Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0852527_04611_konisheva_s_e_istoriya_ukraini.pdf
Скачиваний:
808
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
15.75 Mб
Скачать

Тема 16

Теми 16—17. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УгОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ У ДРУгІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУгІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ ст. (24—25 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.Як називається створення добровільних об’єднань людей для здійснення спільної господарської

діяльності на пайових засадах?

 

А аграрне перенаселення

Б кооперативний рух

В промисловий переворот

Г трудова еміграція

2.Яка політична партія Західної України проголосила програму, уривок із якої наведено?

«Зваживши, що… обідві наші старші партії — народовська і москвофільська… не в змозі заспокоїти потреб [нашого простого народу й інтелігенції] — ми… виступаємо… з ось якою програмою: у справах суспільно-економічних… хочемо колективного устрою праці й колективної власності

засобів продукційних…»

А Русько-українська радикальна партія Б Українська демократично-радикальна партія

В Українська національно-демократична партія

ГУкраїнська соціал-демократична партія

3.Якою цифрою позначено на карті місто, де було створено Літературне (згодом Наукове) товариство ім. Т. Шевченка?

А 1 Б 2 В 3

Г4

4.Установіть відповідність між прізвищами українських громадсько-політичних діячів другої поло-

вини ХІХ ст. та їх характеристиками.

1 публіцист, член Української радикальної та Української соціал- А Ю. Бачинський

2

демократичної партій, автор праці «Україна поневолена»

Б М. Грушевський

історик,головаНауковоготоваристваім.Т.Шевченка,професорЛьвів-

В Є. Левицький

3

ського університету, автор «Історії України-Русі»

Г М. Павлик

письменник, публіцист, редактор народовецької газети «Батьківщина»,

Д І. Франко

 

один із засновників Української радикальної партії

 

4поет, учений, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, співзасновник Української радикальної партії, автор повісті «Захар Беркут»

5.Установіть послідовність подій культурного життя в Україні у другій половині ХІХ ст. А заснування українською інтелігенцією Київської громади Б написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна…» В відкриття в Одесі першого в Південній Україні університету

Г створення у Львові першого осередку товариства «Просвіта»

6.Що характеризує розвиток ринкових відносин у промисловості Західної України в другій половині ХІХ ст.?

1

переважання великих підприємств

2

застосування вільнонайманої праці

3

розвиток фабричної промисловості

4

низька продуктивність виробництва

5

надання пільг місцевим підприємцям

6

завершення промислового перевороту

127

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тема 16. ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УгОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ У ДРУгІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

План теми

1.Національна політика австрійського уряду щодо українських земель.

2.Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція.

3.Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у 60—90-х рр. ХІХ ст. Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта».

4.Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП).

Теоретична частина

НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА АВСТРІЙСЬКОГО УРЯДУ щОДО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Поразка революції 1848—1849 рр. в Австрійської імперії призвела до посилення політичної реакції. Однак у 60-ті рр. XIX ст. австрійський уряд був змушений провести реформи, у результаті яких було прийнято Конституцію (1867 р.), перетворено унітарну Австрійську імперію на дуальну АвстроУгорську імперію (1868 р.), надано обмежену внутрішню автономію Галичині й Буковині. Закарпаття залишилося частиною Угорщини й самоврядування не отримало.

Австрійський уряд намагався перешкодити формуванню української нації й асимілювати українське населення, що виявилося в порушенні проголошеної Конституцією рівноправності всіх громадян в адміністративних, судових і навчальних закладах, обмеженні викладання українською мовою в школах, зайнятті керівних посад лише особами австрійської, угорської й польської національностей.

