3. Діяльність України в Раді Безпеки оон

З часу обрання нашої країни 1999 року тимчасовим членом Ради Безпеки ООН передбачалося досягнення певних зовнішньополітичних та економічних цілей. За останні два роки можна підбити підсумки діяльності України в РБ. Слід відзначити, що більшість завдань залишилися невиконаними. На новий статус покладалися сподівання щодо компенсації шкоди, якої зазнала українська економіка під час Боснійської війни. Однак, події, що розгортаються в Югославії й по сьогодні, змушують міжнародну громадськість закривати на це очі. Хоча деякі позитивні зрушення все ж намітилися, зокрема починає відновлюватися режим судноплавства річкою Дунай. Це може дещо зменшити гостроту згаданої вище проблеми. Крім того, виконавши свої міжнародні зобов’язання щодо закриття Чорнобильської АЕС, українська сторона не отримала чітких гарантій надання західними державами коштів на добудову додаткових компенсуючих енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій станціях. На представництво України при РБ покладалися також завдання підвищити геополітичну вагу нашої держави і вихід її на позиції ключового регіонального гравця.

Однак, членство України в Раді Безпеки ООН радше підкреслило її місце в сучасних міжнародних відносинах. Володіючи певними політичними перевагами, цей напрям навряд чи може бути визначальним у зовнішній політиці нашої держави.

На тлі повільних процесів, що відбуваються в ООН, для нашої держави особливо гостро постають питання її взаємовідносин з регіональними міжнародними організаціями та інтеграційними утвореннями (об’єднаннями держав), такими, як Рада Європи (РЄ), Європейський Союз (ЄС), Співдружність Незалежних Держав (СНД), об'єднання ГУУАМ, Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) та Північноатлантичний Альянс (НАТО).

Висновок

Отже, незалежність, здобута Україною в 1991 році, не тільки розпочала нову сторінку в історії розвитку країни, але й визначила низку завдань, без вирішення котрих можливості інтегрування України в світове суспільство значно зменшуються.

З’явилися питання щодо модернізації всієї інфраструктури країни до рівня міжнародних стандартів, особливо у сферах економіки, медицини, освіти та в суспільно-політичній сфері – щодо досягнення відкритого, демократичного суспільства, охорони природних ресурсів, управління людськими ресурсами та розвиток нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Україна – це держава, яка на даний час підписала сім ключових міжнародних угод та конвенцій ООН по правам людини. Україна разом з 188 іншими країнами, які підтримали і зобов’язались втілювати в життя Декларацію Тисячоліття та Цілі Розвитку Тисячоліття, що були затверджені на Генеральній Асамблеї ООН.

Після оголошення незалежності, молода країна почала відчувати значну кількість економічних, соціальних та політичних проблем, які могли бути вирішені тільки з використанням нових підходів основаних на принципах відкритого суспільства та поваги до прав людини. Для того, щоб прискорити інтеграцію України в світове суспільство, потрібно було бажання людей – а також, підтримка міжнародних організацій. Організація Об’єднаних Націй стала однією з перших в наданні такої підтримки, відкривши свій офіс у Києві в 1992 році. Беручи до уваги, що в Україні під „одним дахом” працюють кілька агенцій ООН, в червні 1999 року, Генеральний Секретар ООН Кофі Аннан надав київському офісу Організації статус Представництва ООН. Офіційна церемонія відкриття Представництва ООН в Україні була проведена 14 червня 2000 року. Сьогодні, блакитний прапор ООН здіймається над будинком що знаходиться за адресою Кловський узвіз, 1.

Постійний Координатор системи ООН є головою Представництва ООН. Підпорядковуючись Генеральному Секретарю ООН, Координатор має всі повноваження управління і несе повну відповідальність за діяльність ООН та її установ на території країни, в якій знаходиться офіс представника. Він/вона працюють в партнерстві з державними установами та з міжнародними та донорськими організаціями. Головне завдання Постійного координатора – узгоджувати роботу установ ООН і міжнародних організацій для надання Україні відповідної допомоги з тим, щоб прискорити планомірне просування України шляхом гуманітарного, соціально-політичного та економічного розвитку до світових стандартів демократії, а також з тим, щоб здолати сьогоденні та майбутні перешкоди та полегшити процеси інтеграції Україна – світ та світ – Україна.

В Україні працюють наступні установи ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Фонд Народонаселення ООН (ЮНФПА), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Міжнародна організація з міграції (МОМ), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБООН), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародна організація праці (МОП), та Програма ООН-СНІД в Україні (ЮНЕЙДС). В країні також діють асоційовані організації ООН, такі як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий Банк (СБ), та Міжнародна Фінансова Корпорація (МФК), котра знаходиться у підпорядкуванні до Банку. Ці установи працюють в різних сферах і мають їхні власні стратегії, але їх об’єднує загальна стратегічна ціль: допомогти народу України побудувати краще майбутнє для країни.

