Історія України

тема 3. КИЇВсЬКА РУсЬ ЗА ЧАсіВ РОЗДРОБЛЕНОсті. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНсЬКА ДЕРЖАВА (5—6 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.Який князь утворив державу, територію якої заштриховано на картосхемі?

а Данило Романович

Б Лев Данилович В Роман Мстиславич

Г Юрій Львович

2.У якому році відбулася подія, про яку йдеться в уривку історичного джерела?

«У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою… і окружив город… І не було чути [нічого] од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами».

3.Яке твердження характеризує зовнішню політику галицько-волинського князя Данила Романовича? а керував героїчною обороною Києва від військ хана Батия

Б переміг німецьких рицарів-хрестоносців під Дорогичином В уславився переможними походами на печенігів і половців

Г визволив галицько-волинські землі від монгольських військ

4.Установіть відповідність між визначеннями та поняттями.

5.Установіть послідовність подій, пов’язаних з історією Галицько-Волинської держави.

а князювання Лева І Даниловича у Галицько-Волинській державі Б розквіт Галицького князівства за правління Ярослава Осмомисла В проголошення Данила Галицького королем Української держави

Г об’єднання Романом Мстиславичем галицьких і волинських земель

6.У чому полягали економічні причини роздробленості Київської Русі? 1 занепаді шляху «із варягів у греки» 2 загостренні міжкнязівських взаємин 3 розвитку вотчинного землеволодіння 4 зростанні ролі боярства в суспільстві 5 пануванні натурального господарства 6 посиленні експансії кочовиків на Русь

26

www.e-ranok.com.ua

Тема 3

тема 3. КИЇВсЬКА РУсЬ ЗА ЧАсіВ РОЗДРОБЛЕНОсті.

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНсЬКА ДЕРЖАВА

План теми

1.Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

2.Політична роздробленість Київської Русі.

3.Політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського, Галицького й Волинського князівств.

4.Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

5.Князювання Данила Романовича.

6.Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

7.Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича.

Теоретична частина

ПраВлІння яроСлаВичІВ. БоротьБа За КиїВСьКиЙ СтІл МІЖ яроСлаВичаМи. КняЗюВання ВолоДиМира МоноМаХа та ЙоГо Сина МСтиСлаВа В КиЄВІ

Після смерті Ярослава Мудрого стали помітними ознаки політичної роздробленості Київської Русі. Державою разом управляли троє старших братів — київський князь Ізяслав, чернігівський князьСвятослав і переяславський князь Всеволод. Однак у 1068 р. після поразки руських дружин у битві проти половців на р. Альті тріумвірат Ярославичів розпався й розгорілася міжусобна боротьба за київський престол.

У1097 р. відбувся Любецький з’їзд князів, на якому князі домовилися припинити міжусобиці

йузаконили роздроблення Київської держави на окремі спадкові князівства. Князь Володимир Мо-

номах (1113—1125 рр.) на деякий час об’єднав землі Київської Русі, силою придушив міжусобиці та відновив одноосібну монархію.

У 1113 р., під час повстання у Києві, бояри і купці звернулися до переяславського князя Володимира Мономаха (онука Ярослава Мудрого) з проханням посісти київський стіл. Це був дуже авторитетний на той час князь, особливо завдяки його походам на половців 1103, 1109, 1110 та 1111 рр., перемоги в яких надовго відкинули половців від кордонів Русі.

Дванадцять років правління в Києві Володимира Мономаха (1113—1125) були для Русі часами миру і спокою. Вмілою політикою він підкорив своїй владі удільних князів, зокрема приборкав чернігівських князів Ольговичів, прибрав до рук найвіддаленіші руські землі.

Одночасно Володимир Мономах «Уставом», що доповнював «Руську Правду», обмежив безконтрольну діяльність князівських урядників.

Зміцнилося знову міжнародне становище Русі, що відбилося на династичних зв’язках: сам Мономах був одружений з дочкою англійського короля, сестра вийшла заміж за німецького імператора, а донька — за угорського короля.

Князь Мстислав Володимирович (1125—1132) був останнім єдиновладним правителем Київської Русі й продовжував політику батька. Проте його наступники знову почали боротьбу між собою за першість на Русі.

ПолІтична роЗДроБленІСть КиїВСьКої рУСІ

У 30—60-х рр. ХІІ ст. Київська Русь вступила у добу роздробленості, розпавшись на окремі самостійні удільні князівства. Політична роздробленість привела до перетворення Київської Русі із централізованої монархії на федеративну, де замість одного великого князя державою управляло об’єднання кількох найсильніших князів. Склався новий тип управління — колективний сюзеренітет, коли князі намагалися спільно вирішувати найважливіші питання на князівських з’їздах і зобов’язувалися разом захищати державу від ворогів.

Причинами роздробленості Київської Русі стали:

•перетворення земельного володіння на спадкове (вотчинне);

27

www.e-ranok.com.ua

Історія України

•економічне та військово-політичне зміцнення удільних князівств;

•посилення князівських міжусобиць;

•зростання міст і перетворення їх на економічні та політичні центри земель;

•панування натурального господарства;

•слабкість економічних зв’язків між окремими землями держави;

•величезна територія Київської Русі;

•етнічна неоднородність населення;

•втрата значення торговельного шляху «із варяг у греки».

Роздроблення держави Київської Русі підривало міць Русі перед зовнішньою загрозою. Разом із тим до позитивних наслідків роздробленості можна віднести процвітання ремесел і торгівлі, розквіт міст, піднесення матеріальної і духовної культури в окремих князівствах.

У ХІІ ст. відбувалося формування території українського етносу (народності). Уважають, що назва «Україна» походить від слова «край» або «країна». Перша згадка назви «Україна» з’явилась у Київському літопису1187 р.щодоземельПівденноїКиївщинитаПереяславщини.Пізнішеназва«Україна» поширилася на Чернігівщину, Галичину й Волинь. Наприкінці ХІІ ст. назва «Україна» стосувалася всіх етнічних земель українського народу.

ПолІтичниЙ І СоцІально-еКоноМІчниЙ роЗВитоК КиїВСьКоГо, чернІГІВСьКоГо, ПереяСлаВСьКоГо, ГалицьКоГо

ЙВолинСьКоГо КняЗІВСтВ

Упершій половині ХІІ ст. на українських землях існувало п’ять удільних князівств — Київське,

Чернігово-Сіверське, Переяславське, Галицьке та Волинське.

Київське князівство розташовувалося на Середній Наддніпрянщині. У князівстві існувало близь-

ко 80 міст, серед них — Канів, Черкаси, Житомир, Овруч, Вишгород. Столицею князівства був Київ, який залишався економічним, політичним, культурним і релігійним центром Русі. Протягом ХІІ — першої половини ХІІІ ст. відбувалася політична та військова боротьба князів за київський престол і було здійснено кілька невдалих спроб знов об’єднати Русь навколо Києва. Ростово-суздальський князь Юрій Довгорукий тричі захоплював Київ. Володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський у 1169 р. напав на Київ, пограбував і спустошив його.