РОЗВИТОК КООПЕРАТИВНОГО РУХУ, ТРУДОВА ЕМІГРАЦІЯ

Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття залишалися внутрішніми колоніями Австрійської імперії й служили ринком збуту товарів і джерелом сировини та сільськогосподарської продукції. Скасування кріпосного права під час революції 1848—1849 рр. в Австрійської імперії сприяло розвитку ринкових відносин в економіці західноукраїнських земель. Аграрне перенаселення, повільний розвиток промисловості, демографічний бум призвели до початку трудової еміграції українців до Росії, Німеччини, Румунії, Австрії, Угорщини й навіть до Канади, США, Бразилії й Австралії.

Галузь

економіки

Сільське

господарство

Промисловість

Особливості розвитку економіки

Основою економіки залишалося сільське господарство, у якому було зайнято 75—85% населення. Незважаючи на залишки кріпацтва (панування поміщицького землеволодіння, великі викупні платежі, малоземелля й безземелля селян), розвивалися ринкові відносини: застосовувалася вільнонаймана праця, сільськогосподарська техніка, поглиблювалася спеціалізація районів, виникали кооперативи

У 70—90-х рр. XIX ст. почалося формування фабрично-заводської промисло-

вості, провідними галузями якої були нафтова, вугільна, соляна, лісова та харчова. Однак промисловий переворот у Західній Україні відбувся пізніше, ніж у центральних і західних регіонах Австрійської імперії, тому великих підприємств було дуже мало (5%), переважала середня, дрібна й кустарно-реміснича промисловість

128

www.e-ranok.com.ua

Тема 16

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У 60—90-Х РР. ХІХ СТ.

ДІЯЛЬНІСТЬ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА»

Політика національного гноблення сприяла активізації українського суспільно-політичного руху,

в якому існували три течії: москвофіли, народовці та радикали.

Течії суспільно-політичного руху, представники

Москвофільська течія

поміщики, селяни, інтелігенція (Б. Дідицький, І. Наумович)

Народовська течія

інтелігенція, студенти, грекокатолицькі священики (В. Барвінський, В. Навроцький)

Радикальна течія

молода інтелігенція (І. Франко, М. Павлик)

Погляди учасників суспільно-

Діяльність учасників

політичного руху

суспільно-політичного руху

Москвофіли

заперечували іс-

Створювали бібліотеки, чи-

нування окремого українського

тальні, школи, видавали газету

народу, його мови та культури,

«Слово»,заснувалигромадсько-

прагнули

приєднати

західно-

політичну організацію «Руська

українські землі до Російської

рада» (1870 р.)

 

імперії

 

 

 

 

 

 

Народовці визнавали існування

Заснувалигазети«Діло»й«Бать-

українського

народу,

прагнули

ківщина», утворили у Львові

пробудження національної сві-

культурно-просвітницьке това-

домості українців, виступали за

риство «Просвіта» (1868 р.),

єдністьусіхукраїнськихземель,

Літературне товариство ім. Т.

уважали

основним

напрямком

Шевченка (1873

р.), (Науко-

своєї діяльності

культурно-

ве товариство ім. Т. Шевченка,

просвітницьку роботу

 

1892 р.)

 

Радикали виступали за націо-

Видавали журнал «Друг», захи-

нальне й соціальне визволення

щалиінтересиселяніробітників

українців,об’єднаннявсіхукра-

у конкретних справах, створили

їнських земель в єдину державу,

політичну організацію «Народ-

прагнули

надати українському

на рада» (1885 р.), заснували

визвольному рухові політично-

Русько-українську

радикальну

го характеру

 

 

 

партію (1890 р.)

 

ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ Й УТВОРЕННЯ ПЕРШИХ ПОЛІТИЧНИХ

ПАРТІЙ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

Національно-визвольний рух у Західній Україні розвивався по висхідній лінії. У 90-х рр. XIX ст. керівниками національно-визвольного руху стали новоутворені політичні партії: Русько-українська

радикальна партія (РУРП), Українська національно-демократична партія (УНДП), Українська соціал-демократична партія (УСДП).

Назва партії

Лідери

Русько-українська

І. Франко,

радикальна партія

М. Павлик,

(РУРП) (1890 р.)

