- •Питання з методики викладання англійської мови
- •1. Методика викладання іноземних мов як наука та її завдання. Галузі методики
- •2. Зміст навчання іноземної мови молодших школярів. Поняття іншомовної комунікативної компетентності
- •3. Загальнодидактичні та суто методичні принципи навчання іноземної мови
- •4. Засоби навчання іноземної мови
- •5. Підручник як основний дидактичний засіб навчання англійської мови. Вимоги до підручника англійської мови для початкових класів
- •6. Планування у методичній роботі вчителя англійської мови. Календарні, тематичні й поурочні плани
- •7. Поняття іншомовних навичок та вмінь
- •8. Зміст навчання граматики на уроках англійської мови у початкових класах. Етапи формування граматичних навичок
- •9. Навчання фонетики на уроках іноземної мови у початкових класах. Формування слухо-вимовних та ритміко-інтонаційних навичок молодших школярів
- •Алгоритм формування і вдосконалення артикуляційних навичок учнів
- •10. Особливості навчання лексики на початковому ступені навчання іноземної мови. Способи семантизації лексичних одиниць
- •11. Навчання діалогічного мовлення у початковій школі. Система вправ на формування навичок непідготовленого мовлення на між тематичній основі
- •12. Навчання монологічного мовлення у початковій школі. Система вправ на формування навичок підготовленого мовлення у межах визначеної теми
- •Етапи та система вправ для навчання монологічного мовлення
- •Вправи і методичні прийоми для навчання монологічного мовлення
- •Етапи навчання аудіювання та їх завдання:
- •1 Етап – фразовий рівень:
- •2 Етап - понадфразовий рівень:
- •3 Етап- текстовий рівень:
- •14. Навчання читання на початковому ступені. Формування навички техніки читання іноземною мовою
- •15. Навчання письма у початковій школі. Система вправ на формування навичок письма
- •16. Врахування вікових особливостей та інтересів молодших школярів у навчанні іноземної мови
- •17. Класифікація методів навчання іноземних мов. Методична система Майкла Уеста
- •18. Індивідуалізація процесу навчання англійської мови. Види індивідуалізації
- •19. Функції, види і форми контролю у навчанні англійської мови у початкових класах
- •20. Вимоги до сучасного уроку іноземної мови. Мовленнєва спрямованість та мотиваційне забезпечення навчальної діяльності
- •21. Типи, структура та зміст уроку іноземної мови у початкових класах
- •Структура уроку ім
- •22. Аналіз уроку іноземної мови у початкових класах
- •23. Положення комунікативного підходу у навчанні іноземних мов
- •24. Позакласна робота з англійської мови. Завдання, принципи, форми організації у початкових класах
- •25. Цілі навчання іноземної мови у початковій школі
- •26. Метод навчання іноземної мови як базова методична категорія
- •27. Поняття «іншомовна вправа» і «структура вправи»
- •28. Класифікація іншомовних вправ
- •29. Навчання іншомовної вимови на уроках іноземної мови у початкових класах
- •30. Поняття «професійна компетентність учителя іноземної мови », її структурні складові
26. Метод навчання іноземної мови як базова методична категорія
Метод навчання (від грецьк. metodos – спосіб пізнання, шлях до чогось) є однією з базисних методичних категорій і компонентом системи навчання іноземних мов. Методи навчання дозволяють реалізувати мету та завдання навчання.
У сучасні методиці це поняття використовується у трьох значеннях: загально методологічному (як спосіб пізнання, вивчення дійсності), загально дидактичному (як система взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів у процесі досягнення мети навчання) та суто методичному ( як напрям у навчанні, який визначає стратегію діяльності вчителя у процесі формування комунікативної компетентності учнів).
Метод – це сукупність способів взаємопов’язаної діяльності вчителя й учня, що спрямовані на досягнення цілей навчання, виховання та розвитку учнів.