Переяславське князівство займало території на лівому березі Дніпра. Переяславське князівство, яке виникло в середині ХІ ст., перебувало в політичній залежності від Києва. У князівстві існувало 25 міст, серед них — Лубни, Прилуки, Воїнь. Столицею князівства був Переяслав, де, як правило, сиділи князі, які претендували на київський престол. Саме з іменем переяславського князя Володимира Глібовича пов’язана перша літописна згадка назви «Україна» (1187 р.).

Переяславське князівство на півдні межувало з половецькими степами, що змушувало князів постійно боронитися від нападів і брати участь у походах проти половців. Укріплення, збудовані переяславцями, були захистом не тільки для самого прикордонного міста, а й для всієї Русі.

Чернігово-Сіверське князівство знаходилося на лівому березі Дніпра. Чернігівське князівство сформувалося в ХІ ст. Новгород-Сіверське князівство, яке формально підпорядковувалося Чернігову, утворилося за рішенням Любецького з’їзду князів наприкінці ХІ ст. У князівстві існувало 46 міст, серед них — Новгород-Сіверський, Путивль, Курськ. Столицею князівства був Чернігів, який залишався економічним, політичним і культурним центром Русі, поступаючись лише Києву. У Чернігові було споруджено Борисоглібський собор. Столиця князівства уславилася як ремісничий центр з виробництва мозаїки, полив’яних плиток, зброї, ювелірних прикрас, знарядь праці.

За право сидіти на чернігівському столі боролися династії Ольговичів і Давидовичів. У середині XIIст.відЧерніговавідокремилосьНовгород-Сіверськекнязівство,азгодомйінші,дрібніші.У1178 р. Новгород-Сіверське князівство перейшло до Ігоря Святославича. Ольговичі постійно претендували на київський стіл. Беручи участь у міжусобній боротьбі, часто залучали до неї половецьких ханів, із чиїми володіннями межувала Чернігівщина. Однією з відомих подій другої половини XII ст. був похід проти половців новгород-сіверського князя Ігоря Святославича 1185 р., який закінчився поразкою. Він став сюжетом для давньоруського поетичного твору «Слово о полку Ігоревім».

28

www.e-ranok.com.ua

Тема 3

Волинське князівство розпросторилося у басейні приток Прип’яті та верхів’ях Західного Бугу. НайбільшимиволинськимимістамибулиЛуцьк,Червень,Белз,Холм.Столицеюкнязівствабув Володимир Волинський, заснований київським князем Володимиром Великим у ХІ ст. Волинь уважалася спадковою вотчиною київських князів. У середині ХІІ ст. Волинська земля відокремилася у напівсамостійне князівство. Засновником місцевої князівської династії став онук Володимира Мономаха ІзяславМстиславич.Видатнимволинськимкнязембув РоманМстиславич,який об’єднав волинські й галицькі землі в єдину державу.

За правління князя Романа Мстиславовича (1160—1205 рр.), який у своїй політиці зробив ставку не на бояр, а на міщан, дружинників і частину дворянства, вдалося забезпечити внутрішню стабільність Волинського князівства та вперше у 1199 р. об’єднати галицькі та волинські землі в єдине князівство, яке поступово стало спадкоємцем Київської Русі.

Галицьке князівство знаходилося в Прикарпатті та Верхньому Подністров’ї. Галицьке князівство утворилося за рішенням Любецького з’їзду князів наприкінці ХІ ст. Найбільшими галицькими містами були Перемишль, Ярослав, Звенигород, Коломия. Столицею князівства був Галич. Засновником місцевої династії став онук Ярослава Мудрого Ростислав Володимирович. Особливістю політичного життя Галичини був значний вплив боярства, яке формувалося не з князівської дружини, як в інших землях, а з родоплемінної знаті. Саме Ростиславичі, прагнучи утвердити свою династію в Галичині, залучали до влади боярську верхівку, роздаючи їй посади та маєтки. До того ж значним джерелом збагачення галицького боярства була торгівля сіллю. Загалом політична ситуація протягом правління Ростиславичів забезпечувала панівне становище боярства, яке могло дозволити собі утримання навіть власних бойових дружин.

Найбільшої могутності Галицьке князівство досягло за правління Ярослава Осмомисла (1153— 1187 рр.), який прагнув зміцнити князівську владу й боровся зі спробами бояр утручатися в державні справи. Але після смерті Ярослава Галицьке князівство почало втрачати свою міць через міжусобну боротьбу між боярами, багато з яких були в союзі з польськими й угорськими феодалами.

Таким чином, наприкінці XII — у першій половині XIII ст. князівства Середнього Подніпров’я — Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське через низку обставин (нескінченні князівські міжусобиці, певну зміну світових торговельних шляхів, активізацію нападів кочівників, відтік населення з південних районів тощо) економічно та політично занепадали. Монгольська навала посилила та поглибила руйнівні процеси в цьому регіоні.

оБ’ЄДнання ГалицьКоГо та ВолинСьКоГо КняЗІВСтВ. УтВорення ГалицьКо-ВолинСьКої ДерЖаВи

Правонаступницею Київської Русі й головним політичним центром майбутньої України ста-

ла Галицько-Волинська держава, найвідомішими князями якої були Роман Мстиславич (1199— 1205 рр.) і Данило Романович (1238—1264 рр.).

У 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич об’єднав Галичину й Волинь в одне князів - ство. Він придушив опір старої земельної знаті — боярську опозицію та зміцнив центральну владу в державі.

Майже впродовж півтора сторіччя нове державне утворення відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов’ян.

Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяли такі чинники:

•вигідне географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади; природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників; розміщення на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів, існування на території князівства багатих родовищ сприяли економічному зміцненню краю);

•необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини,

азгодом проти монгольської навали;

•енергійна об’єднавча політика князів Романа Мстиславича та Данила Романовича Галицького. У 1203 р. Роман Мстиславич здійснив похід на Київ і захопив його. Таким чином, під владу князя

потрапила майже вся територія України (Київщина, Галичина та Волинь).

29

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Роман Мстиславич захищав кордони держави від військ половців, литовців і поляків, установив дружні відносини з Візантією та Німеччиною. Після його загибелі у війні з Польщею почалися усобиці, що тривали понад 30 років.

КняЗюВання Данила роМаноВича

Спадкоємцями Романа були два малолітні сини, Данило і Василько; їх опікункою і регенткою була Романова вдова. У справи Галицько-Волинської держави почали втручатися сусідні держави, Угорщина й Польща, і так настав період сорокарічної громадянської війни (1205—1245 рр.).

