Сучасна термінологія у царині видавничої справи та редагування: перехідний період затягнувся?!

Д о с л і д ж е н о п р о б л е м н і д і л я н к и , п о в ' я з а н і з і с п р о б а м и м о д и ф і к а -

ції р е д а к т о р с ь к о г о ф а х у і о н о в л е н н я м	ф а х о в о ї т е р м і н о л о г і ї вна -
слідок т е х н і ч н и х і т е х н о л о г і ч н и х змін у	галузі в и д а в н и ч о ї с п р а в и
т а р е д а г у в а н н я .

Ключові слова: видавнича справа, редагування, модернізаційні процеси, галузева термінологія.

Термінологія, покликана «обслуговувати» кількісно і якісно невизначену понятійну множину явищ і процесів, що їх спостерігаємо в галузі видавничої справи та редагу-вання, останнім часом зазнала суттєвих змін. Починаючи від збагачення лексики на позначення самого фаху та чис-ленних «спеціалізацій» у його межах. Тут вже не прийнят-ний, звичний для середини 90-х років минулого століття ланцюг «автор — редактор — читач».

Справа не лише в симптоматичних викривленнях тлу-мачення ролі редактора: зведення його функцій до корек-торських (справщика) і не у принциповому погляді на ре-дактора (в усій сукупності його професійних обов'язків, у широкому сенсі) як на «фігуру універсальну», в ідеалі — «директора видання» [3; 4; 16, с. 161 — 164]. Стрижень про-блеми обертається довкола невиправданих термінологій них нашарувань, так би мовити, на горизонтальному рівні, через що доводиться все частіше заглядати до словника, аби розібратися в численних модифікаціях на зразок «автор — кріейтор — копірайтер» [7, с. 141]; «редактор — оптиміза

4 4 0

Хоню В. В.

тор» [6, с. 142], «транслятор і ретранслятор» (з мови авто-ра — на мову читача) чи навіть «проектувальник» [1, с. 245]; «читач — снриймач — реципієнт».

У багатьох публікаціях сучасних науковців [3; 4; 9; 10], і, зокрема — в наших попередніх розвідках [11; 14] уже йшло-ся про намагання замінити редагування едитологією, а його аспекти — нормами. Потребують узгодження і модифікації термінів на позначення самого процесу: «редагування — оптимізація [8, с. 24—30] — доведення» [16, є. 160] і подібне. Усі ці зміни відбуваються одночасно і абсолютно неконт-рольовано, без усвідомлення їх справжньої необхідності та реальної практичної користі.

Тому приступаючи до чергової розвідки із вказаної про-блеми, не доводиться долати внутрішній спротив, який міг би бути викликаний механічним повторенням уже ви-найденого, — лише легке подивування невичерпності «мо-дернізаційних зусиль» і, частково, безрезультатності отого «калатання в усі дзвони». А бити на сполох треба, бо нині, в епоху міждисциплінарних досліджень (що, в цілому, не є негативною тенденцією), спостерігаємо чергову «епідемію» того, що, вслід за Є. Малашоком, варто назвати «фаховим аматорством». Тож, за таких обставин, професіонали повин-ні працювати в єдиному руслі, злагодженою спільнотою.

Метою розвідки є усвідомлення реального обсягу термі-нологічних нововведень, класифікація способів терміноло-гічних змін, виокремлення продуктивної і непродуктивної їх частки.

Завдання, що випливають зі сформульованої мети:

• виявити ділянки, в яких є велика частка термінологіч-них новотворів;

• сформулювати критерії оцінювання «новоспечених» термінологічних одиниць, пропонованих до вжитку на-уковцями і практиками галузі;

• вирізнити з-поміж загального масиву нововведень ті, що виправдані об'єктивною потребою, і такі, поява яких спричинена суб'єктивними (і тому дуже часто випадкови-

4 4 1

П Р А Ц І Д О С Л І Д Н И К І В

ми й небезпечними, з позицій самозбереження терміносис-теми) причинами.

