Особа – особистість

Особа, р. мн. осіб. Окрема людина, індивід; людська індивідуальність, особистість; граматична категорія дієслів: особа невіддільна від суспільст­ва, службова особа, гармонійний розви­ток особи.

Особистість, -тості, ор. -тістю. Окрема людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки тощо; індивідуальність. З роками пе­ресвідчуєшся, що повноцінною особис­тістю можна назвати лише того, хто віддав належне і роботі, й людям, і життю в найширшому розумінні цього слова (П.Загребельний); — Я обстоюю те, щоб кожна людина мала найпов­нішу змогу розвинути свою особис­тість, свої здібності (Є.Гуцало).

Становище – положення – стан

Становище. 1. Обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, існує, діє тощо: внутрішнє становище, мате­ріальне становище, становище на фро­нті, міжнародне становище, безвихід­не становище, критичне становище, смішне становище, скрутне станови­ще, виправити становище, шукати ви­ходу із становища, опинитися в стано­вищі безробітного.

2. Місце, роль у суспільстві, про­фесійному середовищі, родині тощо: нелегальне становище, соціальне ста­новище, рівноправне становище, зло­вживання своїм службовим станови­щем.

Положення, р. мн. -ень. 1. Місце перебування, розташування, розміщення: географічне положення, по­ложення тіла, сидяче положення.

2. Зведення правил, законів тощо: положення про вибори, теоретичні по­ложення.

У значенні "становище" невжи­ване.

Стан, -у. З багатьох значень цього слова тут узято тільки потрібні для зіставлення. 1. Те саме, що станови­ще, а також фізичне самопочуття або настрій тощо (відмінність полягає в тому, що ці слова часто сполучаються з різними словами): акти громадсько­го стану, внутрішній стан країни, во­єнний стан, економічний стан, міжна­родний стан, надзвичайний (винятко­вий) стан, неосудний (Іабо осудний) стан, родинний стан, санітарний стан, суспільний стан, станом на 1 січня, стан облоги, стан речей, стан справ, стан фінансів, безпорадний стан, не­безпечний стан, у занедбаному стані, моральний стан, стан душевної триво­ги, стан здоров 'я, стан невагомості, у нетверезому стані. Я ввесь час чека­ла чогось і тому завжди була в стані якогось неясного передчуття (М.Хвильовий).

2. У фізиці: газоподібний стан, кри­тичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми.

3. Соціальна група людей: духовний стан, купецький стан, розшарування суспільства на стани.

Галузь – сфера – ділянка

Галузь. Сукупність організацій, підприємств, фірм, корпорацій, згрупованих і об’єднаних за певними спільними функціями, дійовими виробничими і невиробничими ознаками: спеціалізацією з випуску однотипної продукції, технології, комплексності задоволення потреб (наприклад, легка промисловість, машинобудування, кораблебудування, сільське господарство, харчова промисловість, лісове господарство, медицина, наука).

Сфера. 1. Мат. Сукупність точок, рівновіддалених від даної точки (центра сфери). Замкнута – небесна сфера. 2. Область дії, межі поширення чого-небудь; орбіта, царина, галузь, фронт. Сфера впливу. 3. Громадське оточення, обстановка, середовище. 4. Коло осіб, об’єднаних спільністю соціального становища або занять. Наприклад, ділова сфера, наукова сфера.

Ділянка. Частина поверхні, площі чогось; окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за певною ознакою; частина тіла; переносно — сфера яко­їсь діяльності: ділянка вулиці, ділянка землі, ділянка поля, ділянка фронту, насіннєва ділянка, присадибна ділянка, скронева ділянка, наукова ділянка. Пох. ділянковий. У скл. сл.: сортоді-лянка.