У1211 р. галицькі бояри під час однієї з усобиць виганяють княгиню Анну Романову з синами

зГалича, а самі правлять від імені малолітнього князя Данила Романовича. Княгиня Анна Романова разом з синами Данилом і Васильком перебували у вигнанні в Угорщині.

У1223 р. князь Данило Галицький збудував місто Холм, нову столицю держави, і перевів туди єпископат. Разом з іншими руськими князями Данило Галицький брав участь у битві з монголами на Калці. У 1238 році Данило здобув галицький престол. Навесні 1238 р. Данило розгромив тевтонських лицарів під Дорогичином. У 1239 р. Данило Галицький оволодів Волинню, Києвом, посадив у Києві свого намісника воєводу Дмитра, став великим князем Київським. Проте поширити свою владу на всю Галичину він зміг після перемоги в битві під Ярославом у 1245 р. над об’єднаним військом чернігівського князя Ростислава, угорського короля та його союзників.

Тим часом на Україну вдруге напали монголи. Здобувши Київ, татари пішли на Волинь і Галичину

(1241 р.).

Монгольська руїна спіткала тільки найбільші міста й оселі при тих шляхах, якими вони проходили, — зрештою, край доволі скоро приходив до ладу. Але небезпека нового нападу тривала. Данило мусив визнати себе васалом хана.

Данило свою залежність від хана вважав політичною хитрістю, вимушеним компромісом, що давав йому мир, — але вживав усіх заходів, щоб визволитися з монгольського ярма. Щоб заручитися допомогою папи римського, який мав великі впливи в європейській політиці, Данило погодився на церковну унію з Римом. Папа прислав Данилові «вінець королівства», королівську корону. Коронація відбулася в Дорогичині над Бугом у 1253 р.

Але ці зв’язки із Заходом не принесли реальних успіхів: ні папа римський, ні князі не спромоглися на воєнну допомогу для поневоленої Східної Європи. Данило міг розраховувати тільки на власні сили.

Наприкінці 1254 р. Данило Галицький перейшов у наступ проти військ Куремси, який намагався окупувати Галицьке пониззя. Унаслідок рішучих дій князю вдалося відвоювати в кочівників землі вздовж Південного Бугу, Случі та Тетерева. До його планів уходило визволення Києва, але саме в цей час литовський князь Міндовг розриває укладений 1254 р. військовий союз, який було скріплено заручинами сина Данила — Шварно та дочки Міндовга. Це різко змінює ситуацію — протягом 1255—1256 pp. безперервно триває протистояння з Литвою.

Змінивши слабкого Куремсу на досвідченого Бурундая, якого літописець називає «безбожним, лихим, окаянним», у 1258 р. Орда розпочала новий масований наступ. Не маючи сил для протидії, Данило Галицький під тиском вимог Бурундая був змушений віддати наказ про знищення укріплень Володимира, Луцька, Львова, Кременця, Данилова та інших міст. Збереглися лише оборонні споруди неприступного Холму.

У1264 році після тяжкої хвороби Данило Галицький помер. У Галичині князем став Лев, син Данила Галицького.

МонГольСьКа наВала на ПІВДенно-ЗаХІДнІ ЗеМлІ рУСІ

На початку XIII ст. монгольські племена об’єдналися під владою Темучина (Чінгісхана) і завоювали Північний Китай, Центральну й Середню Азію, Закавказзя. У 1223 р. монголи завдали поразки об’єднаному війську русичів і половців в битві на р. Калці.

У 1238—1239 рр.монголи під проводом хана Батия розгромили Переяславське й Чернігівське князівства. У 1240 р.монголи захопили Київське князівство й зруйнували Київ. У1241 р.монголи спус-

тошили Галицько-Волинське князівство.

30

www.e-ranok.com.ua

Тема 3

Руські князівства потрапили у залежність від Золотої Орди. На завойованих землях було встановлено золотоординське ярмо (панування). Підкорене населення платило данину — ясак ханським намісникам — баскакам. Руські князі були змушені одержувати від хана грамоти на управління — ярлики й направляти воїнів до монгольського війська.

ГалицьКо-ВолинСьКа ДерЖаВа За нащаДКІВ Данила роМаноВича

Після смерті Данила Галицького князівство знову втрачає свою єдність: його землі поділено між трьома нащадками князя — Левом, Мстиславом і Шварно.

Найпослідовніше продовжував державницьку політику батька лев Данилович (1264—1301 рр.). Він приєднав до своїх володінь Закарпаття та Люблінську землю. Завдяки цьому територія ГалицькоВолинської держави стала найбільшою за всю свою історію.

На зламі XIII—XIv ст. відновилася єдність Галицько-Волинської держави під владою наступника Лева — князя юрія І (1301—1308 рр.). Він, як і Данило, прийняв королівський титул і назвав себе «королем Русі та князем Володимирії». За період правління Юрія І розквітли міста, піднеслася торгівля, зріс економічний добробут. І хоча князь змушений був повернути зміцнілій Польській державі люблінську землю, його міжнародний авторитет і вплив зростали. Про це свідчить установлення у 1303 р. окремої Галицької митрополії, яка безпосередньо підпорядковувалася Вселенському патріархові в Константинополі.

Наступниками Юрія І стали його сини — андрій та лев II (1315—1323 рр.). Вони поділили територію князівства на сфери впливу, але правили спільно, тому розпаду єдиної держави не відбулося. Романовичі проводили активну зовнішню політику: налагодили союзницькі відносини з Польською державою та Тевтонським орденом. Ці союзи мали антилитовську та антиординську спрямованість. Однак братам не вдалося ефективно протидіяти експансії Литви — Дорогичинську та Берестейську землі було втрачено. Трагічно для них закінчилася і боротьба з Ордою: 1323 р. у битві з військами хана Узбека молоді князі загинули.

Загибель Андрія та Лева II обірвала пряму лінію династії Романовичів. Майже два роки галицьковолинський трон залишався без правителя. Лише у 1325 p., унаслідок компромісу між місцевим боярством і правителями Польщі, Угорщини та Литви, главою держави було обрано 14-річного мазовецького князя Болеслава Тройденовича, сина Марії, дочки Юрія І Львовича.

Князь прийняв православ’я та ім’я Юрія II Болеслава. Період правління юрія II Болеслава (1325—1340 рр.) став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства. Посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення наверталося до католицизму.

Унаслідок боярської змови у квітні 1340 р. Юрія II Болеслава було отруєно. Після цієї події зберегти єдність колись могутнього Галицько-Волинського князівства вже не вдалося. Протягом короткого часу держава занепала та розчленувалася, її землі опинилися під владою чужоземців: Галичина — під Польщею, Волинь — під Литвою, Буковина — у складі Молдавського князівства.

