Пам’ятник – пам’ятка

Пам'ятник, -а (кому, чому, рідше кого, чого). 1. Архітектурна або скуль­птурна споруда в пам'ять або на честь когось, чогось: пам'ятник Т.Шевчен­кові, до пам 'ятника князеві Володими­рові, пам'ятник Слави.

2. зрідка. Те саме, що пам'ятка.

Пам'ятка (чого). Предмет мате­ріальної культури минулого; твір ста­родавньої писемності тощо: архітек­турна пам'ятка, пам'ятка архітек­тури, літературна пам'ятка, пам'ят­ка літератури.

Зміст – смисл

Зміст.у, чол. 1. Те, про що говориться, розповідається де-небудь, те, що описується, зображується (перев. у книзі, статті і т. ін.). Прочитавши кілька рядків і не зрозумівши змісту, він закрив книжку і знову замаячив по хаті (Григорій Тютюнник, Вир.)

2. Суть, внутрішня особливість чого-небудь. Сучасна епоха, основний зміст якої становить перехід від капіталізму до соціалізму, є епоха боротьби двох протилежних суспільних систем

// Певні властивості, характерні риси, які відрізняють дане явище, предмет від подібних явищ, предметів і т. ін. Почавши з 1881 року, він [І. Франко].. пише повісті, драми, оповідання, вірші та статті наукового та публіцистичного змісту (Михайло Коцюбинський). 3. Розумна основа, мета, призначення чого-небудь. З заводом, з його цехами він повинен ознайомитися насамперед: адже саме там визначається зміст, характер, напрямок роботи заводських лабораторій (Юрій Шовкопляс). 4. Перелік розділів, частин, оповідань і т. ін. книги, збірки, рукопису тощо, перев. із вказівкою сторінок, де вони вміщені. Зміст кн. буде такий: Тіні забутих предків. Сон. Лист. Подарунок на іменини. Хвала життю. Коні не винні. Що записано в книгу життя. Книжка буде мати заголовок «Тіні забутих предків» (Михайло Коцюбинський).

Смислу, чол. 1. Уявлення про щось, поняття, розуміння чого-небудь. [Олеся:] Такий тільки чоловік усьому дав інший смисл, і в те, що нам часто вбачається вже мертвим, він вдуває дух животворящий... (Марко Кропивницький). // Роль, важливість чого-небудь. Глибокий політичний смисл полягав і в тому, що «Русалка Дністровая» була книжкою, головним героєм якої був народ (Радянське літературознавство). 2. Внутрішній зміст, суть чого-небудь; значення. І поезія, і звуки, і образи — все зрушувало, все розкривало схований гарячий смисл і усміхалося (Гнат Хоткевич);

3. Мета, завдання, призначення чого-небудь. Ми не вкладаємо смислу нашого життя в саму працю, лише в те, що ми за нашу працю одержимо (Ольга Кобилянська); // розм. Користь, вигода. — Чи є смисл приймати такі страждання за дурненький, малий факт, за факт одставки якогось там жандаря? (Гнат Хоткевич).

Професіональний – професійний

Професіональний. Переважно який стосується професіонала, який за­ймається певною професією; ква­ліфікований: професіональний боксер, професіональний театр.

Професійний. 1. Який стосується певної професії, пов'язаний з нею; фаховий; який об'єднує людей однієї або близьких професій: професійна підготовленість, професійна лексика, професійна хвороба, професійна орга­нізація, професійна спілка.

2. Те саме, що професіональний: професійний актор, професійна твор­чість.