диких тварин і рослин, захищені ландшафтні і морські парки, захищені території, на яких здійснюється управління ресурсами. При цьому важливо визначити відсоток території, яка перебуває під захистом, по відношенню до території, яку займає вся екосистема. Рекомендованим нормативом для охоронюваних територій визначені 10% площі від загальної площі кожної з основних екосистем.
Індикатор чисельності вибраних ключових видів використовує тенденції чисельності вибраних ключових видів, які відображають зміни в біологічному різноманітті, та ефективності заходів, які підтримують біорізноманіття. Цей індикатор гарантує стале використання біорізноманіття, показує ефективність національних заходів зі збереження біорізноманіття, включаючи заходи, здійснені на виконання вимог Конвенції по збереженню біологічного різноманіття. Ключові види визначаються в кожній країні самостійно, враховуючи загальні рекомендації.
До ключових видів пропонується відносити:
Ключові види, які мають вплив на екосистему, регулюючи чисельність популяцій інших видів, які за умови втрати цього регулятора можуть призвести до втрати різноманіття в екосистемі.
Рідкісні чи міцеві ендемічні види.
Види, які знаходяться під загрозою зникнення.