Отже, протягом ста років після занепаду Києва Галицько-Волинське князівство слугувало опорою української державності. У цій ролі обидва князівства перейняли велику частку київської спадщини й водночас запобігали захопленню західноукраїнських земель Польщею. Тим самим у переламний момент історії вони зберегли в українців почуття культурної та політичної ідентичності.

31

www.e-ranok.com.ua

Історія України

РОБОТА З КАРТОЮ

Галицько-Волинське князівство. Монгольська навала на українські землі*

Покажіть на картосхемі:

•території князівств, що утворилися на українських землях у результаті розпаду Київської Русі;

•кордони Галицько-Волинської держави в першій половині ХІІІ ст.;

•напрямок походу монголів під проводом Чінгісхана, місце поразки об’єднаного війська русичів і половців;

•напрямки походів монголів у південно-західні руські землі;

•напрямок походу монголів під проводом хана Батия, території князівств, які потрапили у залежність від Золотої Орди;

•столиці Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславовича, за Данила Романовича, Лева І Даниловича, Юрія І Львовича;

•місто, де відбулася коронація Данила Романовича посланцем папи римського.

*Карта взята із сайту: http://www.ukrmap.kiev.ua/index.php?id=284&lang=uk

32

www.e-ranok.com.ua

Тема 3

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМ ДжЕРЕЛОМ

З «Повісті минулих літ»

Прибули Святополк [Ізяславич], і Володимир [Всеволодович], і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися [в городі] Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руськую землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаємося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою... І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест».

1.Про які події йде мова в уривку історичного джерела?

2.Які наслідки мали прийняті князями рішення?

3.Чому, на вашу думку, прийняті рішення не було втілено в життя?

Із «Слова о полку Ігоревім»

…Ігор полки повертає, бо жаль йому милого брата Всеволода. Бились день, бились другий; на третій день під полудень упали стяги Ігореві. Тут (обидва) брати розлучились на березі бистрої Каяли. Тут кривавого вина не вистачило; тут бенкет скінчили хоробрі сини руські: сватів напоїли і самі полягли за землю Руську… Боротьба князів проти поганих припинилася тому, що сказав брат братові: «Це моє і те моє теж». І стали князі ... самі на себе крамолу кувати; а погані

зусіх боків приходили з перемогами на землю Руську.

Ізастогнав, браття, Київ з горя, а Чернігів від напастей; туга розлилася по Руській землі: печаль рясна пішла серед земель Руських. Князі ж самі на себе крамолу кували, а погані самі, роблячи переможні набіги на Руську землю, брали з кожного двору данину…

1.До якого періоду в історії Київської Русі відносяться події, описані в тексті?

2.Що ви знаєте про згадуваних у тексті історичних осіб?

3.Як ви зрозуміли зміст другого абзацу уривку? Що, на ваш погляд, мав на увазі автор?

Із «Літопису руського»

У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, ...і окружив город... І не було чути [нічого]одзвуківскрипіннятелігйого,ревіннябезлічіверблюдівйого,іодзвуківіржаннястадконеййого, і сповнена була земля Руська ворогами.

...І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, ...і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, [а] стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був...

Аназавтра прийшли [монголи] на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли

іна церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, [і] од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте [монгольськими] воями. Дмитра жвивели [доБатия], пораненого, але вони не вбили його через мужність його.

1.У якому році відбулася описана в історичному джерелі подія?

2.Які факти свідчать про героїчну боротьбу захисників Києва?

3.Чому монгольському війську вдалося захопити Київ?

33

www.e-ranok.com.ua

34

www.e-ranok.com.ua

Тема 3

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

роздробленість — розпад Київської Русі на окремі удільні князівства, зміцнення їхньої самостій-

35

www.e-ranok.com.ua

36

www.e-ranok.com.ua

Тема 3

Тест 2 (контрольний)

1.Яке твердження характеризує внутрішню політику галицького князя Ярослава Осмомисла? а спорудження в Києві системи укріплень «місто Ярослава»

Б об’єднання галицьких і волинських земель в одну державу В прийняття писемного зведення законів «Правда Ярослава»

Гборотьба зі спробами бояр утручатися в державні справи

2.У якому році утворилася держава, територію якої заштриховано на картосхемі?

а 1153 р. Б 1199 р. В 1238 р.

Г1264 р.

3.Про якого правителя Галицько-Волинської держави йдеться в уривку історичного джерела?

«Сей же король... був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм, Васильком. Сей же [князь] був другим по Соломоні».

4.Установіть відповідність між визначеннями та поняттями.

і зовнішню політику

5.Установіть послідовність подій, пов’язаних із монгольською навалою на південно-західні землі Русі.

а вторгнення монголів на територію Галицько-Волинського князівства

Б поразка руських дружин і половців у битві з монголами на р. Калці В захоплення Києва монгольським військом під проводом хана Батия

Г спустошення монголами Переяславського і Чернігівського князівств

6.Які чинники сприяли утворенню Галицько-Волинської держави?

1 віддаленість земель від перехрестя основних торговельних шляхів

2 загострення взаємин між князями і посилення князівських усобиць

3 важкодоступність території обох князівств для степових кочовиків

4 спроби галицької боярської опозиції втручатися в державні справи

5 слабкий вплив центральної влади внаслідок віддаленості від Києва

6 розвиток внутрішньої й зовнішньої торгівлі завдяки родовищам солі

37

www.e-ranok.com.ua

Історія України

тема 4. ПОЛітИЧНИЙ УстРіЙ, сОЦіАЛЬНО-ЕКОНОміЧНИЙ, КУЛЬтУРНИЙ РОЗВИтОК КИЇВсЬКОЇ РУсі тА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНсЬКОЇ ДЕРЖАВИ

У іХ— ХіV ст. (7 тиждень)

Тест 1 (вхідний)

1.Представники якої верстви населення Київської Русі мали спадкове земельне володіння й брали

участь в обговоренні державних справ?

у греки»?

а Азовського Б Балтійського В Каспійського

ГЧорного

3.Яку архітектурну споруду Київської Русі було закладено Володимиром Великим після прийняття християнства? а Десятинну церкву Б Печерський монастир В Софійський собор

ГУспенський собор

4.Установіть відповідність між визначеннями та назвами верств населення в Київській Русі.

4мешканці міста, які займалися ремеслами і торгівлею та сплачували податки на користь держави

5.Установіть послідовність подій, пов’язаних із культурним розвитком Київської Русі. а запровадження християнства як державної релігії Б спорудження Софії Київської за Ярослава Мудрого В написання «Повчання дітям» Володимира Мономаха

Г створення рукописної книги Остромирового Євангелія

6.Які архітектурні споруди були збудовані в період Київської Русі? 1 Високий замок у Львові 2 Десятинна церква у Києві 3 Києво-Печерська лавра

4Спасо-Преображенський собор у Чернігові

5 Хотинська фортеця

6 церква Богородиці у Холмі

38

www.e-ranok.com.ua

Тема 4

тема 4. ПОЛітИЧНИЙ УстРіЙ, сОЦіАЛЬНО-ЕКОНОміЧНИЙ, КУЛЬтУРНИЙ РОЗВИтОК КИЇВсЬКОЇ РУсі тА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНсЬКОЇ ДЕРЖАВИ

У іХ—ХіV ст.

