Тема 7

тема 7. УКРАЇНсЬКі ЗЕмЛі В ПЕРШіЙ ПОЛОВИНі ХVіі ст. (11 тиждень)

Тест 1 (вхідний)

1.Що таке братства?

ачастина українського козацтва, що перебувала на службі Речі Посполитої Б об’єднання ремісників однієї спеціальності для виробництва й збуту товарів В привілейована верхівка українського козацтва, керівництво Запорозької Січі

Г національно-релігійні організації українських міщан для захисту православ’я

2.Який результат мали морські походи українських козаків проти Туреччини та Кримського ханства на початку ХvІІ ст.?

априпинення існування Кримського ханства

Бзаборона козакам судноплавства по Дніпру В послаблення могутності Османської імперії Г розгром турками і татарами Запорозької Січі

3.Кому з історичних діячів належать такі факти біографії?

«Митрополит Київський і Галицький, відомий своєю освітньою діяльністю. Заснував Лаврську школу і Київський колегіум, названий на його честь. Видатний організатор церковного життя, домігся від польського короля визнання вищої православної ієрархії».

а Й. Борецькому

БП. Могилі

В І. Потію

Г Й. Рутському

4.Установіть відповідність між визначеннями та поняттями.

5.Установіть послідовність подій релігійно-культурного життя на українських землях у першій половині ХvІІ ст.

а вихід із друкарні «Требника» П. Могили

Б утворення Київського братства та школи В заснування Києво-Могилянського колегіуму

Г висвячення Й. Борецького митрополитом

6.Укажіть особливості соціально-економічного розвитку України в першій половині ХvІІ ст. 1 припинення масового покозачення населення 2 позбавлення селян землі та особистої свободи 3 скорочення податків і повинностей населення 4 зростання землеволодіння польських магнатів 5 початок масової трудової еміграції населення 6 утворення шляхтою фільваркових господарств

61

www.e-ranok.com.ua

Історія України

тема 7. УКРАЇНсЬКі ЗЕмЛі В ПЕРШіЙ ПОЛОВИНі ХVіі ст.

План теми

1.Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст.

2.Морські походи козаків. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

3.Козацькі повстання 1620-х — 1630-х рр.

4.Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р.

5.Розвиток культури та освіти.

Теоретична частина

ЗМІни В СоцІально-еКоноМІчноМУ ЖиттІ. роЗВитоК МІСт

У першій половині ХvІІ ст. на українських землях відбувалося швидке зростання землеволодіння магнатів, які захоплювали землі, міста й містечка дрібної шляхти або скуповули землі, що втратили законних нащадків.

Основою економіки залишалося сільське господарство, яке ґрунтувалося на фільварковопанщинній системі господарювання. Фільварки ґрунтувалися на примусовій праці селян, але виготовляли продукцію для продажу на ринку. Окрім землеробства й тваринництва у фільварках розвивалися промисли (млинарство, молочарство, бджільництво, винокуріння), таким чином, сировина не тільки вироблялася, а й перероблялася та продавалася.

Із розвитком фільварків на українських землях поширилося кріпацтво — система залежності селян від землевласника, яка включала в себе прикріплення селян до землі, право землевласника на працю й майно селян, позбавлення селян права розпоряджатися нерухомим майном, виступати в суді. Поступово обмежувалося право переходу селян до іншого землевласника, зростали панщина, натуральний чи грошовий податки.

Зростала кількість міст і містечок, багато з них — Київ, Львів, Луцьк, Кам’янець та ін. — мали магдебургське право, що сприяло пожвавленню ремісництва й торгівлі. У містах налічувалося близько 300 ремісничих спеціальностей, але замість цехового ремесла зароджувалося мануфактурне виробництво в залізорудній, паперовій, лісопильній, соляній галузях. На ярмарки у Києві та Львові приїздили купці з українських земель та іноземних держав (Польщі, Литви, Московії, Угорщини, Туреччини). Міщани сплачували грошовий податок — чинш на користь міста й брали участь в обороні замків. Проте власники міст та королівські старости постійно порушивали міські права й вимагали від міщан виконання різних повинностей і робіт.