Є. Левицький

Українська на-

І. Франко,

ціонально-демо-

Є. Левицький,

кратична партія

М. Грушевський

(УНДП) (1899 р.)

 

Українська соціал-

М. Ганкевич,

демократична партія

Д. Бачинський,

(УСДП) (1899 р.)

С. Вітик

Програма діяльності

Утвердження соціалізму, демократизація суспільного життя, обстоювання соціальних інтересів селян, автономія України у складі Австро-Угорщини, згодом здобуття Україною незалежності

Пробудження національної свідомості, пропагування національної єдності українців, створення соборної незалежної Української держави

Побудова соціалізму шляхом реформ, захист соціальних інтересів робітників, створення соборної Української держави з республіканським устроєм

129

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Еволюцію поглядів на майбутнє України від автономізму до незалежності прискорила брошура радикала Ю. Бачинського «Україна іrrеdеntа» (1895 р.), де вперше було висунуто й аргументовано ідею здобуття Україною повної політичної самостійності.

Робота з істоРичним джеРелом

З програми Русько-української радикальної партії

«1)Всправахсуспільно-економічнихзмагаємодопереміниспособупродукціїзгіднозіздобутками наукового соціалізму, т. є. хочемо колектівного устрою правці і колективної власності средств продукційних

2) В справах політичних хочемо політичної волі особи, слова, сходин і товариств, печаті і сумліня, забезпечення кожній одиниці, без ріжниці пола, як найповнішого впливу на рішанє всіх питань політичного життя; автономії громад, повітів, крайів, у справах, котрі тілько йіх дотикають; уділено кожному народови можності як найповнішого розвою культурного …»

1.Коли і ким була заснована Русько-українська радикальна партія? Які чинники вплинули на її заснування?

2.Чим відрізняються програмні положення РУРП від програм політичних та національних організацій, що існували в Україні до її створення?

3.Як ви вважаєте, наскільки відповідають програмні положення РУРП тим, що проголошувалися

вті часи аналогічним організаціями інших європейських держав? Про що це свідчить?

 

 

довідкові матеРіали

 

 

ДАТИ

Початок 60-х рр.

зародження руху народовців

ХІХ ст.

 

1861

р.

початок роботи Галицького сейму

Друга половина

оформлення москвофільської течії в суспільному русі Західної України

60-х рр. ХІХ ст.

 

1867

р.

прийняття Конституції Австрійської імперії

1868

р.

створення у Львові першого осередку культурно-освітнього товариства

 

 

«Просвіта»

1868

р.

перетворення унітарної Австрійської імперії в двоїсту Австро-Угорську імперію

70–80-ті рр. ХІХ ст. наростання страйкового руху робітників Галичини

1873

р.

створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (з 1892 р. —

 

 

наукове товариство ім. Т. Шевченка)

1875

р.

заснування Чернівецького університету

1885

р.

утворення народовцями «Народної ради»

1885–1886 рр.

найвище піднесення селянського руху в Галичині

Кінець ХІХ ст.

початок масової міграції із Західної України

1890

р.

створення Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої

 

 

української політичної партії в Галичині

1891

р.

проведення першого селянського віче (м. Коломия)

1896

р.

видання Ю. Бачинським брошури «Україна irredenta»

1899

р.

створення Української національно-демократичної партії (УНДП) та

 

 

Української соціал-демократичної партії (УСДП) в Галичині

130

www.e-ranok.com.ua

Тема 16

 

 

теРмінологічний словник

Трудова міграція

переселення людей за межі країни з метою пошуку роботи, вільних земель для

Українофіли

сільськогосподарської діяльності.

представники суспільно-політичного руху в Україні в другій половині ХІХ —

 

на початку ХХ ст., які вивчали українську мову, історію, культуру й займалися

Москвофіли

культурно-просвітницькою діяльностю (хлопомани, народовці).

