Етапи навчання аудіювання та їх завдання:

1 Етап – фразовий рівень:

розуміння повідомлень на рівні фраз, побудованих на знайомому мовному матеріалі, невербальна реакція на почуте;

розуміння повідомлень на рівні фраз, побудованих на незнайомому мовному матеріалі, вербальна реакція за допомогою засвоєних мовленнєвих зразків;

розпізнавання початку повідомлення і його завершення.

2 Етап - понадфразовий рівень:

розуміння монологічного повідомлення, побудованого на повністю знайомому матеріалі, невербальна або коротка вербальна реакція на почуте;

розуміння мікродіалогів, уміння співвіднести їх з комунікативними структурно-функціональними типами (діалог-привітання, діалог-обмін думками тощо)

3 Етап- текстовий рівень:

розуміння зв’язного монологічного / діалогічного мовлення, побудованого на повністю знайомому матеріалі або з незнайомими елементами, членування тексту на смислові частини, вербальна і невербальна реакція на почуте.

Механізми аудіювання

Мовленнєвий слух – сприйняття усного повідомлення, ділення його на змістові синтагми. Завдячуючи цьому механізму відбувається впізнавання знайомих слів у потоці мовлення;

Оперативна пам’ять – вид пам’яті, яка здатна утримувати інформацію більш ніж 10 сек. за наявності установки на запам’ятовування;

Вірогідне прогнозування – породження гіпотез, передбачення подій (відомо, що слова не існують у нашій пам’яті ізольовано;

Артикулювання – внутрішнє промовляння.

14. Навчання читання на початковому ступені. Формування навички техніки читання іноземною мовою

Читання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання і розуміння того, що читається, і відноситься до письмової форми мовлення. на початковому ступені (2-4 класи) основним завданням є розвиток навичок техніки читання уголос і про себе/мовчки і досягнення швидкості читання, яка становить 300 друк. знаків/хв. Це включає роботу з укріплення асоціацій між буквами та звуками, формування зорово-графічних та слухово-моторних зв’язків, які сприяють миттєвому впізнаванню і розумінню значень слів: розширення поля читання, синтагматичного членування речень та встановлення смислових зв’язків між компонентами речення і цілими реченнями тексту; розуміння змісту навчальних текстів, що побудовані на засвоєному матеріалі. У зв’язку з цим, розуміння змісту прочитаного можливе без мовного чи смислового аналізу. Види читання: навчальне, діагностуюче, контрольне. Основною метою навчання читання АМ у початковій школі є навчання техніки читання.

На початковому ступені основною формою читання є читання уголос, яке є важливим засобом навчання читання про себе/мовчки. Виділяють два періоди в навчанні читання уголос – до текстовий і текстовий періоди. Мета дотекстового періоду – засвоєння первинної матерії, тобто графіки нової (іноземної) мови, оволодіння буквено-звуковими зв’язками, читанням окремих слів, словосполучень, простих речень. Важливим завданням цього періоду є розвиток навичок правильного озвучування слів та інтонаційного оформлення речень з точки зору їх логічного членування. Читання уголос допомагає зміцнити вимовний аспект, який є спільним для всіх видів мовленнєвої діяльності. початкове навчання читання відбувається на основі мовного матеріалу, над яким учні вже працювали в ході усних вправ.

Навчання читання іноземною мовою у початковій школі передбачає знання учнями назв іноземних букв та порядку їх розміщення в алфавіті. Важливою умовою навчання читання на початковому етапі вивчення іноземної мови є знання психофізіологічних особливостей учнів та врахування їх у навчально-виховному процесі.

Навчання читання у початковій школі має відбуватись за принципами доступності, систематичності та послідовності, врахування теорії та практики, комплексності тощо.