Старість

Конкретний вік, що визначає придатність чи непридатність до виконання тих чи інших соціальних ролей та видів діяльності. З виходом на пенсію закінчується активний період соціалізації. Людина похилого віку перестає виконувати важливу функцію - бути виробником матеріальних цінностей. Із виробника людина перетворюється на споживача.

Робертсон І.

"Невдачі соціалізації людей похилого віку"

Сучасне американське суспільство не здатне ефективно підготувати людей до зміни життєвих циклів. Рядові американці не здатні розв'язувати проблеми, з якими вони стикаються в юності. Засоби масової інформації буквально нав'язують своїй аудиторії цінності сексуального задоволення і грошового успіху, але молоді люди, не дивлячись на фізичну готовність досягти того та іншого, мають обмежений доступ до них.

Нажаль і дорослі зіткнулися з неменшими складностями, особливо у віці 40-50 років. Американок навчають виглядати як в молодості і бути доброчесними матерями. Але коли молодість уходить, а дорослі діти покидають батьківську домівку, жінки відчувають себе спустошеними, нікому не потрібними.

Американців соціалізують з орієнтацією на цінності професійного і грошового успіху, але чоловіки, що не досягли цього трохи після 40, відчувають повну приреченість: кредо невдахи руйнує психологічним комфорт і власне "Я".

Але найбільший провал соціалізації чекає на американців в кінці життєвого шляху. Їх не готували до сприйняття старості і смерті. Доіндустріальне суспільство було орієнтоване скоріше у бік старості, ніж юності. Людей похилого віку поважали за їх мудрість, а в сім'ї для них було підготовлено найпочесніше місце. В сучасному суспільстві їх знання здаються архаїчними, позбавлені авторитету, а самі вони непотрібними своїм дітям. Найкраще, що вони можуть зробити - це не заважати. Не стільки суспільство відкинуло людей похилого віку, скільки зникли ті соціальні ролі, що вони виконували. Вони страждають навіть не від природного процесу старіння, скільки від ізоляції, відчуження, нерозуміння.

Поняття "соціалізація до смерті" взагалі не існує в США. В індустріальному суспільстві смерть - це об'єкт табу (суворої заборони). Ми намагаємося не говорити про неї взагалі, або застосовувати оберти типа "життя пройшло". Ми виганяємо смерть із повсякденного життя, старих людей відсилаємо до будинку престарілих та лікарень.

Всупереч існуючій традиції соціологи твердять: смерть переживається краще, якщо вона відкрита для обговорення, якщо лади готуються до неї завчасно.

• Які проблеми соціалізації людей похилого віку спільні для США і України?

• Складіть тези або розгорнутий план відповіді "Проблеми соціалізації людей похилого віку в Україні"

8