Тема 16

Теми 16—17. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УгОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ У ДРУгІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУгІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ ст. (24—25 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.Як називається створення добровільних об’єднань людей для здійснення спільної господарської

2.Яка політична партія Західної України проголосила програму, уривок із якої наведено?

«Зваживши, що… обідві наші старші партії — народовська і москвофільська… не в змозі заспокоїти потреб [нашого простого народу й інтелігенції] — ми… виступаємо… з ось якою програмою: у справах суспільно-економічних… хочемо колективного устрою праці й колективної власності

засобів продукційних…»

А Русько-українська радикальна партія Б Українська демократично-радикальна партія

В Українська національно-демократична партія

ГУкраїнська соціал-демократична партія

3.Якою цифрою позначено на карті місто, де було створено Літературне (згодом Наукове) товариство ім. Т. Шевченка?

А 1 Б 2 В 3

Г4

4.Установіть відповідність між прізвищами українських громадсько-політичних діячів другої поло-

вини ХІХ ст. та їх характеристиками.

1 публіцист, член Української радикальної та Української соціал- А Ю. Бачинський

4поет, учений, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, співзасновник Української радикальної партії, автор повісті «Захар Беркут»

5.Установіть послідовність подій культурного життя в Україні у другій половині ХІХ ст. А заснування українською інтелігенцією Київської громади Б написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна…» В відкриття в Одесі першого в Південній Україні університету

Г створення у Львові першого осередку товариства «Просвіта»

6.Що характеризує розвиток ринкових відносин у промисловості Західної України в другій половині ХІХ ст.?

127

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тема 16. ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УгОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ У ДРУгІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

План теми

1.Національна політика австрійського уряду щодо українських земель.

2.Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція.

3.Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у 60—90-х рр. ХІХ ст. Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта».

4.Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП).

Теоретична частина

НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА АВСТРІЙСЬКОГО УРЯДУ щОДО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Поразка революції 1848—1849 рр. в Австрійської імперії призвела до посилення політичної реакції. Однак у 60-ті рр. XIX ст. австрійський уряд був змушений провести реформи, у результаті яких було прийнято Конституцію (1867 р.), перетворено унітарну Австрійську імперію на дуальну АвстроУгорську імперію (1868 р.), надано обмежену внутрішню автономію Галичині й Буковині. Закарпаття залишилося частиною Угорщини й самоврядування не отримало.

Австрійський уряд намагався перешкодити формуванню української нації й асимілювати українське населення, що виявилося в порушенні проголошеної Конституцією рівноправності всіх громадян в адміністративних, судових і навчальних закладах, обмеженні викладання українською мовою в школах, зайнятті керівних посад лише особами австрійської, угорської й польської національностей.

РОЗВИТОК КООПЕРАТИВНОГО РУХУ, ТРУДОВА ЕМІГРАЦІЯ

Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття залишалися внутрішніми колоніями Австрійської імперії й служили ринком збуту товарів і джерелом сировини та сільськогосподарської продукції. Скасування кріпосного права під час революції 1848—1849 рр. в Австрійської імперії сприяло розвитку ринкових відносин в економіці західноукраїнських земель. Аграрне перенаселення, повільний розвиток промисловості, демографічний бум призвели до початку трудової еміграції українців до Росії, Німеччини, Румунії, Австрії, Угорщини й навіть до Канади, США, Бразилії й Австралії.

128

www.e-ranok.com.ua

Тема 16

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У 60—90-Х РР. ХІХ СТ.

ДІЯЛЬНІСТЬ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА»

Політика національного гноблення сприяла активізації українського суспільно-політичного руху,

в якому існували три течії: москвофіли, народовці та радикали.

ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ Й УТВОРЕННЯ ПЕРШИХ ПОЛІТИЧНИХ

ПАРТІЙ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

Національно-визвольний рух у Західній Україні розвивався по висхідній лінії. У 90-х рр. XIX ст. керівниками національно-визвольного руху стали новоутворені політичні партії: Русько-українська

радикальна партія (РУРП), Українська національно-демократична партія (УНДП), Українська соціал-демократична партія (УСДП).

