![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Оглавление
- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4.Характеристика основних теорій походження держави.
- •5.Поняття та основні ознаки права.
- •6.Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •8.Поняття джерела права та їх система.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права.
- •10.Межі дії нормативно-правових актів: в простірі, у часі, за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •18.Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •21.Правопорушення:поняття, ознаки та види.
- •22.Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28.Особисті права і обов’язки батьків і дітей.
- •30.Поняття, предмет та метод цивільного права україни.
- •32.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •33.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •34.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40. Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42.Види недійсних правочинів.
- •43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45.Зобовязання: поняття, структура та види.
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобовязень.
- •48.Способи забезпечення виконання зобовязень.
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобовязень.
- •50.Поняття, підстави то умови цивільно-правової відповідальності.
- •51.Збитки:поняття та їх структура.
- •53.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •55.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийняті на роботу.
- •56.Види зміни умов трудового договору.
- •57.Загальні підстави припинення трудового договору.
- •59. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •60.Робочий час: поняття і види.
- •61.Режим та облік робочого часу.
- •62.Поняття і види часу відпочинку.
- •63.Відпустки:поняття та види.
- •64.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •65.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •67.Поняття трудових спорів, види, та порядок ї вирішення.
- •68.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •69.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •70.Органи, що розглядають справи про адміністративні порушення.
- •71.Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •72.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •73.Склад злочину та зміст його елементів.
- •74.Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •75.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •76.Стадії вчинення умисного злочину.
- •77.Поняття та види співучасті у злочині.
11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
Систематиза́ціязаконода́вства — впорядкування та вдосконалення нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості шляхом створення єдиних нормативних актів та їх збірників.
Форми систематизації є:
-кодифікація;
-інкорпорація.
Кодифікація – це систематизація певної групи юридичних норм в єдиному нормативно-правовому акті. При кодифікації замінюються і скасовуються старі юридичні норми, встановлюються нові, заповнюються прогалини у праві, усуваються суперечності між нормами (кодекси).
Кодекси – це єдині внутрішньо-узгоджені за змістом юридично-цілісні, нормативно-правові акти.
До кодифікації відноситься кодекси, статути і закони.
Інкорпорація – це систематизація чинних правових актів у одному збірнику за певним критерієм, тобто за хронологією або за алфавітом. До інкорпорації відноситься звіт законів. В історії є і така форма систематизації законодавства, як консолідація – це об’єднання законодавств декількох країн.
12.Поняття галузі права та правового інституту.
Галузі законодавства — великі об'єднання нормативно-правових актів за певними сферами правового регулювання суспільних відносин, які характеризуються єдністю змісту, форми і мають системні зв'язки між собою.
Зазвичай галузь законодавства «очолюється» кодексом, який визначає юридичну цілісність галузі. Конституція служить нормативною базою формування всіх галузей законодавства.
Інститут законодавства — система нормативних розпоряджень галузі законодавства, які регулюють певну сукупність суспільних відносин.
Важливим елементом структури законодавства є комплексні інститути, що об'єднують нормативні розпорядження кількох галузей законодавства.
13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
Система права --- це об’єктивно зумовлена внутрішня організація і структура права певної держави, яка виражає єдність і узгодженість правових норм, правових інститутів, підгалузей, галузей, блоків галузей, яка виражається в системі законодавства і інших нормативно-правових актах, а також в інших формах права.
Система законодавства –цілісна сукупність усіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, що являють собою зовнішній вираз системи права.
Таблиця
Система права:
-Відображає внутрішню будову права, його зміст
-Змістом є сукупність норм права
-Відображає стан розвитку суспільних відносин, тому має об'єктивний характер
-Норми права об'єднуються в інститути, підгалузі та галузі права
-Первинним елементом є норма права, що завжди має чітку структуру (диспозиція, гіпотеза, санкція)
-Структурні елементи(норми права) не мають назв статей, глав, розділів тощо
Система законодавства:
-Відображає зовнішню будову права, його форму
-Змістом є сукупність нормативно-правових актів
-Відображає волю законодавця, тому суб'єктивна за характером
-Нормативно-правові акти об'єднані за галузями законодавства, які, у свою чергу, поділяються на інститути законодавства
-Первинним елементом є нормативно-правовий акт
-Структурні елементи (нормативно-правові акти) завжди мають назви розділів, глав, статей тощо
14.Поняття і форми реалізації права.
Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в іх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.
За рівнем (глибиною) реалізації розпоряджень, що містяться в нормативних актах, можливі:
-Реалізація загальних установлень — це втілення в життя загальних установлень, які містяться в преамбулах законів, статтях, що фіксують загальні завдання і принципи права та правової діяльності. Вплив права на суспільні відносини в результаті реалізації його загальних установлень, завдань і принципів може бути чималим, але вона позбавлена юридичної специфіки і скоріше має ідейний, моральний характер, виражає «дух» права, а не його «літеру».
-Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами – це втілення в життя загальних норм, які встановлюють правовий статус і компетенцію суб'єктів права, тобто безперешкодне використання суб'єктивних юридичних прав і свідоме виконання суб'єктивних юридичних обов'язків — без конкретних зв'язків або відносин між суб'єктами права.
Є дві форми такої реалізації:
• активна — припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. Цим правам відповідають обов'язки всіх інших суб'єктів не робити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню;
• пасивна — припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання суб'єкта віддій, за які встановлюється юридична відповідальність. Вона полягає в додержанні обов'язків, не порушенні заборонних норм, узгодженні своєї поведінки зі змістом норм права, які встановлюють юридичну відповідальність.
-Реалізація правових норм у конкретних правовідносинах — це втілення в реальні відносини конкретних норм права (див. главу «Правовідносини. Юридичні факти»).
15.Застосування права як особлива форма його реалізації.
Реалізація права – це втілення встановлених правових норм у діяльність суб’єктів права через використання суб’єктивних прав, виконання юридичних обов’язків чи дотримання заборон.
Загалом, право знаходить свій вираз через три основних форми його реалізації: використання, виконання та дотримання.
Використання права – форма реалізації уповноважуючих норм, яка полягає в активній чи пасивній поведінці суб’єктів, здійснюваній ними за власним бажанням. Уповноважуючі норми наділяють особу певними суб’єктивними правами. Фактично усі норми, якими за особою закріплюється якесь право, є уповноважуючими і реалізуються, відповідно, через використання права.
Виконання права – форма реалізації зобов’язальних норм, яка полягає в активній поведінці суб’єктів, здійснюваній ними незалежно від їх власного бажання.
Дотримання – форма реалізації заборонних норм, яка полягає у пасивній поведінці суб’єктів, утриманні від заборонених діянь.
Норма права - це логічно завершене правило поведінки , а стаття закону - це форма його викладу. У статті закону, як видно, може міститися частина норми чи навіть частина її елемента. Норма права, тому, може викладатися в ряді статей одного, чи навіть декількох нормативно-правових актів. Дану обставину необхідно мати на увазі виді усім, хто користується правовими нормами чи застосовує їх у юридичній практиці.