Лекція 20-21 (5-6)

Тема: Поняття "соціалізація". Механізм, фактори та етапи соціалізації. Види та агенти соціалізації. Ресоціалізація. Вікові особливості соціалізації.

Мета:

1. Ознайомлення із значенням, основними етапами соціалізації та їх особливостями,

2. Розкрити місце кожного етапу соціалізації в житті людини.

З. Навчити аналізувати основні процеси, що відбуваються під час соціалізації.

4. Довести, що без цілеспрямованого впливу соціального середовища на індивіда, без виховання та самовиховання, активності людини з метою духовного збагачення і

саморозвитку немає повноцінної людини і особистості.

План

1. Поняття "соціалізації"

2. Види та етапи соціалізації.

З. Вікові особливості соціалізації.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. Вип.З. Львів. 1996,

2. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология. М.,1995.

3. Социодогия: наука об обществе / под ред. В.П.Андрущенко и Н.И.Горлача.- Харьков, 1997.

4. Якуба 0.0. Соціологія. К., 1996.

5.Словарь-справочник по социологии и политологии / под ред. Т.В.Тадеаосяна. М., 1996.

Основні терміни та поняття:

Соціалізація, агенти соціалізації, феральні люди, ресоціалізація, адаптація, інтеріорізація, імітація, ідентифікація

1) Зараз в індустріальних та постіндустріальних суспільствах людина продовжує навчання до 25-30 років, а власне підготовка до життя триває до глибокої старості. В сучасному суспільстві підготовка до життя стає не тільки довшою, але і дорожчою. В стародавні часи знання передавали батьки, найстарші члени роду. Пізніше виділяється спеціальний прошарок людей, які займаються тільки передачею знань (їх годує і опікує все суспільство). Поступово з'являються заклади навчання, обладнання, виникає соціальний інститут освіти. Але дати повноцінну освіту всім бажаючим людство змогло дати лише в XX от. (держава витрачає на освіту до 1/3 національного багатства).

Процес соціалізації не обмежується дише навчанням, оскільки навчання - це дише технічний захід, організований для отримання знань. Навчання науці (предмету) та життю - речі зовсім різні. Жоден вчитель чи підручник не навчить бути доброю жінкою, діловим партнером, письменником, професіоналом, Процес навчання може лише допомогти в цьому.

В соціології соціалізація - це процес засвоєння соціальних ролей та культурних норм, що починається в дитинстві і закінчується в старості.

Людині протягом життя треба засвоїти багато соціальних ролей. До старості людина змінює погляди на життя, звички, вкуси, правила поведінки, ролі.

Джерела сучасної концепції соціалізації закладені в працях французького соціолога Габріеля Тарда, який поклав в основу теорії соціалізації принцип наслідування (рос.- подржание), що лежить в основі людських взаємовідносин (типовим прикладом наслідування е взаємо відносини учень-учитель),

Розгорнуту соціологічну теорію» що описує інтеграцію індивіда в соціальну систему шляхом засвоєння загальноприйнятих норм розробив американський соціолог Толкотт Парсонс. Органи соціалізації.на його думку, це сім'я, інститути освіти та ін. виконують функцію відтворення соціальних структур.

Коли йдеться про механізм соціалізації, то звичайно звертаються до концепції З.Фрейда (Фройд). Відомий австрійський лікар психолог, філософ, соціолог. Заснував школу психоаналізу суспільної поведінки.

Фрейд виділив такі складові механізму соціалізації:

• імітація - усвідомлені спроби дитини копіювати, наслідувати поведінку дорослих і друзів;

• ідентифікація - засвоєння дітьми поведінки батьків, соціальних цінностей і норм як своїх власних;

• відчуття сорому і провини, або негативні механізми соціалізації, що забороняють і придушують небажані моделі поведінки (сором, як правило, асоціюється з відчуттям, що вас викрили, а провина пов'язується з внутрішніми переживаннями і муками совісті).

