- •Державний вищий навчальний заклад
- •Перелік орієнтовних питань для підсумкового контролю ...........................276
- •Вступ Предмет, завдання курсу
- •Конституція України про функціонування та розвиток мови в Україні. Правовий статус української мови
- •Розділ 1. Документ – основна одиниця
- •Офіційно-ділового стилю
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Офіційно-діловий стиль
- •Поняття про документ
- •Критерії класифікації документів
- •Реквізит – елемент документа. Правила оформлення реквізитів
- •Затверджую
- •Договір оренди
- •Директор фірми «Світоч» підпис л.А.Самчук
- •Директор зош № 277 підпис л.К.Сенченко
- •Стандартизація ділового тексту
- •Особливості оформлення тексту документів
- •Вживання книжних та урочистих слів у документах
- •Вживання слів іншомовного походження в ділових паперах
- •Правопис слів іншомовного походження
- •Терміни та їх місце у професійному мовленні
- •Професійна лексика (професіоналізми) в документах
- •Застарілі слова в документах
- •Неологізми у професійному мовленні
- •Синоніми у професійному мовленні
- •Пароніми у професійному мовленні
- •Омоніми та багатозначні слова у професійному мовленні
- •Використання канцеляризмів у професійному мовленні
- •Штампи у слововживанні
- •Мовні кліше у документах
- •Тавтологія. Плеоназм. Зайві слова
- •Розділ 3. Морфологічні засоби професійного мовлення Іменник як частина мови
- •Категорія роду іменників у сучасній українській мові
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Категорія роду іменників у ділових паперах
- •Категорія числа іменників
- •Правопис закінчень іменників чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини
- •Правопис закінчень іменників другої відміни у давальному відмінку однини
- •Правопис закінчень власних і загальних назв у кличному відмінку при звертанні
- •Звертання, що складаються з кількох назв, мають такі правила вживання:
- •Особливості відмінювання складних іменників
- •Правопис складних іменників
- •Абревіатури і графічні скорочення у документах
- •Складні випадки вживання великої літери
- •Основні правила правопису українських прізвищ
- •Основні правила відтворення російських прізвищ українською мовою
- •Основні правила відтворення українських прізвищ російською мовою
- •Відмінювання прізвищ у документах
- •Правопис імен у документах
- •Відмінювання імен
- •Творення та правопис імен по батькові
- •Географічні назви у ділових паперах
- •Правопис географічних назв
- •Відмінювання географічних назв
- •Прикметник як частина мови
- •Ступені порівняння прикметників
- •Особливості використання прикметників у ділових паперах
- •Правопис складних прикметників
- •Займенник як частина мови
- •Відмінювання займенників
- •Використання займенників у професійному мовленні
- •Числівник як частина мови
- •Відмінювання числівників
- •Зв’язок числівників з іменниками
- •Правила запису цифрової інформації у документах
- •Числівники як компоненти складних слів
- •Правопис складних числівників та займенників
- •Дієслово як частина мови
- •Особливості використання форм дієслова у документах
- •Творення і вживання дієприкметників. Особливості перекладу з російської на українську мову
- •Творення і вживання дієприслівників
- •Прислівник як частина мови
- •Правопис прислівників
- •Прийменник як частина мови
- •Прийменник у професійному мовленні
- •Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •Правопис прийменників
- •Сполучник як частина мови
- •Вживання сполучників у професійному мовленні
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •Узгодження підмета з присудком
- •Особливості узгодження географічних назв з означуваними словами в офіційно-діловому мовленні
- •Складні випадки керування у ділових паперах
- •Розділ 5. Усне професійне мовлення Публічний виступ і культура мови
- •Особливості спілкування за кордоном
- •G Орієнтовні питання для самоперевірки теоретичного матеріалу
- •Розділ 6. Зразки оформлення документів автобіографія
- •Автобіографія
- •Витяг з наказу
- •Витяг з протоколу
- •Витяг з протоколу № 1
- •Довідка
- •Доповідна записка
- •Доручення
- •Запрошення
- •Запрошення Шановна Ольго Володимирівно!
