2. Матеріали та методи досліджень

Для виявлення видового складу павутинного кліща наші дослідження проводилися на кущах троянд сорту «Кліментіна», «Роз – Гожар», Глорія Деі», «Глорія Янецького», які вирощувалися на власний присадибній ділянці площею 0,02 га. Досліди проводилися на 20 кущах 3 річних рослин ( по 5 кущів кожного сорту), які були висаджені на відстані 1,5 м один від одного.

Дослідження проводили в 3 етапи; весінній – (березень – травень), літній – (червень – серпень) осінній – (вересень – листопад). Весіннє обстеження кущів троянд проводили з появою молодих пагонів та листя на кущах. Обстеження проводили двічі на тиждень (середа, субота) при любій погоді. При візуальних оглядах особливу увагу приділяли листкам, які знаходилися ближче до точки росту кожного пагона. При виявленні ниток павутиння на точках росту, ретельно оглядали нижні частини листових пластинок і тих листків, пластинки які вже були сформованими.

Виявлених павутинних кліщів разом з відрізанами пластинками листків опускали в пробірку з 75% розчином спирту, або в розчин формі драну аптечного до складу якого входила в рівних частинах дистильована вода, спирт етиловий, спирт ізоаміловий та 15% формаліна. Пагони троянд на яких виявляли павутинних та інших видів кліщів, мітили бірочками де ставилася дата появи павутинок, яйце кладок та іншого для того, щоб своєчасно було проведено дезінфекцію куща на якому був виявлений паразит, особливо атлантичний – (Tetranichusatlanticus) та звичайний павутинний кліщ – (Tetranichusurticae).

В літній період (червень – серпень) коли проходить інтенсивна бутонізація троянд, особливо у «Глорій», з’являється тля, яка разом з павутинними кліщами інтенсивно поражають квітконоси і бутони в кінці серпня місяця. В цей період ми приділяли особливу увагу трояндам приміненням хімічних засобів боротьби з кліщами, щоб зменшити його присутність на кущах і посилити життєздатність троянд в період їх підготовки до зимівлі.

В осінній період (вересень – листопад), проводили аналіз пошкодженості листків на пагонах, які були помічені нами етикетками в весінньо – літній періоди, щоб підрахувати процент зараженості кущів троянд павутинним кліщем та ефективність препаратів котрі були примінені для боротьби зі шкідниками.

Біологічну ефективність хімічної обробки препаратами визначали за формулою:

Э=100(Аа – Вв)/Ав

де Э – ефективність (зниження чисельності шкідника або пошкодження сорту) у відсотках;

А – чисельність шкідників або пошкоджень кущів троянд до обробки;

В – чисельність шкідників або пошкоджень кущів троянд після обробки;

а – чисельність кліща на контрольних кущах троянд до обробки препаратом;

в – чисельність кліща після обробки хімічними препаратами.

Крону кущів троянд обстежували таким способом: з чотирьох сторін на скелетній гілці, починаючи з верхівки, відмірювали 0,5 п/м і в цьому місці позначали пагін етикеткою.

У період визначення пошкодженості кущів павутинним кліщем, здійснювали остаточний їх облік.

При обстеженні у весінньо – літній період спочатку оцінювали загальний стан кущів троянд. Після повного розпускання листя визначали ступінь ушкодження кущів троянд кліщем:

0 – ушкодження відсутні

1 – поодинокі ушкодження

2 – ушкоджені листки на 25%

3 – ушкоджені листки до 50%

4 – ушкодження листків до 75%

5 – ушкоджене все листя.

Кліщів виявляли на кущах троянд візуально з послідуючим визначенням в лабораторних умовах а під мікроскопом – яйця. Спів відношення степені зараженості кліщем троянд визначали при візуальних оглядах кущів, підраховуючи кількість екземплярів кліщів на облікову одиницю (погонний метр пагонів та певну кількість листя).

А наліз ступеню спільності двох видів кліща проводили визначення за формулою Жаккара:

К=С*100/(А+В)-С

і Сєренсана:

К=2С/А+В

де : А – кількість видів у першій фазі;

В – кількість видів у другій фазі;

С – кількість, спільних для обох фаун.

Статистичну обробку даних проводили на персональному комп’ютері, яка підлягає удосконаленню даної розробки в відповідності з вимогами сучасності.

