3. Загальнодидактичні та суто методичні принципи навчання іноземної мови

Принципи – це вихідні положення, які відображають істотні сторони пізнавальної і практичної діяльності. Навчання ІМ організовується у відповідності із загальнодидактичними та лінгвометодичними принципами. Основними принципами комунікативно орієнтованого навчання є ситуативність, колективна взаємодія, адекватність завдань до мовленнєвомислительної діяльності учнів, принцип особистісно орієнтованої самостійної роботи.

До дидактичних принципів відносяться принципи наочності, посильності, міцності, свідомості, науковості, активності, виховуючого навчання, індивідуалізації, доступності, систематичності, послідовності, колективності, проблемності, розвиваючого навчання.

Принцип наочності забезпечує умови для чуттєвого сприймання іноземної мови. Він особливо важливий для розвитку мовнозорової і мовнослухової уваги і пам’яті.

Принцип посильності реалізується через відбір навчального матеріалу адекватно до лексико-граматичної бази учнів і до індивідуальних можливостей учнів у його опануванні, що актуалізує необхідність відбирати не тільки адекватну складність, але й обсяги і темп засвоєння навчального матеріалу.

Принцип міцності забезпечується дотриманням принципів наочності і посильності, а також вимагає організації систематичного і системного повторення навчального матеріалу, здійснення міжпредметних зв’язків.

Принцип свідомості реалізується через активізацію розумової діяльності учнів на осмислення мовного матеріалу, який вивчається і на свідоме оперування навчальним матеріалом у процесі його засвоєння застосування у ситуаціях спілкування.

Принцип науковості асоціюється із організацією навчального процесу з урахуванням здобутків сучасної теорії і практики навчання ІМ та суміжних наук, які досліджують процеси спілкування.

Принцип активності передбачає, що засвоєння навчального матеріалу відбувається ефективніше за умови пізнавальної активності учнів, що в свою чергу спирається на активізацію резервних можливостей особистості, зокрема, в емоційно-вольовій сфері.

Принцип виховуючого навчання передбачає створення умов для розвитку особистісних рис учнів – доброзичливості, відповідальності, організованості тощо.

Принцип індивідуалізації реалізується у навчальному процесі через врахування індивідуально-психологічної спрямованості, мотиваційної сфери, інтересів, нахилів учнів; їхніх розумових і емоційно-вольових особливостей; знаннєвого досвіду, а також психофізіологічних особливостей, пов’язаних із вищою нервовою системою, функціональною асиметрією головного мозку тощо.

До методичних принципів відносяться принципи комунікативності, домінуючої ролі вправ, взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, урахування рідної мови.

Принципи комунікативності є провідним методичним принципом, який домінуючої ролі вправ, взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, урахування рідної мови.

Принцип комунікативності передбачає побудову процесу навчання іноземної мови як моделі процесу реальної комунікації. Комунікативні ситуації, що використовуються у навчанні ІМ, мають моделювати типові ситуації реального життя у відповідній сфері спілкування.

Принцип домінуючої ролі вправ передбачає виконання учнями вправ, які забезпечують формування і вдосконалення навичок і вмінь. Тому основним методом навчання іноземної мови є метод вправляння.

Принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності забезпечує активізацію як специфічних, так і спільних психологічних механізмів мовлення, притаманних усім видам мовленнєвої діяльності. Паралельне навчання різних видів мовлення забезпечує розвиток навичок і умінь у комплексі.

Принцип урахування рідної мови дозволяє прогнозувати і упереджувати труднощі у навчанні лексико-граматичного матеріалу, зокрема явище інтерференції.

Принципи навчання діють взаємопов’язано.