представники суспільно-політичного руху в Західній Україні в другій половині

 

ХІХ — на початку ХХ ст., які прагнули приєднання західноукраїнських земель

Народовці

до Російської імперії.

представники суспільно-політичного руху в Західній Україні у 60—90-х рр.

 

ХІХст.,яківважалиосновнимпитаннямсвоєїдіяльностінеполітичнуборотьбу,

Партія

а культурно-просвітницьку діяльність.

організація передової, найбільш активної й свідомої частини населення, що

«Нова ера»

має спільні ідеї та інтереси і діє на основі спеціальної програми.

політика українсько-австрійсько-польського порозуміння (компромісу)

 

в Галичині у 1890 р., яка полягала в лояльному ставленні народовців до імперії

 

Габсбургів узамін на поступки українцям у культурно-освітньої галузі.

ПеРсоналії

Український громадський діяч, публіцист, член Української радикальної партії, з 1899 р. — Української соціал-демократичної партії, автор праці «Україна irredenta».

Юліан Бачинський

(1870—1940)

Політичний і державний діяч, історик, голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка, завідуючий кафедрою історії України Львівського університету, автор 10-томної «Історії України-Русі», один із співзасновників Української демократичної партії.

Михайло Грушевський

(1866—1934)

Євген Левицький

(1870–1925)

Михайло Павлик

(1853—1915)

Український громадсько-політичний діяч, публіцист, ініціатор створення Української радикальної партії, з 1899 р. — Української національно-демократичної партії.

Український громадський і культурно-освітній діяч, публіцист, письменник, редактор народовецької газети «Батьківщина», один із засновників Української радикальної партії.

131

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Український поет, учений, громадський діяч, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, один із засновників Української радикальної партії, автор віршів «Каменяр», «Вічний революціонер», повісті «Захар Беркут», драми «Украдене щастя».

Іван Франко

(1856—1916)

132

www.e-ranok.com.ua

Тема 17

Тема 17. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУгІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ ст.

План теми

1.Піднесення української культури. Українські підприємці-благодійники.

2.Освіта. Розвиток науки.

3.Розвиток літератури, музичного, образотворчого, театрального мистецтва.

4.Церковне життя.

Теоретична частина

ПІДНЕСЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ.

УКРАЇНСЬКІ ПІДПРИЄМЦІ-БЛАГОДІЙНИКИ

РозвитокукраїнськоїкультуривідбувавсявнесприятливихумовахпануваннявУкраїніімперських режимів Росії й Австро-Угорщини. Усупереч перепонам, які чинили російський та австро-угорський уряди, національна інтелігенція ставала впливовою силою, здатною підняти національну свідомість

іспрямувати культурний розвиток.

Вукраїнській літературі та мистецтві розвивалися різноманітні художні напрями:

романтизм — художній напрям, якому притаманні інтерес до духовного світу людини, прагнення до свободи і самовдосконалення;

реалізм — художній напрям, якому притаманні достовірне відображення дійсності, усіх сфер життя й духовного світу людини;

модернізм — сукупність течій у мистецтві, які характеризуються відмовою від традицій класичного мистецтва й пошуком нових форм.

Прогрес української культури був пов’язаний із меценатською діяльністю підприємців Терещенків

іСимиренків, які віддавали значні кошти на розвиток освіти, матеріально підтримували діячів науки, літератури й мистецтва. Завдяки зусиллям меценатів і благодійників відкривалися бібліотеки, історичні й художні музеї.

ОСВІТА. РОЗВИТОК НАУКИ

У системі освіти сталися позитивні зміни, зумовлені зростанням потреби суспільства в освічених людях. Розширилася мережа початкових (народні училища, земські та недільні школи), середніх (класичні гімназії і реальні училища) і вищих навчальних закладів (Новоросійський (1865 р.) і Чернівецький університети, політехнічні інститути у Львові та Києві, технологічний інститут у Харкові, академія ветеринарної медицини у Львові). Однак освіта залишалася недосяжною для більшості населення.

