Історія України

Тема 12. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. (20 тиждень)

Тест 1 (вхідний)

1.Які наслідки мала російсько-турецька війна 1828—1829 рр. для українських земель?

А перехід до Росії українських земель між Дністром і Прутом Б повернення козаків Задунайської Січі з турецьких володінь В приєднання Туреччиною українських земель у гирлі Дунаю

Г остаточна ліквідація російськими військами Запорозької Січі

2.Коли в Києві діяла таємна політична організація «Кирило-Мефодіївське товариство»?

3.Територію поширення якого повстання заштриховано

на картосхемі?

А повстання селян під проводом Л. Кобилиці Б руху опришків під проводом М. Штолюка В повстання селян на чолі з У. Кармалюком

Г руху селян під назвою «Київська козаччина»

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами історичних діячів.

3поет, прозаїк, художник, громадський діяч, автор поетичної збірки «Кобзар» і поеми «Гайдамаки», серії картин «Мальовнича Україна»

4історик, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмного документа «Книга буття українського народу»

5.Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя на українських землях наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.

А діяльність Кирило-Мефодіївського товариства Б заснування Південного товариства декабристів В вихід друком поеми І. Котляревського «Енеїда» Г польське визвольне повстання на Правобережжі

6.ЩосвідчилопростановленняринковихвідносинусільськомугосподарствіНаддніпрянськоїУкраїни в першій половині ХІХ ст.?

1поглиблення спеціалізації регіонів

2застосування вільнонайманої праці

3натуральний характер господарства

4запровадження досягнень агрономії

5низька продуктивність виробництва

6безземелля й малоземелля селянства

102

www.e-ranok.com.ua

Тема 12

Тема 12. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

План теми

1.ВключенняукраїнськихземельдоскладуРосійськоїімперії.Адміністративно-територіальний поділ українських земель.

2.Промисловий переворот та зародження ринкової економіки.

3.Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Теоретична частина

ВКЛЮЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СКЛАДУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ.

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Наприкінці XVIII ст. внаслідок російсько-турецьких війн (1768—1774 рр., 1787—1791 рр.) і поділів Речі Посполитої (1772 р., 1793 р., 1795 р.) Правобережна й Південна Україна опинилися в складі Російської імперії, Західна Україна — у складі Австрійської імперії.

Розподіл українських територій між Російською та Австрійською імперіями на початку ХІХ ст.

Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії поділялася на три генерал-губернаторства: Малоросійське генерал-губернаторство (Харківська, Чернігівська, Полтавська губернії), Київське генерал-губернаторство (Київська, Подільська, Волинська губернії), Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство (Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії).

Населення Наддніпрянської України складало 7,8 млн осіб (українці й представники інших національностей — росіяни, євреї, поляки, румуни, молдавани, вірмени). Уряд Російської імперії прагнув зміцнити свій контроль над українськими землями, тому проводив політику денаціоналізації (асиміляції) щодо українців.

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин

Відсутність власної державності спричинила те, що Україна не могла проводити самостійну зовнішню політику і була змушена брати участь у війнах на боці Російської імперії.

У1806—1812 рр. українці брали участь у російсько-турецькій війні, у результаті якої за Бухарестським мирним договором 1812 р. до Росії відійшла Бессарабія (землі між Дністром і Прутом), де

втрьох повітах проживали українці.

У1812 р. українці у складі регулярної армії, козацьких і ополченських полків брали участь у війні Росії з наполеонівською Францією. Україна займала важливе місце в планах французського імператора Наполеона Бонапарта, який прагнув відокремити українські землі від Російської імперії, частину їх передати своїм союзникам (Правобережжя — Польщі, Волинь — Австрії, Північне Причорномор’я і Крим — Туреччині), а решту території (Лівобережжя і Південну Україну) поділити на військовоадміністративні області — наполеоніди під протекторатом Франції. Перемога Росії не покращила

103

www.e-ranok.com.ua

Історія України

становище України: кріпацтво не було ліквідовано, українські козацькі полки були реорганізовані

увійськові частини російської армії.

У1828—1829 рр. українці брали участь у російсько-турецькій війні, у результаті якої за Андріанопольським мирним договором до Росії відійшли землі в гирлі Дунаю, де проживали українці. У 1828 р. козаки Задунайської Січі під проводом кошового отамана Йосипа Гладкого перейшли на бік російських військ, поселилися на узбережжі Азовського моря і поклали початок Азовському козацькому війську.

