Аналіз з точки зору зацікавлених сторін

Будь-яку тему можна розглядати з позиції різних зацікавлених сторін. Наприклад:

- суспільство/держава/уряд;

- “бюджетники”/працівники приватного сектору;

- за віковим критерієм: діти/молодь/студенти/дорослі/люди похилого віку;

- представники великого/середнього/малого бізнесу;

- критерій за соціальним статусом:заможні люди/середній клас/малозабезпечені або незахищені верстви населення;

- роботодавці/наймані працівники;

- меншини;

- прихильники різних партій/жителі різних регіонів/віруючі різних конфесій/представники різних професій та галузей.

В суспільстві ЗАВЖДИ борються суперечливі інтереси різних сторін. Все, що потрібно підчас такого аналізу,– правильно ідентифікувати групи, позиції інтереси котрих ви захищаєте, та аргументувати, ЧОМУ треба захищати саме ЇХНІ інтереси: чисельність, соціальна важливість, незахищеність, незворотній характер негативних наслідків для них, морально-етична позиція щодо недопустимості дискримінації та ігнорування інтересів навіть малих соціальних груп, важливість гармонійного розвитку суспільства шляхом досягнення консенсусу та врахування усіх можливих інтересів. В кінці такого аналізу має прозвучати висновок на кшталт: “Таким чином, прийняття цього рішення призведе до позитивних змін для більшості” (або навпаки).

Яку схему аналізу обрати?

Слід зазначити, що єдиного універсального способу підбиття підсумків раунду немає. Деякі Секретарі аналізують раунд згідно з послідовністю виступу спікерів або команд, щоб прокоментувати кожен аргумент. Це може бути певною мірою ефективно, але такий підхід все ж не є обов'язковим. Інші Секретарі воліють підсумовувати всі аргументи однієї сторони перш ніж перейти до іншої. Але якщо деякі Секретарі легко реалізовують такий підхід, це не означає, що він є єдиним способом у підведенні підсумків раунду.

Аналіз – свого роду мистецтво, де кожен гравець виборі має право на вибір зручної саме для нього схеми. Звичайно, варто враховувати при виборі схеми специфіку теми та особливості конкретної гри. Відсутні будь-які обмеження щодо того, за якою схемою може відбуватись промова аналізу (крім обмежень щодо введення нової інформації). Головне правило: в аналізі важливо порівняти позиції Уряду і Опозиції та показати чому перемогла саме та чи інша сторона.

Підготовка кейсу за 15 хвилин (матеріали тренінгу Євгенія Акуліча)

Пропоную всім пригадати, як ви зазвичай готуєтесь після оголошення теми. Більшість із вас потребує декількох хвилин, щоб подумати;хтось починає обговорення з партнером відразу;хтось починає панікувати й замість того, щоб думати, починає засипати питаннями усіх: від головного судді до членів інших команд. Хоча бувають випадки, коли не всі слова у темі зрозумілі, але все ж таки я б рекомендував спочатку подумати, а потім питати.

Уявімо, що ви все ж вирішили 2-3 хвилини подумати. На які питання ви намагаєтесь відповісти? Не думаю, що ваші варіанти будуть сильно відрізнятись від запропонованих мені підчас тренінгу.

• Про що ця тема?

• Для чого взагалі ця тема?

• Що відбувається сьогодні?

• Що відбуватиметься, якщо ми затвердимо цей законопроект?

• Чому його слід затвердити?

• Кого стосується ця тема?

• …

А наприкінці, навіть якщо ви й знайдете відповіді на ці питання, що виходить? Вірно: набір ледве пов’язаних одна з іншою тез і шматочків ідей.

Далі зазвичай відбувається ось що: після декількох хвили (у кращому випадку!) ви записуєте відповіді на цей феєрверк запитань, й починається обговорення. У більшості випадків один з партнерів каже: «Ну давай, що в тебе там?». І саме тоді починається обговорення усієї маси шматочків ідей.

Витративши 10 хвилин на таке обговорення, за 2 хвилини до кінця відведеного часу починаються нервові спроби сформулювати і виділити хоча би 3-4 тверезі ідеї, котрі розподіляються між гравцями. Далі звучить класична фраза: «Там щось придумаємо».

Підсумок такої підготовки – катастрофа: замість кейса з 4-5 релевантних, продуманих,чітко сформованих аргументів маємо 3-4 абияк сформовані думки. Виходячи до трибуни після такої підготовки, дебатер мусить вже в процесі промови формувати логічні ланцюжки. А виходить це вкрай рідко.

Тож як уникнути такої (стандартної) ситуації? Давайте почнемо з кінця.

Ідеально, якщо під час виступу у спікера записані чітко сформовані аргументи, ще й з основними пунктами логічного ланцюжка. Тоді він, скоріш за все, розповість їх чітко, зберігаючи структуру. Якщо аргументи виявляться найважливішими у грі, то шанс на перемогу є досить високим.

Насправді зробити це доволі просто. Достатньо правильно організувати процес підготовки до теми. Для прикладу візьмемо тему: „ЦП вважає, що безпритульність – це злочин”.