5) Місія обсє з верифікації у Косово. Грудень 1998 р. - березень 1999 р.

чисельність 901 окремої понтонно-мостової роти - 200 осіб;

чисельність штабних офіцерів - 8 осіб;

чисельність військових спостерігачів - 5 осіб;

чисельність військових поліцейських - 3 особи;

Основними завданнями місії верифікації ОБСЄ в Косово було:

перевірка відповідності всіх сторін в Косово Резолюції 1199 Ради Безпеки ООН та доповідь щодо стану Резолюції Постійному представництву ОБСЄ та інших організацій Постійній Раді ОБСЄ;

відкрити представництва місії в регіонах Косово, для виконання своїх обов'язків;

встановлення зв'язку із владою Югославії, Сербії та у разі необхідності з іншими органами влади, політичними партіями;

налагодження контактів з організаціями в Косово, акредитованими міжнародними і неурядовими організаціями для сприяння виконанню своїх обов'язків;

здійснювати нагляд над проведенням виборів в Косово для забезпечення їх гласності та справедливості згідно з узгодженими правилами та процедурою проведення виборів;

доповісти та надати рекомендації до Постійної Ради ОБСЄ, Ради Безпеки ООН та інших організацій на місцях, що підпадають під юрисдикцію Резолюції 1199 Ради Безпеки ООН.

6) Місія ООН в Анголі. Січень 1996 р. - лютий 1999 р.

Підстави: Резолюція Ради безпеки ООН від 08.02.95 976 Постанова ВР України від 16.01.96 № 96-ВР.

901 окрема понтонно-мостова рота (опмр)

штабні офіцери;

військові спостерігачі;

військові поліцейські;

Основним завданням підрозділу було відновлення інженерної інфраструктури в зонах відповідальності (відновлення шляхів, наведення мостів та понтонно-мостових переправ через річки). У 1999 році Рада Безпеки ООН одностайно проголосувала за виведення решти "блакитних шоломів" у кількості тисячі чоловік з Анголи. 40 років громадянської війни не втомили тутешніх непримиренних лідерів. Останніми на початку березня ц.р. покинули ангольську землю індійські миротворці, які й спустили прапор ООН у столиці Луанді. 226 військовослужбовців брали участь у Місії ООН в Анголі.

7) Місія ООН у Гватемалі (МІНУГУА). Cічень-травень 1997 р.

військові спостерігачі 8 осіб;

Основними завданнями військових спостерігачів у Гватемалі було здійснення контролю за виконанням положень Угоди про припинення вогню, підписане урядом цієї країни та рухом "Національна революційна єдність Гватемали" (НРЄТ) 4 грудня 1996 року, включаючи офіційне припинення військових дій, роз'єднання сил і демобілізацію комбатантів НРЄТ у пунктах збору, які були спеціально підготовлені для цих цілей.

8) Місія ООН у Таджикистані. Грудень 1994 р. - березень 2000 р.

військові спостерігачі 3 особи.

Основними завданнями військових спостерігачів було:

надання допомоги Об'єднаній комісії, до якої входять представники Уряду Таджикистану та таджикської опозиції, допомоги щодо спостереження за виконанням Угоди про тимчасове припинення вогню та інших ворожих дій на таджиксько афганському кордоні та в країні, під час переговорів;

розслідування повідомлень про порушення угоди про припинення вогню та інформування про це ООН і Об'єднаної комісії;

підтримання контактів зі сторонами, які задіяні в конфлікті, а також зв'язків ОБСЄ, Колективними миротворчими силами СНД у Таджикистані та прикордонними військами;

підтримання зусиль Спеціального представника Генерального Секретаря, надання послуг щодо забезпечення політичної взаємодії та координації, які можуть сприяти оперативному наданню гуманітарної допомоги міжнародним співтовариством;

здійснення спостереження за бійцями Об'єднаної таджикської опозиції (ОТО), за їх роззброєнням та демобілізацією;

надання допомоги в реінтеграції комбатантів в державні силові структури, або їх демобілізації.

За час існування Місії 17 офіцерів Збройних Сил України були направлені для виконання завдань у Таджикистані.

9) Спеціальна Місія ООН в Афганістані. Квітень 2000 року - травень 2001р.

Військовий спостерігач – 1 особа

Основними завданнями Місії були:

створення умов для підготовки переговорного процесу;

підготовка Угоди про припинення вогню.