Особливу увагу прагнемо зосередити на прогресивних явищах і процесах у галузі фахової термінології.

Загалом наука є досить консервативною системою, і будь-яке нововведення, зазвичай, проходить досить довгий шлях від статусу «нового», «неапробованого» до закріплен-ня «сталості», переходу до розряду явищ і процесів «що-денного вжитку». Тож будь-яке намагання прискорити цей процес заздалегідь приречене на невдачу. Але контролюва-ти — справа дійсно важлива. «Контролювати», у цьому кон-тексті, не означає «не пущать!», лише — зважувати, у тому числі — з позицій національних пріоритетів.

Прикро, але нині аж ніяк не можна констатувати на-явність більш -менш чіткої системи цінностей націєтворчо-го характеру. На поверхні — любов до вітчизняної історії, культури, науки, та тільки-но справа торкається особис-тих інтересів (і не лише наукових!), ідея служіння затушо-вується прагматичними мотивами. Тому й констатуємо на двадцятому році незалежності невтішну правду: «В Україні початку XXI ст. ситуація склалася так, що її читачі ніяк не позбавляться квазікультурної роздвоєності...й українські видавці, на їх теперішньому організаційно- практичному рівні, змушені діяти фактично без пам'яті, без традицій, не-свідомо свого націєтворчого статусу» [7, с. 121]; «видовища діяльності в нашому книгарстві — здебільшого чомусь «не наші»: або сусідські, або заморські, словом — чужі, неадап-товані» [7, с. 122].

Чи відбудуться зміни на краще? Тобто чи матимемо найближчим часом дієву національну концепцію розвитку галузі? Багато залежатиме від того, чи зробимо ми відповідні висновки, чи так і вимагатимемо збереження національно-го коріння й національної ідентичності — послуговуючись іноземними словами: «...необхідно на рівні держави вноси-ти певні корективи в процеси, характерні для глобалізації

4 4 2

Хоню В. В.

масової комунікації. Обов'язково слід подбати не лите про глобалізацію національних ЗМК, а й про націоналізацію глобальних медіа» [2, с. 215].

Запозичення іноземних слів (нейтральної лексики) як термінів — процес досить підступний. По-перше, через від-носно тривалий термін «карантину», упродовж якого, поки що не засвоєна національною мовою, лексема є неустале-ною (з точки зору змістового наповнення і форми), досі плутаємось у написанні термінів «медіа-видання» — «ме-діа дискурс» — «медіадискурс»; «Інтернет» — «інтернет»; «піар» — «РИ» тощо. По-друге, видаючи себе за терміни в нашій науковій мові, багато лексем-запозичень не сприйма-ються носіями мови- джерела як терміни, що певною мірою ускладнює переклад (навіть на рівні анотацій)*.

Так, Україна не бажає «опинитися на узбіччі проце-су інформаційної цивілізації» і, відповідно, — «без нових інформаційних технологій не обійтись, якщо їх науково-раціонально використовувати, а не вдаватись до копіюван-ня, а то й плагіату», адже «вищі досягнення інформацій-ної техніки, комп'ютери, Інтернет тощо стають, на зразок нітратів у сільськогосподарському виробництві, могутнім засобом зростання «маси науки» (так би мовити, «еволю-ція знання» у чистому вигляді) — і тільки. Але, зрештою, це кінець наукового розвитку, це глухий кут національної і європейської наукової культури» [15]. Неможливо рухатися вперед лише за рахунок запозиченого досвіду, більша час-тина якого не відповідає нашим реаліям.

Вражаюча строкатість та безсистемність спостерігається

• в назвах структурних підрозділів видавничих організацій,

• в екзотичних найменуваннях нових ланок структурної схеми галузі [13], деякі з яких досі залишаються номіналь-ними [12].