Невдоволення селян і міщан своїм становищем виявлялося в покозаченні. Мешканці сіл, міст і містечок відмовлялися визнавати владу старост, обирали своїх отаманів і запроваджували суд за зразком запорозького. Вищою формою протесту селян і козацтва проти соціального, релігійного й національного гніту були національно-визвольні повстання.

МорСьКІ ПоХоДи КоЗаКІВ.

УчаСть УКраїнСьКоГо КоЗацтВа В ХотинСьКІЙ ВІЙнІ

У XvІ—XvІІ ст. відбувалися грабіжницькі набіги на українські землі турків і татар, які руйнували міста й села, забирали людей у полон. Відбиваючи турецько-татарські напади, козаки нерідко самі ходили походами на Крим і Туреччину, здобували турецькі фортеці та визволяли полонених.

Першу чверть XvII ст., коли козаки здобули блискучі перемоги над турками й татарами, називають добою героїчних походів. Морські походи українських козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Трапезунд, Синоп очолив запорозький гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. У 1616 р. козаки здобули фортецю Кафа, де знаходився найбільший невільницький ринок у Криму.

Козацькі походи ускладнили відносини Речі Посполитої з Османською імперією й Кримським ханством. У 1620 р. Туреччина розпочала Хотинську війну проти Польщі з метою загарбання польських й українських земель. У 1621 р.козаки під проводом П. Сагайдачного допомогли польському війську

62

www.e-ranok.com.ua

Тема 7

розгромити турецьку армію у битві під Хотином. Перемога в Хотинській війні врятувала польські й українські землі від завоювання турками, але козакам було заборонено плавати Дніпром у Чорне море й здійснювати походи до турецьких берегів.

КоЗацьКІ ПоВСтання 1620-Х — 1630-Х рр.

У 1625 р. відбувся збройний конфлікт між польським війском і козацькими загонами, очоленими Марком Жмайлом, унаслідок якого було укладено Куруківську угоду. Згідно з нею збільшувався козацький реєстр і підтверджувалися привілеї козацької старшини. У 1630 р. вибухнуло повстання нереєстрових козаків під проводом запорозького гетьмана Тараса Федоровича (Трясила), унаслідок якого було укладено Переяславську угоду, що підтвердила умови Куруківської.

З метою ізоляції Січі від решти українських земель і встановлення контролю над козацтвом польський уряд наказав спорудити біля першого порогу Дніпра фортецю Кодак. У 1635 р. козаки під керівництвом запорозького гетьмана Івана Сулими розгромили польську залогу й зруйнували Кодацьку фортецю. У 1637—1638 рр. відбулося нове повстання запорожців під проводом Павла Павлюка

(Бута), Якова Острянина та Дмитра Гуні.

Поразка козацьких повстань дала можливість польському сейму затвердити «Ординацію Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» (1638 р.), яка скасувала всі права й привілеї реєстровців. «Ординація...» повинна була перетворити реєстрове козацтво на підрозділ, який мав допомагати полякам утримувати владу в Україні. Незважаючи на поразку, повстання гуртували різні стани українського суспільства для подальшої боротьби за національне визволення від Речі Посполитої.

ВПлиВ БереСтеЙСьКої УнІї на роЗВитоК церКоВноГо Життя В УКраїнІ.

ВІДноВлення церКоВної ПраВоСлаВної ІЄрарХІї 1620 р.

Унаслідок Берестейської унії на українських землях діяли православна і греко-католицька церкви. Більшість українського населення залишалася вірною православній церкві, що спричинило розгортання боротьби за відновлення її прав. На захист православ’я виступили братства, засновані у Львові (1586 р.), Києві (1615 р.), Луцьку (1620 р.) та інших містах, які відкривали школи, друкували полемічні твори, гуртували навколо себе талановитих учених і письменників, зокрема Мелетія Смотрицького, Лаврентія Зизанія.