129

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Еволюцію поглядів на майбутнє України від автономізму до незалежності прискорила брошура радикала Ю. Бачинського «Україна іrrеdеntа» (1895 р.), де вперше було висунуто й аргументовано ідею здобуття Україною повної політичної самостійності.

Робота з істоРичним джеРелом

З програми Русько-української радикальної партії

«1)Всправахсуспільно-економічнихзмагаємодопереміниспособупродукціїзгіднозіздобутками наукового соціалізму, т. є. хочемо колектівного устрою правці і колективної власності средств продукційних

2) В справах політичних хочемо політичної волі особи, слова, сходин і товариств, печаті і сумліня, забезпечення кожній одиниці, без ріжниці пола, як найповнішого впливу на рішанє всіх питань політичного життя; автономії громад, повітів, крайів, у справах, котрі тілько йіх дотикають; уділено кожному народови можності як найповнішого розвою культурного …»

1.Коли і ким була заснована Русько-українська радикальна партія? Які чинники вплинули на її заснування?

2.Чим відрізняються програмні положення РУРП від програм політичних та національних організацій, що існували в Україні до її створення?

3.Як ви вважаєте, наскільки відповідають програмні положення РУРП тим, що проголошувалися

вті часи аналогічним організаціями інших європейських держав? Про що це свідчить?

130

www.e-ranok.com.ua

ПеРсоналії

Український громадський діяч, публіцист, член Української радикальної партії, з 1899 р. — Української соціал-демократичної партії, автор праці «Україна irredenta».

Юліан Бачинський

(1870—1940)

Політичний і державний діяч, історик, голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка, завідуючий кафедрою історії України Львівського університету, автор 10-томної «Історії України-Русі», один із співзасновників Української демократичної партії.

131

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Український поет, учений, громадський діяч, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, один із засновників Української радикальної партії, автор віршів «Каменяр», «Вічний революціонер», повісті «Захар Беркут», драми «Украдене щастя».

Іван Франко

(1856—1916)

132

www.e-ranok.com.ua

Тема 17

Тема 17. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУгІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст.

План теми

1.Піднесення української культури. Українські підприємці-благодійники.

2.Освіта. Розвиток науки.

3.Розвиток літератури, музичного, образотворчого, театрального мистецтва.

4.Церковне життя.

Теоретична частина

ПІДНЕСЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ.

УКРАЇНСЬКІ ПІДПРИЄМЦІ-БЛАГОДІЙНИКИ

РозвитокукраїнськоїкультуривідбувавсявнесприятливихумовахпануваннявУкраїніімперських режимів Росії й Австро-Угорщини. Усупереч перепонам, які чинили російський та австро-угорський уряди, національна інтелігенція ставала впливовою силою, здатною підняти національну свідомість

іспрямувати культурний розвиток.

Вукраїнській літературі та мистецтві розвивалися різноманітні художні напрями:

•романтизм — художній напрям, якому притаманні інтерес до духовного світу людини, прагнення до свободи і самовдосконалення;

•реалізм — художній напрям, якому притаманні достовірне відображення дійсності, усіх сфер життя й духовного світу людини;

•модернізм — сукупність течій у мистецтві, які характеризуються відмовою від традицій класичного мистецтва й пошуком нових форм.

Прогрес української культури був пов’язаний із меценатською діяльністю підприємців Терещенків

іСимиренків, які віддавали значні кошти на розвиток освіти, матеріально підтримували діячів науки, літератури й мистецтва. Завдяки зусиллям меценатів і благодійників відкривалися бібліотеки, історичні й художні музеї.

ОСВІТА. РОЗВИТОК НАУКИ

У системі освіти сталися позитивні зміни, зумовлені зростанням потреби суспільства в освічених людях. Розширилася мережа початкових (народні училища, земські та недільні школи), середніх (класичні гімназії і реальні училища) і вищих навчальних закладів (Новоросійський (1865 р.) і Чернівецький університети, політехнічні інститути у Львові та Києві, технологічний інститут у Харкові, академія ветеринарної медицини у Львові). Однак освіта залишалася недосяжною для більшості населення.

