ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ЗБАГАЧЕННЯ ЛЕКСИЧНОГО РІВНЯ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. НЕОЛОГІЗМИ………………………………………...4

1. Типологія неологізмів. Види класифікації неологізмів…………………….8

2. Способи творення морфологічних неологізмів……………...………….…10

   1. Афіксальні неологізми………………………………………...………….10

   2. Словоскладання………………………………………….………………..11

   3. Скорочення……………………………………………….….…………….11

   4. Конверсія…………………………………………..………………………13

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………………………....14

РОЗДІЛ 2 ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНІ ФАКТОРИ ЯК

ЧИННИК ЗБАГАЧЕННЯ МОВИ НЕОЛОГІЗМАМИ.......................................15

2.1 Неологізми як засіб відображення культу краси та

молодості в сучасній англійській мові………………………………................16

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………………..…………………………………..20

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….……..21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….23

ВСТУП

Проблема дослідження неологічних утворень привертає увагу багатьох лінгвістів. Серед них Андрусяк І.В., Арутюнов Н.Д., Берчфільд Р., Гармаш О.Л., Єнікеєва С.М., Жлуктенко В.І., Заботкіна В.І., Зацний Ю.А., Ковтун К.В., Кубрякова Є.С., Мєшков С.М., Омельченко Л.Ф., Пімахіна Т.А., Черкаська Є.В., Янков А.В. та інші.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку словникового складу англійської мови.

Предметом дослідження є способи і засоби творення неологізмів на позначення понять, що відображають культ краси та молодості в сучасній англійській мові, зважаючи на екстралінгвальні фактори.

Метою дослідження є визначення неологізмів, котрі виступають як засоби реалізації культу краси та молодості в сучасній англійській мові.

Поставленій меті відповідають такі завдання:

• визначити основні джерела поповнення словникового складу сучасної англійської мови;

• систематизувати основні види класифікації неологізмів;

• дослідити вплив екстралінгвальних факторів на виникнення та поширення неологізмів в англійській мові;

• на словниковому матеріалі визначити неологізми, які є засобами відображення культу краси та молодості в англійській мові.

Методи дослідження: опрацювання лінгвістичного матеріалу (наукових праць, статей, словників).

Практичне значення дослідження полягає у виявленні лексичних новоутворень, які відображаються культ краси та молодості в англійській мові.

1 Особливості збагачення лексичного рівня англійської мови. Неологізми

Лексичний склад мови – категорія досить динамічна. Він постійно оновлюється за рахунок того, що одні лексичні одиниці застарівають та виходять з ужитку (архаїзми, історизми), а їх заміщують лексичні новоутворення (неологізми). Особливості розвитку лексичного складу англійської мови досліджували вчені-лінгвісти: Жлуктенко В.І., Заботкіна Н.В., Зацний Ю.А., Секирин В.П. та ін.

Поповнення словникового складу англійської мови є наслідком двох головних процесів: «процесів зростання» (processes of growth), завдяки яким в мову входять нові слова та «процесів змін» (processes of change), завдяки яким існуючі одиниці набувають змін значення. [11]. Інакше кажучи збагачення лексичного рівня відбувається двома шляхами: кількісним та якісним поповненням. В свою чергу кількісне поповнення відбувається шляхом внутрішніх та зовнішніх процесів. Під внутрішнім процесом розуміють поповнення словникового складу за рахунок його власного потенціалу. Це продуктивний спосіб поповнення – словотвір. Зовнішнім процесом поповнення називають запозичення. Під якісним поповненням розуміють зміну семантичної структури слова. До таких змін належать:

• генералізація (розширення значення);

• спеціалізація (звуження значення);

• метафора та метонімія (перенос значення);

• деградація та елевація (погіршення та покращення значення).

Як вже було зазначено, одним з основних джерел збагачення англійської мови є лексичні запозичення з інших мов. Запозичення є результатом взаємодії різних народів на економічному, політичному, науковому та культурному рівнях. Переважною більшістю запозичень є слова на позначення нових понять, предметів або явищ (неологізми). Запозичені слова також можуть буту вторинними найменування відомих предметів або явищ. Це відбувається, коли запозичення використовуються для дещо іншої характеристики предмета, якщо воно є загальноприйнятим інтернаціональним терміном або якщо іншомовне слово вводять у мову насильницьким шляхом (наприклад під час військової окупації). Багатозначні слова, зазвичай, запозичують в якомусь одному їх значенні, при цьому об’єм значення слова дещо скорочується. [2, 144]

Серед іншомовної лексики англійської мови найбільшу частку складають запозичення з латинської, французької та скандинавських мов. Це зумовлено історичними подіями у розвитку Британської імперії. Латинізація англійської мови відбувалася під час панування Римської імперії, введення християнства та в епоху Ренесансу. Насадження французької мови відбувалося у період норманського завоювання (ХІ-XVст.). В цей період французька мова була державною мовою Англії. У період скандинавського завоювання (ХІ ст.) англійська мова зазнала впливу скандинавських діалектів. Основу запозиченої лексики того періоду склали загальновживані слова широкої семантики: call, fit, get, take, they, want та ін.

