- •Курсова робота
- •1. Оцінка еколого-економічних збитків
- •2. Заходи щодо усунення або зменшення негативного впливу на біорізноманіття окремих факторів
- •2.1 Соціально-економічні фактори впливу
- •Зміст заходів
- •2.2 Техногенні фактори впливу
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Зміст заходів
- •Військова діяльність Зміст заходів
- •3. Пропозиції щодо заохочувальних заходів в окремих галузях
- •3.1 Промислове рибальство та риборозплідні господарства
- •3.2 Евтрофування, заболочування територій, знищення заплав
- •3.3 Розвиток мережі автошляхів та транспортних коридорів
- •3.4 Зменшення негативного впливу на біорізноманіття рекреаційного навантаження, розширення зон відпочинку та дач
- •8. Розробка та введення в дію Державних кадастрів рекреаційних (туристичних, курортних) ресурсів, зокрема ресурсів рослинного та тваринного світу, що становлять потенціал сфери рекреації та туризму.
- •4. Моніторинг заохочувальних заходів
- •4.1 Загальний моніторинг
- •Для екосистем
- •Для видів
- •Короткі характеристики індикаторів
- •4.2 Моніторинг за показниками схеми планування території України
- •2.2. Рівень природно техногенної безпеки і техногенного забруднення:
- •2.3. Розвиток Національної екологічної мережі:
- •2.4. Використання територій:
- •2.5. Стан довкілля:
- •4.3 Економічний моніторинг
- •Визначення повної ціни і витрат з надання водогосподарчих послуг
- •Плати за використання доріг
- •5. Методики оцінки еколого-економічних збитків
- •1. Метод кумулятивного підсумку
- •2. Методика підрахунку збитку, нанесеного рибному господарству в результаті порушення правил рибальства й охорони рибних запасів
- •3. Оцінка збитків тваринному світу при екологічній експертизі господарських проектів
- •4. Метод оцінки впливу на навколишнє середовище за допомогою вартості відтворення
- •5. Метод прямої неринкової оцінки на основі транспортно-шляхових витрат
- •6. Метод неринкової непрямої оцінки через товари-замінники
- •7. Метод прямий неринкової (суб'єктивної) оцінки на основі готовності платити
- •8. Метод прямої неринкової оцінки на основі гедонічного ціноутворення
- •9. Метод ринкової оцінки відновлюваних ресурсів при показниках експлуатації, що змінюються в часі
- •10. Метод ринкової оцінки відновлюваних ресурсів при сталому використанні і не змінюються в часі показниках експлуатації
- •11. Економічна оцінка вартості території (землі)
- •12. Економічна оцінка прибережних ресурсів
- •13. Економічна оцінка охоронюваних територій
- •14. Оцінка ефективності інвестицій в охоронювані території
- •15. Метод економічної оцінки біологічних природних ресурсів на основі витрат на їхнє відтворення
- •16. Метод економічної оцінки біологічних природних ресурсів на основі результативного підходу
- •18. Метод економічної оцінки особливо охоронюваних природних територій на основі вартісних показників виробничих фондів
- •19. Енерго-економічні оцінки вартості біосферних ресурсів и антропогенного збитку на глобальному і регіональному рівні
- •20. Методи розрахунку внеску природних екосистем по країнах світу в глобальну сталість біосфери
18. Метод економічної оцінки особливо охоронюваних природних територій на основі вартісних показників виробничих фондів
Сумарна економічна оцінка даним методом здійснюється з урахуванням наступних показників:
основні фонди заповідника;
устаткування;
земельні угіддя;
інші фонди й інвентар.
Для більш повної (комплексної) оцінки особливо охоронюваних природних територій необхідно враховувати доходи від власної діяльності: наукової, природоохоронної, рекламно-видавничої, просвітительської, господарської.
19. Енерго-економічні оцінки вартості біосферних ресурсів и антропогенного збитку на глобальному і регіональному рівні
Стратегія збалансованого розвитку із системної точки зору припускає розгляд балансу в системі «природа-людина», для чого необхідні кількісні критерії, що дозволяють у тих самих термінах описувати природні й антропогенні процеси й одержувати порівнянні кількісні величини.
Енерго-економічні оцінки вартості біосферних ресурсів і антропогенного збитку базуються на тім, що вся корисна робота на планеті, виконувана і природою і людиною, виробляється з витратами енергії.
Баланс системи «природа-людина» може бути оцінений через еквівалентне порівняння виробництва енергії біосферою і цивілізацією.
Енергетичний потенціал живої речовини планети оцінюється в середньому величиною 3*Е21 Джоулів у рік (запис 3*Е21 означає: 3 помножити на 10 у 21-й ступеня). Світове споживання енергії людством оцінюється в середньому величиною 3*Е20 Дж у рік.
Тим самим корисна робота, що проробляється за рік біосферою, не менш чим у 10 разів перевершує роботу людства по підтримці рівня життя, створенню матеріальних благ і інших багатств.
Економічним еквівалентом корисної роботи, що проробляється суспільством, а дорівнює і його енергетичних витрат, є валовий національний продукт (ВНП), вартість якого близька до 2*Е13 $. Такою сумою виражається підсумок роботи, на яку витрачене 3*Е20 Дж енергії. Зіставлення цих двох величин дає грошовий еквівалент одиниці енерговитрат, що використовується для подальших розрахунків.
Щорічна продукція біосфери 3*Е21 Дж/рік буде еквівалентна вартості 7.5*Е14 $. За даними про біологічну продуктивність основних типів екосистем (Реймерс 1990) зроблена їх вартісна оцінка.
Вся сукупність біологічних видів, що існує на планеті, є підсумком еволюції біосфери (близько 3*Е9 років), тому приведені вище цифри, що відбивають цінність продукції біосфери, зробленої за рік, не можна сприймати як вартість екосистем. Поняття часу повинне враховуватися як реальний матеріальний діючий фактор.
Сумарну енергію, витрачену біосферою на формування сучасного біорізномаїиия, можна оцінити завбільшки 5*Е30 Дж. Прийнявши оцінку загального числа видів на планеті близько 5*Е6 (Реймерс 1990) і темпи зникнення 20-30 видів у рік, можна одержати мінімальну оцінку річних утрат біорізномаїття. Вона буде дорівнює 3*Е25 Дж чи 5*Е18 $, що в 10000 разів перевищує величину корисної роботи біосфери за чи рік у 100 000 разів більше всієї сукупності національних багатств, зроблених за рік людською працею.
Економічну оцінку потенційних утрат біорізномаїття при втраті окремих типів екосистем можна зробити з використанням закономірностей скорочення числа видів при зменшенні площ місцеперебувань (острівний ефект). Знаючи величину скорочення площі даного типу екосистем, частку планетарної видової розмаїтості, що живе в них, а також сумарну його оцінку, можна оцінити потенційні втрати розмаїтості, а також їхній економічний еквівалент.