Серед великої кількості класификацій методів, що визначаються за різними характерними ознаками, відповідно до комунікативно-діяльнісного підходу у навчанні іноземних мов широко застосовуються такі методи як: демонстрація, пояснення, вправляння. Проте, оскільки будь-який метод визначається діалектичним зв’язком усіх учасників навчально-виховного процесу, слід зупинитись на характеристиці методів, які використовує вчитель для викладення нового матеріалу, організації та контролю над рівнем його засвоєння, а також методів, що їх використовує у своїй навчальній діяльності учень у процесі пізнавально-практичної діяльності, а саме: ознайомлення (з новим матеріалом), осмислення, вправляння (практика іншомовного мовлення).
Демонстрація має особливе значення у процесі оволодіння іноземною мовою на всіх етапах навчання у загальноосвітніх закладах, проте особливе значення цей метод має для учнів молодшого шкільного віку, оскільки одним з психофізіологічних чинників успішності навчання іноземної мови дітей початкової школи є образність мислення і асоціативна пам’ять (яскрава та доцільно дібрана наочність сприяє кращому засвоєнню учнями молодшого шкільного віку навчального матеріалу). Демонстрація переважно використовується на етапі уведення нового матеріалу і у першу чергу вливає на сприйняття на чуттєву сферу учня, його слухові, зорові, моторні рецептори. Реалізація цього методу стає можливою через широке використання засобів наочності і показом особливостей функціонування усного та писемного іншомовного мовлення. Значущість цього методу зумовлено тим, що через демонстрацію відбувається ознайомлення з навчальним матеріалом, його розуміння, осмислення, а також створюється в учня готовність до вправляння. Важливість правильного використання цього методу спричинено відсутністю природного іншомовного оточення, що зумовлює вчителя приділяти увагу наочній демонстрації специфіки функціонування мовних та мовленнєвих іншомовних явищ у спеціально створеній на уроці іноземної мови комунікативній ситуації.
Пояснення як метод навчання іноземних мов у сучасній методиці займає відносно незначне місце, що обумовлено обраною стратегією комунікативності у процесі оволодіння іноземною мовою. Допоміжне значення пояснення займає і на уроках іноземних мов у початковій школі, оскільки однією з особливостей уроку іноземних мов у початкових класах є «імпліцитність пояснення» (без пояснення правил) мовного (наприклад, граматичного) матеріалу. Пояснення згідно з імпліцитним підходом відбувається через уведення нового матеріалу у спеціально створену ситуацію іншомовного мовлення на уроках, для того щоб учні розуміли закономірності практичного функціонування певного мовного явища у комунікативній ситуації.
Результатом ознайомлення й осмислення нового матеріалу на уроці іноземної мови є ефективне вправляння у іншомовному спілкуванні. Отже, вправляння є ще одним методом, що відіграє домінуючу роль у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності учнів. Вправляння реалізується через виконання спеціальних вправ, переважно мовленнєвих, у результаті виконання яких формуються мовленнєві уміння і здатність до мовленнєвої діяльності у різних сферах спілкування.
Структурним компонентом кожного методу є прийом, що трактується як елементарний педагогічний вчинок учителя, за допомогою якого набуваються знання, формуються навички та вміння учнів, відбувається їх мотивація до засвоєння предмета.
Кожний з вище визначених методів реалізується у системі прийомів через вирішення учнем великої кількості задач, пов’язаних з мисленням та чуттєвим сприйняттям. Наприклад прийомами, що пов’язані з уведенням нового матеріалу можуть бути порівняння спільного і різниці між мовними явищами рідної та іноземної мови (порівняння), поєднання частин, елементів у загальне (синтез), відношення предмета до групи предметів, явищ (класифікація). Прийомами, що пов’язані з необхідністю застосування у практиці уведеного матеріалу можуть бути відповіді на питання, опис, зіставлення, переказ тексту тощо. Прийоми «наповнюють» будь-який метод і складають зміст мовленнєвої діяльності, що формується у вигляді мовленнєвої дій.