- •1. Акцентуації характеру
- •2.Види масової інформації.
- •3. Вимоги до роботи з джерелами інформації.
- •4.Закон України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.
- •5. Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”.
- •6. Закон України „Про інформаційні агентства”.
- •7. Закон України „Про інформацію”.
- •Обмеження щодо віднесення до інформації з обмеженим режимом доступу
- •8. Закон України „Про телебачення і радіомовлення”.
- •9. Громадська думка як публічно виражене і поширене думка є виразником спільних інтересів людей. Його формування відбувається в процесі боротьби протилежних думок.
- •10. Класифікація типів аудиторії.
- •11. Комунікативні стратегії інформаційної діяльності
- •12. Масова інформація як соціальний феномен.
- •13. Національний інформаційний простір.
- •14. Природа масовоінформаційної діяльності.
- •15. Реалізація функцій і принципів журналістики в процесах формування громадської думки.
- •16. Соціально-психологічні риси аудиторії.
- •17. Технології виробництва інформації.
- •18. Технології тиражування, зберігання та поширення інформації.
- •19. Типові джерела інформації.
- •20. Типологія інформаційних процесів.
- •21. Факт як основа інформаційного повідомлення
- •22. Функції журналістики в умовах демократизації суспільства.
- •23. Характеристика соціального впливу
20. Типологія інформаційних процесів.
Усі види діяльності з інформацією називають інформаційними процесами. До основних інформаційних процесів відносять: збирання, пошук, опрацювання, подання, зберігання, передавання, використання і захист інформації.
Збирання інформації полягає в цілеспрямованому здобутті первинної інформації.Збирання здійснюють різними методами. Найуживанішим методом отримання відомостей про природу й суспільство є спостереження. Інформація, зібрана в результаті спостережень, має переважно описовий характер, тобто є якісною. Для здобуття кількісної інформації застосовують вимірювання. Звичайно спостереження і вимірювання використовують у комплексі. Для збирання інформації в людському суспільстві застосовують також такі методи, як опитування, анкетування або тестування. Спостереження, вимірювання, опитування, анкетування, тестування є пасивними методами збирання інформації в тому розумінні, що вони не передбачають здійснення впливу на об’єкт, про який збирається інформація. Активним методом збирання інформації є експеримент - здійснення цілеспрямованих впливів на об’єкт дослідження і вивчення його реакції на ці впливи.
Пошук інформації полягає у знаходженні потрібної інформації в наявних інформаційних фондах. Для полегшення й забезпечення результативності пошуку створюються каталоги бібліотечних, музейних та інших фондів, організується робота спеціальних довідкових служб. Це, наприклад, адресні бюро, довідкові бюро телефонних станцій, вокзалів. У мережі Інтернет пошук інформації здійснюється за допомогою автоматизованих пошукових систем.
Опрацювання інформації полягає в цілеспрямованому створенні нової інформації на основі наявної. Усі фундаментальні закони фізики, астрономії, біології, хімії, математичні факти є результатом копіткого опрацювання результатів численних спостережень і експериментів.
Подання інформації полягає в її перетворенні до форми, найбільш зручної дляусвідомлення та використання. Наприклад, числову інформацію, яка відбиває взаємозалежність певних величин, доцільно подати у вигляді графіка; попередження про раптову небезпеку — сигналом сирени; інструкцію для використання засобу самозахисту при аварії — у вигляді послідовності малюнків, які вказують на потрібні дії. Нагромадження інформації, значної за обсягом, передбачає здійснення таких операцій, як сортування, упорядкування, систематизація.
Зберігання інформації полягає в забезпеченні можливості скористатися здобутою інформацією в подальшому. Зараз, наприклад, з появою комп’ютера, такий носій інформації як папір поступається місцем новим — оптичним, магнітним, електронним дискам, які здатні тривалий час надійно та компактно зберігати величезні обсяги інформації.
Передавання інформації полягає в її переміщенні у просторі — від джерела доспоживача. Людина застосовує різні канали передавання інформації й сама виступає то в ролі джерела інформації, то в ролі її приймача. Сьогодні і в діловому, і в міжособистісному спілкуванні віддають перевагу електронним безпаперовим технологіям зв’язку — електронній пошті, факсу, мобільній телефонії, які надзвичайно стрімко нарощують свої потужності.
Захист інформації полягає в запровадженні заходів з метою запобігання втрати, пошкодження або зловмисного використання нагромадженої інформації.