Візити високоповажних посадовців ООН в Київ підтверджують значимість співпраці ООН – Україна. А саме, до Представництва ООН в Україні завітали Генеральні Секретарі ООН Бутрос-Бутрос Гали (1993) і Кофі Аннан (2002), заступники Генеральних Секретарів Пітер Хансен (1994), Сержіо Віейра де Мелло (1998), Нафас Садко (1999) та Кендзо Ошіма (2002), Президент Світового Банку Джеймс Волфенсон (1995, 2000), Генеральний Директор Організації Об’єднаних Націй по Розвитку Промисловості Карлос Магарінос (2002), Верховний Комісар ООН у справах біженців Салако Огата (1997), Генеральний Директор ЮНЕСКО Федеріко Мейор (1997), Виконавчий Директор ЮНІСЕФ Керол Белламі (1998, 2004), заступник Генерального Директора ЮНЕСКО Мунір Бученакі (2005), Виконавчий Директором ЮНЕЙДС Пітер Піот, та інші.

Генеральний Секретар ООН Кофі Аннан призначив Пана Френсіса Мартіна О’Доннелла Координатором системи ООН в Україні 30 вересня 2004 року. Одночасно, голова ПРООН Марк Маллок Браун призначив Пана О’Доннелла Постійним представником ПРООН в Україні.

Підписана в серпні 2005 року Рамкова програма допомоги ООН (UNDAF), детально описує механізм співпраці між Україною та Організацією Об’єднаних Націй в Україні на наступні п’ять років (2006-2010).

Цей документ є концептуальною програмою дій ООН в Україні і основою всієї діяльності яка буде проводитись ООН разом з урядом України. Програма призначена для надання допомоги Україні в той час як вона рухається в напрямку зміцнення демократії, повноцінного захисту прав людини, та потужної економіки.

Рамкова програма є результатом ретельного аналізу ключових завдань України (Загальний аналіз країни — Common Country Assessment). Використовуючи такий аналіз, Організація Об’єднаних Націй в Україні, разом з українським урядом, представниками міжнародних та неурядових організацій, громадською спільнотою, та приватним сектором, визначили чотири сфери у яких ООН надаватиме допомогу Україні: (1) здійснення інституційних реформ, які спрямовані на те, щоб забезпечити виконання права людини; (2) посилення громадянського суспільства в Україні для забезпечення рівного доступу громадянам до суспільних послуг та реалізації прав людини; (3) поліпшення якості охорони здоров’я та надання медичного обслуговування; і (4) досягнення добробуту шляхом збалансованого розвитку та підприємницької діяльності.

Список використаної літератури

1. Інформаційний бюлетень ООН: жовтень-грудень 2005

2. Інформаційний бюлетень ООН: серпень-вересень 2005

ООН оцінює збитки України від повені у $650-870 млн.

У західних областях України збиток, завданий стихійним лихом, оцінюється в $650–870 млн.

В західних районах України в результаті повені постраждали жителі Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької і Вінницької областей. 25 тис. з них були змушені покинути свої рідні місця. В цілому вода затопила близько 523 українських населених пунктів і понад 24 тис. гектарів оброблених земель. Під водою залишаються ще 9 тис. житлових будинків.

В Україні зруйновано 360 автомобільних і 560 пішохідних мостів. Проливні дощі і урагани в Центральній і Східній Європі, які ропочалися 22 липня, призвели до різкого збільшення рівня води в річках Дністер і Прут і руйнівної повені в Україні, Молдові, Румунії, Словаччині та Угорщині. В результаті стихійних лих 42 людини загинули. 34 з них - жителі західних областей України.

За даними Організації, у зв'язку з повінню Управління ООН по координації гуманітарних питань закликає країн-членів Організації надати польові кухні, намети, генератори та інші матеріали і устаткування, необхідні для евакуації людей і проведення відновлювальних робіт, повідомляє Центр Новин ООН.

В результаті сильної повені серйозно постраждала також Молдова. Там потонуло троє людей. У країні затоплено 836 будинків, 83 з них повністю зруйновані. Приблизно 5 тис. 700 жителів районів Молдови, які постраждали від повені, евакуювали. Управління ООН по координації гуманітарних питань зазначає, що влада Молдови офіційно не зверталася по міжнародну допомогу.

У Румунії в результаті повені загинуло 5 осіб і більше 10 тис. були евакуйовані. Затопленими виявилися близько 9 тис. будинків.

Раніше повідомлялося, що Кабінет Міністрів оцінює збитки від паводку в західних областях України в 3-4 мільярди гривень, заявила прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко.