Великий крок у розвиток науки внесли біолог Ілля Мечников (заснування бактеріологічної станції, лікування чуми, холери, тифу, туберкульозу), епідеміолог Данило Заболотний (визначення методів боротьби з чумою, холерою), філолог Агатангел Кримський (вивчення походження та історії української мови), історики Володимир Антонович («Про походження козацтва», «Бесіди про часи козацькі на Україні»), Михайло Грушевський («Ілюстрована історія України», «Історія України-Русі»), Дмитро Яворницький («Історія запорозьких козаків»), які започаткували наукову розробку історії України.

Своєрідною академією наук стало Наукове товариство ім. Т. Шевченка, у складі якого існували історико-філософська, філологічна і математико-природознавча секції.

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИЧНОГО, ОБРАЗОТВОРЧОГО, ТЕАТРАЛЬНОГО

МИСТЕЦТВА

Визначними митцями в галузі літератури були Іван Нечуй-Левицький (повісті «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я»), Панас Мирний (романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»), Леся Українка (ліричні збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», драматичні поема «Лісова пісня»), Іван Франко (вірші «Каменярі», «Вічний революціонер», побутова поема «Наймичка», проза «Захар Беркут», драма «Украдене щастя»), Михайло Коцюбинський (соціальний роман «Фата моргана»), Василь Стефаник (збірка новел «Камінний хрест»).

133

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Значний внесок у розвиток українського театру зробили драматурги Михайло Старицький (п’єси «Не судилося», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Маруся Богуславка»), Марко Кропивницький (п’єси «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю»), Іван Карпенко-Карий (п’єси «Безталанна», «Наймичка», «Хазяїн»), Панас Мирний («Лимерівна», «Перемудрив», «Спокуса»).

У Львові та Єлизаветграді було створено перші професійні театральні трупи. У Полтаві було створено перший український стаціонарний професійний театр (1906 р.), який незабаром переїхав до Києва.

Корифеями українського театру стали талановиті драматурги, режисери й актори брати Тобілевичі, відомі під псевдонімами Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський та Панас Саксаганський, найвидатніша актриса Марія Заньковецька.

Видатний вплив на розвиток музичного мистецтва справила творчість композиторів Семена Гулака-Артемовського (опера «Запорожець за Дунаєм»), Михайла Вербицького (музика до вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна...»), Миколи Лисенка (опери «Енеїда», «Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба»), Миколи Леонтовича (різдвяна пісня «Щедрик-ведрик»).

Всесвітньо відомою українською співачкою була Соломія Крушельницька, яка співала в Міланській, Варшавській, Львівській операх. За ініціативою Миколи Лисенка було відкрито вищу музичнодраматичну школу в Києві (1904 р.) та музичний інститут у Львові (1905 р.)

Зростання міст сприяло розвитку архітектури, будівництву банків, бірж, готелів, університетів, музеїв, театрів, заводів. Вагомий внесок у розвиток містобудування зробили архітектори Олександр Беретті (Володимирський собор у Києві), Олексій Бекетов (громадські й житлові будинки у Харкові, драматичний театр у Сімферополі), Олександр Скобелєв (центральний телеграф у Києві). Виразником національного стилю в архітектурі став Василь Кричевський (будинок Полтавського губернського земства, Канівський музей-заповідник «Могила Т. Г. Шевченка»).

Розквіт переживав український живопис, пов’язаний із творчістю Сергія Васильківського («Бій запорожців із татарами», «Весна на Україні», «Після дощу»), Іллі Рєпіна («Запоріжці пишуть листа турецькому султану», «Гайдамака», «Проводи новобранця»), Миколи Пимоненка («Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Сінокіс»), Архипа Куїнджі («Місячна ніч на Дніпрі», «Степ», «Чумацький шлях»), Миколи Ярошенка («Всюди життя»).

