- •1.Зародження та основні етапи еволюції економічної теорії.
- •2.Економічні закони,їх пізнання та використання
- •3.Методологія,теоретико-економічних досліджень.
- •4. Функції економ теорії .
- •5.Сутність економічної системи,її структурні та функціональні елементи.
- •6.Національні моделі сучасної ринкової економіки.
- •7.Власність в економічній системі
- •8.Типи і види форми власності.
- •9.Типи економічних систем та їх еволюція.
- •10.Економічні потреби суспільства:суть,структура,класифікація.
- •11.Сутність та види економічних інтересів.
- •12.Зміст та структура суспільного виробництва.
- •13.Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв*язок.
- •14.Варіантність використання екон.Ресурсів і проблема вибору.
- •15.Ефективність суспільного виробництва та її показники.
- •16.Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція.
- •17.Товар і його властивості.
- •18.Вартість,корисність.Цінність:зміст та сучасні трактування.
- •19.Теоретичні концепції виникнення і природи грошей.
- •20.Функції грошей та їх еволюція.
- •21.Поняття ринку та його функції.
- •22.Конкуренція:суть.Види та роль у ринковій економіці.
- •25.Інфраструктура ринку,її роль та значення.
- •26.Капітал як економічна категорія товарного виробництва.
- •27.Промисловий капітал та його кругооборот.
- •28.Природа та генезис торговельного капіталу.
- •29.Витрати обігу:їх сутність,структура.
- •30.Сутність торгівлі та її основні форми.
- •31.Природа та джерела позичового капіталу.
- •32.Роль кредиту у функціонуванні сучасного ринкового господарства
- •35.Криві байдужості та їх властивості.Карта кривих байдужості.
- •36.Умови рівноваги споживача.
- •37.Сутність та умови підприємницької діяльності.
- •38.Підприємство та його функції в ринковій системі.
- •39.Організаційно-економічні форми та види підприємства.
- •40.Економічні періоди функціонування підприємства.
- •41.Мотивація поведінки підприємства в умовах ринкового господарювання.
- •42.Витрати виробництва:сутність.Види та фактори,що визначають їх динаміку.
- •43.Стратегія підприємства в умовах недосконалої конкуренції.
- •44.Зміст процесу суспільного відтворення,його види та динаміка.
- •45.Система національних рахунків:сутність та методологічні принципи побудови.
- •46.Способи виміру валового національного продукту.(внп)
- •47.Економічне зростання,його типи та рушійні сили.
- •48.Сукупний попит:цінові та нецінові фактори.
- •49.Сукупна пропозиція:цінові та нецінові фактори.
- •50.Сукупність і типи інфляції.Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •51.Причини виникнення і види безробіття.
- •52.Природа та специфіка циклічності економічної динаміки.Види циклів.
- •55.Інструменти грошово-кредитного регулювання економіки.
- •56.Державне регулювання.
- •57.Об*єктивні передумови становлення та сутність сучасної світового господарства.
- •58.Світовий ринок і міжнародна торгівля.
- •59.Міжнародна валютна система та етапи її еволюції.
- •60.Глобалізація світогосподарських зв*язків та загально цивілізаційні проблеми людей.
11.Сутність та види економічних інтересів.
Економічні інтереси - це усвідомлені потреби (умови) існування різних суб'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у відборі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, їх реалізації. Економічні інтереси - це причина та умова взаємодії й саморозвитку економічних суб'єктів. Соціальним суб'єктом вираження економічного інтересу є індивід, сім'я, колектив (група), люди, які проживають у певному регіоні, верства, суспільство, а кінцевим об'єктом - результат (продукт, послуга, інформація) суспільного виробництва, що іде на задоволення потреби, з приводу якої і складаються конкретні відносини між людьми.
Кожний суб'єкт економічних відносин є носієм конкретного інтересу. Скільки суб'єктів економічних відносин, стільки і економічних інтересів. Серед цієї групи інтересів виділяють особистий, колективний і суспільний інтерес. Це класифікація інтересів за ознакою суб'єктності.
Економічні інтереси можна класифікувати і за іншими критеріями:
* за ознакою важливості розрізняють інтереси головні та другорядні;
* за часовою ознакою - поточні та перспективні;
*за об'єктом інтересів - майнові, фінансові, інтелектуальні, інтереси режиму праці та вільного часу, комфорту, умов праці й життя; * за ступенем усвідомлення - дійсні та помилкові.
Отже, для економічного життя суспільства характерна наявність різноманітних взаємозв'язаних і взаємодіючих інтересів, які утворюють єдину систему. Проте система економічних інтересів суспільства завжди суперечлива. Реалізація економічних інтересів здійснюється через досягнення їхніми суб'єктами конкретних економічних цілей. У реальному житті єдності інтересів досягають через реалізацію кожного з них у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.
12.Зміст та структура суспільного виробництва.
Суспільне виробництво — це сукупна організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.
По-перше, виробництво завжди виступає як суспільне виробництво.
По-друге, в процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини, соціально-економічний зміст яких визначається формою власності на засоби виробництва.
По-третє, суспільне виробництво має безперервний характер, тобто воно постійно повторюється,
відновлюється.
По-четверте, суспільне виробництво є важливою складовою тієї чи іншої соціально-економічної системи, яка функціонує і розвивається на основі властивих їй об'єктивних економічних законів.
Суспільне виробництво поділяється
Матеріальне виробництво — сукупність галузей і сфер, які виробляють матеріально-речові блага й надають матеріальні послуги
Нематеріальне виробництво — сукупність галузей і сфер, що виробляють нематеріальні блага та нематеріальні послуги, які задовольняють духовні й соціальні потреби людей
Продукт сфери нематеріального виробництва набуває форми "товару-послуги", яка має ряд характерних ознак, що відрізняють її від продукту сфери матеріального виробництва
Між сферами матеріального та нематеріального виробництва існує тісний взаємозв'язок та взаємодія
Сфера матеріального виробництва створює матеріально-технічну базу для функціонування як самої себе, так і сфери нематеріального виробництва. У свою чергу сфера нематеріального виробництва задовольняє потреби людей в освіті, лікуванні, спорті, туризмі, культурному, естетичному, моральному розвитку, тим самим створює умови для нормального відтворення всіх працівників, у тому числі і сфери матеріального виробництва.