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ ТА ЗАРОДЖЕННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

УпершійполовиніXIXст.вУкраїнідомінувалафеодально-кріпосницькасистемагосподарювання, заснована на власності поміщиків на землю, закріпаченні селян та їх особистої залежності від пана. Особливістю економічного розвитку був занепад кріпосницьких і зародження ринкових відносин.

Усільському господарстві збільшилися посівні площі, поширилося вирощування технічних культур (буряків, льону, коноплі, тютюну, соняшнику), формувалася сільськогосподарська спеціалізація регіонів (Південна Україна — зернові культури, Правобережжя й частково Лівобережжя — технічні культури),з’явилисяновігалузівиробництва(цукровебурякосіяння,тонкорунневівчарство),виникли переробні підприємства в поміщицьких господарствах (цукрові, винокурні, суконні), застосовувалася вільнонаймана праця та сільськогосподарські машини (сіялки, віялки, косарки, молотарки).

Упромисловості почався промисловий переворот — перехід від дрібного товарного виробництва

ймануфактури до великого машинного виробництва й заводу та фабрики, формувалася фабричнозаводська промисловість, виникли нові галузі виробництва (кам’яновугільна, металургійна, машинобудівна, текстильна, цукрова), застосовувалася вільнонаймана праця, формувалися верстви промислової буржуазії та найманих робітників.

Розвивалися внутрішня і зовнішня торгівля: з України вивозили сільськогосподарські продукти

йсировину (хліб, сало, риба, сіль, цукор, худоба, шкіри), до України ввозили промислові товари (одяг, взуття, чай, кава, какао, вина, пряності), зростали морські порти (Одеса, Миколаїв, Херсон), розвивалася ярмаркова торгівля (в Харкові, Києві, Полтаві, Ромнах) і чумацького промислу (транспортування зерна, солі, риби).

РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ. ПОШИРЕННЯ НА УКРАЇНУ РОСІЙСЬКОГО

ТА ПОЛЬСЬКОГО СУСПІЛЬНИХ РУХІВ. ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ У. КАРМАЛЮКА

Занепад кріпосницьких і зародження ринкових відносин призвели до посилення антикріпосницького селянського руху, основними формами якого були скарги, утечі від поміщиків, відмова виконувати панщину й сплачувати оброк, підпали поміщицьких маєтків, убивства поміщиків, управляючих та прикажчиків, масові збройні повстання.

У Наддніпрянській Україні у 1813—1835 рр. тривало селянське повстання під проводом Устима Кармалюка на Поділлі, Волині та Київщині. У 1819 р. відбулося повстання військових поселенців Чугуївського уланського полку. У 1855 р. під час Кримської війни (1853—1856 рр.) спалахнуло повстання на Київщині під назвою «Київська козаччина», яке було викликане чутками про звільнення від кріпацтва селян, що запишуться до ополчення й вирушать на війну. У 1856 р. відбувся «похід у Таврію за волею» селян Катеринославщини та Херсонщини, приводом до якого стали чутки про звільнення від кріпосного права селян, що заселять зруйновані під час війни місцевості в Криму. Повстання були придушені царськими військами.

Початок національного відродження в Наддніпрянській Україні.

Розвиток українського визвольного руху

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. у Наддніпрянській Україні розпочався суспільнополітичний рух, у якому існували українська, російська й польська течії, що відбивали інтереси українського, російського та польського населення Російської імперії.

Український національно-визвольний рух виник одразу після ліквідації автономії України і був пов’язаний з діяльністю козацької старшини. Прагнення відновити автономію, а в майбутньому

104

www.e-ranok.com.ua

Тема 12

створити незалежну Українську державу виявилося в діяльності патріотичного гуртка в НовгородСіверському (А. Гудович, Г. Долинський, Г. Калинський та ін.), появі історико-літературних творів («Записки о Малоросии» Я. Марковича, «Енеїда» І. Котляревського, «Історія Русів»), поширенні ідей Просвітництва й Французької революції, утворенні масонських лож у Києві, Одесі, Харкові, Львові та інших містах.

У1791 р. Василь Капніст на доручення козацької старшини здійснив таємну поїздку до Берліна, щоб обговорити з прусським канцлером план відокремлення України від Росії та приєднання її до Пруссії. У 1818—1819 рр. в Полтаві існувала масонська ложа «Любов до істини» (Іван Котляревський), на базі якої у 1821—1825 рр. діяло «Малоросійське товариство» (Василь Лукашевич). Члени масонських лож І. Котляревський, П. Капніст, В. Лукашевич проповідували ідеї свободи, рівності, братерства й сприяли пробудженню національної свідомості української інтелігенції.