Великий крок у розвиток науки внесли біолог Ілля Мечников (заснування бактеріологічної станції, лікування чуми, холери, тифу, туберкульозу), епідеміолог Данило Заболотний (визначення методів боротьби з чумою, холерою), філолог Агатангел Кримський (вивчення походження та історії української мови), історики Володимир Антонович («Про походження козацтва», «Бесіди про часи козацькі на Україні»), Михайло Грушевський («Ілюстрована історія України», «Історія України-Русі»), Дмитро Яворницький («Історія запорозьких козаків»), які започаткували наукову розробку історії України.

Своєрідною академією наук стало Наукове товариство ім. Т. Шевченка, у складі якого існували історико-філософська, філологічна і математико-природознавча секції.

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИЧНОГО, ОБРАЗОТВОРЧОГО, ТЕАТРАЛЬНОГО

МИСТЕЦТВА

Визначними митцями в галузі літератури були Іван Нечуй-Левицький (повісті «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я»), Панас Мирний (романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»), Леся Українка (ліричні збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», драматичні поема «Лісова пісня»), Іван Франко (вірші «Каменярі», «Вічний революціонер», побутова поема «Наймичка», проза «Захар Беркут», драма «Украдене щастя»), Михайло Коцюбинський (соціальний роман «Фата моргана»), Василь Стефаник (збірка новел «Камінний хрест»).

133

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Значний внесок у розвиток українського театру зробили драматурги Михайло Старицький (п’єси «Не судилося», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Маруся Богуславка»), Марко Кропивницький (п’єси «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю»), Іван Карпенко-Карий (п’єси «Безталанна», «Наймичка», «Хазяїн»), Панас Мирний («Лимерівна», «Перемудрив», «Спокуса»).

У Львові та Єлизаветграді було створено перші професійні театральні трупи. У Полтаві було створено перший український стаціонарний професійний театр (1906 р.), який незабаром переїхав до Києва.

Корифеями українського театру стали талановиті драматурги, режисери й актори брати Тобілевичі, відомі під псевдонімами Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський та Панас Саксаганський, найвидатніша актриса Марія Заньковецька.

Видатний вплив на розвиток музичного мистецтва справила творчість композиторів Семена Гулака-Артемовського (опера «Запорожець за Дунаєм»), Михайла Вербицького (музика до вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна...»), Миколи Лисенка (опери «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба»), Миколи Леонтовича (різдвяна пісня «Щедрик-ведрик»).

Всесвітньо відомою українською співачкою була Соломія Крушельницька, яка співала в Міланській, Варшавській, Львівській операх. За ініціативою Миколи Лисенка було відкрито вищу музичнодраматичну школу в Києві (1904 р.) та музичний інститут у Львові (1905 р.)

Зростання міст сприяло розвитку архітектури, будівництву банків, бірж, готелів, університетів, музеїв, театрів, заводів. Вагомий внесок у розвиток містобудування зробили архітектори Олександр Беретті (Володимирський собор у Києві), Олексій Бекетов (громадські й житлові будинки у Харкові, драматичний театр у Сімферополі), Олександр Скобелєв (центральний телеграф у Києві). Виразником національного стилю в архітектурі став Василь Кричевський (будинок Полтавського губернського земства, Канівський музей-заповідник «Могила Т. Г. Шевченка»).

Розквіт переживав український живопис, пов’язаний із творчістю Сергія Васильківського («Бій запорожців із татарами», «Весна на Україні», «Після дощу»), Іллі Рєпіна («Запоріжці пишуть листа турецькому султану», «Гайдамака», «Проводи новобранця»), Миколи Пимоненка («Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Сінокіс»), Архипа Куїнджі («Місячна ніч на Дніпрі», «Степ», «Чумацький шлях»), Миколи Ярошенка («Всюди життя»).

Майстрами живопису були художники Микола Самокиш (альбоми «Українська старовина», «Війна 1904—1905 рр.»), Киріяк Костанді (картини «В люди», «Старенькі»), Казимир Малевич (картини «На косовиці», «Чорний квадрат»).

Найвидатнішими скульпторами були Михайло Микешин (пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві), Іван Мартос (пам’ятник Дюку Рішельє в Одесі), Леонід Позен (композиції «Кобзар», «Переселенці», «Запорожець у розвідці»).

ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ

Протягом другої половини XIX ст. релігійне життя Наддніпрянської України визначала російська православна церква. Однак патріотично налаштовані вихованці Київської духовної академії та духовних семінарій створювали таємні гуртки, вивчали українську історію та літературу.

Заборона парафіянам самостійно обирати собі духівника, а також інші причини, що призвели до відчуження між парафіянами і священиками, призвели також до поширення в Україні протестантських віровчень і сект. Найбільше поширився баптизм, який сповідували німецькі колоністи Херсон-

У 1875 р. там було організовано збір підписів про приєднання українців Холмщини та Підляшшя до православ’я. Скориставшись цим приводом, російський уряд офіційно ліквідував уніатську церкву. Не бажаючи примусово приймати православ’я, 200 тис. уніатів перейшли в католицтво.

Уніати Галичини теж зазнавали тиску з боку польських властей краю, проте вони могли опертися на законодавчі імперські акти про рівність усіх церков. Поліпшилося становище української православної церкви Буковини. У 1873 р. було створено Буковинську митрополію. У найважчому становищі перебували українські віруючі Закарпаття. У 1871 р. греко-католицькій церкві тут було відмовлено в автономії. Угорські власті переслідували будь-які національні прояви релігійного життя українців.

134

www.e-ranok.com.ua

Тема 17

довідкові матеРіали

ДАТИ

1859 р. відкриття в Києві першої в Російській імперії недільної школи

1861—1862 рр. видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»

1862 р. написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна...»

1862—1882 рр. спорудження Володимирського собору Киві

1863 р. прем’єра опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» — першої української опери

1864 р., 1871 р реформа середньої освіти в Наддніпрянській Україні

1865 р. відкриття Новоросійського університету в Одесі

1868 р. створення у Львові першого осередку культурно-освітнього товариства «Просвіта»

1869 р. шкільна реформа на західноукраїнських землях

1870 р. відкриття перших жіночих гімназій

1873 р. створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. — Наукового товариства ім. Т. Шевченка)

1875 р. відкриття університету в Чернівцях 1878 р. зародження вищої освіти для жінок 1882—1907 рр. створення в Єлисаветграді Товариства українських акторів на чолі з Марком Кро-

Професійний театр постійний театр, у якому працювали професійні драматурги, режисери, актори.

www.e-ranok.com.ua

www.e-ranok.com.ua

137

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тест 2 (контрольний)

1.Що свідчило про розвиток ринкових відносин у сільському господарстві Західної України в другій половині ХІХ ст.?

А низька продуктивність виробництва

Б запровадження досягнень агрономії В безземелля й малоземелля селянства

Г збільшення селянських повинностей

2.Про яку течію українського суспільно-політичного руху другої половини ХІХ ст. йдеться в документі?

«Політичного значення [течія] набрала… 1866 року, коли Австрія програла війну з пруссами. Тоді розійшлася чутка, що… Австрію чекає доля Польщі та що Галичину забере Росія… Яків Головацький, Михайло Попель, Богдан Дідицький та інші постановили… почати пропагувати єдність галицьких русинів з росіянами».

3.Якою цифрою позначено на картосхемі місто, де вчені І. Мечников і М. Гамалія відкрили першу в Росії й другу у світі бактеріологічну станцію?

А 1 Б 2 В 3 Г 4

4.Установіть відповідність між прізвищами українських культурних діячів другої половини ХІХ ст.

3письменник, громадський діяч, автор повістей «Fata morgana», Д Д. Яворницький «Тіні забутих предків», член організації «Братство тарасівців»

4актор, режисер, один із засновників українського професійного театру, виконавець ролей у п’єсах І. Карпенка-Карого, М. Старицького

5.Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя в Західній Україні у другій половині ХІХ ст.

А утворення Русько-української радикальної партії Б заснування політичних партій — УНДП та УСДП В видання Ю. Бачинським книги «Україна irredenta» Г утворення народовцями організації «Народна рада»

6.До яких країн переважно емігрувало українське населення у другій половині ХІХ ст.?

1Бразилії

2Індії

3Канади

4Перу

5США

6Японії

138

www.e-ranok.com.ua