19. Козацько-селянські повстання у першій половині XVII ст.

Особливою силою характеризувалось селянсько-козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського. Він, зазнавши кривди від білоцерківського старости князя Януша Острозького, у кінці грудня 1591 р. на чолі козацького загону здійснив напад на Білу Церкву, розоривши майно Острозького. Таким чином по всій території України прокотилися антишляхетські заворушення. Поява загонів Наливайка та Лободи на території України щоразу викликала нову хвилю антифеодального руху. Козацько-селянські загони руйнували шляхетські маєтки, обкладали панів контрибуцією. Відбувалось масове покозачення селянства. На початку 1596 р., коли повстання поширилося по Брацлавщині, Волині, Київщини і Білорусії, польський уряд був змушений вжити серйозних заходів до його придушення. Командуючим польської армії був гетьман Станіслав Жолкевський. Йому не влавалось перешкодити обєднанню повстанців — вони спільним зусиллями завдавали поразки. Але після розгрому Солоницького табору почалися жорстокі репресії проти козаків.

20. Передумови національно-визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Події 1648-1657 рр. В контексті англійської та голландської революції.

Причиною національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького було нестримне погіршення становища усiх верств тогочасного суспільства і насамперед селянства, яке потерпало від розширення кріпацтва і панщини, намагання польської магнатерії і шляхти полонізувати українське населення, насаджувати унію і католицтво. Суттєво погіршилося становище козацтва як запорізького, так і реєстрового, котрому загрожувала ліквідація як окремого стану в цілому. Особливо слід наголосити, що посилення кріпосницького і національного гніту в Україні супроводжувалося небаченими в інших країнах Європи масштабами зростання феодальної анархії, шляхетської сваволі. Ось чому визволення України від іноземного ярма ставало історичною необхідністю. Національно-визвольну війну, яка почалась у 1648 р., очолив Богдани Хмельницький. Битва біля Жовтих Вод — 6 травня 1648 р. у хлді цієї битви на сторону повсталих перейшли реєстрові козаки, що знаходились у складі королівської армії. Блискуча перемога під Жовтими Водами відіграла величезну роль у розгортання визвольної війни. 15 травня 1648 р. — битва під Корсунем польське військо увійшло в Горіхову Діброву, потрапило в засідку. Битва теж завершилась повною поразкою коронного війська. Вересень 1648 р. — битва під Пилявцями. Ця битва мала велике військове та політичне значення. На Волині та на частині Поділля була ліквідована влада польських панів. Для козацького війська був відкритий шлях на Захід. 26 вересня — битви за Львів. Козаки вирушили на Львів, куди тікала шляхта із зайнятих козаками районів. Головною цитаделлю був Високий замок. Облога Львова тривала до середини жовтня 1648 р. улітку 1649 р. — битва під Збаражем повсталі оточили польську армію, їй на допомогу була відправлена армія на чолі з польським королем. Вона потрапила в оточення під Зборовом, після чого був підписаний мирний договір. Зборівський мирний договір — 8 серпня 1649 р. червень 1651 р. — битва під Берестечком повстали програли, потрапили в оточення. Через зраду союзників — армія крам. Хана, що захопив Хмельницького + Польща навязала невигідний Білоцерківський договір 28 вересня 1651 р.. Травень 1652 р. — битва під Батогом закінчився повною перемогою Хмельницького, у результаті майже вся територія України була звільнена від поляків + Білоцерківський договір утратив силу. Грудень 1653 р. — битва під Жванцем повсталі не змогли отримати перемогу, армія Хмельницького повернулася на Подніпрянщину.