- •1. Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення.
- •3. Утворення і розвиток держави у східних словян VI-X ст.
- •4. Розквіт Київської держави. Її соціально-економічний і політичний устрій х-хіі ст.
- •5. Прийняття християнства і його рол у культурному розвитку України.
- •6. Старокиївська держава і міжнародних контекст.
- •7. Поглиблення процесів феодалізації українського суспільства. Розпад Старокиївської держави.
- •9. Татаро-монгольська навала і боротьба українського народу проти золотоординського ярма. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •10. Українська державність хііі — XIV ст. У європейському політичному просторі. Перехід українських земель під владу Литовської держави.
- •11. Суспільно-політичні процеси в Україні у складі Великого князівства Литовського.
- •12. Магнати і шляхта, їх місце в державно-політичних структурах Литовської держави в контексті польсько-литовського суперництва.
- •13. Українські міста і магдебурзьке право. Становище селянства XIV-XVI ст..
- •15. Культурно-національне піднесення наприкінці XVI — поч. XVII ст. Острозька академія. Заснування Києво-Могилянського колегіуму.
- •16. Виникнення козацтва. Запорізька Січ: соціальний устрій та господарство.
- •17. Люблінська унія. Її соціально-економічні і політичні наслідки. Формування легальної української опозиції в Речі Посполитій княжа аристократія, православна шляхта, братства.
- •18. Зростання воєнно-політичної ролі козацтва. Козацтво у боротьбі з турецько-татарською агресією. Гетьман Павло Сагайдачний.
- •19. Козацько-селянські повстання у першій половині XVII ст.
- •20. Передумови національно-визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Події 1648-1657 рр. В контексті англійської та голландської революції.
- •21. Утворення і розвиток української козацької держави 1648-1657.
- •22. Переяславська рада та її наслідки.
- •23. Україна в останні роки гетьманування б.Хмельницького 1654-1657.
- •24. Історична роль б.Хмельницького. Його оцінка в історичній літературі.
- •25. Гетьманування Івана Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.
- •27. Андрусівське перемиря 1667 р. Поділ Української Козацької держави. Державотворча діяльність Петра Дорошенка.
- •28. Соціально-економічний розвиток України у другій половині XVII ст.
- •29. Розчленування України московською державою, Польщею, Туреччиною та її наслідки.
- •31. Соціально-економічний і політичний розвиток Гетьманщини у і пол. XVIII ст.
- •32. Розквіт української культури у другій половині хvіі ст.
- •33. Діяльність Києво-Могилянської Академії. Меценатство гетьманів і козацької старшини кінець хvіі — початок хvііі ст.
- •34. Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі.
- •38. Українська культура у XVIII ст.
- •39. Північна війна і боротьба України за незалежність.
- •40. Перша українська політична еміграція. Діяльність Пилипа і Григорія Орликів.
- •41. Перша Малоросійська колегія. Обмеження політичної автономії України.
- •44. Політичне становище українських земель на початку хіх ст.
- •45. Суспільно-політичні рухи в Європі і Україна. Поширення масонства, декабристський рух, вільнолюбні ідеї в освітніх закладах.
- •46. Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко і його роль у духовному відродженні України.
- •47. Посилення соціального і національного гніту на Україні в умовах миколаївської реакції.
- •49. Український суспільно-політичний рух у другій пол. Хіх ст. На шляху від культурництва до політичної боротьби.
- •50. Назрівання революційної кризи в Російській імперії і на Україні на початку хх ст.
- •51. Революція 1905-1907 рр. На Україні. Активізація національно-визвольного руху.
- •52. Соціально-економічне і політичне становище Галичини, Буковини, Закарпаття у іі пол. Хіх — поч. Хх ст.
- •55. Перша світова війна і українська проблема.
- •56. Культурно-національний рух у першій половині хіх ст. Романтичні течії в літературі і мистецтві.
- •57. Український культурний процес у другій пол. Хіх ст., вплив народницької естетики.
- •59. Діяльність Центральної Ради і розгортання національно-визвольного руху. Універсали Центральної Ради.
- •60. Жовтневий переворот в Петрограді і ситуація в Україні.
- •61. Українське суспільство на шляху від автономії до незалежної держави. Українська народна Республіка.
- •62. Перша спроба утвердження більшовизму в Україні. Берестейській мир і вступ австро-німецький військ в Україну.
- •63. Гетьманат п.Скоропадського. Спроба реалізації державницької моделі українського консерватизму.
- •64. Діяльність Директорії унр. Політичний портрет с.Петлюри.
- •65. Білогвардійський і більшовицькі режими в Україні у 1918-1920 рр.
- •67. Поворот більшовицького режиму до нової економічної політики. Зміна віх і лібералізація національної політики.
- •68. Дисидентський рух на Україні. Репресії 60 — 80-х рр.
- •69. Україна і утворення Союзу рср. Національна політика більшовиків в Україні. Проблема українізації.
- •70. Проведення колективізації на Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •71. Більшовицька індустріалізація в Україні.
- •72. Становлення тоталітарної системи в срср і Україна.
- •73. Репресії 30-х років. Боротьба з українським буржуазним націоналізмом.
- •74. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у період між двома світовими війнами.
- •75. Діяльність політичних партій на західноукраїнських землях. Створення уво та оун, їх боротьба проти польських окупантів.
- •77. Початок іі-ї світової війни. Пакт Молотова-Рібентропа. Включення західноукраїнських земель до срср.
- •78. Напад гітлерівської Німеччини на срср. Україна між двома тоталітарними режимами.
