- •1 Основні поняття про електричне поле
- •1.1Електричне поле та його характеристики
- •1.2 Електричне поле як особливий вид матерії Електрична взаємодія зарядів. Закон Кулона
- •1.3Електричне поле декількох зарядів
- •1.4Однорідне електричне поле. Еквіпотенціальні поверхні
- •1.5Потік вектора напруженості
- •2 Електричний струм провідності як фізичне явище
- •2.1 Провідники, діелектрики, напівпровідники
- •2.2 Провідники в електричному полі
- •2.3 Поляризація діелектрика
- •2.4 Електричний пробій діелектрика
- •3 Електричний струм та опір
- •3.1 Електричний струм та його густина
- •3.2 Опір та закон Ома. Залежність опору від температури та геометричних розмірів
- •3.3 Елементи опорів та реостати
- •4 Ємність. Конденсатор
- •4.1 Сполучення конденсаторів
- •4.2 Плоский конденсатор
- •4.3 Циліндричний конденсатор
- •4.4 Енергія електричного поля конденсатора
- •5 Найпростіше електричне коло та його елементи
- •5.1 Електричні кола та його елементи. Схема електричного кола
- •5.2 Електроенергія. Потужність та ккд
- •5.3 Закон Джоуля - Ленца
- •6 Режими роботи джерела електричної енергії
- •6.1 Узагальнений закон Ома
- •6.2 Електричне коло з декількома джерелами ерс
- •6.3 Баланс потужностей
- •6.4 Потенціальна діаграма
- •7 Розрахунок лінійних електричних кіл постійного струму
- •7.1 Закони Кірхгофа
- •7.2 Застосування законів Кірхгофа
- •7.3 Врахування джерел струму
- •8 Еквівалентні перетворення в лінійних електричних схемах
- •9 Поняття про трикутник та зірку з пасивних елементів кола
- •9.1 Перетворення трикутників опорів в еквівалентну зірку та навпаки
- •9.2 Сполучення джерел живлення
- •Розрахунок електричних кіл методом перетворення схеми ( метод «згортання» )
- •10 Поняття про втрату напруги у проводах ліній електропередач
- •10.1 Втрата напруги у проводах ліній електропередач
- •10.2 Вибір перерізу проводів за допустимою втратою напруг
- •10.3 Вибір раціональних напруг
- •11 Нерозгалужене коло із змінним опором
- •11.1 Коло зі змінним опором
- •11.2 Режими роботи кола
- •12 Розрахунок складних електричних кіл постійного струму
- •12.1 Розрахунок складних електричних кіл методом накладання( суперпозиції полів)
- •12.2 Розрахунок складних електричних кіл методом контурних струмів
- •12.3 Розрахунок складних електричних кіл методом вузлової напруги
- •12.4.2 Метод еквівалентного генератора
- •13 Магнітне поле
- •13.1 Магнітне поле електричного струму. Правило свердлика
- •13.2 Індукція магнітного поля
- •13.3 Магнітна проникність
- •13.4 Правило лівої руки
- •14 Характеристики магнітного поля
- •14.1 Магнітний потік
- •14.2 Вектори намагніченості та напруженості
- •14.3 Мрс та магнітна напруга. Закон повного струму
- •15 Магнітне поле провідника зі струмом та котушки
- •15.1 Магнітне поле провідника зі струмом
- •15.2 Магнітне поле котушки
- •16 Електромагнітна індукція
- •16.1 Явище електромагнітної індукції
- •16.2 Ерс електромагнітної індукції
- •16.3 Правило правої руки
- •17 Закон електромагнітної індукції
- •17.1 Закон електромагнітної індукції
- •17.2 Правило Ленца
- •17.3 Види магнітних полів
- •18 Феромагнетики
- •18.1 Намагнічування феромагнетиків
- •18.2 Циклічне перемагнічування
- •18.3 Гістерезис. Втрати від гістерезису
- •19 Феромагнітні матеріали
- •19.1 Класифікація феромагнітних матеріалів
- •19.2 Вихрові струми. Втрати в сталі
- •20 Магніти
- •20.1 Постійні магніти
- •20.2 Електромагніти
- •21 Магнітні кола
- •21.1 Класифікація магнітних кіл
- •21.2 Закон Ома для дільниці магнітного кола. Магнітний опір
- •21.3 Закони Кірхгофа для магнітного кола
- •21.4 Розрахунок нерозгалужених магнітних кіл
- •21.5 Розрахунок розгалужених магнітних кіл
- •21.5.1 Розгалужене симетричне коло
- •21.5.2 Розгалужене несиметричне коло
- •22 Явище самоіндукції
- •22.1 Індуктивність
- •22.2 Індуктивність кільцевої та циліндричної котушок
- •22.3 Самоіндукція. Ерс самоіндукції
- •22.4 Нелінійна котушка індуктивності
- •23 Явище взаємоіндукції
- •23.1 Енергія магнітного поля
- •23.2 Взаємоіндукція. Ерс взаємоіндукції
- •23.3 Принцип дії трансформатора
- •24 Принцип дії електричних машин
- •24.1 Перетворення механічної енергії в електричну (принцип дії генератора)
- •24.2 Перетворення електричної енергії в механічну (принцип дії двигуна)
1.1Електричне поле та його характеристики
Кожна точка електричного поля характеризується напруженістю поля, яка позначається - E, В/м (вольт/метр). Напруженість поля числено дорівнює силі поля, яка діє на одиничний заряд:
де - сила поля, яка діє на одиничний заряд, Н
Крім числового значення напруженість характеризується напрямом, який збігається з напрямом сили поля, діючи на позитивний заряд у цій точці. Таким чином, напруженість поля - векторна величина.