Нагадаємо, що 1 серпня Україна передала в ООН перелік конкретних потреб і обсягів допомоги для ліквідації наслідків стихії. Раніше Міністерство закордонних справ звернулося до міжнародних організацій і урядів іноземних держав з проханням про надання гуманітарної і технічної допомоги у зв'язку з ліквідацією наслідків стихійного лиха на заході України.

4 серпня прохання України про допомогу з приводу ліквідації наслідків повені в західних регіонах передане всім країнам-членам НАТО, а також країнам-партнерам.

5 серпня Європейська комісія направила до України експертів для координації робіт з надання допомоги постраждалим від повені. http://www.zhitomirnews.com/novini/1224-oon-ocinjuye-zbitki-ukrayini-vid-poveni-u-650-870.html

ООН ДОРІКАЄ УКРАЇНІ ПРОПАГАНДОЮ НЕТЕРПИМОСТІ У ЗМІ Організація Об'єднаних Націй стурбована випадками пропаганди в українських засобах масової інформації нетерпимості й ненависті на ґрунті расизму. Спеціальний доповідач з питання права на свободу думок і їхнє вільне вираження Амбейї Лігабо представив учасникам 7-ї сесії Ради з прав людини доповідь про результати відвідування України (у травні 2007 року).

Зокрема, він висловив стурбованість випадками пропаганди в українських ЗМІ нетерпимості й ненависті на ґрунті расизму й рекомендував Україні при підготовці журналістів приділяти належну увагу їхній професійній етиці й необхідності поваги до прав людини. Він також зауважив, що один із найпомітніших недоліків інформаційного середовища України – поширення непрофесійних публікацій і залежність від політичного й економічного лобіювання.

Водночас, Лігабо зазначив, що Україні вдалося досягти помітного прогресу в зміцненні демократії й становленні громадянського суспільства. Разом з тим, вважає він, багато ще має бути зроблено для забезпечення більшої незалежності ЗМІ. Він вказує на обмеження прав журналістів в Україні.

«Багато журналістів й інших представників ЗМІ в Україні стали жертвами насильства з боку озброєних осіб і неформальних груп, які, за твердженнями, є причетними до певних органів державної безпеки», – сказано в доповіді Лігабо. Доповідач вказує на випадки, коли на журналістів чинилися тиск і залякування з боку місцевої влади, вони притягувалися до судової відповідальності. При цьому він додає, що винні в насильстві проти журналістів в Україні часто залишаються безкарними.

У відповідь на це представник України Володимир Василенко спростував низку висновків доповідача й закликав не чіпляти на Україну ярлика расистської держави.

За його словами, в Україні після 2004 року вживаються рішучі заходи із заборони цензури й створення всіх умов для вільного висловлення думок і свободи преси. Василенко зауважив, що багато висновків доповідача є обґрунтованими, і його рекомендації буде враховано українським урядом, та запросив спецдоповідача до співпраці з українськими установами для підготовки більш збалансованої й адекватної доповіді.

Як відомо, наприкінці січня ООН підкреслювала активну участь України в діяльності Ради ООН з прав людини у забезпеченні основних свобод і прав людини й втіленні принципів верховенства права в життя.

http://www.pravda.com.ua/

news/2008/3/13/72990.htm

http://www.forumn.kiev.ua/2008-03-70/70-04.htm

ООН закликала Україну забезпечити усиновлення всіх дітей віком до трьох років

Організація Об'єднаних Націй закликає Україну забезпечити всиновлення всіх дітей до 3 років.

Про це на прес-конференції сказала представник дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Юкіе Мокуо.

«Основний заклик... щоб взяли на себе зобов'язання в найближчому майбутньому звести до нуля кількість дітей (без батьківської опіки) від 0 до 3 років, від дня народження... під будь-яким типом державної опіки», - сказала вона.

Мокуо мотивувала цей заклик тим, що діти саме в такому віці найбільше потребують уваги, а шкода, завдана їм у такому віці, буде дуже великою, якщо вони ростимуть без батьків.

При цьому вона підкреслила, що ЮНІСЕФ готова надати підтримку Україні в розробці відповідної державної програми, аби вирішити це питання.

Крім цього, серед рекомендацій ООН Мокуо назвала необхідність формування завдань для кожного з міністерств і відомств, які так чи інакше займаються проблемами дітей, і забезпечити чітку координацію їхніх дій задля цілісності розв'язання проблем захисту дітей.

19 травня Верховна Рада заборонила особам без громадянства всиновлювати українських дітей. З іншого боку, Україна ратифікувала Європейську конвенцію про усиновлення дітей. Деякі положення документа, зокрема можливість усиновлення дітей одностатевими парами, суперечать чинному українському законодавству.