У40-х рр. XIX ст. український суспільно-політичний рух був пов’язаний із діяльністю різночинців — вихідців із сімей дворянства, купців, міщан, селян. У січні 1846 р. в Києві виникла таємна політична організація «Кирило-Мефодіївське товариство», до складу якої входили 12 осіб (Микола Костомаров, Василь Бєлозерський, Микола Гулак, Пантелеймон Куліш та ін.). Участь у засіданнях товариства брав Тарас Шевченко.

Програмні документи «Книга буття українського народу» і «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія» передбачали ліквідацію самодержавства, установлення республіканської форми правління, створення федерації рівноправних слов’янських республік, скасування кріпосного права, надання населенню громадянських прав і свобод. Головною метою товариство вважало досягнення державної незалежності України.

Члени Кирило-Мефодіївського товариства поширювали твори Т. Шевченка («Кобзар», «Гайдамаки»), складали революційні прокламації («Брати українці», «Брати великороси та поляки»), займалися просвітництвом народу, установили контакти з російськими й польськими революціонерами.

Уберезні 1847 р. члени товариства були заарештовані й після суду заслані в різні губернії Росії під наглядполіціїбезправаповерненнявУкраїну.Т.ШевченкавіддаливсолдатирядовимОренбурзького окремогокорпусунадесятьроківіззабороноюписатиймалювати.ДіяльністьКирило-Мефодіївського братства стала початком переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів

Російський суспільно-політичний рух був пов’язаний із діяльністю революціонерів-декабристів, які прагнули шляхом державного перевороту знищити самодержавство й кріпосне право. У 1821 р. у Петербурзі утворилося «Північне товариство» (Микита Муравйов, Сергій Трубецькой, Кіндратій Рилєєв, Сергій Каховський), програмний документ якого — «Конституція», розроблена М. Муравйовим, — передбачав установлення конституційної монархії, ліквідацію кріпосного права, надання населенню громадянських прав і свобод, перетворення Росії на федеративну державу (утворення Чорноморської держави зі столицею в Києві та Української держави зі столицею в Харкові на Лівобережжі та Слобожанщині).

У1821 р. на Правобережній Україні у Тульчині утворилося «Південне товариство» (Павло Пестель, Сергій Волконський, брати Сергій та Микола Муравйови-Апостоли, Михайло Бестужев-Рюмін), програмний документ якого — «Руська правда», розроблена П. Пестелем, — передбачав установлення республіканської форми правління, ліквідацію кріпосного права, надання населенню громадянських прав

ісвобод, збереження «єдиної та неподільної» Росії (невизнання за Україною ніяких державних прав).

У1823 р. у Новограді-Волинському утворилося «Товариство об’єднаних слов’ян» (брати Андрій та Петро Борисови), програмні документи якого — «Правила» та «Клятва» передбачали визволення слов’янських народів від царського самодержавства, установлення демократичного ладу, утворення федерації слов’янських республік, однак не передбачали створення окремої Укра - їнської держави.

Повстання декабристів у Петербурзі 14 грудня 1825 р. і повстання Чернігівського полку на Київщині 29 грудня 1825 р. — 3 січня 1826 р. були придушені вірними цареві військами. За вироком суду

105

www.e-ranok.com.ua

Історія України

керівників повстання К. Рилєєва, С. Каховського, М. Муравйова-Апостола, М. Бестужева-Рюміна, П. Пестеля було страчено, понад 250 декабристів заслано до Сибіру.

Польський національно-визвольний рух виник після поділів Речі Посполитої. Його учасники прагнули відновлення державної незалежності Польщі. Під час польського національно-визвольного повстання 1830—1831 рр. проти російського панування повстанці розраховували на підтримку українців. Однак українське селянство відштовхнуло небажання польської шляхти скасувати кріпацтво, а українську інтелігенцію — прагнення включити Україну до майбутньої Польської держави. Поразка повстання спричинила ослаблення польського визвольного руху на Правобережжі: повстанців було заслано до Сибіру, дрібних шляхтичів позбавлено дворянства, закрито польські школи, ліквідовано УГКЦ.