Майстрами живопису були художники Микола Самокиш (альбоми «Українська старовина», «Війна 1904—1905 рр.»), Киріяк Костанді (картини «В люди», «Старенькі»), Казимир Малевич (картини «На косовиці», «Чорний квадрат»).

Найвидатнішими скульпторами були Михайло Микешин (пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві), Іван Мартос (пам’ятник Дюку Рішельє в Одесі), Леонід Позен (композиції «Кобзар», «Переселенці», «Запорожець у розвідці»).

ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ

Протягом другої половини XIX ст. релігійне життя Наддніпрянської України визначала російська православна церква. Однак патріотично налаштовані вихованці Київської духовної академії та духовних семінарій створювали таємні гуртки, вивчали українську історію та літературу.

Заборона парафіянам самостійно обирати собі духівника, а також інші причини, що призвели до відчуження між парафіянами і священиками, призвели також до поширення в Україні протестантських віровчень і сект. Найбільше поширився баптизм, який сповідували німецькі колоністи Херсон-

ської та Катеринославської губерній. Протягом другої половини XIX

ст. відбулися зміни й у релігійному житті Західної України.

У 1875 р. там було організовано збір підписів про приєднання українців Холмщини та Підляшшя до православ’я. Скориставшись цим приводом, російський уряд офіційно ліквідував уніатську церкву. Не бажаючи примусово приймати православ’я, 200 тис. уніатів перейшли в католицтво.

Уніати Галичини теж зазнавали тиску з боку польських властей краю, проте вони могли опертися на законодавчі імперські акти про рівність усіх церков. Поліпшилося становище української православної церкви Буковини. У 1873 р. було створено Буковинську митрополію. У найважчому становищі перебували українські віруючі Закарпаття. У 1871 р. греко-католицькій церкві тут було відмовлено в автономії. Угорські власті переслідували будь-які національні прояви релігійного життя українців.

134

www.e-ranok.com.ua

Тема 17

довідкові матеРіали

ДАТИ

1859 р. відкриття в Києві першої в Російській імперії недільної школи

1861—1862 рр. видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа»

1862 р. написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна...»

1862—1882 рр. спорудження Володимирського собору Киві

1863 р. прем’єра опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» — першої української опери

1864 р., 1871 р реформа середньої освіти в Наддніпрянській Україні

1865 р. відкриття Новоросійського університету в Одесі

1868 р. створення у Львові першого осередку культурно-освітнього товариства «Просвіта»

1869 р. шкільна реформа на західноукраїнських землях

1870 р. відкриття перших жіночих гімназій

1873 р. створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. — Наукового товариства ім. Т. Шевченка)

1875 р. відкриття університету в Чернівцях 1878 р. зародження вищої освіти для жінок 1882—1907 рр. створення в Єлисаветграді Товариства українських акторів на чолі з Марком Кро-

 

пивницьким — першої в Наддніпрянщині української професійної трупи

1882 р.

видання журналу «Киевская старина»

1885 р.

відкриття у Харкові першого в Україні технологічного інституту

1886 р.

відкриття в Одесі першої в Росії та другої в світі бактеріологічної станції

1888 р.

спорудження в Києві пам’ятника Б. Хмельницькому

1894 р.

відкриття кафедри історії України у Львівському університеті

1900 р.

відкриття кафедри української літератури у Львівському університеті

1904 р.

відкриття вищої музично-драматичної школи у Києві

1905 р.

відкриття музичного інституту у Львові

1906 р.

створення в Полтаві першого українського стаціонарного професійного театру

1907 р.

початок роботи у Києві Українського наукового товариства

 

теРмінологічний словник

Меценат

благодійник, покровитель літератури й мистецтва, який надає власні кошти на

 

видання книг, зібрання колекцій рукописів, картин, скульптур, відкриття бібліо-

 

тек, музеїв, навчальних закладів.

Професійний театр постійний театр, у якому працювали професійні драматурги, режисери, актори.