1 червня відзначається День захисту дітей. http://clipnews.info/newstopic.htm?id=31728

ООН пророкує Україні прорив в АПК

admin ср, 2010-06-16 15:04

новости - политика

Міжнародні експерти прогнозують в Україні в найближчі десять років зростання виробництва в агропромисловому комплексі на 29%. Згідно з доповіддю ООН і Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), сільське господарство Бразилії, України, Росії, Індії та Китаю очікує стрімке зростання протягом найближчих десяти років.

Автори доповіді переконані, що ця галузь економік цих країн буде рости в три рази швидше, ніж у країнах з розвиненою економікою. Причини тому - швидкі темпи урбанізації та зростання доходів населення.

За словами авторів доповіді, при зростанні доходів на душу населення м'ясні та молочні продукти харчування, які раніше міг дозволити собі далеко не кожен, будуть користуватися дедалі більшим попитом.

Швидше за все сільське господарство буде розвиватися в Бразилії. Там до 2019 року експерти прогнозують зростання на 40%. В Індії та Китаї зростання складе 26% і 21% відповідно, в Росії -26%, в Україні -29%.

Також очікується, що протягом найближчого десятиліття продуктивність сільського господарства всіх країн світу підвищиться на 22%. При цьому в Західній Європі рівень продуктивності залишиться на тому ж рівні, що й зараз.

У 2007-2008 роках ціни на продовольство на світових ринках різко зросли, що призвело до масових демонстрацій і безпорядків у багатьох країнах.

Автори доповіді не очікують різкого стрибка цін протягом найближчих декількох років, проте попереджають, що зростання цін на нафту може вплинути на вартість продуктів харчування, що поставить під удар незаможні верстви суспільстваhttp://crimealawyers.com/node/6005/vud-votes

ООН вважає якість шкільної освіти в Україні вищою за європейську

20.03.2012

Голова Комітету Організації Об'єднаних Націй з прав дитини Жан Зерматтен вважає шкільну освіту сильною стороною України. "Серед позитивних сторін — ситуація зі шкільною освітою. В Україні ступінь охоплення нею вищий, ніж у Європі, і якість освіти у школах висока", — зазначив Зерматтен. При цьому, однією зі слабких сторін України глава комітету назвав утримання дітей з особливими потребами або з неблагополучних сімей у спеціальних соціальних установ, пише "Коммерсант-Украина". На його думку, такі установи недостатньо фінансуються і не дуже добре функціонують. "Багато чого треба міняти і виводити на більш сучасний рівень", — підкреслив він. Голова комітету ООН вважає, що діти-інваліди, діти з проблемних сімей, діти, які вчинили правопорушення, повинні отримувати різнопланову допомогу від держави — як фінансову, так і консультативну, повинні відчувати підтримку. Нагадаємо, президент Віктор Янукович розпорядився запровадити у школах інтерактивні технології навчання напередодні виборівhttp://nk.org.ua/politics/page/45/

ООН допоможе мінімізувати наслідки аварії на ЧАЕС 17.12.2010

Генеральна Асамблея ООН під час пленарного засідання в Нью-Йорку ухвалила проект резолюції зі зміцнення міжнародного співробітництва й координації зусиль у справі вивчення, пом’якшення і мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Представлений Україною від імені трьох найбільш постраждалих від катастрофи держав (України, Білорусії та Росії) документ прийняли консенсусом. Схвалена за широкої підтримки резолюція передбачає проведення у квітні 2011 року в Києві Міжнародної конференції «Двадцять п’ять років Чорнобильськ ...

Ви не маєте доступу до матеріалів, позначених червоною крапкою. Для отримання доступу вам потрібно зареєструватися та передплатити користування сайтом.

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=210163

ООН: прямі інвестиції в Україну істотно збільшилися

Категория: Рынок и инвестиции

Создано 28.07.2011 12:37

Приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку України в 2010 році зріс на 35%, порівняно з 2009 роком, - до 6,5 млрд. дол.

Про це сказано в повідомленні, розміщеному на офіційному сайті Організації об`єднаних націй, із посиланням на доповідь про світові інвестиції, підготовлену Конференцією ООН із торгівлі й розвитку (ЮНКТАД).

Згідно з повідомленням, за підсумками минулого року Україна разом із Росією та Казахстаном входить до трійки найбільших отримувачів ПІІ в регіоні країн СНД. При цьому приплив ПІІ в економіку Росії за минулий рік зріс на 13%, а Казахстану - зменшився на 27,5%.

На думку експертів, зростання показника ПІІ для України зумовлене покращенням макроекономічної ситуації. Експерти також прогнозують продовження зростання ПІІ в Україну в 2011 році в зв`язку з очікуваним витком приватизації.