Робота з істоРичним джеРелом

Із «Книги буття українського народу»

97.І пропала Україна. Але так здається.

98.Не пропала вона, бо вона знати не хотіла ні царя, ні пихи, а хоч і був цар, та чужий, і хоч були пани, та чужі; а хоч з української крові були ті виродки, одначе це псовали своїми губами мерзенними української мови і самі себе не називали українцями, а істий українець, хоч був він простого, хоч панського роду, тепер повинен не любити ні царя, ні пана, а повинен любити і пам’ятовати єдиного бога Іісуса Христа, царя і пана над небом і землею. Tак воно було преждє, так і тепер зосталось.

99.І Слов’янщина хоч терпіла і терпить неволю, та не сама її сотворила, бо і цар, і панство не слов’янським духом сотворено, а німецьким або татарським. І тепер в Росії хоч і є деспот цар, одначе він не слов’янин, а німець, тим і урядники у його німці; оттого і пани хоч і єсть в Росії, та вони швидко перевертуються або в німця, або в француза, а істий слов’янин не любить ні царя, ні пана,

алюбить і пам’ятує одного бога Іісуса Христа, царя над небом і землею. Так воно було преждє, так і тепер зосталось.

100.Лежить в могилі Україна, але не вмерла.

101.Бо голос її, голос, що звав усю Слов’янщнну на свободу і братерство, розійшовся по світу словенському. І одізвався він, той голос України, в Польщі, коли 3 мая постановили поляки, щоб не було панів і всі були б рівні в Речі Посполитій; а того хотіла Україна за 120 літ до того.

1.Як називалася організація, уривок із програмного документа якої наведений? На який період припадає її діяльність? Хто входив до її складу?

2.Які програмні положення були проголошені цією організацією?

3.Чим вони відрізнялися від вимог інших організацій, створених у першій половині ХІХ ст. на українських землях?

106

www.e-ranok.com.ua

107

www.e-ranok.com.ua

Історія України

ПеРсоналії

Письменник,представникновоїукраїнськоїлітератури,авторпоеми «Енеїда», п’єс «Наталка-Полтавка» та «Москаль-чарівник», член полтавської масонської ложі «Любов до істини».

Іван Котляревський

(1769—1838)

Громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, етнограф, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмного документа «Книга буття українського народу», учасник громадівського руху.

Микола Костомаров

(1817—1885)

Український громадсько-політичний діяч, письменник, істо- рик,етнограф,одинізспівзасновниківКирило-Мефодіївського товариства, учасник громадівського руху, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

Пантелеймон Куліш

(1819—1897)

Український громадсько-політичний діяч, учений, педагог, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, автор наукових праць із математики, історії, філософії.

Микола Гулак

(1821—1899)

Видатний український поет і прозаїк, художник, автор поетичної збірки «Кобзар» та поеми «Гайдамаки», серії картин «Мальовнича Україна», діяч визвольного руху, можливий учасник Кирило-Мефодіївського товариства.

Тарас Шевченко

(1814—1861)

108

www.e-ranok.com.ua

Тема 12

Тест 2 (контрольний)

1.Якою цифрою позначено на карті українські землі, що ввійшли до складу Російської імперії внаслідок російсько-турецьких війн упродовж 1774—1791 рр.?

А1

Б 2 В 3 Г 4

2.Як бачили майбутнє України представники таємної політичної організації «Кирило-Мефодіївське товариство»?

Авходження України до слов’янської федерації

Б проголошення автономії України у складі Росії В невизнання за Україною ніяких державних прав

Г відродження Гетьманщини на засадах автономії

3.Про якого діяча суспільно-політичного руху йдеться в документі?

«...за писання підбурливих і надзвичайно зухвалих віршів... призначити рядовим в Оренбурзький окремий корпус із правом вислуги. Доручивши начальству найсуровіше наглядати, щоб від нього, ні в якому разі, не могло вийти підбурливих і пасквільних творів. ...Під найсуворіший нагляд, заборонивши писати і малювати».

4.Установіть відповідність між визначеннями та поняттями.

4особиста залежність селян від поміщиків, яка передбачала прикріплення селян до землі й виконання повинностей

5.Установіть послідовність подій антикріпосницького руху на українських землях у першій половині — середині ХІХ ст.

А похід «у Таврію за волею» селян Катеринославщини Б початок повстання селян під проводом У. Кармалюка В повстання військових поселенців Чугуївського полку Г селянське повстання під назвою «Київська козаччина»

6.Які положення відповідають програмі Південного товариства декабристів «Руська правда»?