План теми

1.Розвиток суспільно-політичного життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

2.Розвиток господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

3.Поширення писемності. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Теоретична частина

роЗВитоК СУСПІльно-ПолІтичноГо Життя КиїВСьКої рУСІ

та ГалицьКо-ВолинСьКої ДерЖаВи

У період розквіту Київська Русь була централізованою монархією (система управління державою одноосібним володарем — монархом, у руках якого зосереджена вся влада). Головою держави вважався Великий князь київський, якому належала законодавча, виконавча, судова й військова влада. Князі, що правили окремими землями Київської Русі, вважалися його васалами. Сформувалася система залежності одних земельних власників (васалів) від інших (сюзеренів) — васалітет. В управлінні державою князь спирався на боярську раду — дорадчий орган, до якого входили великі бояри, що складали найближче оточення князя. Зберігалися народні збори — віча, які розв’язували найважливіші громадські питання, однак їх вплив поступово зменшувався.

Політична роздробленість привела до перетворення Київської Русі на федеративну монархію (сукупність самостійних або напівсамостійних удільних князівств, що проводили незалежну політику). Склався новий тип управління — колективний сюзеренітет. Окремими частинами держави управляли удільні князі, які створювали свої органи влади, військо й проводили самостійну внутрішню й зовнішню політику. Органом управління федерації був з’їзд князів, на якому спільно вирішувалися найважливіші питання, зокрема прийняття основ законодавства, організація воєнних походів для захисту держави від ворогів.

Населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави поділялося на дві категорії: панівні привілейовані та залежні непривілейовані стани. До панівних привілейованих станів належали князі,

бояри, дружинники, вище духовенство. Князь призначав бояр і дружинників посадниками та ти-

сяцькими (представниками князя у великих містах), тіунами (управителями княжим господарством), вірниками (збирачами мита).

До залежних непривілейованих станів належали міщани (купці, ремісники) й селяни (вільні та залежні). Особисто вільні селяни — смерди мали земельні наділи, власне господарство й мусили платити данину та виконувати повинності на користь держави. Вільні селяни об’єднувалися в сільські громади («верв», «мир»), які спільно володіли лісами, лугами, водоймами. Орні землі перебували в індивідуальному володінні членів громади.

Залежні селяни були представлені закупами, рядовичами, холопами. Селяни, що потрапили в залежність від феодала, взявши в нього позику («купу»), називалися закупи. Селяни, які укладали з феодалом договір («ряд») про тимчасову роботу на нього, ставали рядовичами. Селяни, що не мали свого господарства й працювали на господарському дворі, називалися челяддю. Особи, що втратили своє господарство й перебували в повній залежності від феодала, ставали холопами. Існувала також невелика група населення — ізгої, які за різних обставин випали зі своїх соціальних груп, але залишилися особисто вільними.

роЗВитоК ГоСПоДарСьКоГо Життя КиїВСьКої рУСІ

та ГалицьКо-ВолинСьКої ДерЖаВи

Головною цінністю в Київській Русі як феодальній державі вважалася земля. Великий князь київський був верховним власником усіх земель, які роздавав у володіння князям, боярам та іншим пред-

39

www.e-ranok.com.ua

Історія України

ставникам панівної верхівки. Основними видами феодального землеволодіння були умовне —помістя (земельне володіння, що надавалося за службу) і безумовне — вотчина (земельне володіння, що передавалося в спадок).

Головним джерелом доходів феодалів була данина (плата за користування землями), яку селяни сплачували продуктами (натуральна) або грошима (грошова). Селяни виконували повинності, зокрема повоз — постачання коней і транспорту для потреб князя та його дружини, смерди несли військову повинність — брали участь у народному ополченні.

Господарство Київської Русі та Галицько-Волинської держави досягло високого рівня розвитку, що було зумовлено сприятливими природними умовами та географічним розташуванням країн. Основою господарства залишалося землеробство (орне, підсічно-вогневе, перелогове), розвивалися скотар-

ство, городництво, садівництво, бортництво, мисливство. У містах та селах розвивалися ремесла

(залізоплавильне, ковальське, гончарне, ювелірне, ткацьке та ін.), торгівля. «Шлях із варяг у греки», що проходив Дніпром, робив Київську Русь світовою торговельною державою. Наприкінці Х ст. за правління Володимира Великого з’явилися перші гроші — срібники та злотники, потім — гривні.

Економічний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави характеризувався пануванням натурального господарства, у якому виробництво було спрямовано на власне споживання, а не на продаж. Це спричинило слабкість економічних зв’язків між окремими землями держави.

Поширення ПиСеМноСтІ. роЗВитоК КУльтУри та оСВІти КиїВСьКої рУСІ

та ГалицьКо-ВолинСьКої ДерЖаВи

Виникнення й становлення власної державності, прийняття християнства, культурні зв’язки з Візантією, Західною Європою та країнами Сходу сприяли розвитку самобутньої культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Основою духовної культури була усна народна творчість: історичні й обрядові пісні, казки, загадки, колядки, приказки, билини («Ілля Муромець», «Добриня Микитович і Змій»).

Велике значення для розвитку культури мала поява писемності, основи якої заклали слов’янські просвітителі та проповідники християнства Кирило та Мефодій. Вони створили перші слов’янські аз-

буки — глаголицю та кирилицю.

Розвиток писемності сприяв поширенню освіти: при церквах і монастирях існували школи й книгописні майстерні, при Софійському соборі була відкрита перша бібліотека.

Виникло літописання (хронологічно послідовний запис історичних подій), видатними пам’ятками якого є «Повість минулих літ» (1113 р.), складена ченцем Печерського монастиря Нестором, Київський та Галицько-Волинський літописи.

Найвизначнішими творами літератури є «Ізборник Святослава», «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, Остромирове Євангеліє (1056—

1057 рр.), «Слово о полку Ігоревім» (1187 р.).

Донайдавнішихпам’ятокархітектуриналежатьДесятиннацерква,Софійськийсобор(1037р.),Ми- хайлівськийЗолотоверхийсобор,ПечерськиймонастиріЗолотіворотавКиєві,Спасо-Преображенський монастир у Чернігові, Успенські собори у Володимирі й Галичі.

Основними видами образотворчого мистецтва були мозаїка — зображення, зроблене з різнокольорових шматочків скла («Богоматір Оранта» у Софійському соборі), фреска — картина, написана водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці («Музиканти та скоморохи» у Софійському соборі), ікона — живописне зображення Ісуса Христа, Діви Марії, ангелів, святих («Богоматір Печерська зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими»), книжковамініатюра— кольоровий малюнок у рукописних книгах (мініатюри «Остромирового Євангелія»). Майстром іконопису вважався чернець КиєвоПечерського монастиря Алімпій (Аліпій).

