Тема 9. Соціалізація дитини в сім’ї.

Семінарське заняття №9: Сім’я та соціалізація особистості.

Роль різних типів сім’ї у соціалізації дитини. Значення повної сім’ї у формуванні особистості дитини. Особливості соціалізації у багатодітній і середньодітній сім’ї. Статева соціалізація дитини в сім’ї.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацюйте: 1) Андреева Т.В. Семейная психология: Учебн. пособ. - СПб.: Речь, 2004. - С. 159-193.

2) Калошин В.Ф. Як «оцінювати» шкільні успіхи своїх дітей // Журнал для батьків. – 1999. - №1. – С.50.

2. Проаналізуйте особливості впливу Вашої сім’ї (чи Ваших знайомих) на соціалізацію Вас (чи іншої дитини).

Тема 10.

Семінарське заняття №10: Особливості сімейного виховання дітей на різних вікових етапах.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацюйте: 1) Акименко Ю.Ф. Тренінг батьківської ефективності. Програма і методика проведення // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. - №6. – С. 21-28.

2) Клименко И., Ручкина С. Экстрим-терининг «Семья Робинзонов» // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. - №10. – С. 49-62.

3. Проаналізуйте доцільність наступних правил для батьків щодо покарання дітей:

Покарання не повинно зашкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним.

Якщо є сумніви щодо покарання – не карайте, навіть, якщо Ви зрозуміли, що занадто м’які, довірливі і нерішучі.

За одноразовий вчинок - одне покарання. Навіть, якщо поганих вчинків скоєно водночас декілька, покарання може бути суворим, але тільки одне за всі одразу, а не по одному за кожен вчинок.

Покарання – не за рахунок любові. Що б не трапилося, не позбавляйте дитини заслуженої похвали й нагороди.

Дитина не повинна боятися покарання. Дитина має боятися не Вашого гніву, а вашої образи.

Тема 11.

Семінарське заняття №11: Специфіка виховання дітей в неповних та неблагополучних сім’ях.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацюйте: 1. Бессонова Т.П. Особенности развития ребёнка в неблагополучной семье // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. - №1. – С. 39-42.

Н. Соловьёв. Мысли о семьи // Культура семейных отношений. – М.: Знание, 1985. – С. 166 – 171.

Кохання розпочинається із захоплення і опирається на нього. Берегти своє кохання – це постійно захоплювати собою людину, яку кохаєш.

Кохання виявляє і розвиває все краще, що є в людини.

В коханні проявляється духовна красота людини. Яка людина, таке й її кохання.

Вірність для подружжя – джерело сили, впевненості і красоти.

Слова кохання прекрасні, але щастя – в справах кохання.

В коханні не можна отримувати, не віддаючи себе.

В коханні краще сказати “ні”, чим не виправдати його надій.

У подружжя є страшний, але здоланий противник: одноманітність і скука повсякденного сімейного життя.

Повноцінне сімейне життя розпочинається з народження дитини.

Мотиви багатьох розлучень в мотивах цих шлюбів.

Подружнє життя – творчий процес. У нього два автора, а не один.

Немає сім’ї без суперечностей. Будь-яка єдність суперечлива.

Не сімейних протиріч треба боятися, а несприятливого їх вирішення.

Ніхто так не збагачує почуття родинності, як діти.

В молодості людина прагне відійти від рідної матері, а в старості тягнеться до рідного каміння.

Вплив сім’ї як вогонь: спрямоване на добро, зігріває душу дитини, спрямоване на зло, зжигає її.

Сімейного щастя не чекають – його створюють почуттями, думками і вчинками своїми.

Сімейне щастя є там, де гарні слова і добрі справи.

Багатьом незадоволеним сімейним життям слід змінювати не сім’ю, а своє ставлення до неї.

Про своє сімейне життя знай: не свари його, а направляй.