ВИСНОВОК

На основі проведених нами досліджень ми прийшли до слідуючих висновків:

1.Павутинний кліщ проявляє най активніші особливості по зараженню троянд та спричиняє їм найбільшої шкоди з травня по серпень місяця.

2.Най ефективніший засобом боротьби з кліщем є Омайт та Ателлік при відсутності їх необхідно застосувати їх аналоги.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Горбачев И.В. Защитарастенийот вредителей - М.:Колос, 2002 – 465 с.

2. Тимченко В.Й. Атлас шкідників та хвороб овочевих, баштанних культур – М.:Мысль, 1988 – 337 с.

3. Бондаренко Н.В. Загальна сільськогосподарська ентомологія – К.: Наукова думка, 1983 – 264 с.

4. Бондаренко Н.В. Биологическая защита растений – М.:Агропромиздат, 1986 – 287 с.

5. Бей – Биєнко Г.Я. Загальна ентомологія - К.: Наукова думка, 1997 – 669 с.

6. Великий енциклопедичний словник(Біологія під ред. Гімерова М.С.) – М,: Мысль, 1998 – 863 с.

7. Зейрух В.Н. Защита растений – К: Урожай 1997 – 240 с.

8. Будівельник П.Б. Захист саду та городу від шкідників і хвороб – К: Наук. Дум., 1994 – 157 с.

9. Выховец А.И. Как защитить сад, Огород – Минск: Хорвест, 1999 – 203 с.

10. Славгородская – Курпитова З.И. Защита сельскохозяйственных культур от вредителей и болезней – Симферополь: Бизнес –информ, 2001 – 344 с.

11. Васильев В.П. Вредители плодових культур – М.: Колос, 2001 – с. 328 – 334.

12. Догель В.О. – Зоологиябеспозвоночных - М.: ВШ, 1981, 602 с.

13. Корж О.П., Лебдєва Н.І., Воронова Н.В., Горбань В.В. – Основи паразитології – Суми. Університетська книга, 2009 – 270 с.

14. Брянцев Б.А. Сельскохозяйственная энтомологія – Л.: Колос, 1973 – 327 с.

15. Васильев В.П. и др.. Нові хімічні засоби боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин – К.: Держсільгоспвидав УРСР, 1958 -252 с.

16. Васильев И.В. Насикомые вредящие саду и борьба с ними. – Харьков, 1924 – 85 с.

17. Верищагина В.В. Красный яблоневый клещ и борьба с ним – Виноделие и виноградорство, 1953, № 1 с. 32 -33.

18. Гар К.Н. Новые химические средства защиты сада, - М.: Россельхозиздат, 1967 – 478 с.

19. Горостаев Г.Н. Насекомые СССР – М.: мысль, 1970 – 372 с.

20. Гусев В.И. и др. Атлас комах України – К.: Рад. Школа, 1962 304 с.

21. Эвлахова А.А. и др. Биологическиеметодыборьбы с вредныминасекомыми – М.: Л.: Сельхозгиз, 1961 – 103 с.

22. Згерська К.В. Шкідливі кліщики в садах і засоби боротьби з ними – К.: Держ – сільгоспвидав,1957 -86 с.

23. Карумидзе С.Л. Основы химической защиты ростений – М.: Сельхозгиз, 1960 – 218 с.

24. Корчагин В.Н Ядохимикаты для борьбы с зимуючими вредителями и болезнями – Защита росте ний, 1974, №2, с.49 – 50.

25. Рекк Г.Ф. Клещи, вредящиекультурнымростениям – Тбилиси: Издательство АН Груз. ССР, 1941 -129 с.

26. Совздарг Э.Э. Клещи на смородене и крыжовнике – М.: Сельхосгиз, 1955 -80 с.

27. Сэвеску А. Вредители плодовых деревьев, ягодников и виноградной лозы – Бухарест: Меридиане. 1963 – 216 с.

28. Теленга Н.А. Сбан та перспективи біологічного методу боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур – К.: Вид – во. АН УРСР, 1959 – 123 с.

29. Федоринчик Н.С. Биологическийбактериалный препарат «Энтобактерин – 3» для борьбы с насекомыми – вредителямиростений – М.: Колос, 1964 -38 с.