Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Material_z_ukrayinskoyi_movi_za_profesiynim_sprya.docx
Скачиваний:
6139
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
380.52 Кб
Скачать

Обсяг – розмір

Обсяг, -у. Взагалі розмір, величи­на, кількість, значення, важливість, межі чогось. Вж. зі сл.: брошури, будів­ництва, бюджету, виробництва, заго­тівель, знань, інформації, капітало­вкладень, книжки, поняття, послуг, про­грами, промислової продукції, роботи, рукопису, слова, тренувальних наван­тажень, величезний, невеликий, знач­ний, середній; визначити обсяг, підра­хувати обсяг, у повному обсязі, книжка обсягом 40 друкованих аркушів.

Розмір. Величина; (книги) формат; (кризи) масштаб; (зброї) калібр; мн. Розміри, т. габарити. Величина грошової оплати або винагороди за що-небудь.

Результат – наслідок

Результат, -у. Остаточний, кінце­вий підсумок якоїсь діяльності, за­няття, розвитку тощо, показник; су­ма, яку одержують після певних мате­матичних дій: одержані результати, результати експерименту, результат спостережень.

Наслідок. дку, чол. 1. Те, що виходить, випливає з чого-небудь; результат. Ся страшна хороба погана своїми наслідками, коли не доглянути всього як слід (Леся Українка). 2. у знач. прийм., з род. в., діал. Уживається при зазначенні причини, що дала названі в реченні результати. Хлопці дійсно були незвичайно втомлені й ослаблені наслідком попередньої безсонної ночі (Іван Франко).

Відношення – ставлення

Відношення, р. мн. -ень. Взаємо­зв'язок між предметами, явищами. У термінологічних сполученнях вжива­ється зі словами: арифметичне, білко­ве, вартісне, геометричне, кормове, мінове, відсоткове, процентне, синта­ксичне (але не Все це має пряме відно­шення до чого; правильно Все це прямо стосується чого. Пор. стосуватися).

Ставлення (до кого-чого). Той або інший характер поводження з ким-, чим-небудь: душевне ставлення до людей, ставлення до життя, став­лення до хворих, ставлення до праці.

Вживання іменника відношення в цьому значенні (дбайливе відношення, відношення до людей) для української літературної мови мало властиве.

Висвітлювати – освітлювати

Висвітлювати. 1. рідко. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним щось. Ліхтариком з рукава модної «комендантської» сукні Труда висвітлила спочатку важкі черевики). 2. перен. Робити відомим, пояснювати, роз'яснювати, розкривати що-небудь у деталях. // Зображуючи, показувати що-небудь, робити зрозумілим (в літературі, мистецтві).

Освітлювати. 1. Кидаючи проміння світла на кого-, що-небудь, робити його видним.2. Забезпечувати світлом. 3. перен., рідко. Те саме, що висвітлювати. 4. перен. Бути джерелом розуміння чого-небудь; робити ясним, зрозумілим що-небудь. 5.спец. Вилучаючи сторонні домішки, робити світлим, прозорим.Можна сказати: освітлений багаттям, полум’ям, прожектором, лампою, сонцем, а переносно – щастям, радістю, благородством. Цим словом ще користуються на означення рідини, з якої вилучено сторонні домішки й вона стала прозорою, світлою. Освітлена вода, освітлений сік.

Виборчий – виборний

Виборчий. Який стосується прове­дення виборів та різних заходів, по­в'язаних з ними. Вж. зі сл.: акт, бюле­тень, голос, закон, округ, агітація, діль­ниця, кампанія, комісія, платформа, система, справа, урна, право, збори.

Виборний. Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов'язків; якого заміщують шляхом виборів, а не призначення. Вж. зі сл.: старшина, особа, посада, служба, на­чальство, представники.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]