- •1. Акцентуації характеру
- •2.Види масової інформації.
- •3. Вимоги до роботи з джерелами інформації.
- •4.Закон України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.
- •5. Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”.
- •6. Закон України „Про інформаційні агентства”.
- •7. Закон України „Про інформацію”.
- •Обмеження щодо віднесення до інформації з обмеженим режимом доступу
- •8. Закон України „Про телебачення і радіомовлення”.
- •9. Громадська думка як публічно виражене і поширене думка є виразником спільних інтересів людей. Його формування відбувається в процесі боротьби протилежних думок.
- •10. Класифікація типів аудиторії.
- •11. Комунікативні стратегії інформаційної діяльності
- •12. Масова інформація як соціальний феномен.
- •13. Національний інформаційний простір.
- •14. Природа масовоінформаційної діяльності.
- •15. Реалізація функцій і принципів журналістики в процесах формування громадської думки.
- •16. Соціально-психологічні риси аудиторії.
- •17. Технології виробництва інформації.
- •18. Технології тиражування, зберігання та поширення інформації.
- •19. Типові джерела інформації.
- •20. Типологія інформаційних процесів.
- •21. Факт як основа інформаційного повідомлення
- •22. Функції журналістики в умовах демократизації суспільства.
- •23. Характеристика соціального впливу
23. Характеристика соціального впливу
Людина може підпорядковуватися групі або для того, щоб бути прийнятою, а не відкинутою нею, або тому, що вона прагне отримати деяку інформацію. М. Дойч і Х. Джерард назвали ці причини відповідно нормативним і інформаційним впливом.
Термін «нормативний вплив» описує механізм того, як людина змушена підлаштовуватися під суспільні або групові соціальні норми, щоб суспільство її не відкинуло. Соціальні норми - це основні правила, що визначають поведінку людини в суспільстві.
Групові норми за своєю суттю є уявленнями, що вироблені членами групи в процесі їх життєдіяльності про належні для даної групи способи поведінки. Всі групові норми є соціальними нормами, тобто являють собою моделі, зразки, еталони належної з точки зору суспільства в цілому і соціальних груп та їх членів поведінки.
У всіх суспільствах існують норми, яка поведінка буде доречною для членів даного суспільства. Деякі з цих норм визначаються всіма членами суспільства (правові закони), інші варіюються від групи до групи (наприклад, неписані правила, що диктують членам групи, який одяг потрібно носити). В неформальних об'єднаннях, наприклад, існують норми і правила, які діють тільки в цих об'єднаннях.
Соціальні норми - дуже сильні фактори, що впливають на поведінку людини. Це видно хоча б з того, що відбувається з людьми, які порушують ці норми: інші члени групи починають уникати їх, а інколи, в крайніх випадках, навіть примушують їх вийти з групи. Всі виявлення поведінки членів групи сприймаються, оцінюються, регламентуються у відповідності до соціальних норм.
Для того щоб стимулювати нормативну поведінку і знижувати імовірність появи ненормативності як масового явища, в кожній групі створюється і діє система санкцій. Санкції - це механізм, завдяки якому група "повертає" свого члена на шлях дотримання норм. Санкції можуть бути двох типів: заохочувальні і каральні, позитивні і негативні. Система санкцій призначена не для того, щоб компенсувати недотримування норм, а для того, щоб забезпечити дотримування норм. Дослідження групових санкцій потребує конкретного аналізу конкретних груп, бо зміст санкцій повинен відповідати змістові норм, а такий аналіз неможливо зробити без аналізу конкретних властивостей групи.
Уявлення про те, що значна частина нашої поведінки прямо залежить від соціальних норм і соціального контексту, давно прийнято наукою. Соціальні психологи вважають, що більшість людей дотримується того, щоб їх поведінка відповідала моделям, які схвалюються суспільством.
Нормативний вплив зумовлено сукупністю зовнішніх факторів, а інформаційний - внутрішніми факторами. Серед зовнішніх факторів найбільш дієвими є санкції (фізичне покарання, несхвалення, антипатія тощо), які застосовує група по відношенню до «відступників». Більшість людей не любить інакомислення, сприймаючи його як загрозу їх самосвідомості. У індивідів, що об'єднані в групи, ступінь нетерпимості до інакомислення підсилюється багаторазово. Це надає впевненості у своїй абсолютній правоті, а з другого боку, - породжує неприязнь, агресію до тих, хто не дотримується групових норм.
Інформаційний вплив зумовлено тим, що людина, розширюючи знання про себе і світ, прагнучи зрозуміти, якої позиції потрібно дотримуватися в тих чи інших соціальних питаннях, спирається на інформацію, що надається їй оточенням, групою. Отже, в разі інформаційного впливу здійснюється підпорядкування людини групі не тому, що вона боїться осудження з боку інших, а тому, що без орієнтації на думку інших людина не знає, як правильно поводитись.
Умовна референтна група - це ідеальна група для особистості, з якою вона себе ідентифікує.
У системі відносин «особистість - суспільство» референтна група виконує три головних функції:
1) статусну (інформативну), яка сприяє формуванню в індивіда уявлення про його місце в соціальній структурі суспільства, його соціальному статусі і еталоні виконання соціальних ролей, що відповідають цьому статусу;
2) регулятивну (або нормативну), яка встановлює і інтерпретує для особистості соціальні норми суспільства та інших соціальних груп і через них певний тип поведінки, який зумовлюється цими нормами;
3) світоглядну (ціннісно-оціночну), яка визначає установки, цінності, ідеали і цілі особистості.
Отже, людина формує свою самосвідомість, підпорядковуючись референтним соціальним групам через інтерналізацію її норм.