16. Соціально-психологічні риси аудиторії.

Першу групу складають соціально-демографічні характеристики слухачів; соціальний статус, рівень освіти і культури, професійна характеристика, матеріальне становище, соціальне походження, стать, вік тощо. Ці дані допоможуть зорієнтуватися в потребах і інтересах аудиторії, у настрої людей, підготувати їх до сприйняття інформації.

Другу групу становлять суто психологічні характеристики людей. Щоб орієнтуватися в них, оратору необхідна сукупність про психічні процеси (пізнавальні, вольові, емоційні); психічні стани (бадьорість чи пригніченість, працездатність чи втома, зосередженість чи розсіяність); психічні властивості особистості (спрямованість, темперамент, характер, здібності); психічні утворення, надбання (знання, навички, уміння, звички).

Своєрідність психологічних якостей, наприклад, наочно виступає в аудиторіях, де різний демографічний склад. Так, жінки з більшою увагою слухають образне викладання, легко сприймають яскраві приклади. Чоловіки, теж оцінюючи високо образи і яскравість, більш вимогливі до логіки, доказовості положень; молодь, на відміну від зрілого населення, більш скептична, намагається суперечити оратору; багаті не так сприймають, як бідні, і так по всіх соціальних позиціях, які с своєрідними факторами, від яких залежать певні психологічні якості аудиторії: увага, сприйняття, пам'ять (запам'ятовування під час виступу оратора).

Аудиторія - це зібрання деякої кількості людей, які відчувають схожі очікування певних переживань чи зацікавленні одним тим самим предметом.

Аудиторія як об'єкт комунікаційного впливу має ряд соціально-психологічних особливостей, які необхідно мати на увазі, вивчаючи масові інформаційні процеси.

Основні соціально-психологічні характеристики аудиторії: її установки, потреби, мотиви, інтереси, знання, переконання і настрої.

Серед широкого спектру потреб людини найчастіше окремо виділяються інформаційні потреби. Конкретизує сформовані інтереси аудиторії вивчення мотивів вибору того чи іншого засобу масової інформації, передачі, повідомлення. Тому знання, розуміння та облік комунікатором потреб аудиторії – один з основних факторів ефективної роботи засобів масової інформації в діалозі з глядачами.

17. Технології виробництва інформації.

Інформація у своєму первинному вигляді не є такою, якою ми її бачимо, коли читаємо зі сторінок газет, дивимось по телевізору і т.д. Щоб стати готовим продуктом, вона повинна пройти певні етапи обробки, удосконалення та опрацювання.

У своєму первинному вигляді інформація – це ніщо інше, як потік певних фактів та даних, які не є опрацьованими кимось та становлять певний інформаційний привід, тобто мають сенс. Щоб стати продуктом, ці дані потрібно обробити в залежності від того, якого результату повинні досягнути. Адже інформацією може бути і аналітична стаття, і просто відео певної події.

Говорячи про журналістський твір, як інформаційний продукт, у ході його виробництва, за рекомендацією В. З. Когана, необхідно чітко визначити спосіб та мету виробництва.

«Спосіб виробництва. Він може бути як персоніфікованим, так і безособистісним. У першому випадку ставлення висловлюється безпосередньо, у другому — опосередковано.

Мета виробництва. Мета єдина — це вплив. Він може мати різний характер: ідеологічний, економічний, естетичний, якийсь інший».

Після того, як ці дані потрапляють до рук спеціаліста, далі йде етап відсіювання непотрібної інформації та відбір необхідних для матеріалу – майбутнього інформаційного продукту – даних.

Після цього вибрані дані використовуються під час створення самого матеріалу спеціалістом (тим же журналістом), перетворюючись у повноцінний продукт, самобутню інформацію. Але інформація по своїй суті завжди буде з долею суб’єктивізму, який внесений роботою спеціаліста та сприйняттям самого реципієнта.