* Це м о ж е здаватися несуттєвим, але замість с п р и я н н я міждер - ж а в н о м у н а у к о в о м у с п і л к у в а н н ю (нетерпляче очікуваній інтегра - ції в світовий і н ф о р м а ц і й н и й простір), така т е н д е н ц і я викгтик.п с и т у а ц і ї н е п о р о з у м і н н я .

443

П Р А Ц І Д О С Л І Д Н И К І В

Проте сучасні дослідники [5, с. 6 — 15; 14] приділяють особливу увагу вивченню і порівнянню «старих» і «новіт-ніх» визначень терміна «редагування». Тому цей аспект не потребує додаткового тиражування. Зауважимо лише небез-пеку казуїстичного ефекту, коли на одну дошку ставляться визначення, орієнтовані на принципово відмінні підходи; за такої умови, можна одночасно довести і спростувати що завгодно. Проте і ховати кінці у воду також недоцільно. Зо-крема, йдеться про висновок щодо зняття напруженості за допомогою використання загальних термінів «редактор», «редагування» — замість «літературний редактор», «літера-турне редагування», що здається чи не єдиним вирішенням проблеми [5, с. 9].

Не оминемо увагою і нормативно -механістичну концеп-цію, за якою «предмет редагування — це приведення об'єкта редагування (повідомлення, авторського оригіналу. — В. X.)

у відповідність із чинними в певний час у конкретному сус-пільстві нормами, а також його творча оптимізація, метою яких є отримання заданого соціального ефекту» [8, с. 33]. Розвиваючи цю тезу, можна йти двома шляхами — першим веде назад, до радянського часу, коли існувала єдина «нор ма» — авторитет єдиної партії, другий — до утвердження маніпулятивності масовою свідомістю як норми (адже влас-не такими «маніпуляціями» досягається нині «соціальний ефект» багатьох публікацій в пресі).

Загалом підміна понять — досить розповсюджена нині тенденція. Ми й не зауважили, як поняття «ефективність тексту» заступили більш модернові — комунікативна мета, вище згаданий «соціальний ефект» тощо. Проте за часів то-талітаризму під «ефективністю тексту» розуміли його від повідність читацькому і цільовому призначенню, гармоній ність емоційно-образної і науково-понятійної складових, логічність, послідовність і зрозумілість для читача. Як і копи точність визначення, концептуальна гармонійність науко вих систем і зрозумілість термінів перестали б^ти ідеалом наукового пошуку?

4 4 4

Хоню В. В.

Невідповідність тих теоретичних і практичних набутків, які, на жаль, досить часто лише автоматично «записують-ся» до підсвідомості студентів (без розуміння внутрішньої потреби їх використання на практиці і реальної здатності редактора-початківця блискавично пригадати та безпомил-ково застосувати набуті знання й навички до об'єкта реда-гування, використати їх під час спілкування з автором та іншими суб'єктами редакційно-видавничого процесу (РВГІ) засвідчують численні (і часто неподоланні самотужки) труд-нощі, що виникають у студентів та випускників, які почина-ють працювати за фахом. Дійсно, редакторам-початківцям важко зрозуміти, як за допомогою тієї надскладної термі-нології (а саме її вони найчастіше чують упродовж процесу навчання!) пояснити, наприклад, молодому журналістові (який так само не має досвіду писання, як вони — редагуван-ня), чому його текст не буде дохідливим для читача, або не буде цікавим. І жодні «перцепції», «механізми сприймання і розуміння» і «норми редагування» тут не спрацьовують, якщо елемент творчого підходу до фахового спілкування не активований достатньою мірою. Тож і маємо недолугі, не-конструктивні коментарі: «тут у вас щось не теє...». Годі вже й казати про «творчу оптимізацію» авторського тексту!

Як бачимо, обрана тема є майже невичерпною. Для зруч-ності дослідження різноманітних явищ і процесів у галузі видавничої справи та редагування, які можна маркувати як «зміни», спробуємо хоча б умовно класифікувати способи термінологічних змін у редакційно-видавничій галузі:

1. Нові терміни для нових понять (відповідно до но-вих явищ, факторів, процесів тощо). Наприклад, Інтернет-видання, аудіо-видання, дистрибуція тощо. Сюди ж можна віднести і витіснення терміна «рукопис» терміном «ори-гінал».