- •Заява про прийняття на роботу
- •Заява про звільнення
- •Заява про надання навчальної відпустки
- •26.04.2004 М. Дніпропетровськ № 02-06/69
- •Оголошення
- •Спортивний комплекс «мерідіан»
- •Постанова
- •Пояснювальна записка
- •Протокол
- •Протокол № 5
- •Порядок денний
- •Розписка
- •Розпорядження
- •Розпорядження № 137
- •Розпорядження
- •Службова записка
- •Службовий лист
- •Лист-запрошення
- •Характеристика
- •Атестаційна характеристика
- •G Орієнтовні питання для самоперевірки
- •Література до теоретичного курсу
- •Орієнтовні завдання для індивідуальної роботи варіант 1
- •Завдання 4.
- •Варіант 2
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Варіант 3
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Характеристика
- •Варіант 4
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Варіант 5
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •17.01.98Р. Автограф Бакуменко м.В.
- •Варіант 6
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Докладна записка
- •Варіант 7
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Варіант 8
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Варіант 9
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Варіант 10
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Плани практичних занять та завдань з курсу „українська мова професійного спрямування”
- •Тема: Українська мова, історія становлення, розвитку
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 2 Тема: Особливості професійного спілкування. Норми української мови
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 3 Тема: Поняття про справочинство
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 4 Тема: Лексичні засоби професійного мовлення
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 5 Тема: Лексичні засоби професійного мовлення
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 6 Тема: Лексичні засоби професійного мовлення
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 7 Тема: Особливості перекладу текстів українською мовою
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 8 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Іменник
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 9 Тема: Особливості відмінювання та правопису іменників
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 10 Тема: Власні особові назви
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 11 Тема: Власні особові та географічні назви в професійному мовленні
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 12 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Прикметник
- •@ Виконати практичні завдання
- •@ План 13 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Займенник. Числівник
- •Виконати практичні завдання
- •План 14 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Дієслово. Прислівник
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 15 Тема: Морфологічні засоби професійного мовлення. Службові частини мови
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 16 Тема: Синтаксичні особливості професійного мовлення
- •@ Виконати практичні завдання
- •План 17 Тема: Усне професійне мовлення
- •@ Виконати практичні завдання
- •Перелік орієнтовних питань для підсумкового контролю
- •Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль.
- •Характеристика та оформлення документів:
- •Література до практичних занять Основна
- •Додаткова
- •Стасик микола васильович
- •Ткачук володимир миколайович
- •Стадніченко ольга олександрівна
- •Грозовська наталя андріївна
Вживання книжних та урочистих слів у документах
Залежно від сфери використання прийнято виділяти дві групи слів: 1) лексика стилістично нейтральна (міжстильова); 2) лексика стилістично маркована. Остання поділяється, у свою чергу, на книжну ( наукову, ділову, газетно-публіцистичну) і розмовну.
До міжстильової (нейтральної) лексики належать слова, не закріплені за яким-небудь стилем. Вони можуть вживатися будь-де: підручник, газета, документ, художній твір, приватна бесіда тощо. Нейтральні зі стилістичного погляду слова можуть називати конкретні предмети (вікно, стіл, автомобіль), явища (вітер, дощ, грім), ознаки предметів (зелений, холодний, надійний), місце і час (сьогодні, далеко, завтра) тощо. До нейтральної лексики належить також більшість числівників, займенників, прийменників, сполучників:один, десять, я, наш, він, але, і, у, за тощо.
Нейтральні слова становлять основу словникового запасу української мови. Вони переважають у тексті будь-якого стилю.
До книжноїлексики належать слова, що вживаються переважно в писемних різновидах літературної мови і майже не вживаються у розмовному. Книжні слова мають відтінок офіційності, урочистості. Більшість з них належать до іншомовної лексики, наприклад:економіка, асигнація, експеримент, еквівалент, контингент, конфіденційний, корифей, ізотоп, благословенний, деструктивний, диференціювати та ін.