Противниками Берестейської церковної унії були православні митрополити Іов Борецький (1620— 1631 рр.) і Петро Могила (1632—1647 рр.), які доклали багато зусиль для зміцнення Української православної церкви:

•відновлення православної ієрархії (висвячення київським митрополитом І. Борецького, 1620 р.),

•офіційне визнання польським урядом православної церкви («Пункти для заспокоєння руського народу», 1632 р.),

•упорядкування церковного життя (запровадження в богослужінні української мови, укладання богослужбової книги — «Требника»),

•удосконалення православної освіти (заснування Львівської та Київської братських шкіл, Києво-Могилянської колегії),

•відбудова православних храмів (реставрація Десятинної церкви, Софійського собору). Прихильниками Берестейської церковної унії були греко-католицькі митрополити Іпатій Потій

(«батько унії») та ЙосифРутський(«атлант унії»), які доклали багато зусиль для розбудови уніатської церкви й оновлення церковного життя.

Протягом першої половини XvII ст. православні й уніати намагалися знайти вихід із церковної кризи в об’єднанні церков, однак спроби церковного порозуміння не мали успіху. Головна причина полягала в тому, що утворення єдиної незалежної української християнської церкви не було потрібне ні Речі Посполитій, ні Ватиканові.

роЗВитоК КУльтУри та оСВІти

Розвиток української культури відбувався у складних, суперечливих умовах. Українські землі перебували під владою іноземних держав, зокрема Речі Посполитої. Православна церква втратила при-

63

www.e-ranok.com.ua

Історія України

велійоване становище у визначенні культурного розвитку, відбувалися полонізація й покатоличення українського населення. Але потужний культурний рух згуртував позбавлений власної державності

український народ, підняв його самосвідомість і сприяв утвердженню визвольних ідей. Розвивалася усна народна творчість, особливе місце в якій займали історичні пісні («Про Сули-

му,Павлюка,щейпроЯцькаОстрянина»)тадумипроборотьбуукраїнськогонародупротитатарськотурецьких загарбників («Самійло Кішка», «Плач невільників»).

ЦентромкниговиданнясталадрукарняКиєво-Печерськоїлаври.Друкувалисябогослужбоваліте- ратура («Часослов»), підручники («Граматика словенська» Мелетія Смотрицького), словники («Лексикон славенороський» Павми Беринди).

Видатнурольупоширенніосвітивідігравалибратства.У1615р.посталаКиївськабратськашкола,яка у1632р.об’єдналасязЛаврськоюшколоюйсталаназиватисяКиївськоюколегією.Києво-Могилянський колегіум була єдиним вищим навчальним закладом, де навчалися діти всіх станів України.

Виникла полемічна література, присвячена проблемам церковно-релігійного життя й, зокрема, суперечці навколо ідеї об’єднання церков унаслідок Берестейської унії. Письменники-полемісти Іван Вишенський («Послання до єпископів»), Герасим Смотрицький («Ключ до царства небесного»), Іов Борецький («Протестація») обстоювали права православної церкви, у свою чергу Іпатій Потій («Унія») й Петро Скарга («На захист Берестейської унії») підтримували об’єднання церков.

Формувалась українська драматургія. В Острозькій школі, Києво-Могилянському колегіумі влаштовували театралізовані вистави —шкільні драми, присвячені найбільшим християнським святам— Різдву та Великодню («Розмірковування про муку Христа»), в антрактах ставили комедійніінтермедії на побутові теми («Купив кота в мішку»). Зародився мандрівний ляльковий театр —вертеп.

Розвивалася архітектура, розбудовивалися старі міста (Львів, Кам’янець, Острог) і виникали нові (Броди, Станіслав). Не втрачало значення будівництво оборонних споруд (замки у Збаражі, Бродах, Підгірцях) і церковне будівництво (Троїцький монастир у Межирічі, Хрестовоздвиженська церква в Луцьку).

Найпоширеними видами живопису були іконопис (іконостаси П’ятницької та Успенської церков у Львові), портрет (портрети Криштофа Збаразького, Яна Даниловича), гравюра (ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного»).

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМ ДжЕРЕЛОМ

Із «Ординації 1638 р. Війська Запорозького»

Через те, що єдиним нашим бажанням у справі управління державами є знайти такі способи, з яких наші вірнопіддані завжди переконувалися б у нашій королівській власті, але оскільки

козацька сваволя так розгнуздалася, що для приборкання її довелося рушити наші війська і битися з козаками, і з благословіння Бога, як володаря всіх воєн розгромити і уразити їх, відвернувши цим страшну небезпеку від Речі Посполитої,— тому на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких старовинних судових установ, права, доходів і інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер внаслідок заколотів утрачених і бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів. Реєстровим же козакам, число яких Річ Посполита визначила на своїй службі тільки 6000 і які смиїрились перед нами і Річчю Посполитою, ми встановлюємо таку військову організацію, згідно з постановою цього сейму.