10) Місія ООН на півострові Превлака, Хорватія.Січень 1996р.-грудень 2002 р.

Військові спостерігачі - 2 особи.

Основними завданнями Місії були:

спостерігати за активністю ВМФ СРЮ у Которській затоці;

спостерігати за відсутністю військ та важкого озброєння хорватської та югославської армій у демілітаризованій зоні;

спостерігати за активністю поліції у зоні відповідальності.

11) Гуманітарна місія в Державі Кувейт. Квітень-серпень 2003.

Підстави: Указ Президента України від 18.03.2003 №227/2003, Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2003 № 357, Постанова Верховної Ради України від 20.03.2003 № 633-IV

19 окремий батальйон РХБ захисту - 448 осіб;

Місце дислокації 19 обРХБз було - Північно-Східна частина в/б Аріфжан (Нос Кемден).

Основними завданнями батальйону було:

реагування на кризові ситуації;

забезпечення безпеки в регіоні;

надання допомоги в захисті цивільного населення країни від наслідків можливого застосування ЗМУ;

надання допомоги в ефективній ліквідації можливих наслідків ЗМУ на території Держави Кувейт;

радіаційна, хімічна та біологічна розвідка місцевості.1

Участь України в міжнародних миротворчих операціях ООН дає вагомі позитивні результати, серед яких - зміцнення авторитету нашої держави, створення сприятливого клімату для налагодження та активізації двостороннього економічного співробітництва з відповідними державами, а також набуття військовослужбовцями цінного професійного досвіду.

Україна приділяє важливу увагу питанням забезпечення належного рівня захисту і безпеки персоналу миротворчих операцій. За час участі України в міжнародних миротворчих операціях загинуло 26 українських військовослужбовів, понад 87 отримали поранення. Останній трагічний випадок стався 17 березня 2008 року, коли внаслідок операції з повернення під контроль ООН будівлі суду в Косовській Мітровіці загинув український миротворець. Україна ініціювала розробку Конвенції з безпеки персоналу ООН (1994 р.) та зв’язаного з нею персоналу, була однією із перших, а в липні 1995 р. - ратифікувала.1

Згідно з позицією України, яка базується, зокрема, на відповідних документах ООН та ОБСЄ, операції ООН з підтримання миру мають проводитись на підставі чіткого мандату ООН або ОБСЄ та під їх політичним контролем. Сили, задіяні в таких операціях, повинні мати багатонаціональний характер.

Україна виступає за необхідність вдосконалення механізмів взаємодії між Радою Безпеки, країнами-постачальницями та Секретаріатом ООН. Як член Ради Безпеки ООН у 2000-2001 рр., Україна брала активну участь у запровадженні низки конструктивних форм консультацій та співробітництва між Радою Безпеки, країнами-постачальницями та Секретаріатом ООН.

Наша держава надає великого значення вдосконаленню системи швидкого реагування ООН на кризові ситуації. У лютому 1994 року Україна заявила про свою готовність брати участь у Системі резервних угод ООН (механізм, згідно з яким певні військові підрозділи країн, зарахованих до Системи резервних угод, перебувають у готовності на своїй території і, на запит Секретаріату ООН, надсилаються до тієї чи іншої місії ООН). З того часу Україна зарахована до складу країн-учасниць зазначеного механізму. У серпні 1997р. між Секретаріатом ООН та Україною було підписано відповідний Меморандум про взаєморозуміння щодо надання нашою країною конкретних ресурсів до зазначеної Системи (аеромобільно-десантний батальйон, транспортна авіаційна ескадрилья, група військових спостерігачів, штабних офіцерів та військової поліції).

18 травня 1999 р. Верховна Рада України ухвалила Закон "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях", підготовлений МЗС спільно із зацікавленими міністерствами і відомствами. У лютому 2000 р. Президент України ухвалив Указ "Про порядок розгляду пропозицій щодо участі України в міжнародних миротворчих операціях".

Україна повністю підтримала процес докорінної реформи миротворчого механізму ООН з метою підвищення його ефективності, який розпочався після представлення “доповіді Брахімі” (2000 р.). Наша держава надає активного сприяння цьому процесу в рамках різних органів ООН.

