- •Екзаменаційні питання
- •Культура фахового мовлення
- •Державотворча роль мови
- •Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування
- •Функції мови
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Типи мовлення
- •Особливості лексики офіційно-ділового стилю
- •Поняття літературної мови
- •Мовна норма, варіанти норм
- •Культура мови
- •Основні ознаки культури мови:
- •Як досягти високої культури мовлення, виразності й багатства індивідуальної мови? Поради:
- •Культура мовлення під час дискусії
- •Мова і професія
- •Майстерність публічного виступу
- •Структура виступу
- •Види підготовки до виступу
- •Мова і думка
- •Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •1) Судження;
- •2) Умовивід;
- •3) Поняття.
- •Основні закони риторики
- •Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання
- •Етичні норми і нормативи Етичні правила ділового спілкування
- •Професійна етика
- •Основні види ділового спілкування Ділова бесіда
- •Підготовка до бесіди
- •Службова нарада
- •Його завдання під час підготування наради такі:
- •Під час проведення наради голова повинен:
- •Правила спілкування фахівця при проведенні переговорів
- •Основні правила ділового спілкування
- •До усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:
- •Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей
- •Правила спілкування фахівця при проведенні прийомів
- •Правила спілкування фахівця по телефону
- •Є декілька найважливіших правил телефонного етикету
- •Терміни і термінологія
- •З погляду походження розрізняють:
- •Лексика української мови (залежно від мети висловлювання і від того, яка мовна функція реалізується) поділяється на:
- •Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної
- •Типи термінологічних словників
- •Словники як джерело інформації. Роль словників у підвищенні мовної культури
- •Абревіатури в діловому мовленні Правила скорочування слів
- •Правила скорочування слів
- •Документ – основний вид офіційно – ділового стилю
- •Загальні вимоги до складання документів
- •До ділових документів відносяться:
- •Вимоги до мови ділових паперів
- •Критерії класифікації документів
- •Таблиця 1. Класифікація документів
- •Оформлення сторінки
- •Вимоги до тексту документа
- •Текст складається з таких логічних елементів:
- •Реквізити документів та вимоги до їх написання
- •Основні правила оформлення реквізитів
- •Документи щодо особового складу автобіографія
- •Характеристика
- •Довідково-інформаційні документи оголошення
- •Запрошення
- •Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •Протокол
- •Витяг з протоколу
- •Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування
- •Реквізити листа та їх оформлення
- •Вимоги до тексту листа
- •Оформлення листа
- •Етикет ділового листування
- •Телеграма
- •Телефонограма
- •Розпорядчі документи наказ
- •Розпорядження
- •Постанова
- •Організаційні документи статут
- •Положення
- •Інструкція
- •Господарсько-договірні документи договір
- •Трудова угода
- •Контракт
- •Обліково-фінансові документи акт
- •Доручення
- •Накладна
- •Таблиця
- •Вибір слова Відносини – взаємини
- •Об’єм – обсяг
- •Працівник – робітник
- •Значний – вагомий
- •Запущений – занедбаний
- •Тактичні – тактові
- •Адресат – адресант
- •Статут – статус
- •Ділянка – дільниця
- •Керівництво – керування
- •Особистий – особовий – особливий
- •Робітник – працівник – співробітник
- •Гарантійний – гарантований
- •Тактовний –тактичний
- •Економіка –економія
- •Абонент – абонемент
- •Авторитетний – авторитарний
- •Громадський - громадянський
- •Дипломат – дипломант – дипломник
- •Внесок – вклад
- •Головний – основний
- •Пам’ятник – пам’ятка
- •Зміст – смисл
- •Професіональний – професійний
- •Особа – особистість
- •Становище – положення – стан
- •Галузь – сфера – ділянка
- •Барва – фарба
- •Вежа – башта
- •Виключення – виняток
- •Відтінок – відтинок
- •Обсяг – розмір
- •Результат – наслідок
- •Відношення – ставлення
- •Висвітлювати – освітлювати
- •Виборчий – виборний
- •Зв’язати –пов’язати
- •Скоро – швидко
- •Зазнати – понести
- •Книга – книжка
- •Стан – становище
- •Суспільний – громадський
- •Місто – місце
- •Домовитися – договоритися
- •Рахувати – вважати
- •Розповсюджувати – поширювати
- •Являється – є
- •Познайомитися – ознайомитися
- •Приймати – брати
- •Прошу - прошу
- •Дзвонити – телефонувати
- •Мішати – заважати
- •Опанувати – освоїти
- •Грати – відігравати
- •Робітничий – робочий
- •Стійкий – тривкий
- •Стінний – стіновий
Службова нарада
Нарада - спільне обговорення важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського й політичного життя.
Наради - порівняно з багатьма іншими методами управління - мають значні переваги, оскільки дають можливість спільно аналізувати важливі проблеми, висловлювати власні думки та пропозиції, приймати узгоджені рішення.
Оптимальна кількість учасників наради 10-12 осіб; якщо кількість перевищує 16-18 осіб, то не всі матимуть змогу взяти участь в обговоренні, тобто висловитися.
Залежно від мети й завдань, які треба вирішити, службові наради поділяються на: інформаційні (інструктивні), диспетчерські (оперативні), проблемні
Інформаційні організовують безпосередні (конкретні) виконавці з метою ознайомлення учасників з новими завданнями, положеннями, відомостями, що стосуються управлінської вертикалі чи горизонталі. Якщо це директивні матеріали, доцільно познайомити працівників з новою інформацією у письмовій формі без проведення наради. Можна попередньо роздати текст для ознайомлення, а під час наради лише обговорити його й прийняти конкретні рішення.
Диспетчерські наради скликають для отримання інформації про поточний стан справ, її аналіз і прийняття рішень. їх проводять у точно визначений час і день, що дає змогу учасникам планувати свою діяльність і вчасно готуватися до наради. Позапланові оперативні наради зумовлюють неритмічність виконання їх учасниками своїх обов'язків і створюють незручності.
Проблемні наради проводять у невеликому колі компетентних і висококваліфікованих фахівців з метою прийняття найоптимальнішого рішення з обговорюваних питань шляхом голосування.
Нарада навряд чи пройде успішно, якщо її заздалегідь не підготувати, її проводить голова - керівник установи, підрозділу або відповідальна за певний напрям роботи особа. Голова наради повинен мати неабиякий організаторський хист, щоб нарада не перетворилася в пусту балаканину.
Його завдання під час підготування наради такі:
1. Чітко визначити коло обговорюваних питань.
2. Продумати послідовність обговорення цих питань (нараду зазвичай починають з обговорення важливих виробничих питань, що потребують інтенсивної розумової діяльності; наприкінці вирішуються конкретні питання, які голова може подати у вигляді оголошень) та їх взаємозв'язок.
3. Визначити час, необхідний для обговорення кожного питання, враховуючи можливість виникнення дискусії, обміну думками.
4. Передбачити мету, якої слід досягти під час розгляду кожного питання.
5. Визначити учасників наради, враховуючи їх особисту компетентність, посадові обов'язки, а також комунікабельність, їх уміння приймати рішення, конструктивно співпрацювати.
6. Продумати механізм проведення дискусії.
7. Передбачити (і заздалегідь відвести на це певний час) звертання до кожного з учасників наради, певні ліричні відступи, що створять невимушену ділову атмосферу обговорення.
8. Перед засіданням підготувати вступ, який, залежно від характеру обговорюваних питань та ситуації, може бути стислим чи розгорнутим (дві-три хвилини, іноді п'ять хвилин).