Київська Русь уперше об’єднала всі східнослов’янські племена в єдину державу та сприяла їх суспільно-політичному, економічному й культурному розвитку. Галицько-Волинська держава стала прямою спадкоємицею Київської Русі.

40

www.e-ranok.com.ua

Тема 4

Культура Галицько-Волинської держави

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМ ДжЕРЕЛОМ

З «Руської правди»

Якщо уб’ють княжого мужа в бійці і вбивцю не знайдуть, то платить 80 гривень та община, в окрузі якої знайшли вбитого. Якщо вбито просту людину, то 40 гривень. (Ст. 3).

За вбивство княжого служителя, конюха та кухаря платити 40 гривень. (Ст. 9).

Якщо холоп ударить вільну людину і сховається в домі, а власник не схоче його видати, то платити власникові за нього 12 гривень. Опісля побитий ним чоловік, якщо зустріне його десь, має право бити його. (Ст. 17).

За самовільне катування смерда, без княжого повеління, платити 3 гривні штрафу. За катування огнищанина,тіунаабомечоносцяплатити12гривень.Якщосмердб’єсмердабезкняжогослова,то платить 3 гривні пені... Якщо хто поб’є огнищанина, то 12 гривень пені і гривня битому. (Ст. 33).

1.Які висновки про суспільний устрій Київської держави можна зробити з наведеного уривку історичного джерела?

2.Яке значення мало створення першого писемного зводу законів?

41

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Із «Повчання дітям» Володимира Мономаха

Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті,

іза вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину…

Удомі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. Не покладайтесь на тивуна, ні на отрока, щоби не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого…

На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню…

А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов,— а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж — усьому лихому мати: що людина вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не вчиться».

1.Які чесноти прославляє Володимир у своєму творі? Які якості людини вважає найголовнішими?

2.Про що свідчить написання державним діячем твору такого змісту?

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

Дати

989 р. закладення Володимиром Великим церкви Пресвятої Богородиці (Десятинної церкви) 1016 р. перша літописна згадка про «Руську правду» — писемний звід законів Київської Русі

1017—1037 рр. спорудження Софійського собору, будівництво укріплень навколо «міста ярослава», Золотих воріт у Києві

1037 р. створення першої бібліотеки Ярославом Мудрим 1037—1050 рр. написання митрополитом Іларіоном твору «Слово про закон і благодать»

1051 р. заснування Києво-Печерського монастиря

1056-1057 рр. створення остромирового Євангелія

1072 р. укладення «Правди Ярославичів»

1073 р. створення «Ізборника Святослава» 1073—1078 рр. будівництво Успенського собору Києво-Печерського монастиря 1076 р. створення «Ізборника»

1108—1113 рр. будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві

1113 р. укладення ченцем нестором першої редакції «Повісті минулих літ»

1115 р. укладення Мстиславового Євангелія 1125 р. спорудження церкви Спаса на Берестові в Києві

1136 р. спорудження церкви Богородиці Пирогощої в Києві

1157 р. будівництво Успенського собору в Галичі

1187 р. створення «Слова о полку Ігоревім»

1187 р. перша літописна згадка назви «Україна» щодо земель Південної Київщини та Переяславщини

Друга половина створення Галицько-Волинського літопису

XIII ст.

1303 р. заснування Галицької православної митрополії королем Галицько-Волинської держави Юрієм ІІ

Кінець XIII — створення ікони «Волинська Богоматір» початок XIv ст.

42

www.e-ranok.com.ua

Книжкова мініатюра невеличкий кольоровий малюнок у рукописній книзі.

ПЕРСОНАЛІЇ

Ченець Києво-Печерського монастиря, письменник, літописець Київської Русі, автор і упорядник «Повісті минулих літ», закликав князів боротися за єдність руських земель.

літописець нестор

(бл. 1055 — бл. 1113)

Давньоруський живописець, ювелір та лікар, чернець Києво-Печерського монастиря. Існує припущення, що Алімпій виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, зруйнованого у 1934 р.

Іконописець алімпій

(? — 1114)

ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕцТВА

43

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тест 2 (контрольний)

1.Як називається сукупність самостійних або напівсамостійних удільних князівств, які проводять самостійну внутрішню і зовнішню політику?

а боярська республіка

Бколективний сюзеренітет В федеративна монархія Г централізована монархія

2.У якому році було написано давньоруський твір, витяг із якого наведено?

«Билися день, билися другий; третього дня під полудень упали стяги Ігореві. Тут два брата розлучилися на березі бистрої Каяли; тут кривавого вина недостало; тут пир докінчали хоробрі русичі: сватів попоїли і самі полягли за землю Руськую. Никне трава жалощами, а дерево з тугою до землі приклонилось… Тоска розлилася по Руській землі…».

а 1037 р.

Б1056 р.

В 1113 р.

Г1187 р.

3.Яку архітектурну споруду Київської Русі було закладено Ярославом Мудрим на місці перемоги над печенігами? а Десятинну церкву Б Печерський монастир В Софійський собор

ГУспенський собор

4.Установіть відповідність між визначеннями та видами творів давньоруської культури.

5.Установіть послідовність подій, пов’язаних з культурним розвитком Київської Русі. а закладення Володимиром Великим Десятинної церкви

Б написання невідомим автором «Слова о полку Ігоревім» В спорудження Золотих воріт у Києві за Ярослава Мудрого

Г укладення Нестором першої редакції «Повісті минулих літ»

6.Які верстви населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави відносилися до привілейованого стану?

1 бояри

2 дружинники

3 князі

4 купці

5 ремісники

6 селяни

44

www.e-ranok.com.ua

Тема 5

тема 5. УКРАЇНсЬКі ЗЕмЛі У сКЛАДі ВЕЛИКОГО КНЯЗіВстВА ЛИтОВсЬКОГО тА іНШИХ ДЕРЖАВ У ДРУГіЙ ПОЛОВИНі ХіV —ПЕРШіЙ ПОЛОВИНі ХVі ст. (8—9 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.Якою цифрою позначено на карті українські землі, що входили до складу Польського королівства у Хv ст.?

а1

Б 2 В 3 Г 4

2.Які наслідки мала битва білорусько-литовсько-українського війська з монголами біля річки Сині Води?

априєднання українських земель до Литовської держави

Б розпад Золотої Орди та утворення Кримського ханства В посилення нападів кримських татар на українські землі

Гліквідація польського панування на українських землях

3.Що таке магдебургське право?

а самоврядування території у межах держави Б загарбання державою території інших держав В звільнення міста від влади місцевого феодала

Гпоширення польської мови, культури, звичаїв

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами історичних діячів.