Реалізм

художній напрямок у мистецтві, що ставить завдання дати найбільш повне,

 

правдиве відображення дійсності.

Модернізм

сукупність течій у мистецтві, які характеризуються відмовою від традицій кла-

 

сичного мистецтва й пошуком нових форм.

 

135

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Ілля Мечников

(1845—1916)

Дмитро Заболотний

(1866—1929)

Дмитро Яворницький

(1855—1940)

Агатангел Кримський

(1871—1942)

Михайло Коцюбинський

(1864—1913)

Василь Стефаник

(1871—1936)

Іван Нечуй-Левицький

(1838—1918)

Панас Мирний

(1849—1920)

Леся Українка (Леся Косач-Квітка) (1871—1913)

Михайло Старицький

(1840—1904)

Марко Кропивницький

(1840—1910)

Іван Карпенко-Карий (Тобілевич) (1845—1907)

Михайло Садовський (Тобілевич) (1856—1933)

136

ПеРсоналії

Біолог, мікробіолог, імунолог, почесний член Петербурзької академії наук, лауреат Нобелівської премії, один із засновників першої в Росії бактеріологічної станції в Одесі, займався проблемами боротьби з інфекційними захворюванями

Український мікробіолог, епідеміолог, Президент АН УРСР (1928— 1929); засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві; опублікував понад 200 праць, присвячених головним чином вивченню трьох інфекційних хвороб — чуми, холери й сифілісу. Його наукові висновки базувались на багатющому фактичному матеріалі, на подвижницькій практичній боротьбі з інфекційними захворюваннями

Український історик, археолог, етнограф, дослідник історії українського козацтва, автор тритомної праці «Історія запорозьких козаків», укладач зібрання історичних джерел «До історії Степової України»

Письменник, сходознавець, дослідник історії та літератури Ірану, Туреччини тощо, історик української мови та літератури, автор праць «Українська граматика», «Нариси з історії української мови», професор Київського університету, один із засновників УАН

Письменник, громадський діяч, автор повістей «Fata morgana», «Тіні забутих предків», член таємної організації «Братство тарасівців», голова «Просвіти» у Чернігові, влаштовував вечори, присвячені пам’яті Т. Шевченка

Письменник, громадський діяч, автор збірок новел «Камінний хрест», «Дорога», вибраних оповідань «Моє слово», посол австрійського парламенту у Відні

Письменник, автор понад 50 романів, повістей, оповідань, утвердив в українській літературі жанр соціальної повісті, автор творів «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я»

Український письменник та громадський діяч, представник критичного реалізму в українській літературі, автор романів «Хіба ревуть воли, як ясна повні?», «Повія», п’єс «Лимерівна», «Перемудрив», «Спокуса»

Українська поетеса, прозаїк, драматург, автор поетичних збірок «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», драматичних поем «Осіння казка», «Кам’яний господар», «Лісова пісня» та ін.

Український громадський і театральний діяч, письменник, автор соціально-побутових драм «Не судилося», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Маруся Богуславка», історичної трилогії «Богдан Хмельницький»

Драматург, актор, режисер, автор п’єс «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю»

Український драматург, актор, режисер, автор п’єс «Безталанна», «Наймичка», «Хазяїн», «Сто тисяч», 1863 р. в Єлизаветграді організував драматичний гурток

Український актор, режисер, один із засновників українського професійного театру, виконавець драматичних ролей у п’єсах І. Карпенка-Карого «Безталанна», М. Гоголя «Ревізор», М. Старицького «Тарас Бульба»

www.e-ranok.com.ua

Тема 17

Павло Саксаганський (Тобілевич) (1859—1940)

Марія Заньковецька

(1854—1934)

Микола Лисенко

(1842—1912)

Семен ГулакАртемовський

(1813—1873)

Микола Пимоненко

(1862—1912)

Микола Леонтович

(1877—1921)