Електричне поле графічно зображується лініями напруженості, які починаються на позитивному заряді, а закінчуються на негативному, тобто є незамкненими. Лінії проводяться так, щоб у кожній її точці вектор напруженості був направлений уздовж дотичної до неї у цій точці.
При переміщенні заряду в однорідному полі силами поля виконується робота, яка числено дорівнює добутку сили електричного поля, яка діє на заряд, на відстань, на яку перемістився заряд під дією електричного поля. Позначається - А. Вимірюється у Дж.
,
де - відстань, на яку перемістився заряд під дією електричного поля, м
Електрична напруга між двома точками електричного поля ( далі напруга ) - це величина, яка визначається відношенням роботи по переміщенню заряду між цими двома точками поля, до заряду. Позначається - . Вимірюється - В.
або
Потенціал точки - це напруга між даною точкою та точкою нульового потенціалу. Потенціал нульової точки умовно приймається рівним нулю. Потенціал позначається - φ, В
Електрична напруга між двома точками електричного поля дорівнює різниці потенціалів цих точок:
1.2 Електричне поле як особливий вид матерії Електрична взаємодія зарядів. Закон Кулона
У 1785 році французький вчений Кулон встановив кількісну залежність між силою взаємодії двох електричних зарядів, їх величиною та відстанню між ними. Для дослідження взаємодії зарядів Кулон використав крутильні ваги, які складаються з непровідного електричний заряд стрижня, підваженого на тонкій кварцовій нитці, у скляному циліндричному сосуді. На одному кінці стрижня був закріплений металевий шар, на іншому - противаг. На скляному сосуді була нанесена шкала, яка дозволяла вимірювати кут закручування нитки. Через отвір у кришці сосуду ввели другий аналогічний за розмірами нерухомий металевий шар. На шкалі відмічають місце розташування рухомого шару. Потім шари заряджають й спостерігають кут закручування нитки. Змінюючи відстань між шарами й вимірюючи кут закручування було знайдено залежність сили взаємодії зарядів на відстані.
Величину заряду при постійній відстані між шарами змінювали таким чином: незаряджений шар аналогічний шарам у сосуді присували до одного із заряджених шарів, при цьому половина заряду з останнього стікала до незарядженого шару. Таким чином була встановлена залежність між силою взаємодії та величиною зарядів, які знаходяться у повітрі.
На базі зроблених вимірювань Кулон вивів наступне:
Сила взаємодії двох точкових електричних зарядів прямо пропорційна добутку цих зарядів, та обернено пропорційна квадрату відстані між ними та направлена уздовж прямої, яка з’єднує ці заряди. Математично цей закон можна виразити такою формулою:
де - величини зарядів, Кл
К - відстань між зарядами, м
εа - абсолютна діелектрична проникність середовища,Ф/м
Досліди показали, що величина сили взаємодії наелектризованих тіл також залежить від ізолюючого середовища, в якому вони знаходяться. Наприклад, сила взаємодії у керосині при усіх рівних умовах менше, ніж у вакуумі, у два рази, а в воді - у 81 раз.
Величина, яка дозволяє врахувати вплив ізолюючого середовища на силу взаємодії наелектризованих тіл, називається абсолютною діелектричною проникністю середовища. Позначається εа. Чим більше ця проникність, тим менше сила взаємодії зарядів. Абсолютну діелектричну проникність середовища можна представити як добуток двох величин: ,
де - це діелектрична проникність ( чи відносна діелектрична проникність ), величина безмірна, залежить лише від властивостей середовища й не залежить від вибору одиниць вимірювання, вона показує у скільки раз сила взаємодії між електричними зарядами у даному середовище менше, ніж у вакуумі. Для вакууму =1, для керосину - 2, скла - 6÷8, води - 81, повітря - 1, папір - 4.
- це електрична постійна, або стала величина, вона є розмірною, та залежить лише від вибору одиниць вимірювання та не залежить від властивостей середовища. У системі СІ має значення: Ф/м
Сили взаємодії нерухомих електричних зарядів називають електростатичними. Електричне поле нерухомих зарядів називають електростатичним.
Коли в електричне поле заряду внести заряд , то буде виникати Кулонівська сила. Тобто поле виконує роботу, та при цьому виділяється енергія. Відношення цієї електроенергії до величини заряду поля називається потенціалом:
При нескінченній відстані потенціал дорівнює нулю, тобто потенціал нескінченно віддаленої точки дорівнює нулю.