На відміну від СНД, зазначається в повідомленні, в Південно-Східній Європі приплив таких інвестицій скорочується третій рік поспіль, зниження в 2010 році становило 47% і було викликано, частково, скороченням інвестицій з Європейського союзу.

У 2010 році приплив прямих іноземних інвестицій до Європи знизився на 19%, порівняно з 2009 роком через заходи жорсткої економії державних витрат і кризи суверенних боргів, що насувалася.

Згідно з докладом, у 2010 році перше місце в списку 20 країн – основних отримувачів ПІІ займали США, друге – Китай.

Довідка УНІАН. За даними Держкомстату України, в 2010 році в економіку України іноземними інвесторами вкладено 5,986 млрд. дол. США прямих інвестицій, що на 6,2% більше показника 2009 року.

Приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці тощо, в 2010 році становив 4 млрд. 655 млн. дол. (за підсумками 2009 року – 4 млрд. 410,4 млн. дол.).

http://www.zsu.org.ua/index.php/novosti/rynok-i-investitsii/2874-2011-07-28-09-39-22

Україна співпрацюватиме з ООН щодо впровадження електронного урядування та електронної демократії

П'ятниця, 20 липня 2012, 16:30

Представники Програми Розвитку ООН, які днями відвідали Україну, високо оцінили початок впровадження нами міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд», - про це сказала заступник генерального директора ДП «Держінформресурс» Олеся Архипська. Нагадаємо, що Україна приєдналася до Ініціативи у вересні минулого року. На даний момент вже ухвалені План дій та План заходів (Імплементаційний план) щодо її реалізації. Мета ініціативи - сприяти підвищенню рівня відкритості та прозорості органів влади, залученню інститутів громадянського суспільства до формування державної політики та впровадженню високих стандартів чесності в держаному управлінні.

За словами Олесі Архипської, представники ПРООН готові співпрацювати з українською стороною в частині впровадження технологій електронного урядування та електронної демократії. Зокрема, їх зацікавили пропозиції Національного центру електронного урядування зі створення інтерактивної системи взаємодії з громадянами «Ми розвиваємо електронне урядування». Ця система допоможе активніше залучати громадян до формування і реалізації державної політики й вести постійний відкритий діалог між владою та громадянським суспільством. Крім того, увагу представників ПРООН привернув портал «Менеджмент знань з електронного урядування», який наразі знаходиться на стадії розробки.

Зазначимо, що ПРООН поки що співпрацює лише з чотирма країнами-учасницями Ініціативи – Україною, Молдовою, Бразилією та Кенією.

Анонси подій

Конкурс спільних українсько-литовських науково-технічних проектів на період 2014-2015 років

16.03.2013 |

Оголошення про підтримку конкурсу ідей з приводу побудови та розвитку інноваційних науково-дослідницьких мереж з партнерами у країнах Дунайського регіону

14.03.2013 |

Інформаційний день «Програма мобільності Дії Марі Кюрі»

13.03.2013 | http://dknti.gov.ua/2010-09-27-06-54-32/105-2012-/816-2012-07-20-14-39-48

ООН збирається допомогти вирішувати чорнобильські проблеми.

26.04.2009 року.

ООН збирається допомогти тримати руку на пульсі чорнобильської проблеми.

До 23-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС ООН запровадила новий міжнародний проект науково обгрунтованого інформування про Чорнобильську катастрофу.

Про це УНІАН повідомили в інформаційному відділі Представництва ООН в Україні.

Як зазначили у представництві, проект спрямований на забезпечення першочергових інформаційних потреб людей, які живуть на територіях, що постраждали від Чорнобильської аварії, в Україні, Росії та Білорусі.

"У межах виконання нового проекту ООН підтримує створення міжнародної науково-інформаційної мережі з питань Чорнобиля. На її функціонування в трьох країнах виділено 2,5 млн. доларів США", - зазначили в українському представництві ООН.

Як ідеться у повідомленні, основною метою трирічної ініціативи, що фінансується Довірчим фондом ООН з людської безпеки (за фінансування Програми розвитку ООН (ПРООН), МАГАТЕ, ВООЗ, ЮНІСЕФ, урядів Японії, Таїланду, Словенії), є переклад та адаптація найновітнішої наукової інформації про наслідки аварії на атомній станції у практичні поради щодо ведення здорового способу життя для населення, яке живе на постраждалих територіях.

Зокрема, в Україні діяльність мережі покриватиме населені пункти на Поліссі, які відносяться до 2-ї та 3-ї зон з посиленим контролем за рівнем радіаційного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Це Київська, Житомирська, Чернігівська та Рівненська області.