2. Переосмислення вже наявних понять. Зокрема, так сталося з терміном редагування (наприклад, «редактор» —> «директор видання», «організатор РВП» тощо), з етапами

445

П Р А Ц І Д О С Л І Д Н И К І В

процесу видання (наприклад, «заключний, або підсумки вий етап РВП» —» спочатку «рекламно-ознайомлювальнии»,

• далі — «маркетинговий»),

3. «Синонімізація» (введення в науковий обіг терміна, синонімічного наявному). До цієї категорії відносимо чис-ленні спроби закріплення запозичених термінів замість іс-нуючих «активних» термінів: «едитологія», «едиторика» (замість «редагування»); «реципієнт» (замість «читач»); «кріейтор», «копірайтер» (замість «автор»),

3. Підміна поняття (його використання з іншим зна-ченням, але без зміни форми): наприклад, проаналізоване нами поняття «ефективність» тексту.

3. Використання існуючого (і «активного») терміна для позначення іншого поняття (наприклад, одночасно акту алізовані кілька рядів з переліків, позначених як «аспек ти редагування»).

Перші дві категорії вважаємо продуктивними, зумовле ними реальними потребами часу, адже зміни, якими вони породжені, є важливими і корисними. Решту (із класифіко ваних) шляхів, у більшості вивчених випадків, доводиться визнати щонайменше необов'язковими, частіше — хибни ми (чи навіть — шкідливими), а наслідки їх подальшого то-рування — руйнівними для даної терміносистеми.

Розуміємо умовність пропонованої класифікації, однак зважимось на обережні рекомендації щодо використання (та оцінювання) деяких термінів, віднесених нами до вище¹ наведених категорій. Вважаємо непотрібним окремо зупи нятися на першому випадку, оскільки тут головним крите-рієм є саме життя.

Масив новотворів Із категорії «переосмислення» (друга група), попри їх продуктивність (на загал), не є однорідним, тому кожен конкретний випадок потребує попереднього обговорення. Зокрема, згадаймо безкінечний ланцюжок лексем-супутників терміна «редактор»: від «диригент» в ор-кестрі з усіх інших учасників підготовки авторського ори

4 4 6

Хоню В. В.

гіналу на видавничий (і на повноцінне видання) — до «ди-ректор видання» (із загрозою завантаження літературного редактора невластивими для нього функціями — коректо-ра, дизайнера, рекламіста тощо).

Випадки із третьої категорії загрожують перетворитися на «стихійне лихо», адже одночасне існування кількох тер-мінів на позначення одного і того ж поняття заплутує не лише сторонніх спостерігачів, але і фахівців, тим більше, що останнім (особливо практикам) не принципово, як саме називати, головне — аби видавнича продукція (як резуль-тат їхньої діяльності) відповідала сучасним вимогам (ринку, споживача, часу — як не назви).

Ознаки маніпулятивності вбачаємо в заміні терміна «ас-пекти» (напрямки) редагування терміном «норми», через що виник ефект «квазінаукової надбудови» (перебільшеної нормативності редагування, яку не здатний «пом'якшити» легкий натяк на абстрактну «творчу оптимізацію»). Звідси недалеко і до підміни самих засад редагування.

Наведений випадок (із аспектами редагування) водно-час належить і до останньої (п'ятої) категорії. Для уник-нення плутанини і кривотлумачень терміна «аспекти ре-дагування», пропонуємо на позначення напрямів вивчення й опрацювання оригіналу (тексту) залишити термін «ас-пекти» (не вдаючись до заміни його на норми, що значно звужує тлумачення); тоді як «аспекти» (в колишній класи-фікації — літературне, технічне і художнє редагування) на-зивати «рівнями». За переліком «ідеологічне, наукове, по-літичне (щодо видавничої політики, так зване «форматне») тощо, залишити термін «види», «різновиди» редагування.

