Історія України

тема 2. ВИНИКНЕННЯ тА РОЗКВіт КИЇВсЬКОЇ РУсі (3—4 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.За правління якого князя Київська Русь мала територіальні межі, позначені на картосхемі?

аАскольда Б Олега В Святослава Г Ярослава

2.Який напрямок зовнішньої політики Київської Русі був визначальним за правління князя Святослава?

апосилення впливу на Русь провідних християнських держав

Б захист кордонів держави від нападів кочовиків-завойовників В розширення території держави за рахунок завойованих земель

Г установлення дипломатичних зв’язків із сусідними державами

3.Коли відбулася подія, про яку йдеться в уривку з історичного джерела?

«Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на річці – багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, – то мені той противником буде». …І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли – ті до шиї, а другі – до грудей…, а священики, стоячи, молитви творили…».

4.Установіть відповідність між поняттями та визначенннями.

Днародні збори у слов’ян, на яких вирішувалися важливі громадські справи

5.Установіть послідовність подій, пов’язаних із внутрішньою політикою кнізів Київської Русі.

аоб’єднання князем Олегом північних та південних руських земель

Б здійснення княгинею Ольгою реформи збирання данини з населення В заснування князем Ярославом Мудрим Києво-Печерського монастиря

Г запровадження князем Володимиром християнства як державної релігії

6.Які зміни відбулися в суспільному житті східнослов’янських племен напередодні утворення держави?

1 завершення процесу розселення східних слов’ян

2 перетворення дружини на постійне військо князя

3 зменшення ролі князя внаслідок припинення війн

4 посилення значення спадкової власності на землю

5 перетворення влади князя зі спадкової на виборну

6 переростання союзів племен у племенні князівства

16

www.e-ranok.com.ua

Тема 2

тема 2. ВИНИКНЕННЯ тА РОЗКВіт КИЇВсЬКОЇ РУсі

План теми

1.Розселення східнослов’янських племінних союзів.

2.Утворення Київської Русі.

3.Внутрішньополітична діяльність князів Олега, Ігоря, княгині Ольги, князя Святослава.

4.Зовнішньополітична діяльність князів Олега, Ігоря, княгині Ольги, князя Святослава.

5.Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. Спорудження Софійського собору.

Теоретична частина

роЗСелення СХІДноСлоВ’янСьКиХ ПлеМІнниХ СоюЗІВ

У vI—vIII ст. формою суспільного устрою східних слов’ян були племінні об’єднання або союзи племен, які поступово розподілилися на південно-західну, західну тапівнічно-східну групи. У vIІІ—

IX ст. східні слов’яни розселилися на території від Карпат до Оки та від Ладоги до Чорного моря. На території сучасної України проживали племена південно-західної групи: поляни (між прито-

ками Дніпра — Тетеревом і Россю), деревляни (уздовж річок Прип’ять, Горинь, Тетерев), сіверяни (у басейні Дніпра, Десни, Сули, Ворскли, Дінця), волиняни або дуліби (у басейні Західного Бугу й Прип’яті), тиверці (у нижній течії Дністра й Прута), уличі (між річками Оріль і Дніпро, біля Пів - денного Бугу), білі хорвати (у межиріччі Збруча, Прута, Дністра).

Влада у племінних союзах зосереджувалася в руках племінної верхівки, яку складали князі та дружинники. За допомогою дружин князі завойовували нові землі, збирали данину. Найбільш знатні дружинники складали дорадчий орган при князеві — князівську раду. Верховним органом самоврядування залишалося віче — народні збори, які вирішували важливі громадські справи.

УтВорення КиїВСьКої рУСІ

Протягом vII—vIIІ ст. із розпадом родоплемінного ладу у східних слов’ян виникли перші державні об’єднання: дулібський племінний союз, який об’єднував дулібів, полян, деревлян, хорватів, уличів і тиверців, і полянський племінний союз, до складу якого входили поляни, деревляни, сіверяни. У ІХ ст. утворилися племінні княжіння Куявія на чолі з князем Аскольдом (землі полян із центром у Києві) і Славія на чолі з князем Рюриком (землі словенів із центром у Новгороді). Саме вони заклали фундамент ранньофеодальної держави Київська Русь.

Щодо утворення Київської Русі існують кілька теорій. Норманська теорія стверджує, що першими правителями Київської Русі були нормани — князі Рюрик і Олег. Теорія природно-історичного процесу утворення держави у східних слов’ян доводить, що наприкінці vI — на початку vII ст., ще до приходу варягів, у Києві правив перший князь — слов’янин Кий. Останніми представниками заснованої ним династії й першими князями Київської Русі вважаються Дір та Аскольд.

