Зв’язати –пов’язати

Пов'язувати, -ую, -уєш, пов'язати, -яжу, -яжеш. Крім прямих значень (пов'язувати хустку, пов'язати снопи тощо), вживається в переносних зна­ченнях "єднати когось, щось; встано­влювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між кимсь, чимсь; об'єд­нувати разом чим-небудь спільним". Мишуга був першим і неперевершеним виконавцем багатьох пісень Лисенка, з яким його пов язувала щира дружба (з журналу); Труд Франко тісно пов'язу­вав з боротьбою в ім'я кращого майбу­тнього (М.Рильський); Дуже ймовір­но, що вона пов'язує відповідь свою з його від'їздом (А.Головко).

Зв'язувати, 1. З'єднувати, скріплювати кінці чого-небудь вузлом, петлею і т. ін. 2. Скріплювати які-небудь предмети за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін// З'єднуючи докупи і обв'язуючи що-небудь, виготовляти щось. 3. Обкручувати, обв'язувати чим-небудь тіло або руки, ноги. 4. З'єднувати які-небудь пункти шляхами сполучення. 5. Встановлювати взаємозалежність, взаємодію кого-, чого-небудь; пов'язувати щось із чимось. 6. спец. Міцно сполучати, скріплювати, з'єднувати що-небудь з чимось в'яжучою речовиною або сумішшю речовин чи якимись іншими засобами. Глина зв'язує між собою камені.

Скоро – швидко

Скоро. Уживається в двох значеннях: для вираження інтенсивності руху, а також у часовому – з відтінком “невдовзі”. У першому він не відрізняється від слова швидко і вживається паралельно з ним. Однак останніми роками у мовній практиці спостерігається тенденція до семантичного розмежування цих лексем. Скоро переважно виступає з часовим значенням (“незабаром”): “Іди ж, стара, юшки дітям навари, бо вже й вечір скоро” (Михайло Стельмах). Швидко – як прислівник, що передає інтенсивність руху: “Коні швидко бігли степовою дорогою” (з газети). Щоправда, іноді контекст дає змогу застосовувати будь-який з двох прислівників: “Хто з усіма добрий хоче буть, той швидко втратить добрий путь” (Іван Франко). Тут без шкоди для змісту можна замінити швидко на скоро.

Зазнати – понести

Зазнати. 1. Пізнавати на власному досвіді, переживати що-небудь, зустрічатися, стикатися з чимось. // Відчувати, почувати що-небудь. Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (Олесь Гончар); — Я теж зазнала великого розчарування в житті... (Ірина Вільде); // тільки 3 ос. Під дією чого-небудь мати певні зміни у своєму складі. Відомо, що органічні речовини (білки, жири, вуглеводи та ін.), зазнаючи безперервного розпаду, виділяють енергію, потрібну для життєдіяльності.

Понести , су, сеш, док. 1. перех. Піти, несучи кого-, що-небудь.2. перех. Почати говорити таке, що викликає осуд. 3.Понести на своїх плечах — винести тягар чого-небудь; витерпіти. 4. перех., діал. Зазнати. Біль унаслідок вивихнення ноги, як і ушкодження на голові й тілі, які понесла хора [хвора], падаючи безпритомно, засудили звичайно енергійну й рухливу жінку на кількатижневе лежання (Ольга Кобилянська);

Книга – книжка

Книжка. Друкована праця у вигля­ді зброшурованих і оправлених арку­шів паперу з якимсь текстом.«Ах, я довго вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала» (П. Тичина); «Письменному — книжка в руки» (М. Номис).

Книга. Переважно велика обсягом або важлива за змістом. Зшиті в одну оправу аркуші паперу з якими-небудь записами: книга скарг, конторські книги. книгу вхідних і вихідних паперів.