Звісно, ми не торкнулися всіх (та й навіть частини) про-блем фахової (галузевої) термінології і не претендуємо на вичерпність висновків та рекомендацій, але навіть постанов-ку цього питання вважаємо продуктивною. І сподіваємося, запропонована попередня класифікація способів (і аналіз наслідків) термінологічних змін слугуватиме для фахівців

4 4 7

П Р А Ц І Д О С Л І Д Н И К І В

своєрідним механізмом їх експертної оцінки. І ще — споді-ваємося, нарешті фахова термінологія галузі «вистоїться» і ближчим часом набуде ознак системності, а до «системного збою» справа не дійде.

1. А н т о н о в а С. Г., С о л о в ь е в В.

И., Я м ч у к К. Т. Р е д а к т и р о в а н и е .

О б щ и й курс: Учеб .

-

М., 1999. -

С. 247.

2 . Д е м ч е н к о С .

В .

М е д і а д и с к у р с та н о в и н н і ф р е й м і н г и

(на

матеріалі д о с л і д ж е н ь

с у ч а с н и х з а р у б і ж н и х комунікативістів) .

—

Т.

26.

- С. 2 1 3 - 2 1 5 .

3. З е л і н с ь к а Н. В. Н а у к о в а с п а д щ и н а Р. Г. І в а н ч е н к а у к о н т е к -

сті

суспільної р е а б і л і т а ц і ї р е д а к т о р с ь к о г о ф а х у / / О б р і ї д р у к а р -

ства.

М а т е р і а л и н а у к о в о - п р а к т и ч н о ї к о н ф е р е н ц і ї (До 75-ї р і ч н и ц і

з діія

н а р о д ж е н н я

в ч е н о г о , завідувача к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї

с п р а -

ви та

р е д а г у в а н н я ВПІ Н Т у у «КПІ» Р . Г . Іванченка) . — К.,

2005.

-

С .

Ш - 1 1 7 .

4 .

З е л і н с ь к а Н . В., О г а р Е . І, Ф і н к л е р Ю . Е., Ч е р н и ш Н . І . С у ч а с -

н и й р е д а к т о р : п р о б л е м и п р о ф е с і й н о г о в и ш к о л у / / П о л і г р а ф і я і в и д а в н и ч а с п р а в а . - Львів: У А Д . - 2002. - № 39. - С. 2 0 3 - 2 0 9 .

5 . К а п е л ю ш н и й А . О . Р е д а г у в а н н я в засобах масової і н ф о р м а - ції: Н а в ч . посіб . — Львів: Паїс, 2005. — 303 с.

6 . Л е в ч у к О . М . П о л і т е к о н о м і я к н и г о в и д а н н я за « у к р а ї н с ь к о г о

вибору»: в д з е р к а л і ставок,	г о н о р а р і в , з а р п л а т // Т е х н о л о г і я			і тех-
ніка д р у к а р с т в а . - 2007. -	№ 1 - 2 . - С. 1 4 1 - 1 4 3 .
7 . Л е в ч у к О . М . У к р к о о п в и д а в : к н и ж к о в и й бізнес			н е п у		як	за
пас п р и й д е п п і ь о г о / / Т е х н о л о г і я і техніка д р у к а р с т в а .			— 2004.			—

№ 2 - 3 . - С . 1 2 1 - 1 2 4 .

8	. П а р т и к о 3 . З а г а л ь н е р е д а г у в а н н я :	Н о р м а т и в н і основи: Н а в ч .
п о с і	б н и к . — Львів: А ф і ш а , 2001. — С. 2	4 - 3 3 .

