Основні схеми аналізу

1. Точка (область) зіткнення (Clash) та чому МИ її(точку зіткнення) виграли.

2. Питання, які виникли впродовж гри та надання відповідей на них.

3. Зацікавлені сторони – розгляд проблеми з точки зору всіх зацікавлених сторін.

4.Позитивні/негативні наслідки – розгляд усіх позитивних/негативних наслідків прийняття/відхилення резолюції.

5.Хронологічний аналіз – стислий переказ того, що відбувалося під час гри (не найкращий варіант).

Аналіз за точками зіткнення

Цей різновид аналізу є пріоритетним. Його суть полягає у зіставленні та порівнянні аргументів і контраргументів за одним із питань (проблем), які виникли під час гри. Таким чином, точкою зіткнення вважається питання (проблема), з приводу якого Урядом та Опозицією наводились аргументи (контраргументи) протягом гри.

Залежно від кількості аргументів кожної зі сторін і багатогранності гри рекомендується виділяти від 2 до 4 точок зіткнення. Вони можуть мати назви,наприклад, словосполучення, питання, тези.

При підготовці «клешового» аналізу рекомендуємо використовувати дві базові тактики: зіставлення аргументів і контраргументів (безпосередньо аналіз за клешами) та зіставлення проблем до теми раунду.

Зіставлення(порівняння) аргументів і контраргументів дозволяє згрупувати окремі аргументи в одну проблему (один «клеш»). Таке узагальнення аргументів робить точки зіткнення, де протиставляються ці аргументи, очевиднішими. Секретарі повинні скоротити матеріал раунду до двох-чотирьох точок зіткнення (проблем), в які вони згрупують всі аргументи, що стосуються теми.

Такий процес об’єднання аргументів у проблеми може початися дуже рано, можливо з найперших виступів у раунді. У той же час, у багатьох раундах протягом шести промов не здійснюється жодної спроби згрупувати аргументи у точки зіткнення (проблеми). У цьому випадку Секретарі повинні встановити зв'язок між аргументацією сторін, виділивши точки зіткнення, і показати, чому саме їхня команда виграла цю точку зіткнення.

Після того об’єднання відповідних аргументів у дві-чотири основні точки зіткнення та пояснення, чому саме ваша команда виграла цю точку зіткнення, можна використати іншу тактику:показати, що завдяки перемозі за цими точками, команда перемогла у дебатах в цілому.

Секретарі тепер повинні співвіднести точку зіткнення з темою. Цей процес дозволяє організувати точки зіткнення за ієрархією, що визначає проблеми (точки зіткнення), представлені Секретарем, як найважливіші для відповіді на питання, поставлене в темі (підтримати або спростувати резолюцію), в той же час знижуючи значущість проблем, котрі підкреслюють переваги протилежної сторони.

Аналіз запитаннями

Наступним видом аналізу є ідентифікація питань, які виникли впродовж гри, та надання відповідей на них. Суть цього аналізу полягає у наведення Секретарем питань,на які та чи інша сторона повинна була відповісти для перемоги у дебатах.

Зміст питань залежить від конкретної гри. В цілому аналіз запитаннями можна звести до наступних трьох запитань:

1. Що команда мала довести для перемоги?

2. Чому командам-опонентам не вдалося цього довести?

3. Як наша команда впоралася з цим завданням?

Ці три питання слугують орієнтирами для формування бачення Секретарем теми підчас підготовки до гри. Суть першого питання полягає в тому, якими схилити суддів на свій бік. На прикладі теми про заборону куріння, Секретар Уряду спочатку визначить стандарт статус-кво та його вплив на суспільство (чи зобов'язані ми діяти), а потім його можливі зміни (чи здатні ми обмежити куріння). За допомогою другого запитання Секретар Уряду демонструє, чому Опозиції не вдалося спростувати необхідність діяти з точки зору моралі. І хоча Опозиція могла зменшити ефективність заборони, їй все-таки не вдалося довести, що заборона зовсім не вплине на результат від обмеження паління. У третьому запитанні Секретар Уряду виділить наведенні Урядом аргументи на підтримку того, що порушені права некурців (на здоров’я) важливіші. Така структура може слугувати основою для побудови аналітичної промови запитанням.