- •Міністерство освіти і науки україни
- •Isbn 978-966-8563-92-8 © Оформлення тов вб ммд, 2008
- •Передмова
- •1.1. Взаємозв’язок вікової фізіології та шкільної гігієни
- •1.2. Теоретичні та прикладні завдання курсу
- •1.3. Методи дослідження у віковій фізіології
- •1.4. Історія становлення вікової фізіології та шкільної
- •2.1. Поняття системогенезу
- •2.2. Принципи функціонування і саморегуляції складних
- •2.3. Пренатальний і постнатальний системогенез
- •Вікова періодизація за біологічними ознаками
- •(Соціальний принцип)
- •В постнатальному онтогенезі
- •3.2. Поняття вікової норми
- •3.3. Сенситивні та критичні періоди розвитку
- •4.1. Нервова система, її біологічне значення
- •4.2. Структурно-функціональна організація нервової
- •4.3. Поняття рефлексу. Рефлекторна дуга
- •4.4. Властивості нервової системи
- •4.5. Анатомо-фізіологічні та вікові особливості окремих
- •4.6. Порушення стану нервової системи та його
- •5.1. Умовні та безумовні рефлекси, їх формування
- •Ознаки умовних та безумовних рефлексів
- •5.4. Інтегративні процеси в центральній нервовій системі як основа психічних функцій
- •6.1. Загальна характеристика сенсорних систем
- •6.2. Зорова сенсорна система
- •Вікові зміни величини акомодації нормального ока
- •6.3. Слухова сенсорна система
- •6. 4. Вестибулярна сенсорна система
- •6. 5. Руховий (пропріоцептивний) аналізатор
- •6. 6. Інтерорецептивна аналізаторна система
- •6.7. Нюховий аналізатор
- •6.8. Смаковий аналізатор
- •6.9. Аналізатор шкірного чуття
- •7.1. Фізіологія крові
- •Функції білків крові:
- •Розчини для підтримки життєдіяльності організму
- •Вікові норми лейкоцитарної формули крові
- •Вікові особливості тромбоцитограми
- •Антигени та антитіла груп крові системи аво
- •Номенклатура факторів зсідання крові
- •У клітинному та гуморальному імунітетах
- •7. 2. Серцево-судинна система.
- •Зубці нормальної екг людини
- •Інтервали екг
- •І провідної системи на фронтальному розрізі серця
- •7.3. Будова органів дихання, їх функції та вікові
- •Вміст газів у вдихуваному, видихуваному та альвеолярному повітрі
- •Організації харчування
- •8.1. Загальна характеристика системи травлення, вікові
- •Гормони і біологічно активні пептиди шлунково-кишкового тракту
- •8. 2. Обмін речовин та енергії. Значення вітамінів
- •8. 3. Температура тіла людини та її регуляція
- •8.4 Загальна характеристика і гігієна органів
- •8.5. Фізіологія та гігієна шкіри
- •9. 1. Будова і функції ендокринних залоз
- •9. 2. Статеві залози. Статеве дозрівання
- •9.3. Запліднення і розвиток зародка людини
- •10.1. Працездатність учнів різних вікових груп та її зміна
- •Зовнішні ознаки стомлення при розумовій праці
- •Основні симптоми при різних ступенях перевтоми
- •10.2. Організація навчально-виховного процесу у школі
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
- •Коефіцієнти оцінки складності предметів
- •Копіювання групи точок
- •КоНтрольні питання
- •Додатки
- •Орієнтовний комплекс вправ для проведення фізкультурних хвилинок (фх)
- •Фх для покращення мозкового кровообігу
- •Фх для зняття стомлення з плечового поясу та рук
- •Фх для зняття стомлення з тулуба
- •Комплекс фізичних вправ для молодших школярів на уроках з елементами письма
- •Комплекс фізичних вправ для профілактики втоми очей
- •Орієнтовний комплекс для зняття втоми під час навчання в кабінетах інформатики
- •Комплекс вправ для зняття м'язового напруження
- •Орієнтовні таблиці для визначення вікових фізіологічних норм
- •(Шкала регресії по зросту)
- •Оцінка фізичного розвитку для чоловіків 18 років (ростова шкала регресії по а.В. Чоговадзе и м.М. Круглому)
- •Оцінка фізичного розвитку для чоловіків 18років (ростова шкала регресії по а.В. Чоговадзе и м.М. Круглому)
- •Юнаків на період закінчення шкільного навчання
- •Вікові зміни частоти пульсу
- •Рекомендовані середні показники потреби поживних речовин за віком (б.І. Ткаченко, 1994)
- •Добова потреба дітей та підлітків у вітамінах за віком (в.В. Єфремов, 1971)
- •Список літератури
Номенклатура факторів зсідання крові
№ фактора |
Назва фактора |
І |
Фібриноген |
ІІ |
Протромбін |
ІІІ |
Тканинний тромбопластин |
IV |
Іони Са++ |
V |
Проакцелерин, або АС-глобулін / він же VІ фактор |
VІІ |
Конвертин |
VІІІ |
Антигемофільний глобулін А |
ІХ |
Антигемофільний глобулін В або фактор Кристмасса |
Х |
Фактор Стюарта-Прауера |
ХІ |
Антигемофільний глобулін С |
ХІІ |
Фактор Хагемана, або фактор контакту |
ХІІІ |
Фібриностабілізуючий фактор |
ХІV |
Фактор Флейгера |
ХV |
Фактор Фитцжеральда |
Зсідання відбувається у 4 фази: І фаза – фаза утворення протромбінази; ІІ фаза – перехід протромбіну у тромбін; ІІІ фаза – утворення фібрину з фібриногену; IV фаза – ретракція або затвердіння згустку (рис. 39). Після утворення згустка через 30-40 хвилин починається його скорочення (ретракція), у результаті якого згусток стає більш компактним
Завдяки ретракції згусток стає більш щільним і стягує краї рани, що полегшує її закриття сполучнотканинними клітинами.
