
- •Екзаменаційні питання
- •Культура фахового мовлення
- •Державотворча роль мови
- •Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування
- •Функції мови
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Типи мовлення
- •Особливості лексики офіційно-ділового стилю
- •Поняття літературної мови
- •Мовна норма, варіанти норм
- •Культура мови
- •Основні ознаки культури мови:
- •Як досягти високої культури мовлення, виразності й багатства індивідуальної мови? Поради:
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Мова і професія
- •Майстерність публічного виступу
- •Структура виступу
- •Види підготовки до виступу
- •Мова і думка
- •Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •1) Судження;
- •2) Умовивід;
- •3) Поняття.
- •Основні закони риторики
- •Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання
- •Етичні норми і нормативи Етичні правила ділового спілкування
- •Професійна етика
- •Основні види ділового спілкування Ділова бесіда
- •Підготовка до бесіди
- •Службова нарада
- •Його завдання під час підготування наради такі:
- •Під час проведення наради голова повинен:
- •Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
- •Основні правила ділового спілкування
- •До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:
- •Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей
- •Правила спілкування фахівця при проведенні прийомів
- •Правила спілкування фахівця по телефону
- •Є декілька найважливіших правил телефонного етикету
- •Терміни і термінологія
- •З погляду походження розрізняють:
- •Лексика української мови (залежно від мети висловлювання і від того, яка мовна функція реалізується) поділяється на:
- •Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної
- •Типи термінологічних словників
- •Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури
- •Абревіатури в діловому мовленні Правила скорочування слів
- •Правила скорочування слів
- •Документ – основний вид офіційно – ділового стилю
- •Загальні вимоги до складання документів
- •До ділових документів відносяться:
- •Вимоги до мови ділових паперів
- •Критерії класифікації документів
- •Таблиця 1. Класифікація документів
- •Оформлення сторінки
- •Вимоги до тексту документа
- •Текст складається з таких логічних елементів:
- •Реквізити документів та вимоги до їх написання
- •Основні правила оформлення реквізитів
- •Документи щодо особового складу автобіографія
- •Характеристика
- •Довідково-інформаційні документи оголошення
- •Запрошення
- •Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Протокол
- •Витяг з протоколу
- •Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування
- •Реквізити листа та їх оформлення
- •Вимоги до тексту листа
- •Оформлення листа
- •Етикет ділового листування
- •Телеграма
- •Телефонограма
- •Розпорядчі документи наказ
- •Розпорядження
- •Постанова
- •Організаційні документи статут
- •Положення
- •Інструкція
- •Господарсько-договірні документи договір
- •Трудова угода
- •Контракт
- •Обліково-фінансові документи акт
- •Доручення
- •Накладна
- •Таблиця
- •Вибір слова Відносини – взаємини
- •Об’єм – обсяг
- •Працівник – робітник
- •Значний – вагомий
- •Запущений – занедбаний
- •Тактичні – тактові
- •Адресат – адресант
- •Статут – статус
- •Ділянка – дільниця
- •Керівництво – керування
- •Особистий – особовий – особливий
- •Робітник – працівник – співробітник
- •Гарантійний – гарантований
- •Тактовний –тактичний
- •Економіка –економія
- •Абонент – абонемент
- •Авторитетний – авторитарний
- •Громадський - громадянський
- •Дипломат – дипломант – дипломник
- •Внесок – вклад
- •Головний – основний
- •Пам’ятник – пам’ятка
- •Зміст – смисл
- •Професіональний – професійний
- •Особа – особистість
- •Становище – положення – стан
- •Галузь – сфера – ділянка
- •Барва – фарба
- •Вежа – башта
- •Виключення – виняток
- •Відтінок – відтинок
- •Обсяг – розмір
- •Результат – наслідок
- •Відношення – ставлення
- •Висвітлювати – освітлювати
- •Виборчий – виборний
- •Зв’язати –пов’язати
- •Скоро – швидко
- •Зазнати – понести
- •Книга – книжка
- •Стан – становище
- •Суспільний – громадський
- •Місто – місце
- •Домовитися – договоритися
- •Рахувати – вважати
- •Розповсюджувати – поширювати
- •Являється – є
- •Познайомитися – ознайомитися
- •Приймати – брати
- •Прошу - прошу
- •Дзвонити – телефонувати
- •Мішати – заважати
- •Опанувати – освоїти
- •Грати – відігравати
- •Робітничий – робочий
- •Стійкий – тривкий
- •Стінний – стіновий
Познайомитися – ознайомитися
Познайомитися, -млюся, -мишся. 1. (з ким). Завести, почати знайомство з кимсь. — Познайомимось ближче. Зовуть мене Валерій Іванович, я — директор школи (О.Гончар).
