- •1. Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення.
- •3. Утворення і розвиток держави у східних словян VI-X ст.
- •4. Розквіт Київської держави. Її соціально-економічний і політичний устрій х-хіі ст.
- •5. Прийняття християнства і його рол у культурному розвитку України.
- •6. Старокиївська держава і міжнародних контекст.
- •7. Поглиблення процесів феодалізації українського суспільства. Розпад Старокиївської держави.
- •9. Татаро-монгольська навала і боротьба українського народу проти золотоординського ярма. Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •10. Українська державність хііі — XIV ст. У європейському політичному просторі. Перехід українських земель під владу Литовської держави.
- •11. Суспільно-політичні процеси в Україні у складі Великого князівства Литовського.
- •12. Магнати і шляхта, їх місце в державно-політичних структурах Литовської держави в контексті польсько-литовського суперництва.
- •13. Українські міста і магдебурзьке право. Становище селянства XIV-XVI ст..
- •15. Культурно-національне піднесення наприкінці XVI — поч. XVII ст. Острозька академія. Заснування Києво-Могилянського колегіуму.
- •16. Виникнення козацтва. Запорізька Січ: соціальний устрій та господарство.
- •17. Люблінська унія. Її соціально-економічні і політичні наслідки. Формування легальної української опозиції в Речі Посполитій княжа аристократія, православна шляхта, братства.
- •18. Зростання воєнно-політичної ролі козацтва. Козацтво у боротьбі з турецько-татарською агресією. Гетьман Павло Сагайдачний.
- •19. Козацько-селянські повстання у першій половині XVII ст.
- •20. Передумови національно-визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Події 1648-1657 рр. В контексті англійської та голландської революції.
- •21. Утворення і розвиток української козацької держави 1648-1657.
- •22. Переяславська рада та її наслідки.
- •23. Україна в останні роки гетьманування б.Хмельницького 1654-1657.
- •24. Історична роль б.Хмельницького. Його оцінка в історичній літературі.
- •25. Гетьманування Івана Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.
- •27. Андрусівське перемиря 1667 р. Поділ Української Козацької держави. Державотворча діяльність Петра Дорошенка.
- •28. Соціально-економічний розвиток України у другій половині XVII ст.
- •29. Розчленування України московською державою, Польщею, Туреччиною та її наслідки.
- •31. Соціально-економічний і політичний розвиток Гетьманщини у і пол. XVIII ст.
- •32. Розквіт української культури у другій половині хvіі ст.
- •33. Діяльність Києво-Могилянської Академії. Меценатство гетьманів і козацької старшини кінець хvіі — початок хvііі ст.
- •34. Ліквідація Гетьманщини і Запорізької Січі.
- •38. Українська культура у XVIII ст.
- •39. Північна війна і боротьба України за незалежність.
- •40. Перша українська політична еміграція. Діяльність Пилипа і Григорія Орликів.
- •41. Перша Малоросійська колегія. Обмеження політичної автономії України.
- •44. Політичне становище українських земель на початку хіх ст.
- •45. Суспільно-політичні рухи в Європі і Україна. Поширення масонства, декабристський рух, вільнолюбні ідеї в освітніх закладах.
- •46. Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко і його роль у духовному відродженні України.
- •47. Посилення соціального і національного гніту на Україні в умовах миколаївської реакції.
- •49. Український суспільно-політичний рух у другій пол. Хіх ст. На шляху від культурництва до політичної боротьби.
- •50. Назрівання революційної кризи в Російській імперії і на Україні на початку хх ст.
- •51. Революція 1905-1907 рр. На Україні. Активізація національно-визвольного руху.
- •52. Соціально-економічне і політичне становище Галичини, Буковини, Закарпаття у іі пол. Хіх — поч. Хх ст.
- •55. Перша світова війна і українська проблема.
- •56. Культурно-національний рух у першій половині хіх ст. Романтичні течії в літературі і мистецтві.
- •57. Український культурний процес у другій пол. Хіх ст., вплив народницької естетики.
- •59. Діяльність Центральної Ради і розгортання національно-визвольного руху. Універсали Центральної Ради.
- •60. Жовтневий переворот в Петрограді і ситуація в Україні.
- •61. Українське суспільство на шляху від автономії до незалежної держави. Українська народна Республіка.
- •62. Перша спроба утвердження більшовизму в Україні. Берестейській мир і вступ австро-німецький військ в Україну.
- •63. Гетьманат п.Скоропадського. Спроба реалізації державницької моделі українського консерватизму.
- •64. Діяльність Директорії унр. Політичний портрет с.Петлюри.
- •65. Білогвардійський і більшовицькі режими в Україні у 1918-1920 рр.
- •67. Поворот більшовицького режиму до нової економічної політики. Зміна віх і лібералізація національної політики.
- •68. Дисидентський рух на Україні. Репресії 60 — 80-х рр.
- •69. Україна і утворення Союзу рср. Національна політика більшовиків в Україні. Проблема українізації.
- •70. Проведення колективізації на Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •71. Більшовицька індустріалізація в Україні.
- •72. Становлення тоталітарної системи в срср і Україна.
- •73. Репресії 30-х років. Боротьба з українським буржуазним націоналізмом.
- •74. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у період між двома світовими війнами.
- •75. Діяльність політичних партій на західноукраїнських землях. Створення уво та оун, їх боротьба проти польських окупантів.
- •77. Початок іі-ї світової війни. Пакт Молотова-Рібентропа. Включення західноукраїнських земель до срср.