Фактори, що впливають на формування особистості:

1. Сукупність соціальних ролей і статусів, що пропонує суспільство людині.

2. Соціальні спільноти, в межах яких індивід може реалізувати певні соціальні ролі і набути конкретний статус.

3. Система соціальних цінностей і норм, які домінують у суспільстві і унаслідуються молодшим поколінням від старшого.

4. Соціальні інститути, які забезпечують виробництво і відтворення культурних цінностей і норм та сприяють їх передачі і засвоєнню.

5. Загальна ситуація в країні, яка може коливатися від жорстко запрограмованого процесу формування нормативного чи ідеального типу особистості (тоталітарне суспільство) до переважання стихійності суспільних засобів на індивіда (суспільство перехідного типу).

Аналіз процесу соціалізації і дозволяє виділити дві фази:

АДАПТАЦІЯ

IНТЕРІОРІЗАЦІЯ

Адаптація (лат. - пристосування) в біології позначає пристосування будови і функцій організму до умов існування. В соціології поняття застосували в к. ХІХ - поч. ХХ ст. представники позитивістської школи вид взаємодії особи з соціальним середовищем, під час якого відбувається узгодження вимог і очікувань взаємодіючих сторін.(пристосування індивіда до соціального середовища).

Інтеріорізація (лат. - внутрішній), Термін введено психологами і запозичений соціологами Процес формування внутрішньої структури людської психіки за допомогою засвоєння соціальні норм і цінностей та інших компонентів культурного середовища. Результатом інтеріорізації є індивідуальність особи, неповторність її внутрішнього світу. *** Вважалося, що адаптація - це перша фаза соціалізації (раннє дитинство), а інтеріорізація - це друга фаза (старший вік), але найчастіше ці процеси відбуваються одночасно.

Види і агенти соціалізації:

Соціалізація може бути:

ПЕРВИННА: стосується безпосереднього оточення людини і включав родину і друзів (велика роль на ранніх етапах життя).

ВТОРИННА: здійснює опосередковане або формальним оточенням Складається із впливу соціальних інститутів і організацій.

Агенти соціалізації - це люди або установи, що відповідають за процес соціалізації (навчання культурним нормам та за засвоєння соціальних ролей).

АГЕНТИ ПЕРВИННОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ	АГЕНТИ ВТОРИННОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
ті, хто зв'язані з людьми тісними особистими відносинами (представники первинних та малих груп) - близькі та далекі родичі, друзі, вчителі, тренери, лікарі	ті, хто зв'язані з людьми формально-дідовими відносинами (великі, вторинні групи, формальні організації) - адміністрація школи чи іншого навчального закладу, церква, державна адміністрація, співробітники радіо і телебачення, міліція
впливають тривалий час широке коло впливу (універсальні) емоційність впливу	вплив обмежений у часі менша інтенсивність впливу вузька спеціалізація впливу

Якщо між вчителем і учнем склалися довірливі стосунки, то в такому випадку учитель буде агентом первинної соціалізації, а якщо відносини суто офіційні і ділові, то в такому разі вчитель - агент вторинної соціалізації.

В суспільствах перехідного тилу (як Україна) доводі часто зустрічається явище Ресоціалізації цей термін означає ситуацію докорінної зміни соціального середовища і необхідність особистості пристосовуватися до змінених соціальних обставин, нових норм і цінностей.

Цей процес дуже болючий і прикладом його може бутити:

• цілковита переміна поглядів на суспільство і переоцінка свого минулого,

• руйнування основ старого світогляду і розуміння необхідності побудови нового світогляду,

• вимушений розрив з традиційними культурними цінностями

• прагнення бути "сучасним",

• грати соціальну роль, що на відповідає власним бажанням.

ВИСНОВОК: Соціалізація - це складний процес, він залежить від багатьох чинників, таких, як фактори, механізми, види і агенти соціалізації і проходить в декілька етапів. Крім того може відбутися зворотній процес т. зв. "ресоціалізація", коли людина змушена відмовлятися від вже звичних соціальних цінностей і норм.