9 . Т и м о п ш к М . С . К н и г а д т я а в т о р а , р е д а к т о р а , в и д а в ц я : П р а к

т и ч н и й п о с і б н и к . — К.: Н а ш а к у л ь т у р а і н а у к а , 2006.									— 559 с.
10.	Т и м о ш и к М . С . У р о к и п р о ф е с о р а Р о м а н а І в а н ч е н к а / / На -
укові	з а п и с к и І н с т и т у т у ж у р н а л і с т и к и . —						К.: І н с т и т у т журналіс -
т и к и .	-	2004.	- Т.		17. - С. 6 - 9 .
11.	Х о н ю		В. В. До в и з н а ч е н н я р о л і л і т е р а т у р н о г о						р е д а к т о р а у
процесі		п і д г о т о в к и			в и д а н н я / /	Т е х н о л о г і я	і техніка	д р у к а р с т в а
- 2007.		- №	1 - 2 .		- С. 1 5 6 - 1 6	6 .
12.	Х о н ю		В . В . Л і т е р а т у р н а			агенція: чи	з н а д о б и в с я н а м світо-
в и й досвід //				П о л і г р а ф і я і в и д а в н и ч а справа . — 2007. — № 2 (46)

• С. 1 2 9 - 1 3 6 .

4 4 8

Х о н ю В. В.

13. Х о н ю В . В . С т р у к т у р а в и д а в н и ч о ї галузі в Україні // Тех-

н о л о г і я і т е х н і к а д р у к а р с т в а . —			2004. — №2 — 3 ( 4 — 5). — С. 140 —
143.
14.	Х о н ю В. Т в о р ч и й підхід		у	роботі редактора: індивідуаль -
ність	ф а х і в ц я	с у п р о т и н а с т а н о в			і д и р е к т и в / / Н а у к о в и й вісник
У ж г о р о с ь к о г о		у н і в е р с и т е т у . С е р і я «Філологія». — Вип . 17. — 2007.

• С. 8 7 - 9 1 .

15.	Ш к л я р В . І .	Невже ...		а б о казуальні д у м к и п р о квазінауко -
вість	[ Е л е к т р о н н и й	ресурс]		/ / Н а у к о в і з а п и с к и Інституту ж у р н а -
л і с т и к и . — 2003. —			Т. 9. —		Р е ж и м доступу до жури . : Ь і р р : / / \ у \ у \ у .

j o u r n . u n i v . k i e v . u a — Назва з е к р а н у .

16. Э н ц и к л о п е д и я к н и ж н о г о	д е л а / Ю . Ф . М а й с у р а д	з е ,
А. Э. М и л ь ч и н , Э. П. Г а в р и л о в и д р .	— М.: Ю р и с т ь , 1998. — 535	с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Ардан Галина Миколаївна

а с п і р а н т к а к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї а к а д е м і ї д р у к а р с т в а

e - mail: g a l y a . a r d a n @ g m a i l . c o m

Атаманюк Інна Іванівна

с т у д е н т к а У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а e - mail: moska - 89@i . ua

Барабані Уляна Петрівна

м е т о д и с т н а в ч а л ь н о г о відділу, а с п і р а н т к а к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я

У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а e - mail: yuliana _ 84 _ 08@mail . ru

Бутитер Олександр Ігорович

завідувач відділу а в т о м а т и з о в а н о ї о б р о б к и н а у к о в о ї і н ф о р м а ц і ї т а к о м п ' ю т е р и з а ц і ї

Львівської н а ц і о н а л ь н о ї н а у к о в о ї б і б л і о т е к и ім. В . С т е ф а н и к а e - mail: sasha _ butiter@ukr . net

Вадюк Тетяна Богданівна

с т у д е н т к а У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а e - mail: tanushechca89@mail . ru

Вовк Ірина Олегівна

а с п і р а н т к а к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а

e - mail: irtsia@yandex . ru

Водолазський Руслан Олександрович

а с п і р а н т к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а

e - mail: lunsar@i . ua

4 5 0

Воробець Лілія Михайлівна

с т у д е н т к а У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а e - mail: bravo86@i . ua

Гуманенко Олександра Олександрівна

в и к л а д а ч к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я К і р о в о г р а д с ь к о г о д е р ж а в н о г о педагогічного університету ім. В. В и н н и ч е н к а , а с п і р а н т к а к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я

