14. Природа масовоінформаційної діяльності.

Схематично масовоінформаційний процес можна зобразити так:

Ж Т (І) А

Де журналістика (Ж) несе певну інформацію (І), закладену у різних текстах (Т) для аудиторії (А). У ідеалі отримана аудиторією інформація «працює», стає джерелом нової інформацією, котра за допомогою «зворотнього зв'язку» повертається до журналістів.

журналісти повинні домагатися високої інформаційної насиченості у кожному тексті. І тому є певні правила, які потрібно запровадити у практичної діяльності. Ці правила формулюються відповідно до трьома етапами масовоінформаційного процесу:

· фіксацією дійсності і його первинним відображенням;

· створенням журналістського тексту

· освоєнням тексту аудиторією.

журналіста описують з трьох боків: семантичної,синтактичної, прагматичної.

>Семантика тексту – це характер його відносин із дійсністю (що як відображене).

>Синтактика тексту – це характеристика його внутрішньої структури (як організований текст).

>Прагматика тексту – характеристика його відносин із аудиторією (як і освоюється).

Журналіст маю виявляти однакову увагу до всіх трьох сторонам тексту: точно відображати дійсність, чітко усвідомити композицію тексту, намагатися зробити текст цінним для аудиторії. При дотриманні наведеним вимогам реалізується така важливе завдання масово-інформаційного процесу, як інформованість аудиторії.

Поінформованість – це такий стан свідомості аудиторії, коли кожен її суб'єкт має необхідною і достатньою інформацією, що дозволяє вірно орієнтуватися у дійсності.

у кожному тексті журналіст повинен бачити крок до основний мети своєї діяльності – підвищенню інформованості аудиторії.

Повернімося до трьох етапах масово-інформаційної роботи і відповідним аспектам «текстовій діяльності» журналіста – семантикою,синтактиці і прагматиці. Непостепенни, не ізольовані друг від друга. На першому плані виступає прагматичний аспект. Якщо текст не знаходить контакту з аудиторією, то безглуздо говорити, чи добре він організований або ж яких важливих проблем стосується.

Для прагматичної цінності матеріалу журналіст повинен знати свою аудиторію й намагатимуться виконувати такі вимоги.

1. Текст повинен мати таким властивістю, як небанальність, т. е. мусить мати оригінальність відомостей.: те й новизна інформації, наявність відомостей, раніше не відомих аудиторії; те й поглиблення, систематизація вже відомої інформації; те й нова інтерпретація вже наявних даних.

2. Наступна вимога до тексту - його >здатність до декодування, доступність повідомлення розуміння. Журналіст має враховувати мовну стихію аудиторії. Деякі молодіжні видання, наприклад, зайве дбають із метою відповідати манері спілкування своїх читачів, намагаючись копіювати сучасний сленг. Журналісту повинні знати «код культури» аудиторії, т. е. рівень її освіченості. У період різкого соціального розшарування слід зважати на соціальну позицію аудиторії.

3. Вимога релевантності (від анг. «>relevant» – доречний, належить до справі) передбачає цінність, значимість відомостей для аудиторії

Система журналістики спрямовано збір, обробку та передачу інформації. Усівідносини з різними суспільні інститути будуються у зв'язку з отриманням, наданням і поширенням інформації.

Структурамассово-информационной діяльності:

· збирати інформацію

· обробка інформації

· компонування інформації

· передача інформації

· сприйняття інформації

· зберігання інформації

· використання інформації

Інформація взаємозалежна з інформаційним простором - цей простір, що охоплює той чи інший обсяг фактів реального світу. Термін єдиний інформаційний простір (ЄІП) зазвичай використовують за відношення до інформаційному простору будь-якого регіону чи держави. ЄІП теоретично журналістики розуміють можливість забезпечити кожного громадянина мінімально повним спектром фактів і думок, наявних у країні або регіоні. Інформаційний простір накрив - це його присутність серед будь-який «точці» країни такий «щільності» інформаційного поля, завдяки чому кожен має нагоду отримати всю «необхідну і достатню» інформацію для адекватної орієнтації у житті регіону, і навіть, звісно, країни, континенти і світу, розробки поглядів і думок, прийняття рішень (від вибору товару до вибору президента)».

Журналістика активним учасником і творцем масових інформаційних потоків. У журналістиці під масовими інформаційними потоками розуміються тексти, створені на різні форми діяльності: наукової, мистецького середовища і власне журналістської, включені в чітко виражену структуру газет, журналів, радіо та телепередач. Журналістика збирає воєдино соціально значимі тексти культури, формує і становить їх аудиторії. Зібрані разом, вони є цілісне, рух, постійнопополняющееся освіту.

Виділити можна три розуміння терміна «інформація» у журналістиці:

· У вузькому розумінні цим терміном позначається подієва інформація: інформаційні жанри взагалі, інформаційна замітка, хроніка (сукупність коротких некоментованих повідомлень).

· У широкому розумінні інформація - це вся сукупність відомостей, які несуть журналістика аудиторії: будь-які опубліковані ЗМІ твори, би їхнє місце на смузі чи мережі мовлення, характер заголовка газетної публікації й розмірі шрифту, інтонації диктора чи коментатора. Тобто до подієвої інформації додаєтьсякоментована інформація, а до змістовному рівню – формальний рівень.

· Третє розуміння - спеціальне. Інформація сприймається як нове знання.Хроніакальна замітка, що містить важливу новина, за такого підходу може бути більш інформативна, ніж розгорнута стаття з банальним змістом.

Журналістика оперує «масової інформацією». • спрямованість на масу (суспільство, народ, клас, шар, регіон, професію, і т. буд.) за відсутності безпосереднього контакту незалежно від розміру й просторовоїрассредоточенности аудиторії;

• відповідність потреб цієї маси інформації, орієнтує в соціально значущих явищах та проблеми, що зачіпає широке коло економічних, соціальних, духовних інтересів маси, й забезпечення її даними, які вона може оперувати як своїми у різних галузях життя;

• прагнення до створення єдину позицію маси по що стосується її питанням, інтеграції їх у соціальну спільність і виробленні єдиної активну позицію у цій колу питань тільки з наближенням до загальнолюдським судженням нормам;

• доступність інформації для маси (безплатне надходження інформації, або за невелику плату, зручний режим споживання - вдома, дорогою, на роботі, поруч із місцем постійного перебування тощо.), простота форми, сприяє легкому засвоєнню;

• можливість одночасного отримання масової аудиторією (при безперервності, стабільності надходження, періодичності випуску) інформації; регулярність появи рубрик, циклів, постійних блоків матеріалів;

• відкрита змога всіх охочих участі в засобів у її формах (листи, співробітництво, робота на громадських засадах тощо.).

Масові інформаційні потоки несуть у собіобщезначимую і загальнодоступну інформацію: відомості, що стосуються більшості населення.

Масова інформація задовольняє ряд життєво важливих потреб сучасної суспільства. Основний у тому числі є потреба у формуванні масової свідомості. Під масовим свідомістю розуміється сукупність уявлень різних соціальних груп про явищах навколишньої дійсності, які зачіпають свої інтереси. Цю провідну потреба задовольняють публікації, які заторкають глобальні, загальні політичне, економічного, морального характеру. За відсутності таких масову свідомість формуватиметься під впливом інших текстів – бульварної, нігілістичній, екстремістської журналістики.