У 2002 р. на 57-й сесії ГА ООН була одностайно схвалена внесена нашою делегацією резолюція, якою 29 травня було проголошено Міжнародним днем миротворців ООН (цього дня у 1948 р. Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію 50 (ІІІ) про розгортання першої миротворчої операції – Органу ООН із спостереження за виконанням умов перемир’я в Палестині). Щорічне відзначення Дня миротворця є помітною подією в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, а також безпосередньо в місцях розгортання миротворчих операцій ООН.

Делегація України бере активну участь у щорічних сесіях Спеціального комітету ООН з операцій з підтримання миру. На минулорічній сесії Спецкомітету Україна ініціювала проект декларації з нагоди 60-річчя миротворчої діяльності ООН, яка була одностайно ухвалена 7 листопада 2009 року на пленарному засіданні 63-ї сесії ГА ООН. Співавторами документу стали близько 100 держав-членів ООН.

Серед нових форм співробітництва України з ООН на миротворчому напрямку треба відзначити поширення регіону дій українського авіаційного підрозділу в місії ООН в Ліберії на територію Сьєрра-Леоне, направлення українського миротворчого персоналу до складу групи охорони Місії ООН з допомоги Іраку.

Україна приділяє належну увагу такому напрямку співробітництва з Секретаріатом ООН, як організація підготовки в Україні міжнародного миротворчого персоналу на основі стандартизованих навчальних модулів, розроблених ООН та за сприяння інструкторів Організації. За результатами успішного проведення міжнародного курсу для військових спостерігачів ООН на базі Яворівського навчального центру експерти Організації сертифікували Курс підготовки офіцерів для багатонаціональних штабів при НАО України у відповідності стандартам підготовки ООН.

Враховуючи вагомий внесок України в миротворчу діяльність ООН наша країна домагається включення своїх представників до Департаменту з операцій з підтримання миру (ДОПМ). У 2008 році, завдяки проведеній роботі, до Секретаріату ООН було зараховано одного представника Міноборони та двох співробітників МВС України. Участь підрозділів Збройних Сил України в миротворчих операціях під егідою ООН та ОБСЄ є доцільною та корисною, оскільки надає можливість сприяти зміцненню миру та стабільності; ознайомитися з досвідом інших держав в галузі оборонного планування та реформування збройних сил; набути досвіду спільних дій з силами НАТО та держав-партнерів у ході миротворчих операцій; підвищити міжнародний авторитет Збройних Сил України.

Розділ V. Посли доброї волі ООН

Посли доброї волі ООН та Посланці миру - це відомі особистості та визначні діячі, які присвячують свій час тому, щоб привернути увагу громадськості до найгостріших проблем сучасного світу та відстоюють цінності та ідеали Організації Об'єднаних Націй у своїх країнах. Вони здійснюють свою просвітницьку діяльність на місцевому та глобальному рівнях шляхом привернення уваги громад до таких загроз, як, наприклад, зловживання наркотиками або торгівля людьми. Кожен з цих людей зазвичай працює з одною агенцією ООН та свої зусилля спрямовує на вирішення проблем дітей або біженців, захисту прав людини , на боротьбу зі СНІДом, а також інші питання розвитку.

Послами доброї волі ООН є відомі музиканти, спортивні зірки та актори. Завдяки своїй особистій репутації та професійним досягненням, їх статус Посла доброї волі ООН є важливим символом для національної аудиторії. Організація Об'єднаних Націй підтримує Послів доброї волі ООН у привернення ще більшої уваги та підтримки у вирішенні головних проблем. Більшість зірок призначаються Послами доброї волі для окремої агенції ООН. Вони повинні мати бездоганну репутацію, справжній інтерес до гуманітарних проблем та значну популярність.

Посли доброї волі ООН призначаються терміном до двох років з можливістю поновлення. Не існує встановлених правил або контрактних забов'язань з обох сторін, однак проводиться символічна церемонія призначення. Посли доброї волі ООН не отримують заробітну плату, хоча, можуть отримувати символічну платню розміром 1 долар США на рік або еквівалент цієї суми.