1ліквідація самодержавного правління

2об’єднання всіх слов’янських народів

3скасування кріпосної залежності селян

4проголошення конституційної монархії

5збереження «єдиної і неподільної» Росії

6установлення демократичної республіки

109

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Теми 13—14. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ —

У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ ХVІІІ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. (21—22 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.Що передбачала аграрна реформа Марії-Терезії та Йосифа ІІ на західноукраїнських землях? А звільнення селян від особистої залежності від поміщиків

Бпереселення безземельних селян до малоосвоєних земель В звільнення селян із невеликими наділами землі без викупу Г збільшення повинностей і податків, які сплачували селяни

2.Якою була основна мета діяльності культурно-просвітницького об’єднання «Руська трійця»? А проголошення незалежної Української держави

Бпробудження національної свідомості українців

В зрівняння у правах католиків та греко-католиків

Гстворення федерації всіх слов’янських республік

3.Якою цифрою позначено на карті місто, де було відкрито перший університет у Наддніпрянській Україні?

А 1 Б 2 В 3

Г4

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами видатних діячів української культури першої половини ХІХ ст.

4фольклорист, співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім»

5.Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст.

А заснування культурно-освітнього гуртка «Руська трійця» Б виникнення громадської організації Головна руська рада В утворення «Товариства греко-католицьких священників» Г видання «Руською трійцею» збірки «Русалка Дністрова»

6.Які українські культурні дічі першої половини ХІХ ст. були вченими?

1В. Боровиковський

2М. Вербицький

3В. Каразін

4М. Максимович

5М. Остроградський

6І. Сошенко

110

www.e-ranok.com.ua

Тема 13

Тема 13. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

План теми

1.Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративнотериторіальний поділ західноукраїнських земель, реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

2.Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Теоретична частина

ВКЛЮЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СКЛАДУ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ.

РЕФОРМИ МАРІЇ-ТЕРЕЗІЇ ТА ЙОСИФА ІІ ТА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Наприкінці XVIII ст. внаслідок поділів Речі Посполитої (1772 р., 1793 р., 1795 р.) Західна Україна (Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття) опинилися у складі Австрійської імперії. Галичина здеякимипольськимиземлями,якабулавиділенавокремийкрай ізцентромуЛьвові,отрималаназву «Королівство Галичини і Лодомерії». Воно поділялося на 12 дистриктів (округів), окремим округом була Буковина. Закарпаття у складі Братиславського воєводства входило до Угорського королівства й поділялося на 4 жупи (регіони).

Населення Західної України складало 2,2 млн осіб (українці й представники інших національностей — поляки, євреї, румуни, угорці, німці). Уряд Австрійської імперії прагнув зміцнити свій контроль над українськими землями, тому проводив політикуденаціоналізації (асиміляції) щодо українців.

Значний вплив на становище українців справили реформи австрійських імператорів Марії-Терезії (1740—1780 рр.) та Йосипа ІІ (1780—1790 рр.), які охопили сільське господарство (звільнення селян від особистої залежності від поміщиків, визначення розміру панщини — 30 днів на рік), релігійне життя (зрівняння у правах віруючих католиків, греко-католиків і протестантів, відкриття семінарій, які готували греко-католицьких священників), освіту (запровадження початкових шкіл з українською мовою навчання, відновлення діяльності Львівського університету (1784 р.), при якому діяв Руський інститут, де на філософському й богословському факультетах навчалися українці).

Однак українське населення не встигло повною мірою скористатися наслідками реформ. Австрійські імператори Леопольд ІІ (1790—1792 рр.) та Франц ІІ (1792—1835 рр.) відмовилися від більшості нововведень своїх попередників.

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ.

СОЦІАЛЬНІ РУХИ

Західноукраїнські землі були відсталими аграрними регіонами Австрійської імперії. Основною галуззю господарства залишалося сільськогосподарське виробництво, у якому була зайнята переважна більшість населення. Земля належала поміщикам, в Галіції — польським, в Буковині — румунським, в Закарпатті — угорським. Селянські наділи катастрофічно зменшувалися, зростало число безземельних селян, збільшувалися селянські повинності (панщина, оброк).

