6. Умови зростання міжнародного бізнесу.

Міжнародний бізнес — сфера практичної реалізації міжнародних економічних відносин, здійснення глобальних виробничих, будівельних, торгівельних, сервісних програм та іншої діяльності господарськими суб'єктами двох або більше країн з метою взаємовигідної співпраці для отримання економічногоприбутку та досягнення міцних позицій на ринку. Умови: значні коливання в динаміці торгівлі порівняно з економікою в цілому; зростання заможності націй призводить до росту зовнішньої оргівлі в промислових галузях, ніж в с/г; підвищення ролі інтернаціональних угрупувань МЕРКОСУР (економічний союз держав у Південній Америці); багатосторонні угоди

Ріст і розвиток міжнародного бізнесу викликані дією ряду взаємоповязаних факторів, що призводять до глобалізації виробництва та маркетингу: Досягнення в галузі комп'ютерних технологій і телекомунікацій призвели до бурхливого зростання взаємообміну інформацією та ідеями через кордони держав , що дозволяє споживачам більше дізнатися про зарубіжнb товари. Уряди багатьох країн послідовно знижують бар'єри для інвестицій і торгівлі , що відкриває нові ринки для міжнародних компаній. Існує тенденція до уніфікації та об'єднання в рамках світового співтовариства.

7. Маркетингові стратегії в міжнародному бізнесі.

Однією із найпоширеніших є стратегія збереження лідерських позицій, яку використовують підприємства з найбільшою ринковою часткою, нарощуючи обсяги виробництва та розширюючи сферу впливу малими темпами. Обов’язковими умовами її застосування є вільний доступ до дешевої сировини, оскільки конкурентною перевагою таких організацій є низька ціна на продукцію, а на ринку, де попит на товар є еластичним за ціною, фірми конкурують переважно в ціновій сфері. Основною перевагою використання такої стратегії є можливість реалізації ефекту масштабу: практично доведено, що подвійне збільшення обсягів виробництва скорочує  витрати на одиницю продукції на 20%. Стратегія диференціації, вимагає від виробника інноваційного підходу до розробки і реалізації продукції. Завдяки цьому компанії, що її використовують, отримують можливість вийти на ринок, де конкуренція відносно мала або взагалі відсутня. Таким чином, їм необхідно розробити одну або декілька модифікацій існуючого товару, наділивши його особливими або визначальними для споживача характеристиками. Серед переваг даної стратегії найбільш помітною є можливість монопольного встановлення цін, а також отримання надприбутку протягом певного періоду часу. Стратегія диверсифікації має на меті задовольнити потреби якнайбільшої кількості споживачів шляхом створення портфелю з декількох видів діяльності чи виробництва кількох товарів. Компанії, що використовують  дану стратегію, намагаються зменшити власну залежність від одного ринку і кола споживачів, тому займають одразу кілька його сегментів. Стратегія концентрованого маркетингу спрямована на задоволення потреб окремих фокус-груп споживачів. Її використання дає підприємству не лише можливість виокремити для себе цільовий сегмент, але й скоротити власні витрати за рахунок зменшення частки ринку, що обслуговується. Така стратегія вимагає безпосередньої близькості до споживача та наявності мережі власних представництв за кордоном.