Книжне забарвлення мають терміни, слова, що виражають загальнонаукові поняття і вживаються в широкому, узагальненому значенні. Наприклад: прогрес, історія, методика, політика, форум, абітурієнт, компонент, демократизм. Сюди належать і слова з абстрактним значенням, що мають суфікси -анн(я), -ість, -тт(я), -енн(я), -інн(я), -ств(о), -цтв(о): функціонування, здійснення, прибутковість, сумісництво, товариство, виробництво, співробітництво, змагання, засвоєння, цілісність, одержання.
Ступінь «книжності» таких слів може бути різним – від ледве відчутного до дуже чіткого, виразного. Наприклад, незначний відтінок книжності мають дієслова на –ува(ти), -юва(ти) (виконувати, заповнювати, здійснювати, утримувати, призначувати), віддієслівні іменники на –ння, -ття (посвідчення, відрядження, прибуття), дієприкметники (виконуючий, ознайомлений, виданий, призначений), дієприслівники (враховуючи, розглянувши, виконавши).
До складу розмовної лексики належать слова, що, будучи літературними, надають мовленню розмовного забарвлення. Як правило, вони використовуються в усному варіанті літературного мовлення. Ця лексика відтворює прохання, спонукання, наказ, ствердження, заперечення: репетувати, роботяга, персоналка, прочухан, глухомань, гардимер, хитрющий, базіка, витрішки продавати, плентатися, балакати тощо. Поза межами розмовної перебуває просторічна лексика, до якої належать грубі, вульгарні, перекручені, спотворені з погляду норм літературної мови слова: звиняйте, пика, жерти, тріскати, варнякати, охтобус, ходють, шохвер, первий.
При виборі між книжними і розмовними словами перевага надається книжним словам, бо вони, як правило, однозначні й не висловлюють емоцій того, хто укладає документ. Наприклад: Інженер успішно/кн./ (прекрасно/розм./)налагодив роботуна підприємстві. Словопрекрасно містить емоційну оцінку, тому воно недоречне в документах. Книжне словоуспішноє нейтральним і тому властиве діловому мовленню:Він дбає/розм./про колектив – він піклується/кн./ (проявляє турботу/кн./)про колектив.
Серед «книжних» слів особливої уваги потребують так звані урочисті слова, тобто слова високі, небуденні. Найбільша кількість помилок у діловому стилі припадає саме на цей розряд слів. Неправильне вживання «високих» слів у ділових паперах поширюється під впливом газетної мови, тому що саме тут відбувається перенесення слів з однієї сфери спілкування в зовсім іншу, відмінну за своєю метою, призначенням і змістом.
Це, переважно, помилки такого характеру: 1) «урочисте слово» вставляється у текст чисто ділового, виробничого характеру; 2) урочистими словами послуговуються в документах, де йдеться мова про справи буденні, повсякденні. Наприклад, урочистими є такі слова, як труд, трудитися, трудящий, трудівник, але у звичайному, поточному діловому папері повинно вживатися: праця, працювати, працівник, робітник, співробітник.
Можна споруджувати палаци, зводити мости, але корівник будують. Лише у деяких ділових паперах (довідках) можна писати проживає, в інших випадках перевага надається нейтральному слову мешкає, живе, прописаний, зареєстрований.
Зачитати і заслухати можна декларацію, звернення, але не витяг з протоколу чи акт (їх можна прочитати й прослухати).
Дієслову завершити надаємо перевагу тоді, коли треба відтворити схвальний, урочистий тон оповіді. Це дієслово вживається для називання успішного закінчення дії, справ: достроково завершили річний план будівництва. Порівняно зі словом закінчувати, завершувати має більш абстрактне значення. Так, завершити навчання, освіту, курс, але закінчити школу, університет.
За традицією вживається: голова виборчої дільниці, голова зборів, але глава уряду (урочисте).
Про функціональні особливості слів нас інформують насамперед тлумачні словники української мови. Характеристика додаткового значення дається за допомогою системи позначок: розм. (розмовне), прост. (просторічне), книж. (книжне). Ці три позначки іноді доповнюються іншими. Наприклад, до позначки «книж.» можуть додаватися такі, що конкретизують галузь вживання того чи іншого слова: мед.- медицина, канц.- канцелярське тощо. Відсутність біля слова стилістичних позначок означає можливість його вживання в будь-якій ситуації.