5.Установіть послідовність подій, пов’язаних із перебуванням українських земель у складі Литви та

Польщі.

а укладення Кревської унії між Польщею та Литвою Б розгром тевтонських рицарів у Грюнвальдській битві В укладення Городельської унії між Польщею й Литвою

Г розгром монгольського війська у битві на р. Сині Води

6.У чому полягала особливість литовського володарювання на українських землях у ХІv—Хv ст.? 1 витісненні православ’я шляхом утвердження католицизму 2 здійсненні судочинства на підставі норм «Руської правди» 3 наданні латинській мові статусу офіційної державної мови 4 порушенні порядків, традицій, звичаїв місцевого населення 5 ліквідації удільних князівств і перетворенні їх на воєводства 6 заміні руських князів на родичів великого литовського князя

45

www.e-ranok.com.ua

Історія України

тема 5. УКРАЇНсЬКі ЗЕмЛі У сКЛАДі ВЕЛИКОГО КНЯЗіВстВА ЛИтОВсЬКОГО тА іНШИХ ДЕРЖАВ У ДРУГіЙ ПОЛОВИНі XIV — ПЕРШіЙ ПОЛОВИНі XVI ст.

План теми

1.Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств.

2.Входження українських земель до складу Угорського королівства, Молдовського князівства, Московської держави.

3.Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Туреччини.

4.Соціально-економічне життя. Виникнення українського козацтва.

5.Розвиток культури та освіти.

Теоретична частина

БоротьБа ПольщІ та литВи За ГалицьКо-ВолинСьКУ СПаДщинУ. КреВСьКа УнІя. оСтаточна лІКВІДацІя КиїВСьКоГо та ВолинСьКоГо

УДІльниХ КняЗІВСтВ

У середині ХІv ст. українські землі, ослаблені золотоординським пануванням і політично роз’єднані, були захоплені Польщею та Литвою. У складі Польського королівстваопинилися Галичи-

на, Холмщина й Західне Поділля, де були утворені Руське, Белзьке та Подільське воєводства на чолі з намісниками. Польська влада проводила політику полонізації та покатоличення щодо українців, спрямовану на поширення польської мови, культури, звичаїв та католицького віросповідання.

До Великого князівства Литовського ввійшли Волинь, Київщина, Східне Поділля та Чернігово-

Сіверщина, де утворилися удільні князівства на чолі з представниками литовської князівської династії Гедиміновичів. У 1362 р. українсько-литовське військо на чолі з князем Ольгердом розбило татар у битві на р. Сині Води, що закріпило більшість українських земель у складі Великого князівства Литовського.

Велике князівство Литовське, 90% території якого становили землі колишньої Київської Русі, було слабко централізованою державою, у складі якої українські князівства тривалий час зберігали автономію (самоврядування окремої території в межах певної держави). Литовські князі запровадили судочинство на основі «Руської правди», європейську військову організацію, «руську мову» як державну та християнство за православним зразком. У 60—90-х рр. ХІv ст. удільний князь Володимир Ольгердович сприяв відновленню політичного життя в Київському князівстві.

У 1385 р. Польське королівство й Велике князівство Литовське уклали державно-політичний союз — Кревську унію, яка передбачала приєднання Литви до Польщі, прийняття литовцями католицизму, одруження польської королеви Ядвіги з литовським князем Ягайлом.

Кревська унія привела до фактичної ліквідації Литви як держави, однак значно укріпила позиції Польщі й Литви в боротьбі з Тевтонським орденом. У 1410 р.об’єднане польсько-литовсько-українське військо на чолі з польським королем Ягайлом та великим литовським князем Вітовтом розбило тев-

тонських рицарів у Грюнвальдській битві.

Великий литовський князь Вітовт (1392—1430 рр.) намагався зберегти окремішність Великого князівства Литовського від Польщі. У 1413 р. Польща й Литва уклали Городельську унію, за якою визнавалася політична самостійність Великого князівства Литовського, хоча зверхність Польщі над ним зберігалася. Здійснюючи політику централізації, Вітовт ліквідував удільні князівства на українських землях (Волинське, Київське та ін.), усунув від влади князів і призначив своїх намісників.

Великий литовський князь Свидригайло Ольгердович (1430—1432 рр.) прагнув відновити неза - лежність Литовсько-Руської держави. У 1430—1431 рр. він підняв повстання проти Польщі, під час якого утворилося Велике князівство Руське. Унаслідок поразки війська Свидригайла в битві під м. Вількомиром (1435 р.) воно фактично припинило існування.

46

www.e-ranok.com.ua

Тема 5

Польський король Казимир, побоюючись нового повстання, тимчасово відновив Київське та Волинське удільні князівства. Однак після смерті Свидригайла він остаточно ліквідував удільні князівства і перетворив на воєводства Волинське (1452 р.) і Київське (1471 р.), що означало ліквідацію залишків автономії українських земель.

ВХоДЖення УКраїнСьКиХ ЗеМель До СКлаДУ УГорСьКоГо КоролІВСтВа, Мол-

ДоВСьКоГо КняЗІВСтВа, МоСКоВСьКої ДерЖаВи

Політичнароздробленістьісусідствомогутніхдержавспричинилизагарбанняукраїнськихземель.

Закарпаття в ХІ—ХІІІ ст. було завойоване Угорським королівством. Буковина в середині ХІv ст.

увійшла до складу Молдовськогокнязівства, яке на початку ХvІ ст. потрапило у васальну залежність від Османської імперії. Чернігово-Сіверщина на початку ХvІ ст. потрапила під владу Московської держави внаслідок московсько-литовських війн.

УтВорення КриМСьКоГо ХанСтВа. ПереХІД КриМСьКиХ ХанІВ У ВаСальнУ

ЗалеЖнІСть ВІД тУреччини

Північне Причорномор’я та Крим із 20—30-х рр. Хv ст. перебували під владою Кримського хан-

ства,якевідокремилосявідЗолотоїОрди,ав1478р.сталовасаломОсманськоїімперії.УХv—ХvІст. турки й татари здійснювали постійні грабіжницькі напади на українські землі. Вже у 1482 р. кримський хан спустошив та пограбував Київ. Татарська агресія принесла із собою величезні руйнації, пожежі, пограбування, убивства, захоплення місцевого населення в полон з метою продажу в рабство.

Князь Костянтин Острозький організував захист українських земель від набігів кримських татар, брав участь у московсько-литовських війнах, надавав підтримку православній церкви.

Державна приналежність українських земель у середині ХVІ ст.

СоцІально-еКоноМІчне Життя. ВиниКнення УКраїнСьКоГо КоЗацтВа

Українське населення в другій половині ХІv — першій половині ХvІ ст. поділялося на привілейований та непривілейований стани.