На місце старшого, який більше не буде (вибиратись) з-посеред козаків, ми будемо ставити старшого комісара, від сейму до сейму, за рекомендацією гетьманів, людину, яка була б народжена в шляхетському стані, в лицарській справі досвідчена, підтримувала б у війську лад, запобігала б усяким бунтам, була б справедлива до вбогих людей і з розпорядження гетьмана приходила б у той час і на призначене місце, де потребуватиме Річ Посполита...

Призначаємо також іменем нашим і Речі Посполитої комісарів для визначення осідлості козаків, якою повинні користуватися козаки на вічні часи з тим, щоб не було щорічних приписок на шкоду Речі Посполитій і зменшення доходів з наших маєтків.

Козаки реєстрові ніким не повинні бути обтяжені як щодо земель, так і особисто.

1.Яка кількість реєстру була визначена документом?

2.Хто мав очолювати Військо Запорозьке?

3.Які обмеження встановлювалися для козаків «Ординацією»?

64

www.e-ranok.com.ua

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Покозачення — масовий перехід селян до козацького стану, спроба звільнитися від панщини й отримати право вільно працювати на власній землі.

ПЕРСОНАЛІЇ

Політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва, який очолив морські походи козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Трапезунд, Синоп, Кафу, допоміг польському війську розгромити турецьку армію у битві під Хотином.

Петро Конашевич-Сагайдачний

(1570—1622)

МитрополитУкраїнськоїправославноїцерквив1632—1647рр., який домігся офіційного визнання польським урядом православної церкви, упорядкування церковного життя, розвитку освіти (заснування Києво-Могилянської колегії).

Петро Могила

(1596—1647)

65

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Український письменник-полеміст, уніатський митрополит (1600—1613 рр.), один iз засновникiв греко-католицької (унiатської) церкви на Українi, активний учасник Брестського собору 1596 р.

Іпатій Потій

(1541—1613)

Письменник, перекладач, церковний і культурний діяч, митрополит Української православної церкви в 1620—1631 рр., ректор Львівської та Київської братських шкіл, автор полемічних творів, спрямованих на захист православ’я, зокрема «Протестації».

Йов Борецький

(1560—1631)

66

www.e-ranok.com.ua

Тема 7

Тест 2 (контрольний)

1.Що таке фільварок?

аторг, який улаштовувався в певному місті для продажу та купівлі товарів Б велике підприємство, засноване на ручній праці робітників та поділі праці В примусова неоплачувана праця селянина-кріпака в господарстві свого пана Г феодальне господарство, що виготовляло продукцію для продажу на ринку

2.Який результат мали національно-визвольні повстання українського народу проти Речі Посполитої у 1620-х — 1630-х рр. ХvІІ ст.?

апосилення утисків реєстрового козацтва

Б ліквідація козацтва як стану суспільства В скасування Берестейської церковної унії

Гутворення Української козацької держави

3.Про поширення якого жанру образотворчого мистецтва свідчить зображена картина?

а батального Б побутового В портретного

Грелігійного

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами історичних діячів.

1 митрополит Української православної церкви, ректор Львівської а Й. Борецький

4православний князь, козацький гетьман, засновник Запорозької Січі на о. Мала Хортиця

5.Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя на українських землях у першій половині ХvІІ ст.

а здобуття козаками на чолі з П. Сагайдачним фортеці Кафа Б початок козацького повстання під проводом Я. Острянина В зруйнування козаками на чолі з І. Сулимою фортеці Кодак Г придушення повстання козаків під проводом Т. Федоровича

6.Укажіть основні напрямки діяльності митрополита П. Могили. 1 домігся легалізації православної церкви 2 заснував школу в Києво-Печерській лаврі 3 першим видав Біблію українською мовою

4надав кошти на реставрацію церков Києва

5 підтримував укладення Берестейської унії

6 очолював Львівське православне братство

67

www.e-ranok.com.ua