Промисловість перебувала у тривалому застої, розвивалися другорядні галузі (текстильна, шкіряна, соляна, залізорудна, лісова, тютюнова). Ремісничо-мануфактурне виробництво не витримувало конкуренції з німецькою та чеською фабрично-заводською промисловістю.

Економічна відсталість західноукраїнських земель в умовах панування кріпосницької системи призвела до погіршення стану значної частини населення й посилення соціальної напруженості. У 1810—1825 рр. поширився рух опришків під керівництвом Мирона Штолюка у Прикарпатті. У 1810—1815 рр., 1831 р.відбулися «холерні бунти» у Закарпатті, приводом до яких стали обмеження, введені у зв’язку з епідемією холери. У 1843—1844 рр. спалахнуло селянське повстання на чолі з Лук’яном Кобилицею в Буковині. У 1846 р. відбулися селянські повстання в Галичині.

111

www.e-ranok.com.ua

Історія України

ДІЯЛЬНІСТЬ «РУСЬКОЇ ТРІЙЦІ».

ДІЯЛЬНІСТЬ ГОЛОВНОЇ РУСЬКОЇ РАДИ (ГРР)

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. в західноукраїнських землях почалося національне відродження, на чолі якого стало греко-католицьке духовенство. У 1816 р. у Перемишлі в Галичині священик Іван Могильницький за підтримкою єпископа Михайла Левицького організував перше просвітницьке «Товариство греко-католицьких священиків», яке відкривало школи з українською мовою навчання, видавало українські підручники й брошури для народу.

У1833—1837 рр. у Львові діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», засновниками якого були студенти Львівського університету й одночасно греко-католицької духовної семінарії

Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

У1837 р. «Руській трійці» вдалося видати в Будапешті альманах «Русалка Дністрова», де були

вміщені народні пісні, думи, перекази, історичні документи, що розкривали побут, культуру й героїчне минуле українського народу. Австрійська влада заборонила видання, конфіскувала й знищила майже весь наклад і притягла його авторів до судової відповідальності.

Під час революції 1848—1849 рр. у Австрійській імперії в західноукраїнських землях активізувався національно-визвольний рух, під впливом якого австрійський уряд пішов на скасування кріпосного права (1848 р.), проголошення політичних свобод і запровадження парламентського устрою.

Революція сприяла прискоренню самоорганізації українців. 2 травня 1848 р. представники уніатського духовенства й української інтелігенції сформували у Львові Головну руську раду на чолі з єпископом Григорієм Яхимовичем, яка була покликана представляти українців Галичини перед урядом Австрійської імперії.

15 травня 1848 р. у Львові стала виходити перша газета, друкована українською мовою «Зоря Галицька», яка сприяла швидкому піднесенню національної свідомості населення і готувала його до участі в політичному житті.

10 липня 1848 р. почав роботу австрійський парламент, у якому інтереси українців представляли 39депутатів.Вонизапропонувалипарламентовірозглянутипитанняпротериторіально-національний поділ Галичини на Східну (українську) й Західну (польську).

Однак революція 1848—1849 рр. зазнала поразки. Контрреволюційні сили в Австрії перейшли в контрнаступ: було придушено антиурядове повстання у Львові (1—2 листопада 1848 р.), розпущено австрійський парламент (8 березня 1849 р.), придушено селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині (1848—1850 р.), заборонено діяльність Головної руської ради (1851 р.).

Робота з істоРичним джеРелом

Звідозви Головної руської ради від 10 травня 1848 року

…Ми зібралися і працюватимемо у такий спосіб:

1.Першим нашим завданням буде зберегти віру й поставити наш обряд і права наших священиків і церкви нарівні з правами інших обрядів.

2.Розвивати нашу національність у всіх напрямках: досконаленням нашої мови, заведенням її

ушколах вищих і низших, видаванням часописів … поширенням добрих та корисних книжок в українській мові та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах і т.п.

1.У яких історичних умовах виникла організація, що виступила із цитованою відозвою? Хто входив до її складу?

2.Які програмні засади були проголошені Головною руською радою?

3.Яку роль відіграла Головна руська рада в українському національному русі?

112

www.e-ranok.com.ua

ПеРсоналії

Український громадсько-політичний діяч, керівник селянського повстанського руху на Буковині, депутат австрійського парламенту під час революції 1848—1849 рр.

Лук’ян Кобилиця

(1812—1851)

Український громадський та культурно-освітній діяч, грекокатолицький священик, організатор громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», ініціатор і співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».

