- •Оглавление
- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4.Характеристика основних теорій походження держави.
- •5.Поняття та основні ознаки права.
- •6.Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •8.Поняття джерела права та їх система.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права.
- •10.Межі дії нормативно-правових актів: в простірі, у часі, за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •18.Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •21.Правопорушення:поняття, ознаки та види.
- •22.Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28.Особисті права і обов’язки батьків і дітей.
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права україни.
- •32.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •33.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •34.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42.Види недійсних правочинів.
- •43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45.Зобовязання: поняття, структура та види.
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобовязень.
- •48.Способи забезпечення виконання зобовязень.
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобовязень.
- •50.Поняття, підстави то умови цивільно-правової відповідальності.
- •51.Збитки:поняття та їх структура.
- •53.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •55.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийняті на роботу.
- •56.Види зміни умов трудового договору.
- •57.Загальні підстави припинення трудового договору.
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •60.Робочий час: поняття і види.
- •61.Режим та облік робочого часу.
- •62.Поняття і види часу відпочинку.
- •63.Відпустки:поняття та види.
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •67.Поняття трудових спорів, види, та порядок ї вирішення.
- •68.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •69.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи, що розглядають справи про адміністративні порушення.
- •71.Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •72.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •73.Склад злочину та зміст його елементів.
- •74.Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •76.Стадії вчинення умисного злочину.
- •77.Поняття та види співучасті у злочині.
23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — це передбачене законом і застосоване органами держави примусове обмеження або позбавлення правопорушника певних благ. Вона завжди супроводжується моральним осудженням порушника закону. Розрізняють такі основні види юридичної відповідальності: дисциплінарна, цивільна, адміністративна, кримінальна.
Мета юридичної відповідальності – вияв її соціальної необхідності та ефективності.
Розрізняють такі види мети юридичної відповідальності: загальну превенцію правопорушення; покарання правопорушника; вплив на свідомість правопорушника; моральну перебудову особи; формування в людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну поведінку надалі; виховний вплив на інших людей з метою попередження правопорушень з їхнього боку.
Принципи юридичної відповідальності — це незаперечні вихідні вимоги, що ставляться до правопорушників і дозволяють забезпечувати правопорядок у суспільстві. Вони є різновидом міжгалузевих принципів права, відображають його глибинні усталені закономірні зв'язки.
Юридична відповідальність ґрунтується на принципах:
1) законності
2) обґрунтованості
3) доцільності
4) невідворотності
5) своєчасності
6) справедливості
24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
Вищи юридичної відповідальності
Конституційна - настає за порушення норм Конституції України.
Матеріальна- настає за вчинене майнове правопорушення, шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових обов'язків.
Дисциплінарна — накладається адміністрацією підприємств, установ, організацій внаслідок вчинення дисциплінарних проступків.
Адміністративна - накладається за адміністративні правопорушення органами державного управління до осіб, що не підпорядковані їм по службі.
Цивільна - настає з моменту правопорушення — невиконання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним чином.
Кримінальна - настає за вчинення злочинів, вичерпний перелік яких міститься в КК кодексі.
25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
Шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Ознаками шлюбу є:
- добровільність, тобто наявність добровільної згоди обох з подружжя (регламентується статтею 24 кодексу);
- досягнення шлюбного віку жінкою та чоловіком, що вступають в шлюб (стаття 22);
- реєстрація шлюбу у встановленому законом порядку органом, визначеним для цього Сімейним кодексом, а саме – органом реєстрації актів цивільного стану;
- спрямованість на утворення особистого сімейного союзу жінки та чоловіка.
Умови вступу в шлюб – це ті умови, дотримання яких необхідне для правозгідності шлюбу.
1.Взаємна вільна згода жінки та чоловіка на укладення шлюбу
2.Досягнення особами, що бажають вступити в шлюб, шлюбного віку, закріпленого законодавством.
Спочатку подається заява з документами, перелік яких законодавчо закріплений. Потім майбутньому подружжю роз’ясняються їх права та обов’язки. З часу подання заяви особи вважаються зарученими. І, нарешті, після спливу одного місяця з дня подання заяви обов’язково за присутності обох наречених відбувається реєстрація шлюбу. З нею закон пов'язує виникнення особистих немайнових та майнових відносин між подружжям.
26.Припинення та розірвання шлюбу.
Припинення шлюбу – це припинення правовідносин між подружжям, які викликаються настанням певних юридичних актів. Такими юридичними актами є: смерть одного з подружжя; оголошення одного з подружжя померлим; розірвання шлюбу.
Розірвання шлюбуза життя подружжя можливе тільки шляхом розлучення. Закон визначає два порядки розлучення: в суді або у відділах реєстрації актів цивільного стану