Посли доброї волі ООН в Україні:

Олімпійська чемпіонка з гімнастики Лілія Подкопаєва була призначена Послом доброї волі ООН в Україні з питань ВІЛ/СНІДу 17 листопада 2005 року в Представництві ООН під час прес-конференції.Лілія Подкопаєва - заслужений майстер спорту України зі спортивної гімнастики (1994) та суддя міжнародної категорії. Пані Подкопаєва є абсолютною чемпіонкою світу (Японія, 1995), чемпіонкою Європи (Велика Британія, 1996) та володаркою Кубку Європи (1995). У 1996 р. на ХХVІ Олімпійських іграх в Атланті Лілія стала олімпійською чемпіонкою з гімнастики в Атланті. Вона отримала 45 золотих, 21 срібну та 14 бронзових медалей. Лілія Подкопаєва є також Послом Ради Європи зі спорту, толерантності та чесної гри.

Соліст популярної групи Океан Ельзи був призначений Послом доброї волі ПРООН для молоді 5 вересня 2005 року. У 2003 році пана Вакарчука було призначено Почесним послом України з питань культури та Почесним радником Президента України з молодіжної політики, розвитку та впровадження культурних ініціатив у 2006 році. Як один з найбільш популярних та успішних музикантів України, пан Вакарчук підтримує зусилля Програми розвитку ООН, спрямовані на розвиток молодіжної культури у формуванні свідомого ставлення молоді України до власного життя та відповідальної поведінки. Пропагуючи відповідальність у прийнятті рішень, Вакарчук спілкується зі своєю аудиторією під час різноманітних форумів, круглих столів та неформальних зустрічей зі студентством.У 2006 році він відвідав Варшаву, де зустрівся зі студентами та долучився до посилення діалогу між молодими людьми Польщі та України щодо створення гідних та безпечних умов життя та обговорення важливості активної громадянської позиції серед молоді.

Співачка, переможниця 49-го пісенного конкурсу "Євробачення" співачка Руслана Лижичко призначена Національним Послом Дитячого Фонду Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ) травня 2005 року. Всесвітньо відома українська співачка і автор пісень Руслана приєднується до плеяди визначних особистостей світового рівня, до якої входять понад 200 акторів, музикантів, співаків, спортсменів та літераторів, які представляють ЮНІСЕФ протягом багатьох років. В новій для себе ролі Руслана буде відстоювати права кожної української дитини на здоров'я, гідність та розвиток. Використовуючи свою популярність та керуючись особистою зацікавленістю у вирішенні проблем дітей, вона працювала представником ЮНІСЕФ, щоб підтримати місію Дитячого Фонду, спрямовану на забезпечення виживання та благополуччя усіх дітей до досягнення ними повноліття.

Українська співачка Ані Лорак вважається гордістю національної музичної сцени. Велика кількість альбомів та пісень та її численні концерти, які збирають численну аудиторію доводять її пісенний та акторський талант. Її репертуар налічує більше, ніж 100 пісень, 14 відеокліпів у різних стилях. У 1999 році вона стала почесною співачкою України, а у 2003 Ані приєдналась до національної Наглядової Ради у боротьбі з наркоманією. У 2004 році вона активно підтримувала проведення акції "Пробіг заради життя" за ініціативи Представництва Організації Об'єднаних Націй в Україні. В якості Посла доброї волі, Ані Лорак брала активну участь у національній інформаційній компанії "Лідерство заради успіху", щоб заохотити толерантне ставлення до ВІЛ-позитивних людей та мобілізувати ресурси задля підтримки проектів на боротьбу з ВІЛ/СНІДом.

Пан Андрій Медвєдєв - всесвітньовідомий професійний український тенісист, який розпочав свою кар'єру у 1991 році. Він став чотирьохкратним чемпіоном турнірів серії Майстер - у Гамбурзі (1994, 1995, 1997) та Монте-Карло (1994). У 2004 році пана Андрія Медвєдєва призначено генеральним секретарем Української Тенісної Федерації. Одне з основних напрямів його діяльності є популяризація тенісу в Україні. У 2003-2004 роках пан Медвєдєв був Послом доброї волі ООН з питань ВІЛ/СНІДу в Україні та зробив свій внесок у привернення уваги громадськості до цієї проблеми. Разом з іншими видатними українцями, він брав участь в акції "Пробіг заради життя", за результатами якої були зібрані кошти для будинку ВІЛ-інфікованих у Печерській Лаврі.