ВнУтрІшньоПолІтична ДІяльнІСть КняЗІВ олеГа, ІГоря, КняГинІ ольГи, КняЗя СВятоСлаВа

Наприкінці ІХ — у Х ст. відбувається швидке територіальне зростання Київської Русі й поступова консолідація держави.

Князь Олег (882—912 рр.) об’єднав північні та південні руські землі й підпорядкував Києву полян, древлян, сіверян, радимичів, словенів і кривичів; посилив князівську владу за допомогою дружинників, які збирали данину з підлеглого населення шляхом полюддя; установив язичництво як державну релігію.

Князь Ігор (912—945 рр.) відновив владу над деревлянами та уличами й зміцнив владу київського князя; збільшив данину з підлеглих племен, під час повторного збирання якої його було вбито повсталими деревлянами.

17

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Княгиня Ольга (945—964 рр.) підпорядкувала землі деревлян безпосередньо Києву; упорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри (уроки) і місця зберігання (погости); прийняла християнство під час подорожі до Візантії.

Князь Святослав (964—972 рр.) відновив владу над в’ятичами; розширив територію Київської держави далеко на схід; посадив своїх синів намісниками у землях, які намагалися відокремитися від Києва; заклав принцип управління державою одноосібним монархом — представником династії Рюриковичів.

ЗоВнІшньоПолІтична ДІяльнІСть КняЗІВ олеГа, ІГоря, КняГинІ ольГи, КняЗя СВятоСлаВа

Київська Русь як одна з наймогутніших держав ранньосередньовічної Європи мала великий вплив на міжнародній арені.

Князь Олег здійснив переможні морські походи на Візантію (907 р., 911 р.), уклавши вигідні для Русі договори, які надавали пільги руським купцям і послам.

Князь Ігор уклав мир із печенігами (915 р.); здійснив походи на Візантію (941 р., 944 р.), уклавши нову угоду, що підтверджувала сприятливі умови для торгівлі.

Княгиня Ольга здійснила дипломатичну подорож до столиці Візантії Константинополя (946 р.); установила дипломатичні відносини з Німеччиною, надіславши посольство до імператора Оттона І

(959 р.).

Князь Святослав розгромив Хозарський каганат і Волзьку Булгарію (964 р.); здійснив два походи на Дунайську Болгарію (967—968 рр., 969—971 рр.), намагаючись заволодіти землями на Балканському півострові, але був змушений укласти угоду з Візантією, за якою відмовлявся від від претензій на візантійські володіння на Дунаї та в Криму.

КняЗюВання ВолоДиМира ВелиКоГо та яроСлаВа МУДроГо. ЗаПроВаДЖення ХриСтиянСтВа яК ДерЖаВної релІГІї. СПорУДЖення СоФІЙСьКоГо СоБорУ

Наприкінці Х — у першій половині XI ст., коли в межах Київської Русі були об’єднані всі східнослов’янські племена, давньоруська держава досягла свого найвищого розквіту.

Князь Володимир Великий (980—1015 рр.) завершив формування території Київської Русі; почав боротьбу з Польщею за червенські міста; звільнив із військової служби найманців — варягів і замінив їх дружинниками — слов’янами; позбавив влади місцеву племінну знать й замінив її своїми синами — посадниками; запровадив нове зведення законів усного права «Устав земляний»; запровадив християнство як загальнодержавну релігію (988 р.).

Володимир Великий вів успішну боротьбу з печенігами, створивши систему земляних укріплень і низку фортець для захисту південних рубежів Київської Русі; налагодив відносини з Візантією, Чехією, Угорщиною, Польщею, Німеччиною, Болгарією; започаткував «шлюбну дипломатію», одруживши своїх дітей з представниками королівських династій європейських країн.

Для піднесення авторитету свого роду та значення своєї держави Володимир забажав одружитися з візантійською принцесою Анною, сестрою візантійського імператора. Після того, як дружина Володимира захопила в Криму Корсунь (Херсонес), імператор погодився на шлюб своєї сестри з Володимиром, але за умови, що той прийме християнство. Охрестившись сам, Володимир зробив християнство державною релігією і влітку 988 р. наказав жителям Києва прийняти хрещення. Обряд хрещення було здійснено в усіх містах і селах держави.

Після прийняття християнства в Київській Русі розпочалося будівництво церковних споруд. Найбільшу церкву було зведено в Києві на честь Богородиці та названо Десятинною, оскільки на її утримання князь виділив десяту частину свого майна. Київ став центром поширення християнства та діяльності православної церкви.