У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т а а e - mail: olexsa07@rambler . ru

Дзеса-Думанська Марія Ігорівна

к а н д . н а у к з соц . к о м у н і к а ц і й , а с и с т е н т к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я

У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а e - mail: ma . dzesa@gmail . com

Динікова Лілія Шерифівна

з д о б у в а ч к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и т а р е д а г у в а н н я В и д а в н и ч о - п о л і г р а ф і ч н о г о інституту НТУУ «КПІ»

e - mail: d y n a n @ u k r . n e t

Дітчук Ксенія Олександрівна

а с п і р а н т к а к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а

e - mail: k . ditchuk@gmail . com

Дмитрів Лідія Иосифівна

к а н д . н а у к з соц . к о м у н і к а ц і й , с т а р ш и й в и к л а д а ч к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я

У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а e - mail: p _ lidia@yahoo . com

Дрило Ірина Богданівна

с т у д е н т к а Української академії д р у к а р с т в а e - mail: irangel@meta . ua

Дубиняк Оксана Богданівна

с т у д е н т к а Української академії д р у к а р с т в а e - mail: dubynyak _ o@mail . ru

Думанська Оксана Іванівна

д о ц е н т к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї а к а д е м і ї д р у к а р с т в а

e - mail: o _ d u m @ u k r . n e t

Зелінська Надія Віталіївна

п р о ф е с о р , д о к т о р ф і л о л . н а у к , завідувач к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї а к а д е м і ї д р у к а р с т в а

e - mail: n z e l i n s k a @ y a n d e x . r u

Капраль Ірина Іванівна

к а н д . ф і л о л . н а у к , д о ц е н т к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я

У к р а ї н с ь к о ї а к а д е м і ї д р у к а р с т в а e - mail: i r a _ k a p r a l @ y a h o o . c o m

Кокодинська Оксана Зіновіївна

с т у д е н т к а У к р а ї н с ь к о ї а к а д е м і ї д р у к а р с т в а e - mail: o k s a n a k o k o c h a n e l @ u k r . n e t

Компанович Мар'яна Станіславівна

з д о б у в а ч к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а

e - mail: m a r i . k o m p a n o v u c h @ m a i l . r u

Коник Богдан Федорович

мол . н а у к , с п і в р о б і т н и к відділу а в т о м а т и з о в а н о ї о б р о б к и н а у к о в о ї і н ф о р м а ц і ї т а к о м п ' ю т е р и з а ц і ї

Львівської н а ц і о н а л ь н о ї н а у к о в о ї б і б л і о т е к и ім. В . С т е ф а н и к а e - mail: b o h d a n . k o n y k @ g m a i l . c o m

Кулинич Мирослава Миронівна

к а н д . н а у к з соц . к о м у н і к а ц і й , с т а р ш и й в и к л а д а ч к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я

У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а e - mail: k u m y r @ u k r . n e t

Листиак Галина Богданівна

а с п і р а н т к а к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я Української академії д р у к а р с т в а

e - mail: haladriel@i . ua

4 5 2

Лящишин Роман Степанович

с т у д е н т у к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а e - mail: r o m c h i k l 2 0 @ g m a i l . c o m

Михайлович Ольга Петрівна

с т а р ш и й в и к л а д а ч к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а

e - mail: ola - lviv@yahoo . com

Огар Емілія Ігорівна

к а н д . ф і т о л , н а у к , п р о ф е с о р к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я

У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а , д о ц е н т e - mail: ohar@litech . lviv . ua

Палюх Ольга Володимирівна

мол . н а у к , с п і в р о б і т н и к відділу п е р і о д и ч н и х в и д а н ь ім. М а р ' я н а т а І в а н н и Коців

