Громадський - громадянський

Громадський. 1. Який стосується громади — групи людей, об'єднаних спільністю інтересів, становища то­що. Вж. зі сл.: осуд, суд, відвага, гігієна, догана, оранка, поведінка, по­дяка, рада, визнання, доручення, зав­дання, заохочення, звучання, акти, збори, кола.

2. Належний усій громаді, колек­тиву, суспільству; призначений для загального користування. Вж. зі сл.: вигін, обід, обробіток землі, хліб, центр, бібліотека, будівля, будова, зе­мля, канцелярія, каса, користь, уста­нова, худоба, господарство, лихо, май­но, тваринництво, харчування, гроші.

3. Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Вж. зі сл.: діяч, доглядач, інспектор, конт­роль, обвинувач, комісія, опікун, орга­нізація, доручення.

4. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільст­ва, пов'язаний з ним. Вж. зі сл.: поря­док, інтереси, права, справи.

Громадянський. 1. Який сто­сується правового стану громадян у державі: акти громадянського стану. Вж. зі сл.: закон, кодекс, шлюб, право.

2. Пов'язаний з громадянами; вла­стивий свідомому громадянинові, спрямований на користь суспільства. Вж. зі сл.: обов'язок, подвиг,рух, відва­га, гідність, ідея, клятва, мужність, обрядовість, панахида, поезія, позиція, рівність, совість, права.

3. Невійськовий, цивільний. Вж. зі сл.: клуб, мир, битва, боротьба, війна, страта.

Дипломат – дипломант – дипломник

Дипломат, -а. Урядова особа, яка має повноваження для зносин з ін­шими державами; перен. розм. — лю­дина, яка вміло й тонко діє у стосун­ках з іншими: тонкий дипломат, бути дипломатом.

Дипломант, -а. 1. Учень або студент, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою. 2. розм. Особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в чомусь: дипломант міжнародного конкурсу піаністів.

Дипломник, -а. Те саме, що дипломант 1. Автор дипломної роботи, підготовленої в технікумі чи в вузі: сумлінний дипломник.

Внесок – вклад

Внесок, -ску. 1. Гроші, які хтось сплачує організації, установі тощо: вступні внески, профспілкові внески, членські внески, сплачувати внески.

2. перен. Щось цінне, внесене в громадську справу, науку, літературу тощо: вагомий внесок у сучасну науку.

Вклад, -у. Грошова сума, внесена на збереження до Ощадбанку або Держ­банку: грошовий вклад, терміновий вклад, вклад на поточний рахунок.

Головний – основний

Головний. 1. Прикм. від голова: го­ловний біль, головний мозок, головний убір.

2. Найголовніший, найсуттєвіший. Вж. зі сл.: зміст, метод, мотив, наго­лос, напрям, підсумок, показник, пред­ставник, приз, пункт, район, удар, крок, ідея, мета, надія, перешкода, по­рода, причина, проблема, риса, роль, тема, тенденція, турбота, умова, джерело, завдання, питання, сили.

3. Який рухається попереду ко­гось, чогось; передній. Вж. зі сл.: ва­гон, дозор, загін, танк, автомашина.

4. Який перебуває в центрі чогось. Вж. зі сл.: вхід, корпус [університету], під Ьд, шлях, вулиця, дорога, пристань.

5. Який очолює що-небудь, стар­ший над кимсь тощо. Вж. зі сл.: агро­ном, актор, економіст, інженер, лікар, отаман, помічник, режисер, штаб, квартира, підприємство, речення, уп­равління.

Основний. Те саме, що головний 2. Вж. зі сл.: елемент, засіб, закон, зміст, капітал, колектив, мотив, наголос, напрям, обов'язок, осередок, показник, район вирощування, рід військ, сорт, тип, тягар, урок, факт, фонд, фунда­мент, відмінність, група, дисципліна, ділянка, олійна культура, маса, причи­на, риса, робота, споруда, супереч­ність, тема, умова, виробництво, за­вдання, значення, зусилля, знаряддя, питання, види зброї, заходи, сили.