- •79. Гітлерівський окупаційний режим на Україні. Рух опору радянські партизани, упа-оун у боротьбі проти фашистської Німеччини.
- •80. Відновлення радянської влади в Україні. Кінець іі світової війни.
- •81. Післявоєнна економіка України в умовах посилення тоталітарно-бюрократичної системи. Голод 1946-1947 рр.
- •83. Хрущовська відлига в Україні 1953-1964.
- •86. Радянизація Західної України у 1939 — на поч. 50-х рр.
- •87. Перебудовчі процеси в Україні у другій половині 80-х рр. Криза радянської системи.
- •88. Україна на шляху до створення суверенної держави. Розпад срср. Проголошення незалежної України.
- •89. Україна в умовах незалежності. Пошуки моделі соціально-економічного і політичного розвитку.
- •90. Прийняття нової конституції України. Її основні положення.
17. Люблінська унія. Її соціально-економічні і політичні наслідки. Формування легальної української опозиції в Речі Посполитій княжа аристократія, православна шляхта, братства.
Лівонська війна вимагала величезних витрат на воєнні потреби, надзвичайного напруження всіх сил Литовської держави. Допомогу їй могла надати Польща, яка головною умовою поставила обєднання в один державний організм обох країн. Побоюючись втратити своє панівне становище, литовські та українські магнати виступили проти остаточного злиття з Польщею. Натомість українська і білоруська шляхта, що прагнула розширення своїх станових привілеїв за польським зразком та обмеження влади магнатерії, підтримала ідею обєднання. Після гострої політичної боротьби завершив свою роботу Люблінський сейм серпень 1569 р., який обєднав Литву і Польщу в одну державу — Річ Посполиту з одним спільним сеймом, сенатом і королем. Литва зберігала деякi елементи автономiї лише в межах своєї етнічної територiї й частково Білорусiї. Пiд владою Польщі опинилися майже всi українські землi, які поділялися на воєводства: Руське Галичина, Белзьке, Пiдляське, Волинське, Подiльське, Брацлавське, Київське, Берестейське, пiзнiше — Чернігівське. Шляхта українська, литовська і польська зрівнювалася в правах і отримувала право володіння маєтками у межах усієї держави. Це означало посилення польської експансії, що супроводжувалася зростанням соцiального гноблення. Вже в першій половині ХVI ст. розвиток фільваркової системи, посилений вивіз хліба на ринок, зменшення селянської oранки і збільшення панщини зумовили серйозні зрушення в соціальному житті. Люблiнська унія посилила намагання української й литовської, а відтепер і польської шляхт та магнатерiї максимально використати свої привiлеї, щоб закрiпачити селянина. Величезні земельнi простори Брацлавщини, Київщини, Лівобережжя опинилися в руках українських, переважно волинських, а також польських магнатів, які створювали тут свої латифундії і намагались утвердити кріпосницькі порядки. Утвердження Польщі на українських землях супроводжувалося намаганням польської шляхти і магнатерії денаціоналiзувати український народ, змусити його зректися своєї мови і культури. Особлива роль в експансії католицизму в Україні належала єзуїтам, якi стали головним фактором утвердження католицької реакцiї в Речі Посполитій. Наступ католицизму, обмеження в правах православних, лiквідацiя традиційних соцiальних інститутiв призвели до деградації значної частини тогочасного української елiти. Почалася денаціоналізація давніх українських аристократичних родів. Дедалі бiльшу активнiсть у спротивi нацiонально-релігійному гнобленню відiграють братства, які виникли як станові організації українського мiщанства. Активну дiяльність на захист православя розгорнули й ті нечисленні представники української знатi, які ще залишалися вірними своєму народу.
18. Зростання воєнно-політичної ролі козацтва. Козацтво у боротьбі з турецько-татарською агресією. Гетьман Павло Сагайдачний.
Найголовнішим фактором визвольної боротьби українського народу було нестримне зростання козацтва і його вирішальна участь в органiзації збройної боротьби проти польського режиму в Україні. На військову організацiю козацтва вплинула та обставина, що воно опинилось фактично наодинці з турецько-татарськими завойовниками, які здійснювали безперервні набіги на Україну. Надзвичайно важливе значення у боротьбі українського народу за свою державнiсть мало утворення Запорозької Січі. Саме тут були започаткованi зародки того державного органiзму, який знайшов свій дальший розвиток у період Хмельниччини. Козацтво найповніше відбивало прагнення українського народу до свободи,незалежного державного життя і було виразником його загальнонаціональних інтересів. Особливою силою характеризувалось селянсько-козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського. Він, зазнавши кривди від білоцерківського старости князя Януша Острозького, у кінці грудня 1591 р. на чолі козацького загону здійснив напад на Білу Церкву, розоривши майно Острозького. Таким чином по всій території України прокотилися антишляхетські заворушення. Поява загонів Наливайка та Лободи на території України щоразу викликала нову хвилю антифеодального руху. Треба звернути особливу увагу на діяльність гетьмана Петра Сагайдачного, який був найвидатнішим полiтичним діячем у середовищi козацтва напередодні Хмельниччини. Йому належить величезна заслуга в розбудові козацтва, органiзації відсiчi турецько-татарській експансії. У 1620 р. Сагайдачний з усім Запорозьким Кошем вступив до Київського братства, пiдтримавши тим самим загальнонаціональний рух за зміцнення позицій української культури в Речі Посполитій. Зусиллями козацького гетьмана у тому ж році було відновлено православну митрополію в Україні. В результаті козацтво в очах усього українського суспільства стає тiєю політичною і військовою силою, яка мала відіграти вирішальну роль у національно-визвольній боротьбі українського народу.