Після прийняття християнства в Київській Русі виникли численні монастирі. Першими монастирями стали Межигірський, Печерський, Видубицький та ін. На утримання вищого православного ду-

18

www.e-ranok.com.ua

Тема 2

ховенства і монастирів київські князі давали великі грошові пожертвування, а також орні землі, ліси, сіножаті й рибні озера. Селяни і міщани для утримання місцевих церков сплачували десятину.

Прийняття християнства на Русі справило величезний вплив на подальший розвиток держави:

•зміцнило центральну владу князя, оскільки християнська релігія наголошує, що влада правителя дана Богом;

•сприяло формуванню єдиного світогляду та єдиної ідеології для різноплемінного населення держави і його згуртуванню в єдину давньоруську народність;

•дало можливість Київській Русі як рівноправній увійти в коло наймогутніших держав Європи;

•сприяло бурхливому розвиткові культури, торгівлі, кам’яного будівництва, а також культурним зв’язкам із християнським світом.

Князь Ярослав Мудрий (1019—1054 рр.) розширив кордони Київської Русі на північному заході;

завершив боротьбу з Польщею за червенські міста; остаточно ліквідував місцевий сепаратизм; установив порядок успадкування влади в державі від найстаршого сина до молодшого; прийняв перший писаний звід законів «Руська Правда».

За Ярослава Мудрого християнство остаточно утвердилося в Київській державі. У 1039 р. було засновано Київську митрополію, яка підпорядковувалася Константинопольському патріарху. У 1051 р. собор руських єпископів обрав митрополитом київського церковного діяча і письменника Іларіона. У роки правління Ярослава Мудрого в Київській Русі засновано перші монастирі — св. Юрія, св. Ірини та Києво-Печерський монастир, які стали великими церковними і культурно-освітніми центрами.

Будучи високоосвіченою людиною, Ярослав Мудрий дбав про розвиток освіти в державі. За його розпорядженням створено школу і бібліотеку при Софійському соборі, зібрано перекладачів, які переклали на давньоруську мову багато грецьких книг

Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів під Києвом (1036 р.); продовжив «шлюбну дипломатію», встановивши династичні зв’язки з Візантією, Францією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Швецією, Норвегією, за що його називали «тестем Європи».

Успішно відбиваючи напади кочовиків, Київська Русь захищала Візантію та західноєвропейські країни. Політичні, торгівельні, культурні зв’язки Русі з країнами Заходу й Сходу сприяли підвищенню її міжнародного авторитету.

РОБОТА З КАРТОЮ

Київська русь у ІХ—ХІ ст.*

Покажіть на картосхемі:

•території розселення східно-слов’янських племінних союзів у vIII—IX ст.;

•територіальні межі Київської Русі наприкінці князювання Олега;

•торговий шлях «із варягів у греки»;

•напрямки військових походів князів Олега, Ігоря і Святослава;

•території, приєднані до Київської Русі за князювання Святослава;

•напрямки переселення кочових племен печенігів і половців;

•місце прийняття християнства князем Володимиром;

•території, за приєднання яких вели боротьбу князі Володимир і Ярослав;

•територіальні межі Київської Русі наприкінці князювання Ярослава Мудрого.

* Картосхема подається за виданням: Кульчицький С.В., Мицик Ю.А., Власов В.С. Історія України: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Літера ЛТД, 2010. — 528 с.

19

www.e-ranok.com.ua

Історія України

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМ ДжЕРЕЛОМ

З«Повісті минулих літ»

Ізажадав Олег, щоб вони данину дали на дві тисячі кораблів: по дванадцять гривень на чоловіка,

ав кораблі [було] по сорок мужів. І згодилися греки на це і стали греки миру просити, щоб не пустошив він Грецької землі.

Олег тоді, трохи відступивши од города, почав мир ладнати з обома цесарями римськими, з Леоном і з Олександром. Він послав до них обох у город Карла, Фарлофа, Вермуда, Рулава і Стемида, кажучи: «Згоджуйтесь мені на данину». І сказали греки: «Чого хочете — [того] ми й дамо тобі». І зажадавОлегдативоямнадвітисячікораблівподванадцятьгривеньнакочет,апотімдаватиуглади на руські городи — спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, і на Переяславль, і на Полоцьк, і на Ростов,

іна Любеч, і на інші городи, — бо по тих городах сиділи князі, під Олегом сущі.

«[Коли]приходятьруси,нехайпосольськеберуть,скільки[посли]хотять.Аякщоприйдутькупці, хай беруть місячину на шість місяців: і хліб, і вино, і м’яса, і риби, і овочів. І нехай дадуть їм митися, скільки вони хотять. А коли йтимуть руси додому, нехай беруть у цесаря нашого на дорогу їжу,

іякорі, і канати, і паруси, і [все], скільки треба».