СоломіяКрушельницька

(1872—1952)

Український актор, режисер, театральний діяч, виконавець комедійних і драматичних ролей у п’єсах І. Котляревського «Наталка Полтавка», І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», М. Старицького «За двома зайцями»

Українська актриса, її сценічний дебют відбувся в Єлисаветграді (нині Кіровоград), де вона виконувала роль Наталки Полтавки в першому українському професійному театрі під керівництвом М. Кропивницького; працювала в найпопулярніших українських трупах М. Старицького, М. Садовського, М. Саксаганського, І. Карпенка-Карого. Вона уславляла своєю грою звичайних простих людей, розкриваючи безмежність їхніх душ. Актриса надзвичайно широкого творчого діапазону, М. Заньковецька створювала образи, проникнуті справжнім драматизмом і запальною комедійністю

Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика до “Кобзаря”», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів

Композитор, співак, драматург, соліст опер у Флореції та Петербурзі, автор першої української лірико-комічної опери «Запорожець за Дунаєм»

Український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв, автор картин «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Сінокіс»

Композитор, педагог, викладач хорової справи Київського музичнодраматичного інституту ім. В. М. Лисенка, автор класичних обробок українських народних пісень «Щедрик-ведрик», «Дударик» та ін., хорових поем «Легенда», «Моя пісня», церковних хорів

Співачка, солістка Львівського оперного театру, виступала на оперних сценах театрів у Петербурзі, Кракові, Варшаві, Парижі, Мілані, виконала близько60партійвоперах«ЗапорожецьзаДунаєм»,«Піковадама»,«Мадам Батерфляй» та ін., виступала с концертами, присвяченими пам’яті Т. Шевченка

137

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тест 2 (контрольний)

1.Що свідчило про розвиток ринкових відносин у сільському господарстві Західної України в другій половині ХІХ ст.?

А низька продуктивність виробництва

Б запровадження досягнень агрономії В безземелля й малоземелля селянства

Г збільшення селянських повинностей

2.Про яку течію українського суспільно-політичного руху другої половини ХІХ ст. йдеться в документі?

«Політичного значення [течія] набрала… 1866 року, коли Австрія програла війну з пруссами. Тоді розійшлася чутка, що… Австрію чекає доля Польщі та що Галичину забере Росія… Яків Головацький, Михайло Попель, Богдан Дідицький та інші постановили… почати пропагувати єдність галицьких русинів з росіянами».

А москвофіли

Б народовці

В радикали

Г хлопомани

3.Якою цифрою позначено на картосхемі місто, де вчені І. Мечников і М. Гамалія відкрили першу в Росії й другу у світі бактеріологічну станцію?

А 1 Б 2 В 3 Г 4

4.Установіть відповідність між прізвищами українських культурних діячів другої половини ХІХ ст.

та їх характеристиками.

А С. Гулак-Артемовський

1

історик, археолог, етнограф, дослідник історії українського коза-

2

цтва, автор тритомної праці «Історія запорозьких козаків»

Б М. Коцюбинський

композитор, співак, соліст Флореційської та Петербурзької опер,

В П. Мирний

 

автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм»

Г М. Садовський

3письменник, громадський діяч, автор повістей «Fata morgana», Д Д. Яворницький «Тіні забутих предків», член організації «Братство тарасівців»

4актор, режисер, один із засновників українського професійного театру, виконавець ролей у п’єсах І. Карпенка-Карого, М. Старицького

5.Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя в Західній Україні у другій половині ХІХ ст.

А утворення Русько-української радикальної партії Б заснування політичних партій — УНДП та УСДП В видання Ю. Бачинським книги «Україна irredenta» Г утворення народовцями організації «Народна рада»

6.До яких країн переважно емігрувало українське населення у другій половині ХІХ ст.?

1Бразилії

2Індії

3Канади

4Перу

5США

6Японії

138

www.e-ranok.com.ua

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]