14. Ревізії за зверненням правоохоронних органів

Мета: -Зміцнення держ.фінансової дисципліни;Поліпшення фінансового стану під-в, установ і організацій;Збереження державного і комунального майна;Попередження зловживань;Поповнення доходів бюджету.

Завдання:  -Перевірка дотримання та виконання визначених чинним законодавством фінансово-правових норм;-Виявлення господарських та фінансових правопорушень, крадіжок;-Встановлення причин і умов, що сприяють правопорушенням;-Прийняття заходів щодо заподіяного збитку;-Виявлення невикористаних резервів.

об'єкт:  -Центральні органи виконавчої влади (крім Адміністрації ПУ, ВРУ, Кабміну,СБУ);-Бюджетні установи і організації;Казенні підприємства;-Під-ва та організації, незалежно від форми власності, які отримують кошти з бюджетів, держ.цільових фондів, валютних фондів тощо;-недержавної форми власності за дорученням Адміністрації ПУ та Кабміну.

суб'єкт: Посадова особа, що здійснює ревізію, виконує службове доручення і підпорядковується органу ДФІ.

Призначення: Перевірка об’єктів ревізії.

Юридична основа для призначення: Постанова прокурора, письмові відомості про фінансові порушення та зловживання, порушення чинного законодавства на підконтрольних органах ДФІ, про нецільове використання та з простроченим терміном погашення кредитів, гарантованих державою.

Ініціювання: Органи державної влади (виконавчої,судової,МВС,СБУ)

Межі: За конкретно поставленими правоохоронними органами питаннями.

Ефективність:  Висока.

Аудит, визначення. Необхідність виникнення та класифікація

Аудит – це перевірка оприлюдненої фінансової звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству.

Аудит – організаційна форма незалежного фінансового контролю; перевірка; вид професійної діяльності; вид підприємницької діяльності.

Теорія аудиту обґрунтовує необхідність його виникнення з різних точок зору:

1. Потреби існуючого або потенційного інвестора: аудитор виступає певним гарантом порядності відносин між основними учасниками господарської діяльності – у тому і полягає його суспільне значення;

2. Теорія агентів: вказує на потенційний конфлікт інтересів власника і його агентів, роль третейського судді в якому відводиться аудиторові;

3. Теорія мотивацій: враховує психологічні моменти. Менеджери більш відповідально ставляться до складання звітності, якщо вона буде перевірятися аудитором.

Класифікація:

За об’єктом: - Фінансової звітності (річної фінансової звітності відповідно до встановлених критеріїв); - На узгодженість (оцінка відповідності діяльності установленим вимогам законодавства); - Операційний (систематичний огляд підприємства з метою визначення ефективності).

Суб’єкт: -Зовнішній (здійснюється сертифікованими аудиторами за договорами); - Внутрішній (здійснюється кваліфікованими працівниками підприємства).

Обов’язковість: - Обовязковий (згідно з чинним законодавством); - необов’язковий (на добровільній основі).

Періодичність: - Періодичний (щороку); - Неперіодичний (за необхідністю).

Сектор економіки, до якого належить клієнт: Приватний і державний.

Відмінність аудиту від ревізії

АУДИТ: висловлення незалежної думки з приводу достовірності фінансової звітності, надання послуг; підприємницька діяльність; добровільність здійснення, на основі договорів; горизонтальні управлінські зв’язки, рівноправність і звіт; платить клієнт або за його згодою – орган, якому необхідна функція засвідчення; поліпшення фінансового стану клієнта; на основі господарських договорів; встановити істинність інформації у фінансовій звітності; об’єктом є все, що загрожує платоспроможності клієнта; принцип достатності; результат – аудиторський висновок, звіт аудитора.

РЕВІЗІЯ: виявлення та оцінка недоліків державними суб’єктами контролю з ціллю їх усунення; виконавча діяльність, виконання зобов’язань; примусовість, щодо розпоряджень вищих або державних органів; вертикальні зв’язки, призначення вищою ланкою; платить вища ланка або державний орган; збереження активів, профілактика зобов’язань; на основі законів, інструкцій і наказів; встановити законність здійснених операцій і відсутність крадіжок; об’єкт – все, що порушує чинне законодавство; принцип максимально можливої точності; результат – акт ревізії, висновки, стягнення.

Планові та позапланові ревізії

ЗУ про ДКРС:

Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державної контрольно-ревізійної служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;

2) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

3) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;

4) тощо.

Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.

Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів

Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів.