Тема 18

Теми 18—19. НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НА ПОЧАТКУ ХХ ст. (26—27 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.На вирощуванні яких сільськогосподарських культур

спеціалізувався заштрихований на картосхемі регіон? А винограду Б зернових культур В тютюну

Г цукрових буряків

2.Метою якої політичної партії Наддніпрянської України було створення політично незалежної української держави під гаслом «Україна для українців»?

3.Що проголошував Маніфест 17 жовтня 1905 р., виданий російським імператором Миколою ІІ? А надання громадянських прав і політичних свобод

Б скасування обмежень у правах неросійських народів В ліквідацію кріпацької залежності селян від поміщиків

Г запровадження системи соціального захисту робітників

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами громадсько-політичних діячів Над-

дніпрянської України.

1 публіцист, член Української соціал-демократичної робітничої партії, А Б. Грінченко

4літературний критик, історик літератури, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, один із засновників Української радикальної партії

5.Установіть послідовність подій революції 1905—1907 рр. у Наддніпрянській Україні. А участь робітників України у Всеросійському політичному страйку Б повстання моряків на чолі з лейтенантом П. Шмідтом у Севастополі В збройні повстання в Харкові, Олександрівську, Горлівці, Луганську

Г повстання моряків Чорноморського флоту на броненосці «Потьомкін»

6.Які галузі промисловості найбільш успішно розвивалися на західноукраїнських землях на початку ХХ ст.?

139

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тема 18. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

План теми

1.Утворення монополістичних об’єднань в Україні.

2.Становлення і консолідація української нації. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Самостійницька і автономістська течії в національному русі.

3.Події революції 1905—1907 рр. в Україні.

4.Діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних Думах.

5.Посилення національного гніту в Наддніпрянській Україні у 1907—1914 рр. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну.

Теоретична частина

УТВОРЕННЯ МОНОПОЛІСТИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ В УКРАЇНІ

Головною особливістю розвитку економіки Наддніпрянської України на початку XX ст. був поступовий перехід від вільного підприємництва до монополістичного капіталізму. Монополії — великі об’єднання підприємців однієї чи кількох галузей, які ділять між собою ринки збуту товарів із метою одержання максимальних прибутків.

Розвиток промисловості характеризувався:

•концентрацією виробництва й утворенням монополістичних об’єднань —синдикатів («Всеросійське товариство цукрозаводчиків», «Продамет», «Продвугілля», «Продаруд», «Продвагон»);

•формуванням промислової спеціалізації регіонів (Донбас — центр вугільної промисловості, Нікополь — марганцевої, Кривий Ріг — залізорудної, Правобережжя і частково Лівобережжя — цукрової промисловості);

•значним впливом іноземного — французького, бельгійського, німецького, британського капіталу (у вугільній промисловості іноземному капіталу належало 63%, у металургії — 90% основного капіталу, у залізничному транспорті — 2/3 залізниць).

Розвиток сільського господарства характеризувався:

•збереженням великого поміщицького землеволодіння й селянського малоземелля; посиленням спеціалізації окремих районів (Степова Україна — зернові культури, Правобережжя й частково Лівобережжя — технічні культури: цукрові буряки, картопля, тютюн);

•розвитком кооперативного руху (створення сільськогосподарських спілок — Союзів спожив-

чої кооперації);

• посиленням трудової міграції українських селян на сільськогосподарські заробітки (у Степову Україну, на Дон, Кубань, у Нижнє Поволжя, до Сибіру, на Далекий Схід).

Темпи економічного розвитку Наддніпрянської України були досить високими, однак істотно відставали від темпів розвитку передових країн світу внаслідок колоніальної політики Російської імперії. Наддніпрянська Україна виступала постачальником сільськогосподарської продукції й сировини для промисловості центральних губерній Росії.

Економічна криза 1900—1903 рр. призвела до скорочення промислового виробництва, розорення слабких підприємств, зростання безробіття. Напередодні Першої світової війни внесок Наддніпрянської України до загальноімперського виробництва становив 78% видобутку вугілля, 72% видобутку залізної руди, 69% виплавки чавуну, 57% виплавки сталі, 90% виробництва цукру, а також іншої сільськогосподарської продукції (пшениці, сала).

140

www.e-ranok.com.ua

Тема 18

Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України на початку ХХ ст.

СТАНОВЛЕННЯ І КОНСОЛІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. СТВОРЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ НАДДНІПРЯНщИНИ. САМОСТІЙНИЦЬКА Й АВТОНОМІСТСЬКА ТЕЧІЇ

В НАЦІОНАЛЬНОМУ РУСІ

На початку ХХ ст. почався новий етап українського національного руху, який характеризувався його подальшою політизацією. У Наддніпрянщині виникли українські політичні партії, які прагнули відновлення автономії України у складі Росії (автономісти) або створення незалежної Української держави (самостійники).

Політичні партії Наддніпрянської України

Назва партії Дата Лідери Програма діяльності утворення

ПОДІЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1905—1907 РР. В УКРАЇНІ

Збереження самодержавства, відсутність гарантованих прав і свобод громадян, невирішеність аграрного питання, посилення експлуатації робітників, безробіття, національне гноблення неросійських народів, поразка Росії у війні з Японією призвели до революції 1905—1907 рр. в Російській імперії.

Завданнями революції стали ліквідація самодержавства, установлення конституційнодемократичного ладу, проголошення прав і свобод громадян; ліквідація поміщицького землеволодіння й розподіл землі між селянами; установлення 8-годинного робочого дня й запровадження системи

141

www.e-ranok.com.ua

Історія України

соціального захисту робітників; скасування обмежень у правах неросійських народів і надання можливості їх національного самовизначення.

9 січня 1905 р. у Санкт-Петербурзі була розстріляна царськими військами мирна демонстрація робітників («кривава неділя»). На знак протесту в Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі, Миколаєві відбулися страйки робітників, яких підтримало селянство, почавши погроми поміщицьких маєтків.

Революційні настрої охопили армію та флот. 14—25 червня 1905 р. відбулося повстання на бро-

неносці «Потьомкін» на чолі з матросами Г. Вакуленчуком і О. Матюшенком. 11—16 листопада

1905р.вСевастополіповсталиморяки12кораблівЧорноморськогофлотупідкерівництвомлейтенанта П. Шмідта. 18 листопада 1905 р. виступили сапери у Києві на чолі з підпоручиком Б. Жаданів-

ським.

У жовтні 1905 р. відбувся загальноросійський політичний страйк, у якому взяли участь 120 тис. робітників України. 17 жовтня 1905 р. імператор Микола ІІ видав Маніфест, у якому обіцяв підданим громадянські права, політичні свободи та скликання законодавчого органу — Державної Думи.

Маніфест розмежував політичні сили на три групи: перші (реакційний табір) захищали існуючу політичну й економічну систему та заперечували будь-які нововведення; другі (ліберальний табір) сприйняли маніфест із надією на конституцію й демократичний устрій та вважали революцію закінченою; треті (революційний табір) уважали маніфест тактичним маневром з боку влади і вимагали продовження революції.

У грудні 1905 р. відбулися збройні повстання з метою захоплення політичної влади в Харкові, Олександрівську, Горлівці, Єнакієвому, Луганську. Всі повстання були придушені, їх організатори і активні учасники засуджені, після чого революція пішла на спад.

ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ГРОМАД

У І ТА ІІ ДЕРЖАВНИХ ДУМАХ

Революційні події сприяли активізації українського національного руху: з’явилася українська преса — газети «Хлібороб», «Громадська думка», «Рада», відновилася діяльність мережі товариств «Просвіта» в Одесі, Катеринославі, Києві, Миколаєві, Кам’янець-Подільському. Почалася українізація шкільної та вищої освіти, україномовні відділення були відкриті в Одеському й Харківському університетах.

Розгорнулася діяльність українських депутатів у І Державній думі (1906 р., 102 депутати) іІІ Державній думі (1907 р., 102 депутати), які вимагали скасування викупних платежів селян за землю, запровадження української мови в школах, судових та адміністративних органах, свободи слова, друку, зборів, спілок і віросповідання, надання Україні автономії в складі Росії.

Однак 3 червня 1907 р. Друга Державна дума була розпущена царем. Після поразки революції 1905—1907 рр. всі українські партії зазнали переслідування влади. Незважаючи на поразку, революція сприяла пробудженню національної свідомості українського народу й набуттю політичними партіями досвіду боротьби за демократизацію суспільно-політичного ладу.

ПОСИЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ГНІТУ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ У 1907—1914 РР.

ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА П. СТОЛИПІНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА УКРАЇНУ

Після поразки революції в Російській імперії встановився реакційний режим, який одержав назву столипінський за ім’ям голови Ради міністрів Петра Столипіна. Він характеризувався виданням нового виборчого закону, за яким виборчі права мали тільки 15% населення; забороною демонстрацій, мітингів, зборів; розгромом робітничих організацій, профспілок; забороною українських газет, журналів, художньої літератури; закриттям «Просвіт», українських клубів і гуртків.

Одночасно з метою вирішення аграрного питання, послаблення конфронтації в суспільстві та недопущення нової революції було проведено столипінську аграрну реформу (указ від 9 листопада 1906 р., закони від 14 червня 1910 р. і 29 травня 1911 р.).

Основні положення земельної реформи П. Столипіна:

•вихід селян із громади та закріплення землі у приватну власність;

142

www.e-ranok.com.ua

Тема 18

•створення на селі відрубного й хуторського господарства;

•надання кредитної допомоги селянам через Селянський поземельний банк;

•переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Північного Кавказу і Середньої Азії. Столипінська аграрна реформа прискорила розвиток капіталістичних відносин у сільському госпо-

дарстві, однак у цілому не досягла поставлених цілей, оскільки не ліквідувала поміщицького землеволодіння, малоземелля та безземелля селян.

Робота з каРтоЮ

Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст.*

* Картосхема подається за виданням: Історія України (рівень стандарту, академічний рівень) (авт. О.П. Реєнт, О.В. Малій), видавництво «Генеза», 1—125 стр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main. php?query=pidruchniki10. — С. 12.

143

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Покажіть на картосхемі:

•українські території, які на початку ХХ ст. входили до складу Російської імперії;

•район розміщення підприємств синдикату «Продвугілля»;

•район розміщення підприємств синдикату «Продамет»;

•район розміщення підприємств синдикату «Продвагон»;

•міста, у яких під час революційних подій 1905—1907 рр. були створені ради робітничих депутатів;

•міста, у яких у грудні 1905 р. відбулися збройні повстання.

144

www.e-ranok.com.ua

ПеРсоналії

Громадсько-політичний і культурний діяч, меценат, активний член «Старої громади», один із засновників УДП і Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, фінансував видання українських газет «Громадська думка», «Рада».

Євген Чикаленко

(1861—1929)

145

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, один із засновників УРП і Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, секретар міжнаціональних справ першого першого українського уряду — Генерального Секретаріату УЦР, віце-президент ВУАН (1922—1928 рр.), засуджений як один із керівників СВУ.

Сергій Єфремов

(1876—1939)

Громадсько-політичний і державний діяч, публіцист, член РУП іУСДРП,авторстатті«Війнаіукраїнці»,членУкраїнськоїЦентральної Ради, секретар військових справ першого українського уряду — Генерального Секретаріату.

Симон Петлюра

(1879—1926)

Громадсько-політичний діяч, основоположник українського націоналізму, автор програми РУП «Самостійна Україна», ініціатор створення УНП, член Української Центральної Ради, один із засновників Українського військового клубу ім. П. Полуботка й Першого українського полку ім. Б. Хмельницького.

Микола Міхновський

(1873—1924)

146

www.e-ranok.com.ua

Тема 18

Тема 19. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

План теми

1.Становище промисловості та сільського господарства.

2.Радикалізація українського політичного руху. Вплив Української греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західної України.

3.Боротьба політичних партій Західної України за реформу виборчої системи.

Теоретична частина

СТАНОВИщЕ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель визначався їх залежним становищем в Австро-Угорській імперії.

Розвиток промисловості Західної України відбувався повільніше, ніж Наддніпрянської України, але характеризувався завершенням формування фабрично-заводської промисловості; успішним розвитком нафтової, деревообробної, швейної, взуттєвої і килимарської галузей; припливом іноземного — німецького, англійського, французького капіталу.

Розвиток сільського господарства характеризувався наявністю кріпосницьких пережитків; збереженнямпоміщицькогоземлеволодіння;поглибленнямсоціальноїдиференціаціїселянства;розвитком кооперативного руху; посиленням еміграції до Німеччини, Бельгії, Франції, США, Канади, Бразилії та Аргентини. Зростання промисловості та сільського господарства українських земель не призвело до поліпшення становища робітників і селян, які відчували на собі соціальний і національний гніт. Дискримінація українського населення сприяла зростанню національної свідомості й активізації масової політичної боротьби за національне визволення українців.

РАДИКАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТИЧНОГО РУХУ. ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ НА ПІДНЕСЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

Загальноукраїнським центром визвольного руху залишалася Галичина, де активно діяли політичні партії, які боролися за впровадження загального виборчого права та територіально-адміністративний перерозподіл Галичини.

Політичні партії Західної України

Виниклимолодіжніспортивно-фізкультурніпатріотичнітовариства(«Сокіл»,«Січ»,«Пласт»),

організаторами яких виступили Кирило Трильовський та Іван Боберський. Члени спортивнофізкультурних організацій готували себе для майбутньої збройної боротьби за незалежу Україну.

147

www.e-ranok.com.ua

Історія України

З їхніх лав був сформований Легіон українських січових стрільців (УСС),який брав участь у Першій світовій війні.

Важливу роль у згуртуванні українців і піднесенні національної свідомості населення відіграла

Українська греко-католицька церква (УГКЦ)начолізмитрополитомАндреємШептицьким. УГКЦ вела активну боротьбу за збереження української мови й культури, традиційних обрядів, здоров’я нації. Ідея незалежної української держави, у якій були б зібрані всі етнічні українські землі, ставала гаслом, навколо якого повинні були об’єднатися всі українці.

БОРОТЬБА ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ ЗА РЕФОРМУ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ

Одним з основних напрямів політичної діяльності громадськості Галичини стала боротьба за проведення виборчої реформи. Українці вважали, що представництва у віденському парламенті й галицькому сеймі дадуть змогу відстояти свої права. Усупереч спротиву польської верхівки у Відні та

вГаличині (1907) було запроваджене загальне голосування. Це збільшило українське представництво

впарламенті до 27 депутатів у 1907 р. та в галицькому сеймі до 32 депутатів у 1913 р.

довідкові матеРіали

ДАТИ

Кінець 90-х рр. заснування спортивно-фізкультурної організації «Сокіл» ХІХ ст.

Початок ХХ ст. зростання нафтодобування в Галичині

Початок ХХ ст. боротьба на західноукраїнських землях за загальне виборче право, відкриття українського університету

1900 р. створення першого гуртка спортивно-фізкультурної організації «Січ»

1901 р. чернець граф Андрей Шептицький очолив Українську греко-католицьку церкву

1900-ті рр. швидкий розвиток кооперативного руху на західноукраїнських землях

1902 р. масовий селянський страйк у Західній Україні

1907 р. реформа австрійського парламенту, збільшення в ньому представництва українців

1911 р. створення таємного гуртка «Пласт»

19 червня 1911 р. кривава розправа властей у Дрогобичі над виборцями до австрійського парламенту

1912 р. створення військово-патріотичного товариства «Січові стрільці»

1914 р. досягнення польсько-українського компромісу

ПеРсоналії

Церковний, культурний та громадський діяч, митрополит Української греко-католицької церкви, член Української Національної Ради ЗУНР, прихильник створення незалежної соборної Української держави.

Андрей Шептицький

(1865—1944)

148

www.e-ranok.com.ua

Тема 19

Громадсько-політичний діяч, адвокат, організатор молодіжних спортивно-пожежних патріотичних товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт», голова Бойової управи УСС, член Головної української ради, автор історичних нарисів.

Кирило Трильовський

(1864 — 1941)

Громадський діяч, педагог, один із засновників молодіжних спортивно-пожежних патріотичних товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт»,членБойовоїуправиУСС,членГоловноїукраїнськоїради, автор підручників із фізичного виховання.

Іван Боберський

(1873—1947)

Громадський, державний і культурний діяч, педагог, науковець, професор математики і фізики, автор понад 40 книг, здебільшого підручників і праць з педагогіки та психології, депутат ЧехоСловацького парламенту, президент Карпатської України.

Августин Волошин

(1874—1945)

149

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тест 2 (контрольний)

1.Яка вимога українських парламентських громад була спільною у І та ІІ Державних думах?

Апроголошення свободи слова, друку й віросповідання Б запровадження української мови в освітніх установах В надання Україні національно-територіальної автономії Г перебудова Російської імперії на конституційних засадах

2.Що стало наслідком зростання залізничного будівництва в західноукраїнських землях?

Азменшення припливу іноземного капіталу

Б зростання чисельності міського населення В посилення експлуатації природних багатств

Гприскорення розвитку важкої промисловості

3.Характерні риси якого архітектурного стилю відображає зображена споруда?

А бароко Б готики

В класицизму

Гмодернізму

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами громадсько-політичних діячів За-

хідної України.

1 митрополит Української греко-католицької церкви, засновник церков- А І. Боберський

4педагог, співзасновник молодіжних спортивно-пожежних товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт», автор підручників із фізичного виховання

5.Установіть послідовність подій українського національного руху в роки революції 1905—1907 рр. А надання царським Маніфестом громадянських прав населенню Б заборона столипінським режимом українських газет і журналів В заснування в Одесі першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти» Г діяльність української парламентської громади в І Державній думі

6.Які загальнонаціональні завдання мала російська революція 1905—1907 рр.?

1ліквідація самодержавного правління

2установлення диктатури пролетаріату

3проголошення демократичних свобод

4послаблення конфронтації в суспільстві

5ліквідація поміщицького землеволодіння

6утворення незалежної української держави

150

www.e-ranok.com.ua