Щляхта та духівництво належали до привілейованого стану, міщани та селяни — до непривіле-

йованого стану.

Шляхта — земельні власники, які мали право обіймати державні посади, виконували військову службу та звільнялися від сплати податків. Шляхта поділялася на велику (пани, магнати), середню

та дрібну.

Духівництво — служителі православної церкви, поділялися на верхівку (митрополит, архієпископи, єпископи) і рядових священнослужителів.

Міщани — жителі міста, які займалися ремеслами й торгівлею, сплачували податки й виконували повинності на користь держави та власників міст. Міщани поділялися на патриціат (багаті купці, цехові майстри), бюргерів (середні й дрібні купці та ремісники), плебс (біднота, слуги).

Селяни — жителі сільської місцевості, які займалися сільським господарством, сплачували податки й виконували повинності на користь держави та власників землі. Залежно від виду повинності селяни поділялися на слуг, данників і тяглих селян. Основними повинностями селян були панщина

й оброк.

47

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Міста поділялися на великокнязівські та приватновласницькі, залежно від того, на чиїй землі вони стояли. Деякі міста (Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк, Київ) мали магдебурзьке право.

Органом міського самоврядування був магістрат на чолі з війтом, який складався з двох колегій — лави (суд у кримінальних справах) і ради (адміністративний орган і суд у цивільних справах).

Наприкінці Хv ст. на півдні України почала формуватися нова соціальна група — козацтво. Слово «козак» тюркського походження означає «вільна озброєна людина». Перша документальна згадка про українських козаків у писемних джерелах відноситься до 1489 р. (Мартин Бельський, «Хроніки Польщі»).

Господарство українських земель залишалося натуральним. Основними галузями економіки були сільське господарство, промисли, ремесла й торгівля. Набувало поширення фільваркове господарство.

ǤȘȜțȜȚȳȥțȖȗ ȞȜȕȏȖȠȜȘ ȡȘȞȍȴțȟȪȘȖȣ ȕȓȚȓșȪ

роЗВитоК КУльтУри та оСВІти

ДругаполовинаХІv—першаполовинаХvІст.сталиперехідноюдобоювісторіїукраїнськоїкуль- тури: з одного боку, розвивалися традиційні форми літератури й мистецтва, успадковані від Київської Русі та Галицько-Волинської держави, з іншого — поширювалися загальноєвропейські культурноосвітні рухи.

Культура України в другій половині ХІV — першій половині ХVІ ст.

48

www.e-ranok.com.ua

Тема 5

РОБОТА З КАРТОЮ

Українські землі у складі Великого князівства литовського та інших держав*

Покажіть на картосхемі:

•українські землі, які в другій половині Хv ст. належали Польському королівству, Великому князівству Литовському, Угорському королівству, Молдавському князівству;

•володіння Османської імперії, територію Кримського ханства;

•напрямпершогопоходукримськихтатарнаКиїв,північнумежутериторіїукраїнських земель, які були спустошені татарськими набігами.

* Картосхема подається за виданням: Кульчицький С.В., Мицик Ю.А., Власов В.С. Історія України: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Літера ЛТД, 2010. — С. 86.

49

www.e-ranok.com.ua

Історія України

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

Дати

1340 р. початок боротьби Польщі, Угорщини та Литви за галицько-волинські землі

1340—1377 рр. князювання Любарта Гедиміновича на Волині

1345—1377 рр. князювання великого князя Ольгерда в Литві

1349 р. остаточний занепад Галицько-Волинської держави, входження Галичини до Польщі, а Волині — до Литви

50

www.e-ranok.com.ua

Тема 5

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

шляхта панівний суспільний стан, представники якого володіли землею, обіймали державні посади, виконували військову службу та звільнялися від сплати податків.

Панщина примусова неоплачувана праця залежних селян у господарстві свого паназемлевласника.

Магдебурзьке право міст на самоврядування, що звільняло їх від управління та суду феодалів.

право

Магістрат орган міського самоврядування на чолі з війтом, який складався з двох колегій — лави і ради.

цехи об’єднання ремісників однієї спеціальності (ковалі, пекарі, кушніри та ін.) для захисту своїх інтересів, виробництва й збуту товарів.

Дума уснопоетичний героїчний твір про важливі події та видатних діячів української історії, що напівпроспівувався-напівпромовлявся під музичний супровід мандрівними співцями.

ПЕРСОНАЛІЇ

Засновник держави Кримське ханство, перший хан із кримської династії Гіреїв. У зовнішній політиці орієнтувався на шляхетську Польщу, вів боротьбу проти Золотої Орди. У 1465 р.. завдав поразки хану Великої Орди Ахмату, що йшов походом на Москву.

Хаджі Гірей

(?—1466)

Український князь, видатний полководець і державний діяч Великого князівства Литовського, організував захист українських земель від набігів кримських татар, брав участь у московсько-литовських війнах, надавав підтримку православній церкві.

Костянтин острозький

(бл. 1460—1530)

Український учений, доктор філософії й медицини, освітній діяч, ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету (Польща), один з ініціаторів друку перших книжок давньоруською мовою «Осьмогласник», «Часословець» та інших у краківській друкарні Ш. Фіоля.

юрій Дрогобич

(1450—1494)

51

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тест 2 (контрольний)

1.Якою цифрою позначено на карті українські землі, що входили до складу Великого князівства Литовського у Хv ст.?

а1

Б 2 В 3 Г 4

2.У чому полягала особливість польського володарювання на українських землях у ХІv—Хv ст.?

анаданні «руській мові» статусу офіційної державної мови

Бпоширенні норм польського права та системи судочинства В звільненні православного населення від утисків і обмежень Г збереженні порядків, традицій, звичаїв місцевого населення

3.Кому з історичних діячів належать такі факти біографії: «Представник князівського роду, гетьман Великого князівства Литовського, брав участь у воєнних діях Литви проти Московії, організував оборону українських земель від татарських нападів».

а Г. Болгарину

БМ. Глинському

В Ю. Дрогобичу

Г К. Острозькому

4.Установіть відповідність між визначеннями та поняттями.

5.Установіть послідовність подій, пов’язаних із перебуванням українських земель у складі Литви та Польщі.

а входження Галичини й Волині до Польщі та Литви Б остаточна ліквідація Київського удільного князівства В перша документальна згадка про українських козаків

Г утворення Свидригайлом Великого князівства Руського

6.Укажіть умови Кревської унії між Польським королівством і Великим князівством Литовським. 1 створення єдиного сейму, війська, судової і фінансової системи 2 зрівняння у правах православного та католицького духовенства 3 утворення Польщею і Литвою єдиної держави на чолі з королем 4 надання рівних прав польській, литовській та українській шляхті 5 одруження литовського князя Ягайла і польської королеви Ядвіги

6 приєднання литовських, українських, білоруських земель до Польщі

52

www.e-ranok.com.ua