5.Поняття та основні ознаки права.

Право — система норм (правил поведінки) і принципів, встановлених або визнаних державою як регулятори суспільних відносин, які формально закріплюють міру свободи, рівності та справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечуються всіма заходами легального державного впливу аж до примусу.

Ознаки права:

- норми права встановлюються або санкціонуються державою:

- норми права охороняються і забезпечуються, крім інших засобів, державним примусом:

- право являє собою єдину систему норм, котра є обов'язки новою для всього населення, що проживає на території певної держави;

- право - це система загальнообов'язкових правил, норм, зміст яких чітко визначено у тексті правового документу;

- право виражає загальну волю громадян держави.

6.Право як особливий вид соціальних норм.

Право завжди пов'язане з суспільним життям людини. Лю­дина є носієм і основним споживачем його приписів (норм), а її інтереси і потреби — джерелом змісту правил поведінки людей в суспільстві. Право забезпечує загальний порядок, що проявляється в суспільній поведінці людей, установ, органі­зацій і держави. Право проявляє себе як загальний обов'яз­ковий порядок, що панує над волею кожної людини. Пра­вове регулювання — це проголошення державою вимог до лю­дини в формі правових приписів, з одного боку; та виконання особою цих вимог (правових обов'язків) — з другого.

Право — це специфічна форма регулювання, поведінки лю­дей, сукупність правил поведінки (норм), встановлених або санкціонованих державною владою, що виражають інтереси, потреби та надії переважної більшості громадян, що ство­рили державу з метою захисту їх прав, свобод і власнос­ті, стабілізації суспільних відносин, встановлення цивілізо­ваного правового порядку в країні, зміцнення і розвитку держави.

Право, на відміну від інших соціальних норм — норм мо­ралі, норм громадських організацій та установ, релігійних норм, має свої особливості.

Для права, на відміну від інших соціальних норм, харак­терні чіткість визначення прав і обов'язків, їх належне роз­межування. Моральні норми, наприклад, не завжди відрізня­ють права від обов'язків. Наприклад, моральний принцип «допоможи ближньому» може бути як правом особи, що дія­тиме на свій власний розсуд, так і в деяких випадках, зокрема, для лікаря, її обов'язком.

Право об'єднує суспільство, людей в державі, адже всі вони підкоряються однаковим вимогам права, між ними вста­новлюються відповідні правові відносини.

7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.

НОРМА ПРАВА - це встановленою або санкціоноване, а також охоронюване державою правило поведінки, що визначає праваі й обов'язки осіб у регульованих суспільних відносинах.

ОЗНАКИ НОРМ ПРАВА, що відрізняють їх від індивідуально-правового припису, такі:

1,норми узагальнюють типові, тобто такі, що неодноразово повторюються, життєві ситуації

2,вони розраховані на невизначену кількість суспільних відносин

3,адресовані неперсоніфікованому колу суб’єктів, дозволяють окреслити межі поведінки всіх суб’єктів, що підпадають під задану ситуацію

4,діють у часі та просторі безперервно

5,чинність дії правової норми припиняється або скасовується уповноваженими суб’єктами.

Структура норми права - це її внутрішня будова. До структурних елементів норми права ставляться:

-гіпотеза - частина норми, що вказує на фактичні обставини, при настанні яких варто виконати встановлене правило;

-диспозиція - частина норми, що містить саме правило поведінки, що вказує на права та обов'язки сторін у регульованому відношенні;

-санкція - частина норми, що передбачає заходи примусового впливу, застосовувані до порушників даного правила поведінки.