Львівської н а ц і о н а л ь н о ї наукової бібліотеки ім. В. С т е ф а н и к а , а с п і р а н т к а к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а

e - mail: olg - palyukh@yandex . ru

Пасічник Михайло Степанович

д о к т о р істор. н а у к , п р о ф е с о р к а ф е д р и українознавства У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а

Паславський Орест Іванович

м о л . наук, с п і в р о б і т н и к відділу автоматизованої о б р о б к и н а у к о в о ї і н ф о р м а ц і ї т а к о м п ' ю т е р и з а ц і ї

Львівської н а ц і о н а л ь н о ї наукової бібліотеки ім. В . С т е ф а н и к а e - mail: orestpaslavsky@gmail . com

Ренн Ольга Михайлівна

а с и с т е н т к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а

e - mail: olga . renn@gmail . com

Савчук Григорій Миколайович

к а н д . істор . н а у к , д о ц е н т к а ф е д р и українознавства У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а

4 5 3

Сасяк Оксана Ігорівна

с т у д е н т к а У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а e - mail: o k s a n a m i l a n @ m a i l . r u

Сеник Олена Юріївна

з д о б у в а ч к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї а к а д е м і ї д р у к а р с т в а

e - mail: s e n y k _ o l e n a @ u k r . n e t

Скочинець Олена Іванівна

а с и с т е н т к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї а к а д е м і ї д р у к а р с т в а

e - mail: olena . skochynets@gmail . com

Стадницька Юлія Володимирівна

к а н д . н а у к з соц . к о м у н і к а ц і й , а с и с т е н т к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я

У к р а ї н с ь к о ї а к а д е м і ї д р у к а р с т в а e - mail: jul _ st@ukr . net

Судин Андрій Юрійович

д о ц е н т к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї а к а д е м і ї д р у к а р с т в а

e - mail: s u d y n @ m a i l . l v i v . u a

Тимошик Микола Степанович

д о к т о р ф і л о л . н а у к , п р о ф е с о р к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и т а р е д а г у в а н н я

І н с т и т у т у ж у р н а л і с т и к и Київського н а ц і о н а л ь н о г о у н і в е р с и т е т у ім. Т . Ш е в ч е н к а e - mail: n k i n @ u k r . n e t

Улозайте Дана Відасівна

с т у д е н т к а У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а e - mail: d a n a _ 7 a n g e l s _ h e a v e n @ u k r . n e t

Хоню Вікторія Вікторівна

к а н д . ф і л о л . н а у к , д о ц е н т к а ф е д р и ф і т о л о г і ї Київського н а ц і о н а л ь н о г о у н і в е р с и т е т у театру, кіно і т е л е б а ч е н н я ім. І. К а р п е н к а - К а р о г о

4 5 4

Черниш Наталія Іванівна

к а ї щ . ф і л о л . н а у к , п р о ф е с о р к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я

У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а , д о ц е н т e - mail: chernysh _ natalia@mail . ru

Янів Галина Ярославівна

а с п і р а н т к а к а ф е д р и в и д а в н и ч о ї с п р а в и і р е д а г у в а н н я У к р а ї н с ь к о ї академії д р у к а р с т в а

e - mail: halya . yaniv@gmail . com

/^&

З б і р н и к н а у к о в и х п р а ц ь

КНИГА І ПРЕСА

в контексті культурно-історичного розвитку українського суспільства

Випуск 4

В і д п о в і д а л ь н и й р е д а к т о р Н. В. Зелінська Р е д а к т о р - у п о р я д н и к Г. Б. Листвак

Редагуваїшя Т. Б. Вадюк

Верстка А. В. Шелкеєва

Х у д о ж н и к о б к л а д и н к и О. І. Гайдуш

Підписано до друку 16.05.2011. Формат 60x84/16. Гарнітура Book Antiqua. Друк офсегний.

Умов. друк. арк. 26,6. Наклад 150. Замовлення № 4 .

Українська академія друкарства вул. Підголоско, 19, м. Львів, 79020

Віддруковано в НВЕД УАД іш. Митна, 1, м. Львів, 79008