- •78. Напад гітлерівської Німеччини на срср. Україна між двома тоталітарними режимами.
- •79. Гітлерівський окупаційний режим на Україні. Рух опору радянські партизани, упа-оун у боротьбі проти фашистської Німеччини.
- •80. Відновлення радянської влади в Україні. Кінець іі світової війни.
- •81. Післявоєнна економіка України в умовах посилення тоталітарно-бюрократичної системи. Голод 1946-1947 рр.
- •83. Хрущовська відлига в Україні 1953-1964.
- •86. Радянизація Західної України у 1939 — на поч. 50-х рр.
- •87. Перебудовчі процеси в Україні у другій половині 80-х рр. Криза радянської системи.
- •88. Україна на шляху до створення суверенної держави. Розпад срср. Проголошення незалежної України.
- •89. Україна в умовах незалежності. Пошуки моделі соціально-економічного і політичного розвитку.
- •90. Прийняття нової конституції України. Її основні положення.
6. Старокиївська держава і міжнародних контекст.
Свого найвищого розвитку Русь-Україна досягла за часів Ярослава Мудрого 1015-1054. Надзвичайно зріс її міжнародний авторитет Русі з Візантією, Німеччиною, Францією, Скандинавськими країнами, Польщею та Угорщиною, про що свідчили шлюбні звязки членів княжої родини з володарями багатьох держав Європи. Володарі багатьох європейських держав вважали за честь поріднитися з могутнім київським князем. Сам Ярослав був одружений з дочкою норвезького короля, його син Всеволод — з дочкою візантійського короля Костянтина Мономаха, польський король Казимир одружився із сестрою Ярослава, а свою сестру видав за його сина — Ізяслава.
7. Поглиблення процесів феодалізації українського суспільства. Розпад Старокиївської держави.
У Х ст. тривав процес феодалізації суспільних та економічних відносин Київської Русі. Основну масу її населення становили селяни-общинники, які називалися смердами. Основною формою феодальної експлуатації селянства була натуральна, або продуктова, рента. Поступово запроваджувалося кріпацтво. Холопи раби у господарстві феодала відігравали незначну роль. У процесі розвитку феодальних відносин на Русі холопи поступово зникли як соціальна верста. Основною галуззю господарства Київської Русі було орне землеробство. З розвитком феодального укладу, перетворенням його у пануючий спосіб виробництва, утвердженням феодальних класів виникає і феодальне право. Збірником, в якому знайшли відображення основні моменти карного права і судового процесу, стала Руська правда Ярослава Мудрого. Князювання Володимира і Ярослава утворило цілісну епоху в розвитку Русі, яка характеризувалась припиненням далеких і виснажливих походів і прагненням до внутрішньої консолідації Київської держави, яка стала однією з наймогутніших у тогочасній Європі. Однак після короткочасного піднесення України-Русі почався тривалий період феодальної роздробленості, який характеризувався загостренням політичних суперечностей, посиленням феодальних усобиць. Розчленування великих ранньофеодальних імперій на ряд королівств або князівств було неминучим етапом розвитку суспільства. В звязку з цим феодальну роздробленість не можна трактувати як регрес, рух назад. Київська держава забезпечила розвиток у своєму складі цілій низці земель-князівств, які зуміли протягом багатьох десятиріч відбивати натиск кочівників, вторгнення західних феодалів. Однак величезні обшири давньоруської держави були непотрібні для оптимального розвитку феодального господарства, суспільних інституцій, які не могли створити міцний фундамент для її тривалого існування. Основна частина панівних верств — місцеве боярство, дружина потребували державних структур у значно менших масштабах, тісніше повязаних з місцевими потребами, здатними оперативніше забезпечувати їм підтримку в утвердженні їх привілейованого становища. Київська держава у тому вигляді, в якому вона існувала за Володимира або Ярослава, вже не могла зберегтись і в результаті розпалась на півтора десятка самостійних князівств.
8. Піднесення Галицько-Волинського князівства і його роль в українській історії. Формування моноетнічної державності.
Наприкiнцi Х ст. посилився процес консолідації Галицької землі, де утвердилась династія Ростиславичів. Її найбільш визначними представниками були князі Володимир Володаревич 1124-1153 та Ярослав Осмомисл 1153-1187, які заклали підвалини політичної й економічної могутності галицької державності. Поряд із зміцненням особистої влади галицьких самовладців зростала політична опозиція боярства цієї землi, яке, посилюючись економічно, відігравало деструктивну роль у суспільно-політичному і державному житті. У 1198 р. перервалась династія Ростиславичів, і Галич перейшов до рук волинського князя Романа Мстиславича, який здійснив обєднання Волині і Галичини в єдине Галицько-Волинське князівство. Сформувалися три центра консолідації, нових державних формувань, що спирались на моноетнічний грунт — український на півдні, білоруський на пiвнiчному заході та російський на північному сході. Створення Галицько-Волинського князівства на чолі з Романом Мстиславичем стало важливим етапом в історії української державності. На відміну від поліетнічної старокиївської держави, відтепер вона розвивається на єдиній українській основі. Романа стали називати творцем першої національної української держави, що як окремий політичний організм проіснувала до кінця ХIV ст. Оволодівши Києвом, Роман обєднав у єдиній державі майже всі етнічні українські землі. Його син Данило Романович наполегливо продовжує політику свого батька, долаючи відцентрові тенденції феодальної анархії, втручання Польщі, Угорщини, Німецького ордену в українські справи.