Зсіданню крові перешкоджають антикоагулянти: оксалати і цитрати, гепарин, антитромбін ІІІ, дикумарин. Гепарин виробляється в печінці, базофілах і тучних клітинах. У нормі його концентрація в крові складає 30-70 мг/л.
Рис. 39. Етапи і фази зсідання крові
Однак найпотужніший коагулянт організму – це антитромбін ІІІ, концентрація якого в крові 0,3-0,4 г/л. Він інгибує активність усіх факторів внутрішнього механізму творення протромбінази. Зсідання крові дітей in vitro, в перші дні постнатального періоду, настає через 2-3 хвилини. Із 2-7 дня зсідання крові прискорюється і наближається до показників дорослої людини (1-2 хвилини для початку і 2-4 хв. до кінця зсідання). Що стосується тромбоцитарних факторів зсідання у новонароджених, то функціональна активність у них знижена.
Слід відмітити, що концентрація фібриногену в крові новонароджених набагато нижча, ніж у матері. Протягом перших днів життя концентрація фібриногену збільшується і до 8-14 дня досягає рівня дорослої людини. Вміст тканевого плазменого антитромбопластинів у новонароджених знижено.
Порушення зсідання крові. Тому що тромбоцити беруть участь у багатьох ланках процесу зсідання крові, такі стани як тромбоцитопенія (зниження вмісту тромбоцитів у крові) і тромбастенія (утворення функціонально неповноцінних тромбоцитів) супроводжуються різними порушеннями цього процесу. Так при зниженні кількості тромбоцитів до 50000 в 1 мкл крові в усіх органах виникають петехіальні (точкові) капілярні кровотечі, збільшується час кровотечі та гальмується або відбувається неповна ретракція згустку. Зсідання крові нерідко порушується під час тяжких запальних і дегенеративних захворюваннях печінки у результаті різкого зниження синтезу протромбіну і факторів VII, IX, X. Порушення зсідання також виникає під час недостатності вітаміну К, відсутності будь-яких уражень печінки.
Ендогенний дефіцит вітаміну К виникає під час зниження жовчоутворення. Механізм дії вітаміну К до кінця не з'ясовано, але відомо, що він необхідний для нормального синтезу протромбіну і факторів VII, IX, X. Спадкове захворювання гемофілія – зчеплене зі статтю рецесивна ознака (хворіють чоловіки; жінки є носіями) – виникає, у більшості випадків, при відсутності фактора VIII (антигемофільний глобулін), але в деяких випадках при дефіциті факторів IX і XI.
Знання механізмів зсідання крові необхідно для поняття причин ряда захворювань і виникнення ускладнень, пов'язаних із порушенням гемокоагуляції. У наш час більш ніж 50% людей помирає від хвороб, пов'язаних із порушеннями зсідання крові (інфаркт міокарда, тромбоз судин головного мозку, тяжкі кровотечі в акушерській і хірургічній практиці).
Імунітет – це здатність організму захищати його від живих тіл і речовин, що несуть на собі ознаки чужорідної генетичної інформації. Система організму, що виконує цю функцію, має назву імунна система. Вона репрезентована лімфоцитами, моноцитами, макрофагами, нейтрофілами, базофілами, еозинофілами, а також органами, в яких відбувається розвиток лейкоцитів: кістковий мозок, тимус, селезінка, лімфатичні вузли.
Розрізнюють природний імунітет і штучний. Природний імунітет виробляється самим організмом без штучних втручань. Штучний імунітет виникає під час введення в організм спеціальних речовин.
Імунітет
Природний імунітет |
Штучний імунітет | ||
Природжений |
Набутий |
Активний |
Пасивний
|
При природженому імунітеті організм отримує імунні тіла від матері через плаценту або з материнським молоком. При набутому імунітеті антитіла в організмі утворюються після перенесеної хвороби.
Активний імунітет виробляється під час введення вакцини, яка містить ослаблені або вбиті збудники, або їх токсини. Такий імунітет зберігається довго. Створення лікувальних вакцин і введення їх у медицинську практику належить Л. Пастеру. Пасивний імунітет може виникати під час введення в організм лікувальної сироватки з уже готовими антитілами. Вид цього імунітету зберігається недовго – 4-6 тижнів.
За сучасною класифікацією імунітет поділяється на такі види:
специфічний імунітет;
неспецифічний імунітет;
Специфічний імунітет охоплює специфічний клітинний імунітет і специфічний гуморальний імунітет.
Специфічний клітинний імунітет ґрунтується на суворо вибіркових хімічних реакціях – імунних відповідях. Тобто, під час контакту з певним хвороботворним агентом (антигеном), в організмі виробляються захисні речовини – антитіла (рис. 40).
У цьому комплексі антиген втрачає свої патогенні властивості. Значення антитіл виконують Т-лімфоцити. Цей процес вимагає участі Т-хелперов.
Рис. 40. Схема утворення Т- лімфоцитів і В-лімфоцитів, їх участь