Правило «навіть якщо» (“even if”)

Учасник дебатів має бути досить гнучким, щоб його дії не були однобокими. Його власний світогляд, який є частиною його кейсу, дозволить пройти частину шляху в дискусії. На відрізку, що залишився, йому доведеться прийняти погляди інших команд на і показати всю їхню неспроможність.

Ці навички на практиці зазвичай виражаються у звороті «навіть якщо». Використання «навіть якщо» дозволить Вам відреагувати на велику частину кейсу опонентів, не поступаючись власними ідеями.

Давайте знову звернемося до спростування аргументу про наявність ядерних ракет:

«За словами Прем’єр-міністра в країни А немає ракетних технологій. Це дуже ризиковане припущення, коли на карту поставлені життя наших військових, з урахуванням того, що 1) режим приховує інформацію; 2) мова йде про найважливіший військовий секрет, який нам ніхто не розкриє просто так; 3) наш досвід з визначенням наявності зброї масового ураження в інших країнах не був успішним»

А потім додамо до нього:

«Але навіть якщо уряд має рацію щодо ракет, то радіоактивні матеріали, якими, як нам відомо, країна А володіє, можуть з легкістю стати частиною бомб та інших пристроїв, які можуть бути використані проти нашої армії. І навіть якщо вони вирішать не використовувати ці матеріали проти нас, то вони можуть продати їх терористичним угрупуванням, щоб отримати гроші і переконатися, що радіоактивні матеріали не потраплять до наших рук. Крім того, навіть якщо країна А і володіє технологіями, за допомогою яких можливо застосувати зброю масового ураження, використання ядерної зброї на власній території – це нонсенс, адже країна, фактично, здійснить самогубство, знищивши своїх громадян та занапастивши свої землі».

Спікер не обмежується тим, що каже: «У них є ракети». Він стверджує: «Навіть якщо ракет у них немає, ви все одно не маєте рації, оскільки…». Це більш сильна позиція для доведення необхідності військових дій – адже країна може створити загрозу наявності ключових елементів ядерної зброї в руках терористів – боєголовок. Далі спікер доводить, що навіть наявність ракет чи інших технологій доставки не може бути перешкодою для наступу, адже жодна країна не допустить винищення своїх громадян.

«Навіть якщо» використовується, коли необхідно підкреслити проблеми будь-якого аргументу, з яким ви не згодні. У наведеному прикладі спікер не просто говорить: «Ви не маєте рацію з приводу ракет»,– або: «Ваше твердження про ракети безпідставно, тому що...». Говорячи: «Навіть якщо ви і маєте рацію щодо ракет...», спікер може обговорити гіпотетичну ситуацію, не поступаючись власною позицією. Його позиція така: «Ви не маєте рації; навіть якби і мали, ваше твердження все одно було б помилковим».

Іноді ми можемо зайняти навіть сильнішу позицію. Якщо інша сторона висуває аргумент чи кейс, який не суперечить нашій ідеї, ми можемо з ними погодитися і включити їх точку зору в свій виступ.

Перевага використання «навіть якщо...» полягає в тому, що це створює більший простір для зіткнення, де у вас буде багато можливостей докладніше розглянути аргументи опонентів.