Пан Валід Арфуш - Посол доброї волі ООН з питань ВІЛ/СНІДу в Україні(Дата призначення: 2001 – 2003).1

Висновок

В даній роботі було доведено впливовість найбільшої міждержавної організації сучасного світу - ООН, метою діяльності якої є підтримання міжнародного миру та безпеки, сприяння економічному та соціальному прогресу всіх народів.

Своєрідність структури ООН значно полегшує роботу організації як цілісної системи. Майже п'ятнадцять популярних міжнародних організацій, зберігаючи самостійність, мають статус спеціалізованих структур ООН, а це відчутно покращує роботу організації в різних напрямках її миротворчої діяльності. Працюючи над цією роботою ми дійшли висновку, що Організація Об'єднаних Націй приймає велику участь у соціальному та економічному житті України, а також допомагає нашій державі покращити екологічний стан в країні. Представництво Об'єднаних Націй в Україні відіграє важливу роль в реалізації мети та цілей ООН в Україні.

Наше дослідження дозволяє стверджувати, що співробітництво України з ООН має свою історію. Вона виразно поділяється на два періоди: до і після проголошення незалежності України. У діяльності України в Організації Об`єднаних Націй були як історично обумовлені труднощі, так і переконливі успіхи. Домовленість про членство УРСР в ООН, досягнута в Ялті у лютому 1945 р., в результаті переговорів Рузвельта, Черчілля і Сталіна, і відповідне рішення в Сан-Франциско зробили Україну повноправним членом Організацій Об`єднаний Націй. З 24 жовтня 1945 р. і до дня проголошення незалежності України ООН була фактично єдиною трибуною, через яку світ отримував інформацію про наш народ, його історію та культуру. Україна, як одна із держав-засновниць ООН, зробила свій внесок в розробку її Статуту, зокрема щодо цілей та принципів Організації. Вона зробила істотний вклад до всіх сфер її діяльності, зокрема у справу підтримки міжнародного миру та безпеки, врегулювання конфліктів, режиму нерозповсюдження ядерної зброї, роззброєння та контролю над озброєннями, економічного та соціального розвитку, деколонізаційних процесів, поваги до прав і свобод людини, дотримання основоположних норм і принципів міжнародного права, Україна активно сприяла ліквідації апартеїду та врегулюванню палестинського питання.

Безпосередня участь України в ООН дала нам унікальну можливість буквально наступного дня після 24 серпня 1991 року з трибуни її органів детально інформувати представників держав усіх континентів про події історичної ваги в Україні, напрямки й орієнтири зовнішньої політики незалежної держави. Новий етап членства України в ООН почався із проголошення її незалежності. Сьогодні Україна є одним із лідерів ООН, одним із найпослідовніших захисників її цілей та принципів.

Діяльність України в ООН – це, насамперед, діяльність політична, спрямована на те, щоб підштовхнути країни-члени Організації до виважених та відповідальних дій на основі глобального консенсусу. Участь в ООН є одним з найбільш рентабельних в політичному плані зовнішньополітичних механізмів незалежної України. Завдяки своїй активній позиції Україна отримала значну технічну, матеріальну та фінансову допомогу, зокрема, з боку Програми розвитку ООН, МАГАТЕ, МОП, ЮНІДО тощо. Україна проводить серйозний, прагматичний, націлений на конкретні результати курс щодо ООН. Українська делегація працює на подальше зміцнення авторитету і впливовості нашої держави на міжнародній арені. Разом з тим, будучи активним прихильником та безпосереднім учасником процесу реформування ООН, Україна продовжує докладати значних зусиль з метою підвищення ефективності діяльності ООН та її адаптації до нових вимог сьогодення. Отже, участь у діяльності ООН для України є однією з найбільш важливих сфер її зовнішньополітичних інтересів, каналом виходу на різноманітні галузі міжнародного, економічного, науково-технічного і гуманітарного співробітництва, засобом запозичення світового досвіду, міжнародної допомоги у здійснені програм свого державного становлення і сталого розвитку.

Список використаних джерел та літератури

Устав Организации Объединённых Наций 1945р.// (http://zakon.rada.gov.ua)

C.Г.Шеретов «Международные организации системы ООН» Сборник международных договоров/Алматы (Казахстан): НИЦ КОУ, 2008г. -384с.

Імідж та реалії: питання та відповіді про Організацію Об'єднаних Націй. К.: Магма. 2008р. -144 с.