"Таким чином, надання науково-підтвердженої інформації для громад Чорнобильського регіону є спільним пріоритетом у діяльності ООН щодо подолання наслідків Чорнобиля в Україні, Росії та Білорусі... Особливий наголос у новій стратегії відновлення територій постраждалих від Чорнобиля робиться на наданні достовірної інформації щодо норм безпечного та здорового способу життя на уражених територіях", наголошується у повідомленні.

При цьому, йдеться у повідомленні, "існує постійна потреба в науково-обґрунтованій інформації, яка надасть можливість людям, які живуть на постраждалих територіях, безпечно та успішно планувати раціональне життя, повернутися до нормального життя, забезпечити стійкий розвиток цього регіону".

http://zapysy.com.ua/news/1517.html

Україна в центрі уваги Генеральної Асамблеї ООН зі СНІДу

04-06-2011

Зростання епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні стане однією з головних тем засідання високого рівня Генеральної Асамблеї ООН зі СНІДу. Про те, що міжнародна спільнота занепокоєна українською ситуацією, говорить той факт, що поряд із генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном, керівником програми UNAIDS, відкривати Асамблею запросили українку.

На засіданні планується розглянути вже існуючий прогрес, а також окреслити майбутні стратегії щодо глобальної боротьби із СНІДом. Уже визначено найголовнішу мету – звести все до нулів – кількість смертей, інфікування, дискримінацію.

В Україні ж сьогодні інша статистика, говорить директор Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, Андрій Клепіков. «Нуль бюджетних коштів на профілактику, нуль на замісну терапію. Ті ж програми, які працюють, через дії чиновників та правоохоронних органів все одно зводяться до нуля», – каже пан Клепіков.

Однією з головних проблем залишається фінансування державою спеціальних програм, закупівлі необхідних ліків. Найголовнішою профілактикою залишається інформування українців – що таке СНІД, як не допустити інфікування, що таке культура безпечного сексу. Але ж і про це в уряді мало говорять, наголошують представники громадських організацій. В Україні це завдання виконують лише недержавні організації за фінансування донорів та міжнародних організацій.

За словами голови державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, Олександра Федька, гроші з бюджету на СНІД є, і їх кількість щороку збільшується. Так, «у 2011 році передбачено 201 мільйон гривень, з цих коштів на купівлю антиретровірусних препаратів – 144 мільйони», – каже чиновник. Проте й не забуває додати, що Україна розраховує на фінансову допомогу міжнародної спільноти.

Голова Координаційної ради ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД», Володимир Жовтяк переконаний, що ті кошти, які Україна сьогодні виділяє на боротьбу із епідемією, використовуються неефективно, зокрема, ті препарати, які закупаються, є дорожчими та неякісними за існуючі аналоги.

Окремою проблемою, яка вже профігурувала у підготовчих документах до Асамблеї – є втручання українських правоохоронних органів у діяльність недержавних організацій, що працюють з ВІЛ-інфікованими. Серед порушень – створення списків тих, хто має позитивний статус, що є конфіденційною інформацією про особу.

Як сказав директор Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, Андрій Клепіков, за його десятирічну практику таке трапилося вперше.

«Мова йде про цілеспрямований комплексний наступ на неурядовий сектор. Комусь невигідно, щоб ці програми працювали, комусь вигідно, щоб наркозалежні люди продовжували купувати наркотики на чорному ринку. Цими програмами ми наступаємо на чиїсь бізнесові інтереси», – говорить Андрій Клепіков.

Тим не менш, напередодні Асамблеї, і урядовці, і активісти сподіваються на співпрацю, а також на те, що Україна буде виконувати міжнародні зобов’язання, і орієнтуватися на спільну глобальну мету – «Нуль».

Джерело: www.voanews.comhttp://catholicnews.org.ua/ru/node/4945

ООН: В Україні епідемія ВІЧ/Сніду досягла найнебезпечніших в Європі масштабів

2010-03-12

Експерти ООН констатують, що в Східній Європі і Центральній Азії налічується більше 1,5 млн. чоловік, що живуть з ВІЧ. У Україні епідемія ВІЧ/Сніду досягла найнебезпечніших в Європі масштабів.

"З 2001 року в регіоні Східної Європи і Центральної Азії спостерігається значне зростання числа людей, що живуть з ВІЧ, - на 66 проц", - повідомив директор Групи регіональної підтримки ЮНЕЙДС для Європи

і Центральної Азії Денис Браун.

Він відзначив, що в Україні епідемія ВІЧ/Сніду досягла найнебезпечніших в Європі масштабів. Експертів ООН турбує той факт, що розвиток епідемії продовжує випереджати масштаби і темпи боротьби з нею.

В той же час, експерти ЮНЕЙДС відзначають деякі зміни на кращий в регіоні, зокрема, пов'язані з розширенням доступу до послуг з лікування ВІЧ. Це привело до зниження смертності від Сніду.

