Місто – місце

Місто. Назви, що виступають у ролі граматичної прикладки до слова місто, виражені відмінюваним імен­ником, переважно узгоджуються з ним у відмінку: у місті Києві, з міста Львова, під містом Варшавою. Звичай­но не узгоджуються, тобто зберігають початкову форму: а) назви, які рідко зустрічаються: поблизу грецького міс­та Волос; б) складені назви: під міс­том Великі Луки, у місті Кривий Ріг; в) назви міст у спеціальній літературі (географічній, військовій), в офіцій­них повідомленнях і документах.

Місце.1. простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. //Простір, пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо. // певний пункт, площина, призначення для кого-, чого-небудь. // певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися.

Домовитися – договоритися

Домовлятися, домовитися, -влюся, -вишся. Ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати щось. Домовлятися про роботу він приїздив сюди в середині лю­того (Ю.Шовкопляс); Вас пустять у палату, я домовився (В.Ку­чер);

Договоритися-ююся, -юєшся і рідко договоря́тися, -я́юся, -я́єшся, недок., договори́тися, -ворю́ся, -во́ришся, док. 1) до чого, рідко чого. Багато говорячи, збиватися на нісенітницю або взагалі зазнавати чого-небудь небажаного, неприємного.

2) Приходити до згоди шляхом переговорів; домовлятися. || про що. Домовлятися з кимось про що-небудь.

Рахувати – вважати

Рахувати, -ую, -уєш. Називати числа в послідовному порядку; ви­значати кількість, суму тощо: рахува­ти секунди, хлопчик вже вміє рахува­ти, рахувати гроші. Я ще до школи навчився не тільки читати й писати, а й рахувати (А.Дімаров). Значень "розраховувати на когось, щось", "вважати" це слово не має.

Вважати (ким, чим, прирівнювати до когось) визнавати, признавати, приймати з кого, що, розм.. мати за кого, за що, док.: признавати, визнати, порахувати, прийняти.

Розповсюджувати – поширювати

Розповсюджувати. Дієслово розповсюджувати (розповсюджуватися) означає «розподіляти (розподілятися) по багатьох місцях чи скрізь, але не суцільною масою, а окремими предметами з маси»: «Зараз будемо вивчати, як бур’яни розповсюджують своє насіння» (О. Донченко); «Ми розповсюдили в нашому селі багато примірників Шевченкового «Кобзаря» (з живих уст).

Поширювати. Дієслово поширювати означає «збільшувати в обсязі, в масі чи просторі»: «Хто відкриває прийдешність нашому почуттю, той поширює межі вічності нашій душі» (Леся Українка); аналогічне значення має й зворотна форма цього дієслова — поширюватися. «Мабуть, ніде доцільна думка, свіжа ініціатива не поширюється з такою блискавичною швидкістю, як на фронті» (О. Гончар).

Являється – є

Як пояснюють лінгвісти, дієслово являтися – синонім спільнокореневого з’являтися й має такі значення: приходити куди-небудь; появлятися, показуватися десь; ставати наявним. Переважно вживається в розмовному стилі. “Ніколи не являється вчасно”. Можливе у художній мові: “У сні мені явились дві богині” (Іван Франко). У функції зв’язки в складеному присудку не виступає. Під впливом російської мови, де однозвучне дієслово виконує роль зв’язки, його часто-густо використовують помилково. Він являється майстром високого класу; вибух являється першопричиною. Таке слововживання неправильне. Треба: він – майстер високого класу або він є майстром високого класу; вибух – це першопричина, вибух є першопричиною. Ще приклади: "Мій брат являється керівником туристичної фірми" (з розмови).