Френсіс О’Доннел «Національно екологічна політика України», ТОВ Компанія «ВАІТЕ» 2007р. -186с.

Рукен Текеш Калікусу «Рамкова програма допомоги ООН для України» 2005р.Київ -32c.

В.Піщейко,Н.Сітнікова «Цілі розвитку тисячоліття. Україна 2000+5»Київ -50с.

Коротко про ООН. Публікація 2005 р. Нью Йорк. -10с.

Доповідь Генерального Секретаря ООН, представлений на обговорення головами держав у вересні 2005р.//(www.unic.ru)

Публікація «Система ООН в Україні» Київ 2004р. -12с.

Шамрай В.О., Коропатнік І.М. Участь збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях. // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права „Міжнародне право”.Ірпінь 2004р. -129с.

Карташкин В.А. Устав ООН и ООН в глобализирующемся мире // Юрист-международник. 2004. № 1 . -15с.

А.В. Торкунов. «Современные международные отношения: Хронология событий» (1989-1999рр.) М.: РОССПЕН, 1999. - 584 с.

Морозов Г.И. Международные организации. Вид-во. 2-е. –М., 1974р. -332 c.

Кожевников Ф.И., Шармазанашвили Г.В. ООН: организация, цели, практика.Москва, вид. Международные отношения, 1971 р. -160с

Закон України Про участь України в міжнародних миротворчих операціях, вiд 23.04.1999 № 613-XIV -202с.

С.Б. Крилов "История создания ООН", Вид-во ИМО, Москва, 1960 р. - 165 с.

1 С.Б. Крилов "История создания ООН", Вид-во ИМО, Москва, 1960 р. -46с.

1 Зовнішня політика Радянського Союзу в період вітчизняної війни. Розділ IV Московська конференція МЗС 1943 року. Т.1 М.1970 -121с.

2 Статут ООН. Ст.1.Цілі та принципи.

1 А.В. Торкунов. «Современные международные отношения: Хронология событий» (1989-1999 гг.) -261с.

1 В.Піщейко,Н.Сітнікова «Цілі розвитку тисячоліття. Україна 2000+5». 2000р. -26с.

1 Публікація «Система ООН в Україні» 2004р. -5с.

1 В.Піщейко,Н.Сітнікова «Цілі розвитку тисячоліття. Україна 2000+5» -4с.

1 А.В. Торкунов. «Современные международные отношения: Хронология событий» (1989-1999 гг.) -153с.

1 Імідж та реалії: питання та відповіді про Організацію Об'єднаних Націй 2008р. – 34с.

2 Публікація МЗС України. Всесвітній Саміт ООН – 2005р. -2с.

1 Шамрай В.О., Коропатнік І.М. Участь збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях. // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права „Міжнародне право”.-2004р.-79с.

1 Френсіс О’Доннел «Національно екологічна політика України», 2007р. -6с.

1 Міжнародна конвенція зі спрощення та гармонізації митних процедур, вступила в силу в 2006 році.

1 C.Г.Шеретов «Международные организации системы ООН» 2008р. -153с.

2 Шамрай В.О., Коропатнік І.М. Участь збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях.-2004р. -90с.

1 Шамрай В.О., Коропатнік І.М. Участь збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях.-2004р. -94с.

1 Шамрай В.О., Коропатнік І.М. Участь збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях. // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права „Міжнародне право”.-2004р. -96с.

1 Закон України Про участь України в міжнародних миротворчих операціях, вiд 23.04.1999 № 613-XIV

1 Офіційний сайт ООН в Україні (http://www.un.org.ua/ukr)

Україна готова посилити співробітництво з ООН у забезпеченні продовольчої безпеки у світі

Україна готова посилити співробітництво з Організацією Об'єднаних Націй у забезпеченні продовольчої безпеки у світі

Україна готова посилити співробітництво з Організацією Об'єднаних Націй у забезпеченні продовольчої безпеки у світі.

Про це сказано в повідомленні центра новин ООН.

Виступаючи 22 вересня на саміті ООН, присвяченому цілям розвитку тисячоріччя, Президент Віктор Янукович заявив про готовність України внести свій внесок у вирішення глобальних проблем сучасності, зокрема, пообіцяв використати потенціал сільського господарства для надання допомоги в ліквідації голоду на планеті.

