Тема 5. Проблеми молодої сім’ї, задоволеність шлюбом та подружня сумісність.

Семінарське заняття №5: Проблеми кохання та шлюбу.

Сімейні труднощі, пов’язані із ранніми стадіями існування сім’ї. Особливості подружньої сумісності. Фактори, що впливають на задоволеність шлюбом.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацюйте: 1) Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций.- М.: Апрель-Пресс, изд-во ЭКСМО – Пресс, 2000. - С. 179- 202, 392-399.

2) Белоусова З.И., Бойко В.Э., Приходько В.И. Семья – школа – конфликт. – Запорожье, 1995. – С. 21 – 31 (типи сімейних стосунків).

2. Проаналізуйте, яке відображення в сімейному житті знаходять ідейні погляди і вчинки знайомої Вам людини.

3. Проаналізуйте розподіл обов’язків по введенню домашнього господарства в своїй сім’ї і визначте, які корективи необхідно ввести в цей розподіл.

Тема 6. Особливості сімейного спілкування. Сімейні конфлікти.

Семінарське заняття №6: Етика і психологія сімейного спілкування. Конфлікти між членами подружжя.

Характерні ознаки спілкування між членами подружжя. Види подружньої адаптації. Взаємозалежність задоволеності потреб у сім’ї із виникненням у ній конфліктів. Специфіка подружнього конфлікту. Підходи до аналізу причин міжособистісних конфліктів.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацюйте: 1) Марков С.Л. Мистецтво творчого розв’язання сімейного конфлікту // Молодим сім’ям (поради, рекомендації). – Чернівці, 1998. – С. 26 – 34.

2) Ткачева Р.В. Коррекция и развитие межличностных взаимоотношений в системе «ребёнок – сверстники- взрослые» // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. - №6-7.

3) Гридковець Л.М. Подолання подружніх конфліктів: // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. - №8. – С. 37-38.

2. Проведіть анкету з метою виявлення моральних основ досліджуваної вами сім’ї:

1. Чи доводилося Вам зустрічати щасливих людей?

2. Чи міркували Ви раніше про те, що таке щастя?

3. Дайте визначення щастя: “Щастя – це ...”

а) одним словом; б) одним реченням; в) не обмежуючи себе розміром висловлювання.

4. Чи вважаєте Ви себе щасливим (ою)? Якщо ні, то що Вам не вистачає для “повноти щастя”?

5. Що Ви робите для того, щоб бути щасливим?

6. Чи могли би Ви бути щасливим (ою), живучи на безлюдному острові з людиною, яку Ви кохаєте?

7. Чи міркували Ви про ціль свого життя?

8. Який, на Вашу думку, ідеал щасливою жіночої (чоловічої) долі?

Тема 7. Сім’я та психічна травматизація особистості.

Семінарське заняття №7: Сім’я як джерело психічної травматизації особистості. Вплив психічної травматизації особистості на членів її сім’ї.

Обставини, що сприяють виникненню патогенних ситуацій. Сім’я як джерело психічної травми. Сімейно-обумовлене, непосильне нервово-психологічне та фізичне навантаження. Принципи беззвинувачувального спілкування. Закон багаторівневої казуальної атрибуції.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацювати: 1) Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций.- М.: Апрель-Пресс, изд-во ЭКСМО – Пресс. - С. 233-259.

2) Єйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. – Л.: Медицина, 1990. – С.72 – 81(типи соцільно-психологічних механізмів).

3) Савчук О.М. Стратегії роботи із співзалежними жінками, які зазнають насильства в сім’ї // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. - №4. – С. 51-60.

4) Корнієнко І.Є. Алкогольне узалежнення і психологічні дисфункції у сімейних відносинах // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. - №6 -7. – С. 47-48.

2. Проаналізуйте причини та особливості прояву “сімейної тривоги” у даному випадку:

“Марія Н., 35 років, госпіталізована в зв’язку з спробою здійснити “розширене” самогубство. Взнавши, що чоловік пішов жити до іншої жінки (про це їй повідомив чоловік цієї жінки), вона включила газ в квартирі, де знаходилися вона і її 8-річний син. Самогубство не вдалося завдяки сусідці, яка відчула газ і зламала двері в квартиру. Від сусідів взнала, що проти неї повинна бути розпочата кримінальна справа за спробу вбити власну дитину. Під впливом сукупних травм розвинулася депресивна форма реактивного психозу. Хвора замкнута, часто плаче, тихим голосом звертається до чоловіка, звинувачує його у тому, що сталося, неточно орієнтована у часі, жаліється на скуку. В ході первинного обстеження заявила, що вчинок чоловіка був для неї неочікуваним, стверджувала, що все було добре, він був всім задоволеним і у всьому винна інша жінка. Однак, подальші бесіди виявили значну роль, яку у виникненні нервово-психічного розладу відіграла “сімейна тривога”. Хвора розповіла, що останнім часом у неї були погані передчуття, вона часто задумувалася над тим, “за що її чоловік не кохає”. Виявилося, що її не дивували вчинки чоловіка, які могли вказати на зміну у стосунках: зупинення інтимного життя з ним, його відсутність вдома. І тому, і іншому вона знаходила пояснення, які її задовольняли (“Ми вже не молоді”. “Він дуже багато працює”). Одночасно зростали невпевненість, розгубленість і очікування “чогось самого страшного”. Коли, по її словам, зателефонував той чоловік, вона одразу “зрозуміла, що саме страшне відбулося”.