Виділяють три основні способи запозичення лексики:

• транскрипція (фонетичний спосіб);

• транслітерація;

• калькування.

Транскрипція – це запозичення словникової одиниці зі збереженням її фонетичної форми. Такими запозиченнями в англійській мові є слова regime, labour, sport, travel, castle та ін.

Транслітерація – це спосіб запозичення при якому запозичується написання іншомовного слова, тобто літери запозиченого слова замінюються літерами рідної мови. Прикладом транслітерації слугують слова сучасної англійської мови, утворені за допомогою запозичених латинських та грецьких морфем. Наприклад: grapho (грец. писати) – biography, graphic, geography; vita (лат. життя) – vitamin, vital, vitality.

Калькування – запозичення асоціативного значення та структурної моделі слова або словосполучення. Наприклад: masterpiece шедевр (з франц. chef d’oeuvre); pen mane псевдонім (з франц. nom de plume).

Завдяки запозиченню з інших мов англійська мова збагатилася новими словами та словотворчими елементами французького, грецького та латинського походження. З латинської та французької мов до англійської мови потрапили афікси, які широко використовуються у словотвірних процесах сучасної англійської мови. Це афікси anti-, re-, pro-, counter-, -ism, -age, -able та ін.

Ще одним наслідком запозичення є виникнення етимологічних дуплетів – слів, які етимологічно пов’язані з однією основою, але в сучасній мові мають різне значення, вимову та написання. Наприклад: goal – jail, channel – canal.

В результаті запозичення лексику англійської мови поповнили інтернаціональні слова, які зустрічаються в багатьох мовах, проте мають деякі фонетичні розбіжності, що пов’язані з особливостями вимови у кожній окремій мові. Наприклад: адреса, адрес (рос.), address (англ.), adresse (франц.), Adresse (нім.).

Серед запозичень зустрічають слова, які не повністю асимілювалися в англійській мові. Це зумовлено тим, що деякі слова мають невідповідну до правил англійської мови вимову та графічну форму. Серед них слова: gerne (буква g читається як [ʒ]), machine (сполучення ch читається як [ʃ]), alphabet (звук [f] передається сполученням ph) та ін.

Слід зазначити, що вже у другій половині ХХ ст. кількість іншомовних запозичень в англійській мові значно зменшилася, проте вплив іноземної лексики залишається досить відчутним. Основну частку сучасних запозичень складають, насамперед, наукові терміни та словотворчі елементи. Французька мова залишається основним «постачальником» нових слів, проте збільшується вплив на англійську мову японської та азіатських мов.

Ще одним джерелом збагачення мови є внутрішні запозичення з нелітературного мовлення. В англійській мові межа між літературним та не літературним мовленням не є чіткою і постійно порушується. В останні десятиріччя в англійській мові спостерігається тенденція до демократизації, тобто зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною. Сучасна англійська мова активно запозичує нові мовні одиниці саме зі сленгу та соціальних діалектів. [10]

Ми з’ясували, що основними компонентами збагачення лексичного рівня мови є неологізми. Поняття «неологізм» охоплює досить широку категорію нових слів, словосполучень та лексико-семантичних варіантів. У словнику лінгвістичних термінів знаходимо визначення поняття «неологізм». Отже, неологізми – слова, значення слів або словосполучень, що з’явилися у певний період в якій-небудь мові або використовувалися одноразово в якому-небудь тексті або мовному акті. Приналежність слів до неологізмів є властивістю відносною та історичною. Також неологізми це слова, які виникли на пам’яті покоління, яке їх вживало. Визначення неологізмів за денотативною або стилістичною ознакою не охоплює всіх неологізмів, а визначення неологізмів як слів, які відсутні в словниках, не спирається на притаманні неологізмам особливості. [14]

Неологізм – категорія історично змінна, один з розрядів пасивного словника, тобто це одиниці, які не встигли ввійти до активного слововжитку. Неологізм – новостворений термін, слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до державної та загальновживаної мови. Надані вище дефініції трактують поняття «неологізм» в його широкому та вузькому розумінні.