«Ми відповідально ставимося до погроз світової продовольчої кризи», - сказав він.

Янукович нагадав, що в 2010 році Україна вперше стала донором Всесвітньої продовольчої програми ООН.

Як повідомлялось, ООН дякує Україні за надання гуманітарної допомоги країн, які її потребують.

Раніше Україна мала намір активізувати співробітництво із Продовольчою й сільськогосподарською організацією ООН (Food and Agriculture Organization, FAO) - міжнародною організацією в рамках ООН, створеної з метою боротьби з голодом і контролем якості продуктів харчування у світі. Україна готова посилити співробітництво з ООН у забезпеченні продовольчої безпеки у світі

Україна готова посилити співробітництво з Організацією Об'єднаних Націй у забезпеченні продовольчої безпеки у світі

Україна готова посилити співробітництво з Організацією Об'єднаних Націй у забезпеченні продовольчої безпеки у світі.

Про це сказано в повідомленні центра новин ООН.

Виступаючи 22 вересня на саміті ООН, присвяченому цілям розвитку тисячоріччя, Президент Віктор Янукович заявив про готовність України внести свій внесок у вирішення глобальних проблем сучасності, зокрема, пообіцяв використати потенціал сільського господарства для надання допомоги в ліквідації голоду на планеті.

«Ми відповідально ставимося до погроз світової продовольчої кризи», - сказав він.

Янукович нагадав, що в 2010 році Україна вперше стала донором Всесвітньої продовольчої програми ООН.

Як повідомлялось, ООН дякує Україні за надання гуманітарної допомоги країн, які її потребують.

Раніше Україна мала намір активізувати співробітництво із Продовольчою й сільськогосподарською організацією ООН (Food and Agriculture Organization, FAO) - міжнародною організацією в рамках ООН, створеної з метою боротьби з голодом і контролем якості продуктів харчування у світі. Міжнародне співробітництво з питань підвищення продуктивності. ООН

Назва:

Міжнародне співробітництво з питань підвищення продуктивності. ООН

Тип:

Реферат

Мова:

Українська

Розмiр:

6,20 KB

Завантажень:

43

Оцінка:

поточна оцінка 5.0

Надіслати посилання другу

Додати роботу в блокнот

Поскаржитися на роботу

Версія для друку

Скачати цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1 2

В умовах глобалізації, економічних реформ і лібералізації, мабуть, не існує іншого питання, якому сьогодні приділяється більше уваги, ніж конкурентоспроможність компанії і суспільства. Найважливішим чинником конкурентоспроможності є рівень продуктивності економіки і підприємства, оскільки продуктивність є також основним джерелом національного багатства і добробуту окремої особи, показником життєвих стандартів і якості життя взагалі. Міжнародні порівняння показують, що в довгостроковому періоді існує дуже тісна статистична кореляція між рівнями конкурентоспроможності, продуктивності та якості життя.

Крім того, країни з кращою конкурентоспроможністю і продуктивністю мають вищий рівень зайнятості, краще освічене і навчене населення і технології вищого рівня. Вони також ефективніше використовують свій інтелектуальний капітал завдяки передовим методам управління і розвитку людських ресурсів, кращим стратегіям розвитку підприємства, вищим якостям керівництва.

Не викликає сумніву, що єдиним рішенням проблеми досягнення успіху у висококонкурентному і глобалізованому світі сьогодні і в довгостроковій перспективі є підвищення продуктивності підприємств, виробничих систем і людей.

Відомо, що рівень продуктивності української промисловості і послуг в останні 30 років був низьким, він особливо зменшився за останнє десятиліття внаслідок багатьох помилок і зволікань у проведенні економічних реформ, зокрема у приватизації.

Продуктивність підприємства залежить від трьох головних чинників:

• якості економічної політики уряду, його інституційного механізму і суспільної адміністрації;

• якості стратегії розвитку підприємства і ступеня її орієнтації на ринок (споживача);

• якості оперативного управління в компанії.

Усі інші чинники (праця, технологія, ціни, інвестиції тощо) без великих зусиль зводяться до одного із зазначених головних чинників. Це показує, що підвищення продуктивності — не тільки економічне і технічне питання, а й соціальне та політичне.