Маркіян Шашкевич

(1811 — 1843)

113

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Український громадський діяч, поет, фольклорист, один із засновників громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».

Іван Вагилевич

(1839—1866)

Українськийпоет,істориклітератури,етнограф,викладачіректор Львівського університету, один із засновників громадськокультурного об’єднання «Руська трійця», співавтор альманаху «Русалка Дністрова».

Яків Головацький

(1814—1888)

Український освітній і церковний діяч, учений-філолог, заснував першу на західноукраїнських землях культурно-освітню громадську організацію «Товариство галицьких грекокатолицьких священиків для поширення письмами просвіти і культури серед вірних», яка ставила собі за мету видання українських загальноосвітніх та релігійних книжок.

Іван Могильницький

(1777(1778)–1831)

114

www.e-ranok.com.ua

Тема 14

Тема 14. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ ХVІІІ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

План теми

1.Національне відродження. Поява «Історії русів».

2.Зміни в освіті. Відкриття університетів.

3.Розвиток літератури, мистецтва.

Теоретична частина

НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ. ПОЯВА «ІСТОРІЇ РУСІВ»

Українська культура розвивалася в умовах відсутності власної державності й посилення національного гноблення з боку Російської та Австрійської імперій. У Наддніпрянській Україні царський уряд проводив політику русифікації, спрямовану на поширення російської мови та культури.

У Західній Україні культура зазнала значного впливу німецької, польської, румунської, угорської культур. Однак зростання національної свідомості українців сприяло прояву національних рис в усіх галузях культури.

Свідченням національного відродження стала поява історико-літературних творів («Записки о Малоросії» Я. Марковича, «Енеїда» І. Котляревського, «Історія Русів»), утворення масонських лож у Києві, Одесі, Харкові, Львові та інших містах. Особливістю масонських лож, що створювалися на українських землях, було приділення значної уваги у їхній діяльності саме ідеї національного відродження.

ЗМІНИ В ОСВІТІ. ВІДКРИТТЯ УНІВЕРСИТЕТІВ

Освіта була покликана задовольнити потреби держави в освічених людях. Крім початкових шкіл діяли гімназії, професійні училища, ліцеї (Волинський, Ніжинський, Чернівецький), які надавали середню освіту й право вступати до вищих навчальних закладів — Харківського (1805 р.), Київського

(1834 р.) університетів і Києво-Могилянської академії (до 1817 р.). Викладання велося російською мовою в Росії й німецькою мовою в Австрії.

Відомими вченими були історик та етнограф Микола Маркевич («Історія Малоросії»), історик Микола Костомаров («Богдан Хмельницький», «Мазепа», «Павло Полуботок»), учений-енциклопедист Михайло Максимович(«Про системи рослинного царства», «Основи ботаніки», «Роздуми про приро-

ду»), математики ТимофійОсиповський(тритомний «Курс математики») і МихайлоОстроградський

(математичний аналіз, прикладна механіка).

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА

Формування нової української літератури було пов’язано з творчістю Івана Котляревського («Енеїда», «Наталка-Полтавка»), Григорія Квітки-Основ’яненки («Сватання на Гончарівці»), Тараса Шевченка («Кобзар», «Заповіт»), Миколи Гоголя («Тарас Бульба», «Ревізор»), байкарів Петра Гулака-

Артемовського та Євгена Гребінки.

Поширеними видами культурницької діяльності стали збирання й публікація фольклорних творів представниками «Руської трійці» Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Голова-

цьким (альманах «Русалка Дністрова»), Миколою Маркевичем («Малоросійські пісні», «Українські народні пісні», «Збірка українських пісень»).

Започаткувався національний український професійний театр в Харкові (режисер — Г. КвіткаОснов’яненко) та Полтаві (режисер — І. Котляревський), де у складі театральної трупи був актор Михайло Щепкін. У професійних театрах ставилися п’єси західноєвропейських, російських та українських авторів.

Розвивалося музичне мистецтво, видатними представниками якого були композитори Йосип Вітвицький (музичний твір «Україна»), Михайло Вербицький (хори «Заповіт», «Поклін»), Семен ГулакАртемовський (опера «Запорожець за Дунаєм»).

Відомими кобзарями, які виконували історичні пісні та думи, були Андрій Шут, Іван Крюков-

ський, Остап Вересай.