2. (з ким-чим). Те саме, що ознайомитися.
Ознайомитися (з ким-чим). Дістати відомості про когось, щось, набути знань у чомусь. З світовими класиками я ознайомився ще в часи, коли був за стипендіата при двокласовій школі (С.Васильченко); — Ви дозволите мені ознайомитися з вашими документами? (Ю.Смолич).
Приймати – брати
Приймати(з рук) брати; (у спадок) перебирати, переймати; (умови) погоджуватися з; {плян) схвалювати, затверджувати, приставати на; (указ) ухвалювати; (присягу) давати, складати, приносити; (ліки) ковтати, заживати; (їжу) споживати, їсти; (наругу) терпіти, зазнавати, зносити; (бій) ставати до; (запевнення) вислухувати; (радіохвилі) ловити; (гостя) вітати, зустрічати; (як належне) сприймати тошо.Словосполучення приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) в літературній мові вважаються за помилкові.
Брати. Сполучаються зі словами участь, до уваги, до відома, до серця.хапати, схоплювати, ф. гарбати, цупити; (воду) набирати, черпати; (ягоди) збирати, рвати; (коноплі) вибирати, виривати; (силою) здобувати, захоплювати, відбирати, с. брати з бою; (квитки) купувати; (на працю) наймати; (куди) забирати з собою; (за жарт) сприймати як; (платню) діставати, одержувати, стягати, побирати; (злодія) арештовувати, (бранців) полонити; (на облік) ставити; (у ліву, праву руку) повертати; (час) забирати; (- чуття).
Прошу - прошу
Просити, прошу, просиш. У першій особі однини, залежно від змісту, наголошується по-різному:
прошу — звертаюся з проханням до когось зробити, виконати що-небудь.
— Розходьтесь, панове козаченьки, прошу я вас просьбою, не засмутіть гірше мене, молодої! (Марко Вовчок);
прошу. — відповідь на подяку. Відповідаючи на подяку, можна сказати: Немає за що; Прошу; Будь ласка.
Дзвонити – телефонувати
Дзвонити викликати звуки великим дзвоном, баламкати, бамкати; дзвоником – дзеленькати, теленькати.
Телефонувати, недок. і док. Викликати по телефону, повідомляти телефоном.
Мішати – заважати
Мішати. За допомогою мішалки, ложки тощо перемішувати, збовтувати щось і т. ін.: мішати кашу, мішати ложкою в казані.
Дієслова недоконаного виду заважати і перешкоджати в значенні "бути на перешкоді комусь, чомусь, ставати на заваді в чомусь" уживаються паралельно. Але дієслово доконаного виду перешкодити в цьому значенні вживається частіше, ніж завадити. Сьогодні, коли ніщо не перешкодить, почну писати (М.Коцюбинський); — Я думала ви спите, боялась вам перешкодити (Леся Українка); Данило поспішав, бо могла вдарити відлига і перешкодити походові (Д.Хижняк).
Опанувати – освоїти
Опанувати. Долати вияв почуттів, емоційне піднесення, переживання і т. ін.; заспокоюватися. Катерина повагом сіла, сердита на саму себе, що відразу не опанувала себе (С. Журахович).
Освоювати, освоїти. 1. Робити придатним для використання; повністю використовувати, застосовувати: освоювати заболочені землі, освоїти проектну потужність машини, освоїти асигновані кошти.
2. Навчатися користуватися чим-небудь; навчаючись, глибоко вивчати щось, оволодівати чимось: освоювати сучасну техніку, освоювати суміжні професії, освоювати виробництво нових будівельних матеріалів, освоювати досягнення передового досвіду, освоювати тему.