У зв'язку з цим продуктивність потрібно розглядати як ефективність використання всіх ресурсів, а не тільки праці. Звідси витікає дуже важливий висновок, що рух за продуктивність повинен стосуватися не тільки Міністерства праці, а й усіх сфер економічного та соціального життя країни, включаючи освіту, охорону здоров'я і захист навколишнього середовища, міжнародне співробітництво.

У сучасних міжнародних відносинах міжнародні організації відіграють істотну роль як форма співробітництва держав і багатосторонньої дипломатії.

Зараз нараховується понад 4 тисячі міжнародних організацій, із них більше 300 —міжурядові. У центрі їх знаходиться ООН.

ООН, її структура, деякі органи та організації

Організація Об'єднаних Націй — універсальна міжнародна організація, створена з метою підтримки миру і міжнародної безпеки та розвитку співробітництва між країнами. Статут ООН був підписаний 26 червня 1945 р. на конференції в Сан-Франциско і набрав сили 24 жовтня 1945 р. На сьогодні членами ООН є 188 країн, тобто майже всі країни світу.

Організація Об'єднаних Націй є центром вирішення проблем усього людства. Ця діяльність здійснюється спільними зусиллями понад ЗО пов'язаних із нею організацій, що складають систему ООН. Установи ООН розробляють норми і правила безпечного й ефективного повітряного і морського сполучення, сприяють удосконаленню телекомунікацій і координують розподіл радіочастот, сприяють забезпеченню поваги прав інтелектуальної власності, захисту інтересів споживачів. В ООН є шість головних органів. Один із них — Економічна

і Соціальна Рада (ЕКОСОР). Саме ця організація відіграє основну роль у міжнародному співробітництві з питань підвищення продуктивності.

Економічна і Соціальна Рада складається з 54 членів, що обираються Генеральною Асамблеєю терміном на три роки відповідно до процедури, передбаченої Статутом. Рішення в ЕКОСОР приймаються простою більшістю присутніх. ЕКОСОР здійснює координацію економічної і соціальної діяльності ООН та її 16-ти спеціалізованих утворень. Вона служить центральним форумом для обговорення міжнародних економічних і соціальних проблем глобального і міжгалузевого характеру та для вироблення рекомендацій стосовно політики з цих проблем.

Крім головних органів, є так звані спеціалізовані утворення, що пов'язані з ООН за допомогою відповідних угод про співробітництво. Вони є самостійними органами, створеними на підставі міжурядових угод. На них покладений широкий діапазон міжнародних функцій в економічній, соціальній і культурній галузях тощо.

До них були приєднані створені ще до Другої світової війни Всесвітня поштова спілка, Міжнародна організація праці, що розробляє політику і програми, спрямовані на поліпшення умов праці та підвищення рівня зайнятості, і встановлює міжнародні трудові стандарти, Міжнародна спілка електрозв'язку.

Міжнародне співробітництво з питань підвищення продуктивності. ООН / сторінка 2

Назва:

Міжнародне співробітництво з питань підвищення продуктивності. ООН

Тип:

Реферат

Мова:

Українська

Розмiр:

6,20 KB

Завантажень:

43

Оцінка:

поточна оцінка 5.0

Надіслати посилання другу

Додати роботу в блокнот

Поскаржитися на роботу

Версія для друку

Скачати цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1 2

Крім того, при ООН створені інші органи — програми і фонди ООН, що ведуть свою діяльність під егідою Генеральної Асамблеї та Економічної і Соціальної Ради, виконуючи мандат ООН в економічній і соціальній галузях. В інтересах підвищення ефективності співробітництва між цими органами Генеральний секретар заснував у 1997 р. Виконавчий комітет з економічних і соціальних питань і Групу ООН із питань розвитку. До складу кожного з цих підрозділів входять відповідні департаменти й управління Секретаріату, регіональні комісії та відповідні фонди і програми.

На забезпечення прогресу в соціальній і економічній галузях спрямована найважливіша програма — Програма розвитку ООН. Вона діє у 174 країнах і територіях, зосереджуючи зусилля на сприянні технічному співробітництву.

Усі перелічені вище органи та організації ООН у тій або іншій мірі беруть участь у міжнародних проектах, спрямованих на підвищення продуктивності. Коротко зупинимося на тих із них, які мають безпосереднє відношення до теми, що розглядається.

Рамкова програма

допомоги ООН для України

Підготовлено

Представництвом ООН в Україні

вересень 2001 року