Нйвідомішими пам’ятниками архітектури стали Одеський оперний театр (архітектор Ж. Тома де Томон), Потьомкінські сходи до Чорного моря й Воронцовський палац в Одесі (архітектор Боффо),

115

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Успенський собор у Харкові (архітектори О. Тон і Є. Васильєв), Київський університет (архітектор В. Беретті).

Створювалися декоративно-пейзажні парки в Умані («Софіївка»), Білій Церкві («Олександрія»). Значний внесок у розвиток портретного й пейзажного живопису внесли художники Василь Тропінін («Портрет українця»), Тарас Шевченко (серія офортів «Мальовнича Україна»), Іван Сошенко

(«Жіночий портрет»).

Робота з істоРичним джеРелом

З «Історії Русів» (переклад І. Драча)

«ІсторіяМалоїРосіїдопоринашестянанеїТатарзханомїхнімБатиємзлученазІсторієювсієїРосії або ж вона і є єдина Історія Російська; бо ж відомо, що початок сеї історії, разом з початком правління Російського,беретьсяодКнязівіКнязівствКиївських,зприлученнямдонихлишеодногоНовгородського Князя Рюрика, і триває до навали Татар безперервно, а від сього часу буття Малої Росії в Загальній Російській Історії ледве згадується; по визволенню ж її від Татар Князем Литовським Гедиміном і зовсім вона в Російській Історії замовчана. Саме тому пропонована тут Історія Малоросійська писана на два періоди, тобто до нашестя Татарського екстрактом, а від того нашестя— широко і докладно».

1.У яких історичних умовах з’явився твір, кому належить його авторство?

2.У чому полягала головна ідея трактату, чому був присвячений його зміст?

3.Яку роль відіграла книга в розвиткові українського національного руху?

ПеРсоналії

Культурно-освітній діяч, поет, байкар, автор байки «Пан та собака», викладач історії та географії, ректор Харківського університету в 1841—1849 рр.

Петро Гулак-Артемовський

(1790—1865)

Перший видатний прозаїк нової української літератури, один із засновників Харківського професійного театру, автор комедій «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик», повістей «Маруся», «Конотопська відьма».

Григорій Квітка-Основ’яненко

(1778—1843)

116

www.e-ranok.com.ua

Тема 14

Учений-природознавець, історик, фольклорист і літературознавець, перший ректор Київського університету, членкореспондент Петербурзької академії наук, автор наукових праць «Про системи рослинного царства», «Основи ботаніки», «Роздуми про природу», видавець фольклорних збірників «Малоросійські пісні» та ін.

Михайло Максимович

(1804—1873)

Математик і педагог, академік Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської акдемій наук, автор наукових праць із математичного аналізу, математичної фізики, аналітичної механіки, теорії імовірності.

Михайло Остроградський

(1801—1861)

Освітній і громадський діяч, учений, автор наукових праць з агрономії, метеорології, кліматології, винахідник парового опалення й технології видобування селітри, ініціатор відкриття Харківського університету.

Василь Каразін

(1773—1842)

117

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тест 2 (контрольний)

1.Яким був головний результат революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії для населення західноукраїнських земель?

А заснування інтелігенцією Головної руської ради Б вихід першої української газети «Зоря Галицька» В скасування кріпосної залежності селян Галичини

Гпроведення виборів до австрійського парламенту

2.Якою цифрою позначено на карті місто, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця»?

А 1 Б 2 В 3

Г4

3.Якому напрямку мистецтва притаманні інтерес до духовного світу людини, прагнення до свободи і самовдосконалення, суперечність між надзвичайною особистістю та навколишнім життям?

А бароко Б класицизму

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами видатних діячів української культу-

4живописець, викладач малювання в гімназіях Ніжина та Києва, автор картин «Жіночий портрет», «Хлопчики-рибалки»

5.Установіть послідовність подій культурно-освітнього життя на українських землях у першій половині ХІХ ст.

А заснування Київського університету Святого Володимира Б відкриття університету в Харкові за ініціативи В. Каразіна В утворення Руського інституту при Львівському університеті Г вихід друком поеми «Енеїда» І. Котляревського в Петербурзі

6.Які положення характеризують розвиток сільського господарства Західної України в першій половині ХІХ ст.?

1початок масової трудової еміграції

2низька продуктивність виробництва

3безземелля й малоземелля селянства

4широке застосування найманої праці

5збільшення селянських повинностей

6використання косарок, віялок, сіялок

118

www.e-ranok.com.ua