Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекции мпуя.doc
Скачиваний:
510
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
3.29 Mб
Скачать

Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю

Прищеплення навичок і умінь збирати факти для висловлювань розпочинаємо із розгляду предметів, спостережень за явищами навколишнього світу. Великий інтерес ви­кликає у дітей ігровий метод. Учитель у «чарівне віконце» поміщає щотижня різні предмети: гілочку клена, гроно горобини, опеньки, айстри — для їх розгляду, виділення їх характерних ознак.

Особлива роль у вихованні культури зору належить екскурсії. Добре продумана і організована екскурсія при­мусить говорити і писати кожного.

Найголовніше — розробка екскурсійного плану. Пла­нуючи хід спостережень, учитель має так організувати показ об'єктів, щоб наступні сприймання зумовлювалися попередніми, враження дітей контрастували, відтінювали одні одних і самі собою вели до висновку. Така цілеспря­мована організація чуттєвого досвіду виробляє у дітей чітку установку на виділення істотного, підказує ідею, план, послідовність, композицію викладу.

Відомо три екскурсійні плани, що передбачають три основні шляхи розгортання теми. Перший шлях — контраст, зміна протилежних вражень: старе (нове) селище, наш парк (гай, озеро, річка) погожої і похмурої днини, година занять у школі і перерва. Чіткість сприймань, вияв­лених силою протиставлення, розташування матеріалу за контрастом, виразність сусідства протилежностей — все це орієнтує на вибір точних деталей, визначає структуру майбутнього висловлювання.

Другий шлях — сходинки вражень, градація їх: від закладки фундамента до закінченого будиночка, від льо­ну до сорочки, від паростка зернятка до колоска, як до нас прийшла книжка, Іграшка. Ряд вражень, які логічно змі­нюють одні одних, диктують чітку послідовність у викладі матеріалу.

Такі спостереження можуть вестися тривалий час, У цьому разі слід занотовувати зібрані факти у щоденнику спостережень. Орієнтиром у оволодінні цим способом роз­гортання теми можуть бути твори «Як у полі сорочка вирос­ла?» (К. Ушинського), «Кінь-огонь» (В. Маяковського), «Звідки стіл прийшов?» (С. Маршака).

Третій екскурсійний план передбачає складання роз­повіді з послідовним розгортанням подій (у ній чітко виді­ляються зав'язка, кульмінація, розв'язка). Цей план найбільш доступний і цікавий для дітей (прихід поїзда чи пароплава як кульмінація дії).

Для спостережень доцільно обирати небагато предметів або подію, яка триває недовго, інакше увага у дітей буде розпорошуватися, і твір, побудований за такими спостере­женнями, може перетворитися на нагромадження фактів і ознак. Учитель визначає також, з якого пункту краще вести спостереження, оскільки сприймання залежить від відстані, з якої ми розглядаємо об'єкт, та його освітлення (наприклад, пропонуємо розглянути озеро здалеку чи зблизька, освітлене сонцем чи оповите туманом).

План спостережень має бути сформульований у вигляді завдань, щоб діти відчули потребу пильно придивитися до навколишнього, помітили поруч дивне і загадкове, яке хо­вається від лінивого ока; як пробуджується від зимового сну ліс, про що дзвенять дощові крапельки, як перемов­ляються між собою мурашки і умудряються підняти тягар набагато більший за себе.

Важливо націлювати не стільки на повноту ознак, скіль­ки на передачу найхарактерніших із них та загального вра­ження від предмета.

Керуючись планом, учитель веде з дітьми бесіду, спря­мовуючи пошуки найбільш чіткого, виразного слова для передачі вражень. Учні роблять у блокнотах стислі заміт­ки або малюють невеличкі ескізи. Відразу після екскурсії колективно складають робочі матеріали, добираючи до кож­ного пункту плану найважливіші для вираження думки слова, словосполучення. Продумують, як об'єднати одну частину з іншою, підшукують варіанти зачину, кінцівки оповідання. Учитель намагається застерегти дітей від за­своєння штампів.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.