Експерти підкреслюють, що споживання ін'єкційних наркотиків є основним шляхом передачі ВІЧ в Східній Європі і Центральній Азії. У зв'язку з цим вони пропонують активізувати заходи по профілактиці ВІЧ серед споживачів наркотиків і їх сексуальних партнерів, повідомляє в середу служба новин ООН.

Відзначимо, на минулому тижні учені обнародували результати дослідження, згідно яким ВІЧ має властивість ховатися від дії ліків в кістковому мозку. Робота учених дозволить просунутися в розробці методик лікування вірусу. http://3i.ua/news-view.php?ArticleID=73&

РОЗДІЛ І. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 6, 2008

41

УДК 327(477):341.123 О. С. Пацьох– студентка V курсу факультету

міжнародних відносин Волинського національного

університету імені Лесі Українки;ѓn

Участь України в миротворчій діяльності Організації Об’єднаних Націй

Кардинальні зміни, що відбулися в останні роки на світовій арені, суттєво позначилися на характері геополітичних обставин, а отже відчутно вплинули на зниження загрози виникнення великомасштабних війн. Перехід від біполярного до багатополярного світу і зникнення ідеологічного протистояння по лінії Схід-Захід зробили життя планети безпечнішим на рівні макросистем, зате відродилися, так би мовити, “конфлікти другого ешелону”. І справді, зросла напруженість в окремих регіонах світу, більш високою стала ймовірність переростання кризових ситуацій у відкриті збройні конфлікти [1, 78].

Останні роки ООН переживає як фінансову, так і бюджетну кризи, які пов’язані з тим, що, з одного боку, держави-члени не виконують своїх фінансових обов’язків зі сплати внесків, з іншого –постає необхідність суттєвого скорочення бюджету ООН.

Україна серед перших підписала Статут ООН і стала однією з країн-засновниць цієї Організації.

Співробітництво України з ООН умовно можна розділити на два етапи:

– перший – коли Україна була союзною республікою у складі СРСР;

– другий – після набуття незалежності в 1991 р. [8, 3].

Протягом усього часу існування Організації Об’єднаних Націй Україна брала найактивнішу

участь у її діяльності, адже до здобуття реального суверенітету ООН була чи не єдиною трибуною, з

якої доносилася світова інформація про Україну.

На першому етапі діяльність української дипломатії в ООН була жорстко обмежена рамками

єдиної зовнішньої політики, яку проводили в СРСР. Власна зовнішня політика України в цей період

не проводилася, хоча вона й мала представництво в ООН на рівні незалежної держави. Упродовж

цього періоду ООН був майже єдиним впливовим міжнародним засобом, завдяки якому світова гро-

мадськість дізнавалася про Україну. Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно впли-

нув на процес прискорення міжнародного визнання її незалежності в 1991 р.

Другий етап позначився зростанням значення ООН для України. Із проголошенням незалеж-

ності в 1991 р. розпочався новий період діяльності країни в цій Організації. Якщо раніше військова

могутність СРСР гарантувала безпеку Україні, то за нових обставин ООН стала чи не єдиною міжна-

родною структурою з підтримання миру, яка у разі необхідності могла б надати Україні допомогу.

Активна діяльність нашої держави в цій Організації є одним із дієвих засобів реалізації національних

інтересів України. У той же час Україна робить великий внесок у всі сфери її діяльності, у т. ч. сприяє

підтриманню міжнародного миру та безпеки, роззброєння, економічного та соціального розвитку,

захисту прав людини, зміцнення міжнародного права тощо [8, 3].

Постановою Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. “Про основні напрями зовнішньої

політики України” визначено, що “активна участь в ООН та її спеціалізованих установах є пріори-

тетним напрямом діяльності України у всесвітніх міжнародних організаціях” [3, 7]. Така позиція

зумовлена тим, що ООН є унікальною міжнародною організацією світового масштабу, єдиним фору-

мом, здатним зібрати глав держав та урядів усіх країн світу. Україна задекларувала намір спрямо-

вувати свої зусилля на використання можливостей ООН та її спеціалізованих установ для забезпе-

чення фінансової та експертної підтримки здійснюваних у нашій країні реформ.

Наша країна як одна з держав-фундаторів ООН надає виняткового значення діяльності з

підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи в ній діяльність як важливий чинник своєї

зовнішньої політики. У вищезгаданій Постанові участі України в миротворчій діяльності ООН,

спрямованій на відвернення і врегулювання міжнародних конфліктів, надається першочергове

значення. Крім того, Закон України “Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”

43

(квітень 1999 р) [4] усебічно відображає сучасні тенденції розвитку міжнародної миротворчої діяль-

ності та забезпечує Україну широкими можливостями участі в миротворчих операціях з ураху-

ванням, насамперед, національних інтересіВ України в певному регіоні [1, 82].