Ізгодилися греки, і сказали обидва цесарі і боярство все: «Якщо прийдуть руси не для торгу — хай місячининепобирають.Хайзаборонитькнязьлюдямсвоїм,русам,якіприходятьсюди,щобнетворили

20

www.e-ranok.com.ua

Тема 2

вони капості в селах і землі нашій. Руси, що прибувають, нехай живуть коло [церкви] Святого Мами. А [коли] пошле цесарство наше [своїх мужів], хай ті перепишуть імена їхні, і тоді [хай] візьмуть вони місячину свою.

1.Про які події йдеться в уривку історичного джерела? Коли вони відбувалися?

2.Які вимоги висунув князь Олег до Візантії?

3.Яке значення мала укладена торговельна угода?

Лев Диякон про війну київського князя Святослава з Візантією

«Одні йому радили тихо в темну ніч утекти; інші — помиритися з ворогами, присягти їм на вірність. А Святослав сказав: «Якщо так зробимо, то загине слава, супутниця зброї росів, що легко перемагала сусідні народи і без пролиття крові підкоряла цілі країни, якщо ми тепер ганебно поступимося римлянам. Отже, з відважністю предків наших із думкою, що руська сила непереможна, станемо мужньо на бій за життя наше. У нас немає звичаю рятуватись, тікаючи до батьківщини: або жити непереможеними, або, вчинивши подвиги, умерти зі славою».

1.Про якого князя іде мова в уривку? Укажіть роки його правління.

2.Порівняйте зовнішню і внутрішню політику князя, згаданого в уривку, та його матері. Дайте власну оцінку його діяльності з огляду на внесок у зростання могутності та міжнародного авторитету Київської Русі.

3.Як ви вважаєте, чому відомий український історик М. Грушевський назвав цього князя «запорожцем на престолі»?

З «Повісті минулих літ»

Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, а Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серця вірних, а ми жнемо, користуючись з кожної науки.

1.Поясніть, як ви розумієте слова літописця про значення діяльності князів Володимира та Ярослава.

2.Свої міркування проілюструйте прикладами.

21

www.e-ranok.com.ua

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

22

www.e-ranok.com.ua

23

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Закінчення таблиці

ПаМ’ятКи арХІтеКтУри та оБраЗотВорчоГо МиСтецтВа

Софійський собор — всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису ХI ст. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Cвятої Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира — хрестителя Русі.

Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України — «митрополією руською». Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням Cвятої Софії відбувалися урочисті «поса-

Собор Святої Софії у м. Києві дження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод.

24

www.e-ranok.com.ua

Тема 2

Тест 2 (контрольний)

1.Коли відбулася подія, про яку йдеться в уривку з історичного джерела?

«Князь Олег зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру до Києва і, сховавши своїх воїнов, послав до тамтешніх князів Аскольда й Діра сказати, що прибули новгородські купці. Коли Аскольд

і Дір прийшли, Олег сказав їм: «Не князі ви і не князівського роду, але я є князівського роду». Воїни вискочили й вбили Аскольда й Діра, а Олег став княжити в Києві».

а 860 р. Б 882 р. В 907 р. Г 912 р.

2.Яке твердження характеризує внутрішню політику княгині Ольги?

апочаток процесу збирання земель навколо Києва Б запровадження християнства як державної релігії В визначення розміру данини та місць її зберігання Г приєднання племінних князівств уличів і тиверців

3.За правління якого князя Київська Русь мала територіальні межі, позначені на картосхемі?

аВолодимира

Б Ігоря В Олега

Г Святослава

4.Установіть відповідність між поняттями та визначенннями.

Дформа збирання князем із дружиною данини з підлеглого населення

5.Установіть послідовність подій, пов’язаних із зовнішньою політикою князів Києвської Русі.

аздійснення князем Олегом морських походів на Візантію

Б розгром князем Ярославом Мудрим печенігів під Києвом В укладення князем Ігорем мирного договору з печенігами

Г дипломатична подорож княгині Ольги до столиці Візантії

6.Які риси внутрішньої політики київських князів Володимира Великого й Ярослава Мудрого є спільними?

1 завершення формування території Київської Русі

2 запровадження християнства як державної релігії

3 створення писаного зводу законів «Руська правда»

4 боротьба з місцевим сепаратизмом племінної знаті

5 проведення військової, судової та грошової реформ

6 сприяння розвитку освіти, літописання, архітектури

25

www.e-ranok.com.ua