Операції з підтримання миру (ОПМ) є формою міжнародної багатосторонньої діяльності під

егідою ООН. Вони проводяться на підставі чіткого мандата ООН та під її політичним контролем.

Сили, задіяні в миротворчих операціях, повинні бути багатонаціональними.

Участь у міжнародних миротворчих операціях є досить новим аспектом зовнішньої політики й

безпеки України і водночас одним з основних засобів реагування на нові політичні реалії.

Основними законодавчими актами, які регламентують участь України у міжнародних миро-

творчих операціях, є: Конституція України; Закон України “Про участь України в міжнародних ми-

ротворчих операціях”; Закон України “Про порядок направлення підрозділів Збройних Сип України

до інших держав” [3, 6].

Участь Збройних сил України у миротворчих операціях здійснюється виключно на умовах,

зазначених у рішенні Президента України, схваленого Верховною Радою України у випадках,

передбачених Конституцією та законами України, й у порядку, встановленому шляхом надання

миротворчого контингенту, миротворчого персоналу, а також матеріально-технічних ресурсів і

послуг у розпорядження відповідних міжнародних органів, визначених для організації та проведення

міжнародних миротворчих операцій [5, 7].

Сьогодні Україна є одним із найбільших контрибуторів безпеки у миротворчих операціях ООН.

За його кількістю наша держава стабільно посідає провідне місце в групі перших 20–30 країн серед

більш ніж 80 держав-учасниць ООН. Понад 15 тис. українських військових та цивільних службовців

узяли участь у понад 20-ти операціях ООН із підтримання миру. Географія миротворчої місії україн-

ських службовців охоплює такі країни, як Ангола, Афганістан, Боснія і Герцеговина, Хорватія,

Східний Тимор, Грузія, Гватемала, Македонія, Таджикистан, Конго, Югославія, Ефіопія та Еритрея,

Лівія, Сьєрра-Леоне. Окрім цього, українські цивільні спостерігачі брали безпосередню участь у

моніторингу за виборами, які проводилися під егідою ООН в Південно-Африканській Республіці та

Мозамбіку в 1994–1995 рр. Протягом багатьох років Україна надає ООН свої авіаційно-транспортні

послуги [10, 187].

Початком історії безпосередньої участі військовослужбовців Збройних сил України в операціях

ООН із підтримання миру прийнято вважати 3 липня 1992 р. Тоді письмове звернення Генерального

секретаря ООН до Уряду України з проханням надіслати батальйон Збройних сил України до Боснії і

Герцеговини для участі в миротворчій операції ООН Верховна Рада України прийняла позитивне

рішення. Терміново був сформований перший український батальйон чисельністю 420 військових і

відправлений на територію колишньої Югославії.

Упродовж 1992–2006 рр. українські миротворці брали участь у таких миротворчих операціях:

– Тимчасові сили ООН у Лівані (липень 2000 р. – квітень 2006 р.);

– Багатонаціональні сили в Іраку (серпень 2003 р. – грудень 2005 р.);

– Місія ООН у Сьєрра-Леоне (березень 2001 р. – березень 2005 р.);

– Місія ОБСЄ у Грузії (1999 р. – 2005 р.);

– Миротворчі операції Сили ООН з охорони (UNPROFOR) ( 1992 р. – 1995 р.);

– Сили виконання угоди IFOR Сили стабілізації (грудень 1995 р. – грудень 1999 р.);

– Місія ООН у Східній Славонії ПАООНСС (квітень 1996 р. – 1999 р.);

– Місія ООН превентивного розгортання в Македонії (червень 1995 р. – березень 1999 р);

– Місія ОБСЄ з верифікації у Косово (1998 р. – 1999 р.);

– Місія ООН в Анголі (січень 1996 р. – лютий 1999 р.);

– Місія ООН у Гватемалі (МІНУГУА) (січень – травень 1997 р.);

– Місія ООН у Таджикистані (грудень 1994 р. – березень 2000 р.);

– Міжнародні сили з підтримки миру в Косово, СРЮ (КФОР) (1999 р. – 2003 р.);

– Місія ООН в Афганістані (квітень 2000 р. – травень 2001 р.);

– Місія ООН на півострові Превлака, Хорватія ( січень 1996 р. – грудень 2002 р.);

– Гуманітарна місія в Державі Кувейт (квітень – серпень 200 3р.) [10, 189].

З лютого 1994 р. наша держава зарахована до складу учасниць так званої Системи резервних

угод ООН та підписала відповідний Меморандум про взаєморозуміння між Секретаріатом ООН та

Україною про надання конкретних ресурсів до зазначеної Системи (аеромобільно-десантний баталь-